Координати: 46°45′33″ пн. ш. 29°59′13″ сх. д. / 46.75917° пн. ш. 29.98694° сх. д. / 46.75917; 29.98694

Павлівка (Степанівська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Павлівка
Ресторан "Чистые пруды" в с. Павлівка
Ресторан "Чистые пруды" в с. Павлівка
Ресторан "Чистые пруды" в с. Павлівка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Степанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51140150130043962
Облікова картка Павлівка 
Основні дані
Засноване 1856
Перша згадка 1856 (168 років)
Населення 890 (01.01.2019)[1]
Площа 0,638 км²
Густота населення 1156,74 осіб/км²
Поштовий індекс 67484
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°45′33″ пн. ш. 29°59′13″ сх. д. / 46.75917° пн. ш. 29.98694° сх. д. / 46.75917; 29.98694
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми р. Кучурган
Місцева влада
Адреса ради 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
Павлівка. Карта розташування: Україна
Павлівка
Павлівка
Павлівка. Карта розташування: Одеська область
Павлівка
Павлівка
Мапа
Мапа

CMNS: Павлівка у Вікісховищі

Павлі́вка(у минулому — Павло-Майорова, Візирякова, Візирянівка) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 890 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1856 році в поселені Павлівка поміщиці Візирянової було 15 дворів[2].

В 1859 році у власницькому селищі Павлівка (Візирянова) 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 22 двора, у яких мешкало 58 чоловік і 58 жінок[3].

В 1887 році у селищі Павлівка (Визирянівка та Павло-Майорова) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 45 чоловіків та 69 жінок[4].

Станом на 20 серпня 1892 року при містечку Павлівка 1-го стану були польові землеволодіння (1502 десятини, 1227 сажнів) Сильвестрович Ольги Дмитрівної (дружина майора)[5].

В 1896 році в селищі Павлівка (Павло-Майорова, Візирякова, Візирянівка) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 25 дворів, у яких мешкало 119 людей (60 чоловіків і 59 жінок). В населеному пункті була лавка та корчма[6].

На 1 січня 1906 року в містечку Павлівка (Візирянівка, Візирякова, Павло-Маіорова) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, який розташований на лівій стороні Кучургану, були десятинники та різночинці; проживали євреї й малороси; була синагога; базари у неділю, але збирались рідко; існували колодязі, один багатоводний - з нього подавалась вода на станції Роздільна та Кучурган; 18 дворів, в яких мешкало 129 людей (59 чоловіків і 70 жінок)[7].

У 1916 році на хуторі Павлівка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 26 людей (12 чоловіка і 14 жінок)[8].

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Павлівка (Павло-Майорова, Візирякова, Візирянівка) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 6 домогосподарств. Для 4 домогосподарів рідною мовою була російська, 2 — українська. На хуторі 26 людей наявного населення (13 чоловіків і 13 жінок). Родина домогосподаря: 12 чоловіків та 10 жінок (родичів: 3 жінки; наймані працівники: 1 чоловік). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 1 чоловік[9].

В 1925-1940 рр. Павлівка входила до складу Тираспольського району (з 1935 року — Слободзейського району) Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Українська РСР). З 1940 року у складі Роздільнянського району Одеської області.

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Степанівської сільської Ради[10].

На 1 травня 1967 року село входило до складу Кучурганської сільської Ради[11].

Станом на 1 січня 1984 року Павлівка перебувала в складі Степанівської сільської Ради[12].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 723 особи, з яких 320 чоловіків та 403 жінки.[13]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 735 осіб.[14]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[15]

Мова Відсоток
українська 65,18 %
російська 32,93 %
молдовська 0,95 %
білоруська 0,41 %
болгарська 0,27 %
інші 0,26 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Паспорт Степанівської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  2. Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 57.
  3. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 140.(рос.)
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 17.(рос.)
  5. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 18.(рос.)
  6. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.(рос.)
  7. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 151.(рос.)
  8. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320.(рос.)
  9. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)
  10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  11. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 31.
  12. Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — С. 50.
  13. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  14. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  15. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.