Німенко Максим Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Німенко.
Максим Андрійович Німенко
Народження28 квітня 1982(1982-04-28) (42 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
 Київ
Національністьукраїнець
КраїнаУкраїна Україна
Жанрживопис, графіка
НавчанняКиївський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльністьхудожник, художник-постановник
ЧленНаціональна спілка художників України і Українська кіноакадемія
БатькоНіменко Андрій Васильович
МатиМасенко Лариса Терентіївна
Нагороди«Золота дзига» (2023)
Сайтmaxnimenko.wixsite.com/nimenko

Німенко Максим Андрійович (нар. 28 квітня 1982, Київ) — український живописець, графік, художник-постановник. Член НСХУ (2004), Української кіноакадемії (2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 28 квітня 1982 року в Києві в родині митця Андрія Німенка та мовознавиці Лариси Масенко. У 1996—2000 роках навчався в Художній школі імені Тараса Шевченка.

У 2006 році закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (монументальне відділення факультету живопису; педагог — Микола Стороженко)[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Образотворче мистецтво

[ред. | ред. код]

Працює в галузях станкового та монументального живопису, станкової та книжкової графіки. Авторському стилю М. Німенка властивий синтез наївного мистецтва та академічної школи. Учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок. Окремі роботи зберігаються в приватних колекціях в Україні та за кордоном[1].

Вибрані роботи: «Віра», «Кирило» (обидві – 1999), «Олена» (2000), «Степ», «Ботанічний сад» (обидві – 2002), «Кінбурнська коса» (2003), «Седнів» (2004), «Туман», «Поле», «Пагорб», «Льотчик Шутов», «Раншель» (усі – 2005), «Адам і Єва», «Вигнання з Раю», «Чарівний ліс» (усі – 2006), «Зима», «Пізня осінь», «Дерево», «Посадка», «Київ 1», «Київ 2» (усі – 2007), «Чарівний сад» (2009), «Вечір в Теліжинцях» (2014), «Портрет батька»[2].

Вибрані виставки

[ред. | ред. код]
  • «Веселі Боковеньки» - галерея «Мистець». Спільно з І. Михайловим (Київ; 2007).
  • «День у день» — галерея «Дзиґа» (Львів; 2009).
  • проект «L – 2» — (Люблін – Львів; 2009).
  • «Abstrakt visual test» — «Я-галерея». Куратор Н. Філоненко (Київ; 2010).
  • «N-dimension» — Ludmila Bereznitska & Partner Gallery (Київ; 2010).
  • «Пастельний день» — «Pit-ART» (Київ; 2010).
  • «Tamagochi» — Центр візуальної культури НаУКМА. Куратор Якубенко А. (Київ; 2011).

Проілюстровані книжки

[ред. | ред. код]
  • У. Старк. «Мій друг Персі Бофало Біл і я» Теза (2004)
  • Є. Гуцало. «Лелеченя» Знання-Прес (2008)
  • М. Яснов. «Життя видатних тварин» Грані-Т (2008)
  • В. Рутківський. «Сині води» Темпора (2011)

Кінематограф

[ред. | ред. код]

Художник-постановник фільмів:

Актор другого плану:

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]
  • Перемога в номінації «Найкращий художник-постановник» VI Кінопремії «Золота дзиґа» за роботу над фільмом «Стоп-Земля»[4].

У мережі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Шаповал, М. Т. Німенко Максим Андрійович (Ukrainian) . Т. 23. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  2. ↑ Мотиви «Пастельного дня». day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
  3. ↑ Максим Німенко | Dzyga MDB. dzygamdb.com. Процитовано 22 лютого 2024.
  4. ↑ Премія "Золота дзиґа" оголосила найкращий документальний фільм. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Німенко_Максим_Андрійович&oldid=41819425