Межень

Осіння (вересень) межень на річці Вирві, Україна, Львівська область.

Річка Аламедин у межень. Вересень, Бішкек.

Межень — це також один із варіантів назви місяця лютого

Ме́жень, також межі́нь — період (не менше 10 днів) внутрішньорічного циклу, протягом якого в річці спостерігаються найменші рівні й витрати води. Річки живляться в цей час переважно ґрунтовими водами.

В помірних та високих широтах для річок найхарактерніші літньо-осіння та зимова межені. Перша відбувається від закінчення весняного водопілля, спричиненого переважно таненням снігу, або закінчення літніх дощових паводків, до осінніх паводків, а при їх відсутності до зимового льодоставу. Зимова межень починається від початку льодоставу до весняного водопілля. Залежно від конкретних погодно-кліматичних умов, найнижчі рівні води можуть також спостерігатись восени та весною. Для більшості річок України характерна одна осінньо-зимова межень (з найнижчими рівнями в середині зими), що час від часу переривається паводками.

Річки на топографічних картах зображуються за станом саме у літню межень. Короткочасна межень відбувається впродовж 10—20 днів, довготривала — більше ніж 30 діб. На річках з паводковим режимом буває преривчастою. Одне з найголовніших завдань регулювання річкового стоку — його збільшення в період межені.

Виділення межені на гідрографі річки почасти є досить невизначеною операцією, доволі суб'єктивною. За критерій приймають періоди низького стоку, впродовж яких обсяги паводку не перевищують 10—15 % від загального стоку за даний період.

Інколи термін використовується для позначення середнього рівня води в річці.

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• География. «Современная иллюстрированная энциклопедия»., под ред. проф. А. П. Горкина. Росмэн, 2006. (рос.)

Посилання

• Межень // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 121.