Очікує на перевірку

Однолиста функція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У комплексному аналізі, голоморфна функція на відкритій підмножині комплексної площини називається однолистою якщо вона є ін'єктивною.

Вивчення однолистих функцій має важливе значення у геометрії чисел. Серед основних задач теорії однолистих функцій є вивчення відповідності границь областей при конформному відображенні, отримання умов при яких функція буде однолистою і знаходження розв'язків різних екстремальних задач теорії функцій, зокрема одержання оцінок різних функціоналів і областей значень функціоналів і їх систем в тому

або іншому класі.

Згідно теореми Рімана між будь-якими однозв'язними областями не рівними усій комплексній площині існує біголоморфне відображення, що переводить одну область в іншу. Це відображення і його обернене будуть очевидно однолистими голоморфними функціями. Тому вивчення однолистих функцій на деякій конкретній однозв'язній області є важливим для вивчення однолистих функцій на інших однозв'язних областях. Зважаючи на це особливе значення має вивчення однолистих функцій на одиничному крузі Оскільки для однолистої функції функції і теж будуть однолистими то додатково при розгляді однолистих функцій на одиничному крузі часто вимагаються умови нормованості: Клас однолистих функцій на одиничному крузі, що задовольняють умови нормованості буде позначатися

Приклади

[ред. | ред. код]
  • Розглянемо відображення із відкритого одиничного круга в себе задане як:
Тоді є однолистою функцією для .
  • Важливими прикладами функцій класу (тобто голоморфних однолистих функцій на одиничному крузі із відповідною нормалізацією) є функція Кебе:
і узагальнені функції Кебе
де α є комплексним числом із абсолютним значенням рівним 1.

Основні властивості

[ред. | ред. код]

Якщо і є двома областями (відкритими і зв'язаними підмножинами) комплексної площини і

є однолистою функцією для якої , тоді похідна ніколи не є рівною 0, є оборотною, і її обернена функція є також голоморфною. Окрім того згідно правила диференціювання складеної функції:

для всіх

Доведення

[ред. | ред. код]

Оскільки не є константою, то його похідна не є рівною нулю в усіх точках області , а тому нулі функції є ізольованими. Припустимо, що є такою точкою, що і Нехай таке число, що і у цьому крузі має єдиний нуль у точці

Розглянемо функцію яку можна розглядати в якомусь зв'язаному відкритому околі точки що є підобластю області

Згідно принципу аргументу для кожної точки функція є рівною кількості нулів (з урахуванням кратності) голоморфної функції у відкритому крузі . Також з означення випливає, що вона є неперервною на зв'язаному відкритому околі і тому, як неперервна функція із зв'язаної множини у множину цілих чисел, вона є константою. Для кожного функція має нуль лише в одній точці (оскільки вона теж є однолистою). Оскільки для всіх також то для всіх також кратність цього нуля функції є рівною одиниці, тобто Але звідси випливає, що і тому кратність як кореня є рівною одиниці. Це можливо лише якщо Тобто не має нулів у області .

Для доведення голоморфності оберненої функції її локально можна записати через інтегральний вираз. Для цього нехай і також де Для можна, як і вище ввести функцію оскільки на границі функція не набуває жодного із значень Як і вище для всіх і тому прообраз при функції є підмножиною

Функцію на можна задати за допомогою інтегральної формули:

Для доведення цієї рівності варто зауважити, що функція має лише один простий полюс у у точці z в якій а тому, згідно основної теореми про лишки Звідси, згідно властивостей лишків, (тут, зокрема, використовується, що ).

Оскільки вибір і був довільним для доведення голоморфності достатньо довести голоморфність локально для скориставшись доведеною формулою. Для цього потрібно довести існування

для всіх Для цього достатньо довести, що ця границя прямує до для всіх Справді:


Далі, функція є неперервною на множині і тому для всіх точок цієї множини для деякого додатного числа у всіх точках множини . Також, оскільки на множині функція f ніде не є рівною то існує число , таке що і також для всіх достатньо малих за модулем . Для таких тоді у формулі вище підінтегральні вирази за модулем є меншими і оскільки то це ж справедливо і для границь у попередній формулі. Це доводить існування комплексної похідної у всіх точках області визначення і тому голоморфність цієї функціїв усіх точках.

Порівняння з функціями дійсної змінної

[ред. | ред. код]

Для дійсних аналітичних функцій, на відміну від комплексних аналітичних (тобто голоморфних) функцій ці властивості не є вірними. Наприклад, розглянемо функцію

задану як ƒ(x) = x3. Ця функція є ін'єктивною але її похідна є рівною 0 в точці x = 0, і її обернена функція не є аналітичною чи навіть диференційовною на всьому інтервалі  (−1, 1). Тому, якщо збільшити область визначення до відкритої підмножини G комплексної площини, вона не може бути ін'єктивною; у цьому випадку, наприклад f(εω) = f(ε) (де ω є примітивним коренем з 1 і ε є додатним цілим числом меншим, ніж радіус G як околу 0).

