Мартін Мак-Дона
| Мартін Мак-Дона | |
|---|---|
| англ. Martin McDonagh | |
 | |
| Дата народження | 26 березня 1970 (54 роки) |
| Місце народження | Лондон, Великий Лондон, Англія, Велика Британія |
| Громадянство |  Ірландія |
| Професія | драматург, кінорежисер |
| Alma mater | Sacred Heart Catholic Schoold і Salesian Colleged |
| IMDb | ID 1732981 |
| Нагороди та премії | |
Ма́ртін Мак-До́на (англ. Martin McDonagh; нар. 26 березня 1970, Лондон) — британсько-ірландський драматург та кінорежисер. Автор багатьох театральних п'єс у стилі чорного гумору, режисер-постановник 4 повнометражних та одного короткометражного фільмів.
Народився 26 березня 1970 року в Лондоні.
Першу п'єсу, «Королева краси», написав у 1996 році. Як кінорежисер дебютував у 2004 році, поставивши короткометражний фільм «Шестизарядник», нагороджений премією «Оскар» за найкращий ігровий короткометражний фільм[1]. Після цього створив ще чотири повнометражних фільми: «Залягти на дно в Брюгге» (2008), «Сім психопатів» (2012), «Три білборди за межами Еббінга, Міссурі» (2017) та «Банші Інішерина» (2022). Два останніх номінувались на «Оскар» як найкращі фільми року.
Живе у східному Лондоні[2]. З 2017 року знаходиться у стосунках з акторкою та сценаристкою Фібі Воллер-Брідж[3]. Брат — кінорежисер Джон Майкл Мак-Дона.
- «Королева краси» (англ. The Beauty Queen of Leenane, «Королева краси з Лінана»; 1996)
- «Каліка з острова Інішмаан» (англ. The Cripple of Inishmaan, «Каліка з Інішмаана»; 1996)
- «Череп з Коннемару» (англ. A Skull in Connemara; 1997)
- «Самотній Захід» (англ. The Lonesome West; 1997)
- «Лейтенант з острова Інішмор» (англ. The Lieutenant of Inishmore; 2001)
- «Людина-подушка» (англ. The Pillowman; 2003)
- «Усікновення руки в Спокані» (англ. A Behanding in Spokane, «Руковтинання в Спокані»; 2010)
- «Кати» (англ. Hangmen; 2015)
- «Дуже-дуже-дуже темна матерія» (англ. A Very Very Very Dark Matter; 2018)
Переклад творів Мак-Дони українською мовою підтримує British Council. Зокрема, в числі перших перекладів були зроблені «Каліка з Інішмаана» (переклад Віктора Морозова, редактор — Павло Юров), «Королева краси» за п'єсою «Красуня з Лінена» та «Людина-подушка» (обидві у перекладі Олекси Негребецького) та «Кицюня» за п'єсою «Лейтенант з острова Інішмор» та «Однорукий» за п'єсою «Руковтинання в Спокані» (обидві у перекладі Іллі Пелюка)[4][5].
2020 року Видавництво Анетти Антоненко видало 3 п'єси Мартіна Мак-Дона «Королева краси з Лінана. Людина-подушка. Усікновення руки в Спокані» у перекладі Олекси Негребецького та Іллі Пелюка («Однорукий»)[6].
| Рік | Назва | Мовою оригінала | Роль |
|---|---|---|---|
| 2004 | Шестизарядник | Six Shooter | Режисер, сценарист |
| 2008 | Залягти на дно в Брюґґе | In Bruges | Режисер, сценарист |
| 2012 | Сім психопатів | Seven Psychopaths | Режисер, сценарист, продюсер |
| 2017 | Три білборди за межами Еббінга, Міссурі | Three Billboards Outside Ebbing, Missouri | Режисер, сценарист, продюсер |
| 2022 | Банші Інішерина[7] | The Banshees of Inisherin | Режисер, сценарист, продюсер |
У 2024 році Мартін Мак-Дона відмовився від авторського гонорару з постановки своєї п'єси «Самотній Захід» у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра на час війни в Україні та протягом трьох місяців після її завершення[8].
