Петер Естергазі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петер Естергазі
угор. Eszterházy Péter
ПсевдонімCsokonai Lili
Народився14 липня 1950(1950-07-14)
Будапешт, Угорська Народна Республіка
Помер14 липня 2016(2016-07-14) (66 років)
Будапешт, Угорщина[1]
·рак підшлункової залози
ПохованняРимо-католицька церква і мавзолей Естергазі в Ганніd
Країна Угорщина
Діяльністьписьменник
Сфера роботилітературна діяльністьd[2] і публіцистика[2]
Alma materБудапештський університет (1974)
Мова творівугорська
Роки активностіз 1974
Напрямокпостмодернізм
Magnum opusHarmonia Caelestis[d]
ЧленствоНімецька академія мови і поезії, Digital Literary Academyd, Берлінська академія мистецтв і Széchenyi Academy of Literature and Artsd
РідЕстергазі
БатькоMátyás Esterházyd[3]
МатиMagdolna Iren Manyokid[3]
Брати, сестриМартон Естергазі
У шлюбі зMargit Reénd
ДітиCountess Dorotta Esterhazyd[3], Count Marcel Esterhazyd[3], Countess Zsofia Esterhazyd[3] і Count Miklos Esterhazyd[3]
Автограф
Нагороди
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
CMNS: Петер Естергазі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Петер Естергазі (угор. Eszterházy Péter; 14 квітня 1950, Будапешт, Угорська Народна Республіка — 14 липня 2016, там само) — угорський письменник.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Естергазі народився у старовинній аристократичній родині Естергазі. Його дід, граф Моріц Естергазі, був недовго прем'єр-міністром Угорщини. Батько — граф Матяш Естергазі (1919-1998), мати — Ірен Магдолна Маньокі (1916-1980). Брат, Мартон (1956), футболіст, який виступав за збірну Угорщини. Одружений, дружина: Реен Маргіт (1952), виховує чотирьох дітей.

Навчання

[ред. | ред. код]

Закінчив релігійну гімназію, потім отримав математичну освіту в університеті ім. Лоранда Етвеша, закінчив його в 1974. Працював програмістом в інституті обчислювальної техніки при міністерстві машинобудування, з 1978 — професійний письменник.

Праці

[ред. | ред. код]

Перший роман, «Фанчіко і Пінта», опублікував в 1976. На даний момент автор 28 творів. Автор таких книг: «Виробничий роман», «Жінка», «Опудало лебедя», «З вежі слонової кістки».

Лауреат багатьох престижних угорських і міжнародних літературних премій. Романи, оповідання Естергазі були перекладені більш ніж на 20 мов (англійська, болгарська, чеська, данська, фінська, французька, іврит, хорватська, японська, польська, литовська, німецька, норвезька, італійська, російська, португальська, румунська, іспанська, шведська, сербська, словацька, словенська, турецька, українська), твори його широко відомі як на батьківщині, так і за кордоном.

Естергазі один з лідерів угорського та європейського постмодернізму. Його роботам притаманні інтертекстуальність, цитування, фрагментарність, а також мозаїчність. В першу чергу, замість історії для нього важливий текст і свій акцент він робить на нього. У його творах велика кількість посилань, для нього дуже значима угорська культура. Також письменник багато уваги приділяє трансформації культур східноєвропейських країн і історії тоталітарних суспільств.

Членство в організаціях

[ред. | ред. код]
  • З 1993 — Літературно-Художня Академія імені Сечені
  • Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung (Darmstadt)
  • Akademie der Künste (Berlin)
  • Académie Européenne des Sciences, des Arts et des Lettre

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.svoboda.org/a/27895545.html
  2. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петер_Естергазі&oldid=34939607