Властивості

[ред. | ред. код]
  • З теореми Гурвіца випливає, що якщо {fk} є послідовністю голоморфних однолистих функцій на зв'язаній відкритій множині G і вони рівномірно сходяться на компактних підмножинах у G до голоморфної функції f, то f є або теж однолистою або константою.
  • Якщо f є однолистою на одиничному крузі, тоді для всіх де позначають простори Гарді. Якщо додатково ця функція не є рівною нулю у жодній точці одиничного круга, то для всіх
  • Нерівність Правітца: нехай і позначимо для і Тоді справедливою є нерівність:
  • Теорема де Бранже (гіпотеза Бібербаха): якщо функція і зокрема її розклад у ряд Тейлора має вигляд то для коефіцієнтів ряду Тейлора виконуються нерівності Приклад функції Кебе показує що значення у правій частині нерівностей є оптимальними.
  • Теорема Літлвуда — Пелі: якщо функція є непарною, тобто її розклад у ряд Тейлора має вигляд то існує константа A, що не залежить від конкретної функції, така що для коефіцієнтів ряду Тейлора виконуються нерівності
  • Теорема Ґронвала про площу: якщо є однолистою в області |z| > 1 то:
  • Теорема Кебе про чверть: якщо функція то образ містить круг з центром у точці 0 і радіусом 1/4. Приклад функції Кебе показує, що константу 1/4 утвердженні теореми не можна збільшити.
  • Теорема Кебе про спотворення: нехай і r = |z|. Тоді
До того ж рівності справджуються лише для узагальнених функцій Кебе.
  • Теорема Каратеодорі про ядро: нехай — послідовність функцій, — образи одиничного круга при дії цих функцій. Нехай позначає зв'язну компоненту, що містить 0 внутрішності перетину Ядром послідовності множин називається об'єднання усіх або точка якщо це об'єднання є порожньою множиною. Теорема Каратеодорі стверджує, що послідовність збігається рівномірно на компактах до функції f, якщо і тільки якщо послідовність множин збігається до свого ядра і це ядро не є рівним всій комплексній площині. Якщо ядро є рівним то функція є константою рівною 0. В іншому випадку ядро U є зв'язаною відритою множиною, f є однолистою функцією і
  • Нерівність Грунського: якщо функція то:
  • Критерій Неванлінни: якщо то образ одиничного круга буде зірчатою областю щодо точки 0 тоді й лише тоді, коли дійсна частина функції буде додатним числом для всіх
З іншого боку, якщо f є голоморфною на одиничному крузі, дійсна частина функції є додатним числом для всіх і то тоді і f є однолистою на одиничному крузі.
  • Теорема Грунського: якщо то для всіх r ≤ tanh π/4, образ круга |z| < r при відображенні f є зірчатою областю щодо точки 0.
  • Нерівність Голузіна: для функції що є однолистою в області |z| > 1, якщо zi є n різними точками із |zi| > 1 і λi є довільними комплексними числами то:

Література

[ред. | ред. код]
  • Duren, P. L. (1983), Univalent functions, Grundlehren der Mathematischen Wissenschaften, т. 259, Springer-Verlag, ISBN 0-387-90795-5
  • Goodman, A.W. (1983), Univalent functions, т. I, Mariner Publishing Co., ISBN 0-936166-10-X
  • Goodman, A.W. (1983), Univalent functions, т. II, Mariner Publishing Co., ISBN 0-936166-11-8
  • Hayman, W. K. (1994) [1958], Multivalent functions, Cambridge Tracts on Mathematics, т. 110 (вид. Second), Cambridge: Cambridge University Press, с. xii+263, ISBN 978-0-521-46026-2, MR 1310776, Zbl 0904.30001.
  • Jenkins, James A. (1958), Univalent Functions and Conformal Mapping, Ergebnisse der Mathematik und ihrer Grenzgebiete, т. 18, Springer-Verlag, ISBN 978-3-642-88565-5
  • Lehto, O. (1987), Univalent functions and Teichmuller spaces, Springer-Verlag, ISBN 9787506207324 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка).
  • Milin, I. M. (1977) [1971], Univalent functions and orthonormal systems, Translations of Mathematical Monographs, т. 49, Providence, R.I.: American Mathematical Society, с. iv+202, ISBN 978-0-8218-1599-1, MR 0369684, Zbl 0342.30006
  • Pommerenke, C. (1975), Univalent functions, with a chapter on quadratic differentials by Gerd Jensen, Studia Mathematica/Mathematische Lehrbücher, т. 15, Vandenhoeck & Ruprecht