Очікує на перевірку

Національна портретна галерея Шотландії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна портретна галерея Шотландії
англ. The Scottish National Portrait Gallery
55°57′19″ пн. ш. 3°11′36″ зх. д. / 55.95551121345207690° пн. ш. 3.19360857883894766° зх. д. / 55.95551121345207690; -3.19360857883894766
Типхудожня галерея[1] і національний[2]
Статус спадщиниреєстрова споруда категорії "A"d[3]
Частина відНаціональні галереї Шотландіїd
Країна Велика Британія[2]
РозташуванняШотландія, Единбург
Адреса1 Queen Street, Edinburgh EH2 1JD[4]
АрхітекторRobert Rowand Andersond[5]
ЗасновникJohn Ritchie Findlayd[5]
Засновано1889
Відкрито1889
Відвідувачі312 877 осіб (2015)[6]
Сайтnationalgalleries.org
Національна портретна галерея Шотландії. Карта розташування: Велика Британія
Національна портретна галерея Шотландії
Національна портретна галерея Шотландії (Велика Британія)
Мапа

CMNS: Національна портретна галерея Шотландії у Вікісховищі

Національна портретна галерея Шотландії (англ. Scottish National Portrait Gallery) — художня галерея в Единбурзі. Експозиція галереї складається в основному з портретів знаменитих шотландців-правителів, національних героїв, поетів, революціонерів та інших історичних осіб. Так, наприклад, у галереї представлено портрети поета Роберта Бернса, актора Шона Коннері, філософа Девіда Юма, письменника Вальтера Скотта, королеви Марії Стюарт та ін.

Будинок галереї в неоготичному стилі було побудовано в 1885—1890 роках за проектом Роберта Рованда Андерсона. З квітня 2009 до кінця 2011 року галерею було закрито на реставрацію.[7]

Історія

[ред. | ред. код]

Товариство антикварів Шотландії було засноване у 1780 році Девідом Ерскіном, 11-м графом Б'юкен. Його члени дарували предмети, які їх цікавили, і в 1781 році Товариство придбало приміщення для належного зберігання цих матеріалів - Залу антикварного товариства, розташовану між Коугейт і Парламент-Клоуз, на захід від Олд-Фішмаркет-Клоуз, як показано на плані міста Александра Кінкейда.[8][9] Товариство кілька разів переїжджало, а з 1826 року орендувало приміщення в Королівському інституті біля підніжжя Маунду, що належав Мануфактурній раді. До 1851 року колекції Товариства знаходилися на Джордж-стріт, 24, а в листопаді воно домовилося з Радою про те, що колекції стануть національним надбанням, а уряд надасть постійне приміщення для зберігання колекцій і проведення засідань Товариства. У рамках угоди колекції повернулися до Королівської інституції у 1858 році.[10]

Наприкінці 18 століття Ерскін також сформував колекцію шотландських портретів, багато з яких зараз знаходяться в музеї. Коли в 1856 році була створена Національна портретна галерея в Лондоні, яка стала дуже успішною, шотландський історик Томас Карлайл був серед тих, хто закликав до створення шотландського аналогу, але уряд неохоче взяв на себе зобов'язання щодо фінансування проекту.[11]

Джерела

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
  2. Historic Environment Scotland ID
  3. Mapping Museums — 2016.
  4. а б https://www.scotlandspeople.gov.uk/article/scotlands-history-john-ritchie-findlay
  5. Visitor Figures 2015 // The Art Newspaper — 2016. — Iss. 278. — ISSN 0960-6556
  6. National Galleries of Scotland − Visit. Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 10 жовтня 2016.
  7. Our History. Society of Antiquaries of Scotland. Процитовано 3 May 2021.
  8. Side-by-side view, Kincaid 1774 and Bing hybrid, National Library of Scotland.
  9. Our History. Society of Antiquaries of Scotland. Процитовано 3 May 2021.
  10. Press, "Facts and Statistics" and "The History of the Scottish National Portrait Gallery"; History & Architecture [Архівовано 31 May 2012 у Wayback Machine.], NGS