Мазь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мазь (лат. Unguentum) — м'яка лікарська форма для зовнішнього застосування.[1]

Мазь у тюбику

Мазь складається з лікарської речовини і лікарської основи (вазеліну, ланоліну, нафталану тощо). В своїй основі мазі містять жири (наприклад, свинячий, бичачий).

Мазь

Кількість порошкуватих лікарських речовин у мазі не перевищує 25 % маси основи.

Мазі чинять епідермісу пом'якшувальну дію, розпушують ороговілий шар, сприяючи цим більш глибокому проникненню лікарських речовин в шкіру.

Мазі мають не тільки місцеву, а загальну дію на організм. До негативних властивостей мазів можна віднести здатність порушувати персипацію[уточнити термін] шкіри; це несприятливо позначається на протіканні гострозапальних, особливо поширених процесів, викликаючи їх загострення.

Київська княгиня Євпраксія Мстиславівна (нар.1108 — пом.1172) — автор наукового трактату «Мазі» — першої відомої на Русі медичної праці (тепер примірник зберігається у флорентійській бібліотеці Лоренцо Медічі). В основу трактату покладено дані тогочасних наукових рукописів і власні спостереження.[джерело?]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерело

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]