| Назва постановки | Театр | Режисер | Прем'єра | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Людина-подушка | Центр сучасного мистецтва «ДАХ»[9], Київ | Владислав Троїцький | 2008 | ||||
| Каліка з острова Інішмаан | Рівненський обласний український музично-драматичний театр[10], Рівне | Володимир Петрів | листопад 2011 | ||||
| Людина-подушка | Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»[11], Київ | Тарас Бенюк | 2014 | ||||
| Королева краси | Театр «Золоті ворота»[12], Київ | Максим Голенко | 2015 | ||||
| Однорукий | Київський академічний молодий театр[13], Київ | Андрій Білоус | 29 листопада 2015 | ||||
| Каліка з острова Інішмаан | Херсонський театр імені Миколи Куліша[14][15], Херсон | Сергій Павлюк | 14 жовтня 2016 | ||||
| Кицюня (за п'єсою «Лейтенант з острова Інішмор») | Дикий театр[16], Київ | Максим Голенко | 16 лютого 2018 | ||||
| Королева краси | Аматорський театр «БУ!»[17], Вінниця | Григорій Сиротюк | 15 квітня 2018 | ||||
| Королева краси | Львівський академічний театр імені Леся Курбаса[18], Львів | Ігор Задніпряний | 19 травня 2018 | ||||
| Каліка з острова Інішмаан | Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Т.Г Шевченка[19], Чернігів | Андрій Бакіров | |||||
| Острів Inishmaan | Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!»[20][21] | Катерина Слюсар | 7 лютого 2020 | ||||
| Каліка з острова Інішмаан | Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки | Кирило Кашліков | 28 лютого 2020 | ||||
| Людина-подушка | Український малий драматичний театр, видавничо-театральний проєкт «Книжка на сцені»[22] | Олена Апчел | 13 вересня 2020 | ||||
| Королева краси | Київський національний академічний Молодий театр | Андрій Білоус | 6 червня 2023 | ||||
| Самотній Захід | Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра | Олександр Соколов | 23 березня 2024 |
| Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Оскар | 2006 | Найкращий художній короткометражний фільм | Шестизарядник | Перемога |
| 2009 | Найкращий оригінальний сценарій | Залягти на дно в Брюгге | Номінація | |
| 2018 | Найкращий фільм | Три білборди за межами Еббінга, Міссурі | Номінація | |
| Найкращий оригінальний сценарій | Номінація | |||
| 2023 | Найкращий фільм | Банші Інішерина | Номінація | |
| Найкращий режисер | Номінація | |||
| Найкращий оригінальний сценарій | Номінація | |||
| Золотий глобус | 2018 | Найкращий фільм — драма | Три білборди за межами Еббінга, Міссурі | Перемога |
| Найкраща режисура | Номінація | |||
| Найкращий сценарій | Перемога | |||
| 2023 | Найкращий фільм — драма | Банші Інішерина | Перемога | |
| Найкраща режисура | Номінація | |||
| Найкращий сценарій | Перемога | |||
| БАФТА | 2006 | Найкращий художній короткометражний фільм | Шестизарядник | Номінація |
| 2009 | Найкращий оригінальний сценарій | Залягти на дно в Брюгге | Перемога | |
| Найкращий британський фільм | Номінація | |||
| 2013 | Найкращий британський фільм | Сім психопатів | Номінація | |
| 2018 | Найкращий фільм | Три білборди за межами Еббінга, Міссурі | Перемога | |
| Найкращий британський фільм | Перемога | |||
| Найкращий оригінальний сценарій | Перемога | |||
| Найкраща режисерська робота | Номінація | |||
| 2023 | Найкращий фільм | Банші Інішерина | Номінація | |
| Найкращий британський фільм | Перемога | |||
| Найкращий оригінальний сценарій | Перемога | |||
| Найкраща режисерська робота | Номінація | |||
| Премія Лоуренса Олів'є | 1997 | Найкраща нова п'єса | Королева краси Лінейн | Номінація |
| 1998 | Найкраща нова комедія | Череп у Коннемарі | Номінація | |
| 2003 | Найкраща нова комедія | Лейтенант Інішмора | Перемога | |
| 2004 | Найкраща нова п'єса | Людина-подушка | Перемога | |
| 2016 | Найкраща нова п'єса | Кати | Перемога |
- ↑ The 78th Academy Awards
- ↑ Martin McDonagh: ‘No one really tries to make sad films any more’
- ↑ Phoebe Waller-Bridge Will Make You Laugh So Hard It Hurts
- ↑ Переможці 2017 | British Council Україна. www.britishcouncil.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Сучасна британська драма українською | British Council Україна. www.britishcouncil.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Mike Fleming Jr (18 лютого 2020). Martin McDonagh’s New Film With Colin Farrell, Brendan Gleeson Is Titled ‘The Banshees Of Inisheer’. Deadline.com (англ.). Penske Media Corporation. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
- ↑ Мартін Макдона відмовився від авторського гонорару з постановки в Театрі на лівому березі
- ↑ ЦСМ "ДАХ" : ЧЕЛОВЕК-ПОДУШКА. dax.com.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Каліка з острова Інішмаан | Рівненський академічний український музично-драматичний театр. dramteatr.com.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Людина-подушка, Мартін Мак-Дона. www.suzirja.org.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ User, Super. Театр «Золоті ворота» — Королева краси. www.zoloti-vorota.kiev.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Однорукий. molodyytheatre.com (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Вистава «Каліка з острова Інішмаан». Вдалий експеримент – Театраріум. teatrarium.com (амер.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Свобода, Радіо. Каліка з острова Інішмаан. Українська версія. Радіо Свобода (ua) . Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Дика Кицюня. Дикий театр (ru-RU) . 23 січня 2018. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Театр "БУ!" вперше у Вінниці покаже трагікомедію "Королева краси" від автора "Трьох білбордів під Еббінгом" - VежA. Vежа (укр.). 10 квітня 2018. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Крижанівська, Марія (18 травня 2018). Прем'єру ірландської трагікомедії «Королева краси» цими вихідними влаштують курбасівці https://zaxid.net/news/. zaxid (укр.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
- ↑ «КАЛІКА З ОСТРОВА ІНІШМААН». teatr.cn.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 липня 2017. Процитовано 15 квітня 2018.
- ↑ Острів Inishmaan | Верим. www.verim.dp.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- ↑ 2020.02 Українські театральні прем’єри (лютий 2020). Театральна риболовля (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- ↑ «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
