Пакеха маорі
Пакеха Маорі — ранні європейські поселенці (відомі як пакеха на мові маорі), які жили серед маорі в Новій Зеландії.
Маорі тримали деяких пакеха як рабів, а інші — моряки, що тікали, та австралійські засуджені — поселялися в громадах Маорі.[1] Вони часто знаходили радісний прийом, брали дружин в перші два десятиліття 19 століття. Торгівля європейськими товарами (зокрема, мушкетами) Пакеху Маорі високо цінували за їхні торгові навички. Деякі досягли певного рівня престижу серед маорі і воювали в бою зі своїми племенами у Новозеландських війнах 1843 по 1872 роки, іноді проти європейських солдатів. У той час як одні прожили решту свого життя серед Маорі, інші, як-то місіонер Томас Кендалл, перебували там недовго.
Кілька Пакеха Маорі, такі як Джеймс Кейддел, Джон Резерфорд[2] та Барнет Бернс, навіть отримали моко (татуювання на обличчі).
Коли приїхало більше європейців, статус ранніх європейців серед Маорі впав, а деякі з ранніх Пакеха Маорі повернулися до більш європейського існування.
У 1862 та 1863 роках ранній поселенець Фредерік Едвард Манінг опублікував дві книги під псевдонімом «Pakeha Maori», в яких розповів, як вони жили.
- ↑ «Cultural go-betweens, Pākehā–Māori» [Архівовано 9 березня 2011 у Wayback Machine.], Te Ara
- ↑ «John Rutherford — The „White New Zealander“» [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.], A.J. Waldie