Мазуров Кирило Трохимович
.svg)
Кири́ло Трохи́мович Ма́зуров (біл. Кірыл Трафімавіч Мазураў) (23 березня (5 квітня) 1914, с. Рудня-Прибитковська, Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія— 19 грудня 1989, Москва, РРФСР, СРСР) — білоруський радянський партійний та державний діяч. Перший заступник голови Ради Міністрів СРСР. Член ЦК КПРС (1956—1981). Член Політбюро (Президії) ЦК КПРС (1965—1978; кандидат у члени Президії ЦК КПРС у 1957—1965 роках). Депутат Верховної Ради СРСР 3—9-го скликань (1950—1979), член Президії Верховної Ради СРСР (1958—1965). Народний депутат СРСР (1989).
Народився 25 березня (7 квітня) 1914 в білоруській селянській родині.
Закінчив Гомельський автодорожній технікум (1933), ВПШ при ЦК ВКП(б) (1947).
У 1936—1938 роках служив у Радянській Армії, потім працював у політвідділі Білоруської залізниці. Член ВКП(б) з 1940 року.
У 1940—1941 роках — секретар Гомельського міському ЛКСМ, потім 1-м секретарем Брестського обкому ЛКСМ Білорусі.
У 1941—1942 роках — у Радянській Армії, учасник Великої Вітчизняної війни, був поранений. У вересні 1942 був направлений в тил німецько-фашистських військ до Білорусі як представник Центрального штабу партизанського руху в званні підполковника, де до кінця 1943 року працював у партизанських з'єднаннях; був секретарем підпільного ЦК ЛКСМ Білорусі.
У 1943—1944 — другий секретар ЦК ЛКСМ Білорусі.
1944—1947 — перший секретар ЦК ЛКСМ Білорусі.
У 1947—1948 роках — в апараті ЦК КП (б) Білорусі.
У 1949—1950 — другий, потім перший секретар Мінського міському КП (б) Білорусі.
1950—1953 — перший секретар Мінського обкому партії.
1953—1956 — голова Ради міністрів Білоруської РСР.
1956—1965 — перший секретар ЦК КП Білорусі.
У 1965—1978 роках — перший заступник голови Ради міністрів СРСР.
1968 року на місці здійснював політичне керівництво радянським вторгненням до Чехословаччини .[2]
З 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення.
У 1986—1989 роках — голова Всесоюзної ради ветеранів війни та праці.
Похований на Новодівочому цвинтарі.
Його дочка Наталія заміжня за сином Івана Капітонова Володимиром[3].
На фасаді будинку № 36 по вулиці Карла Маркса в Мінську, в якому проживав Мазуров, встановлена меморіальна дошка[4].
Іменем Мазурова названі вулиці у Фрунзенському районі Мінська й у Центральному районі Гомеля.
- Герой Соціалістичної Праці (1974).
- Нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня й медалями.
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ В. Мусатов. про Празьку весну 1968 року [Архівовано 3 липня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Брежнєв вивчив напам'ять «12 стільців», а Суслов слухає «Бітлз» // KP.RU. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 30 липня 2012.
- ↑ Мазуров Кирило Трохимович. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 30 липня 2012.
- Мазуров К. Т. Незабываемое / К. Т. Мазуров. — Минск: Беларусь, 1984. — 351 с. (рос.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Керівники ЦК Компартії Білорусі | ||
|---|---|---|
Олександр М'ясников (1918–1919) · Вінцас Міцкявічюс-Капсукас (1919–1920) · Юхим Генкін (1920) · Вільгельм Кнорін (1920–1922) · Вацлав Богуцький (1922–1924) · Олександр Асаткін-Владимирський (1924) · Олександр Криницький (1924–1927) · Вільгельм Кнорін (1927–1928) · Ян Гамарник (1928–1929) · Костянтин Гей (1930–1932) · Микола Гикало (1932–1937) · Василь Шарангович (1937) · Яків Яковлєв (в.о., 1937) · Олексій Волков (в. о., 1937–1938) · Пантелеймон Пономаренко (1938–1947) · Микола Гусаров (1947–1950) · Микола Патолічев (1950–1956) · Кирило Мазуров (1956–1965) · Петро Машеров (1965–1980) · Тихін Кисельов (1980–1983) · Микола Слюньков (1983–1987) · Єфрем Соколов (1987–1990) · Анатолій Малофеєв (1990–1991) | .svg) | |
.svg){kind=small}
- Народились 5 квітня
- Народились 1914
- Уродженці Гомельського повіту
- Померли 19 грудня
- Померли 1989
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Дружби народів
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років радянській міліції»
- Керівники ЦК Компартії Білорусі
- Прем'єр-міністри Білорусі
- Члени ЦК КПРС
- Депутати Верховної Ради СРСР 3-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 9-го скликання
- Депутати Верховної Ради РРФСР
- Делегати XIX з'їзду КПРС
- Делегати XX з'їзду КПРС
- Делегати XXII з'їзду КПРС
- Делегати XXIII з'їзду КПРС
- Делегати XXIV з'їзду КПРС