Новий Яричів

селище Новий Яричів
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Новояричівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46060290010027932
Основні дані
Засновано	згадка від 1148 року, 1370
Магдебурзьке право	1618 рік
Статус	із 2024 року
Населення	▼ 2955 (01.01.2022)
Поштовий індекс	80465
Телефонний код	+380 3254
Географічні координати	49°54′7″ пн. ш. 24°18′12″ сх. д.
Висота над рівнем моря	222 м
Водойма	р. Яричівка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Борщовичі
До станції:	7 км
До райцентру:
- фізична:	23 км
- залізницею:	20 км
- автошляхами:	25 км
До обл. центру:
- фізична:	22 км
- залізницею:	20 км
- автошляхами:	25 км
Селищна влада
Адреса	80465, Львівська область, Львівський район, смт. Новий Яричів
Голова селищної ради	Соколовський Петро Анатолієвич
Карта
Новий Яричів
Новий Яричів
Новий Яричів у Вікісховищі

Нови́й Я́ричів — селище в Львівській області. Розташовано на річці Яричівка на півдні Львівського району. На півдні межує з селом Борщовичі Львівського району, на сході з селом Великі Підліски, на півночі з селом Цеперів та на заході з селом Старий Яричів.

Історія

Новий Яричів та околиці на мапі XVIII століття. Лісове озеро, зображене на мапі у правому нижньому кутку, знаходиться за координатами 49.892684, 24.326735

27 березня 1934 р. Новий Яричів отримав статус міста.

У 1940–1941 та 1944–1962 рр. був центром Новояричівського району.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2917	99.26%
російська	16	0.54%
білоруська	2	0.07%
польська	2	0.07%
румунська	1	0.03%
інші/не вказали	1	0.03%
Усього	2939	100%

Відомі місця

• Костел Всіх Святих, який належить Римо-католицькій Церкві.
• Новояричівський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.

Освіта

2001 року в селищі відкрито відремонтовану школу, яка була збудована ще у 1899 році. В 2023 році було добудоване приміщення спортзалу. Працює спеціалізована дитяча бібліотека.

Діяльність Просвіти

Осередки товариства «Просвіти» були створені по всій Західній Україні. У містечку також працювала «Просвіта», створення якої припадає на 90-ті роки 19 століття. Вся діяльність зосереджувалась в хаті-читальні, яка була побудована на вул. М. Шашкевича, біля церкви, за часів Австрії.

Її будували спільними силами українське населення містечка на громадських засадах. Будівля валькована, коштів на цегляну чи дерев'яну не вистачало. Але зал для глядачів був досить просторий зі сценою та двома кімнатами за сценою для заняття гуртків, зберігання костюмів та декорацій. Стіни прикрашали портретами гетьманів, письменників Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича. на сцені висів великий образ матері Божої. пред залом був великий коридор, з якого був вхід до бібліотеки. Вона на той час нараховувала біля шести тисяч книг (ці книги були закопані, але до цього часу їх розташування невідоме, так як і невідомо, де закопані церковні дзвони). Приміщення бібліотеки стало осередком активного суспільного й культурного життя; люди глибше знайомилися з історією України, її культурою, старовинними звичаями та традиціями. Сільські аматори ставили вистави Михайла Старицького.

Вистави Михайла Старицького

1	Ой не ходи Грицю та й на вечорниці
2	Безталанна
3	За двома зайцями
4	Богдан Хмельницький

З концертами виступали на відзначення днів народження Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича. У весняні та літні місяці при хаті-читальні працював дитячий садок. Деколи за рахунок «Просвіти» купували хліб, булочки для дітей. Дітей вчили співати українських пісень, декламувати вірші, танцювати. Читали для дітей казки, оповідання українських письменників, здійснювали прогулянки в ліс, на річку, грали різні забавки.

Діяльність «Просвіти» була припинена в 1939 році з приходом більшовиків до влади на землі Західної України. У 1941—1942 рр. товариство «Просвіта» відновило свою діяльність. Цьому сприяло проголошення Української держави 30 червня 1941 року. Свою роботу «Просвіта» імені Тараса Шевченка відновила в 1991 році.

Відомі люди

Герб австрійського періоду, наданий імператором Францем ІІ 28 квітня 1798

Народилися

• Малявський Юрій Юрійович (05 липня 1994- 12 серпня 2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.
• Метелля Северин Модестович (1863—1936) — український священик (УГКЦ), громадський діяч, посол до Австрійського парламенту, Галицького Сейму, делеґат Української Національної Ради ЗУНР.
• Мороз Володимир Іванович (нар. 1958) — український електромеханік, доктор технічних наук.
• Михайло Стефанишин, батько першої астронавтки українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер.
• 9 травня 1940 року тут народився Ярослав Тягнибок — батько українського політика Олега Тягнибока.
• український мовознавець Іван Панькевич.
• Пашко Василь Любомирович (1982—2014) — вояк ДУК, учасник російсько-української війни, загинув під Амвросіївкою.
• Францішек Радецький (1850—1914) — польський священник-єзуїт, педагог, настоятель Кристинопільського і Лаврівського василіянських монастирів під час Добромильської реформи.
• Савчук Любомир Олексійович (? — 2022) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Ясногурська Софія Євстахіївна (1940) — радянська спортсменка (лижні перегони, велоспорт, спортивне орієнтування). Майстер спорту СРСР.

Джерела та література

• Данилюк Ю. З., Дмитрук В. І. Новий Яричів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 451. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Посилання

• Сайт Верховної Ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Селище міського типу Новий Яричів. Міста і села Львівщини
• Українська геральдика
• Газета Волинь
• Destruction of Jaryczow: Memorial Book to the Martyrs of Jarczow and Surroundings (Novyy Yarychiv, Ukraine) — Знищення Яричева: Книга Пам'яті мучеників з Яричева і околиць (англ.)
• http://novoyarychiv.gromada.org.ua/