Марія Комніна (королева Угорщини)
Марія Комніна | |
---|---|
Народилася | 1144 невідомо |
Померла | 1190 Константинополь, Східна Римська імперія |
Країна | Східна Римська імперія |
Діяльність | королева-консорт |
Титул | королева[d] |
Рід | Комніни |
Батько | Ісаак Комнін |
Брати, сестри | Irene Komnened, Anna Komnened, Феодора Комніна (королева Єрусалиму) і Eudokia Komnened |
У шлюбі з | Стефан IV |
Марія Комніна (1140—1190) — королева Угорщини. Дружина Стефана IV[1][2].
Марія була наймолодшою донькою севастократора Ісаака Комніна, сина Іоанна II Комніна і старшого брата візантійського імператора Мануїла I Комніна, і його першої дружини Феодори, правнучки короля Угорщини Владислава I.
В 1153 році дядько Марії — імператор Мануїл I — організував її заручини з Фрідріхом Барбароссою, але заручини були розірвані незабаром після цього. У 1156 році дядько видав її заміж за герцога Стефана, який втік до його двору після невдалого бунту проти свого брата — короля Угорщини Гези II.
Після смерті Гези II 31 травня 1162 року імператор Мануїл I підготував кампанію проти Угорщини, щоб звести на престол Стефана, змістивши сина померлого Гези II — короля Стефана III. Не дивлячись на це, угорські барони обрали королем іншого дівера Марії — Ласла II, який надав одну третину королівства чоловікові Марії.
Після раптової смерті короля Ласла II від отрути 14 січня 1163 року чоловік Марії Стефан IV був проголошений королем, а Марія стала королевою Угорщини. Однак король Стефан IV був розбитий 19 червня 1163 року військами свого племінника Стефана III і був змушений знову втікти до Візантії, де він помер 11 квітня 1165 року.
Марія померла в Константинополі в 1190 році.
- ↑ Stephen III | king of Hungary | Britannica.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 24 листопада 2020.
- ↑ Magyar Életrajzi Lexikon 1000—1990. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 24 листопада 2020.
- Kristó Gyula — Makk Ferenc: Az Árpád-ház uralkodói (IPC Könyvek, 1996).
- Korai Magyar Történeti Lexikon (9-14. század), főszerkesztő: Kristó Gyula, szerkesztők: Engel Pál és Makk Ferenc (Akadémiai Kiadó, Budapest, 1994).