Певкети
Певкети ( дав.-гр. Πευκέτιοι, трансліт. Peukétioi ; лат. Peucetii ; пізніше також дав.-гр. Ποίδικλοι, трансліт. Poidikloi ; лат. Poediculi ) були япігійським племенем, яке заселяло західну та центральну Апулію в античності . Два інших япігійських племена, даунії і мессапії, населяли відповідно північну і південну Апулію. Усі три племена говорили мессапійською мовою, але розвинули окремі археологічні культури до сьомого сторіччя до нашої ери; проте на території певкетів також розмовляли давньогрецькою та осканською мовами, оскільки написи на моентах з Рубі та Азетія були тримовними. [1] Певкети жили в однойменній області Певкетія, яка межувала з річкою Офанто і Мурге на півночі, річкою Брадано на заході і територіями грецької колонії Тараса і месапіанів на півдні. [2] Цей регіон здебільшого збігається з столичним містом Барі та частинами сьогоднішніх провінцій Таранто та Барлетта-Андрія-Трані .
Енциклопедія відрізняє плем'я "Peuceti" від іншого стародавнього народу -"Peucetioe", які жили у Лібурнії на чолі Адріатики, з посиланням на Каллімаха, як цитується у Плінія ( HN III.21), який розміщує їхню країну за часів Плінія, у складі Іллірії .
Сучасна етнографія розглядає термін "Poedicli" як синонім "Peucetii". [3]
Вони мали три важливі міста: Каноза, Сільвіум і Бітонто. Нинішня столиця Апулії- Барі, не мала великого значення.
З зростаючою еллінізацією їхній однойменний предок, якому дали ім’я "Peucetis" за словами Діонісія Галікарнасського [4], був сином аркадського Лікаона та братом Енотруса. Лікаон розділив Аркадію між своїми двадцятьма двома синами, та Певкетій мав натхнення шукати кращої долі за кордоном. Сучасні письменники вважають, що цей етіологічний міф переконливо свідчить про те, що стосується греків, певкетії були культурно частиною Великої Греції, хоча й неважливою.
Страбон розміщує їх на північ від Калабрів . [5] Страбон додає (VI.8) "...терміни "Peucetii" та "Daunii" взагалі не вживаються місцевими жителями, крім ранніх часів". За часів Страбона територія, яку займали колишні "Peuceti", лежала на доріжці мулів, що був єдиним сполученням між Бріндізі та Беневенто . [6] Доримські керамічні свідчення виправдовують класифікацію Страбоном: даунів, певкетів і мессапіїв, як носіїв мессапської мови . Серед певкетів було дванадцять племінних протодержав, одна з яких представлена сучасним Альтамура .
- Список давніх іллірійських народів і племен
- Певкетанська кераміка
- ↑ Salvemini Biagio, Massafra Angelo (May 2014). Storia della Puglia. Dalle origini al Seicento (Italian) . Laterza. ISBN 9788858113882.
- ↑ Carpenter, Lynch та Robinson, 2014, с. 2, 18, 34 and 38–39.
- ↑ i.e., Ray Laurence, in Cultural Identity in the Roman Empire, 1998, ch. 7 "Territory, ethnonyms and geography: The construction of identity in Roman Italy" "...in Apulia, where the Peucetii were also known as Poedicli..."
- ↑ Dionysius, Roman Antiquites, I.xi.3.
- ↑ "...on the north [of the land of the Calabri], are the Peucetii and also those people who in the Greek language are called Dauni, but the natives give the name Apulia to the whole country that comes after that of the Calabri, though some of them, particularly the Peucetii, are called Poedicli also." (Geography VI.3).
- ↑ "There are two roads from here: one, a mule-road through the countries of the Peucetii (who are called Poedicli) the Dauni, and the Samnitae as far as Beneventum..." (Geography VI.7.
- Carpenter, T. H.; Lynch, K. M.; Robinson, E. G. D., ред. (2014). The Italic People of Ancient Apulia: New Evidence from Pottery for Workshops, Markets, and Customs. New York City, New York: Cambridge University Press. ISBN 9781139992701.