Пропаганда війни в СРСР
Нейтральність цієї статті під сумнівом. (листопад 2024) |
Пропаганда війни в СРСР — державна політика в окремі періоди існування СРСР, направлена на підготовку збройного нападу на інші держави та ведення війни на їх території.
В перші роки існування в СРСР проводилась активна кампанія щодо пропаганди війни як засобу прискорення «світової революції». Наприкінці 1920-х років ідея світової революції в СРСР поступово згасла.
Перед початком Другої світової війни та до початку німецько-радянської війни панівною в СРСР стала ідея проведення війни «малими силами на чужій території». Ця ідея знайшла своє відображення в радянських піснях та фільмах того часу. Знаковими фільмами того часу є «Якщо завтра війна» (1938) та «Моряки» (1939).
Окрім фільмів воєнної тематики пропаганда війни проводилась і через цілком цивільні фільми. Яскравий приклад — фільм «Трактористи» (1939), лейтмотивом якого стала пісня зі словами:
Гремя огнем, сверкая блеском стали, Пойдут машины в яростный поход, Когда нас в бой пошлет товарищ Сталин, И первый маршал в бой нас поведет.
У фільмі «Великий громадянин» (1937-1939) головний герой заявляє:
Ех, років через 20 після хорошої війни вийти та глянути на Радянський Союз республік так з 30-ти-40-ка...
Пропаганда війни докорінно змінилася в часи радянсько-німецької війни — від пропаганди наступальної загарбницької війни радянські ідеологи перейшли до пропаганди війни оборонної.
З початком військової інтервенції СРСР в Афганістан в СРСР була поступово розгорнута стримана пропагандистська кампанія, спрямована на приховування агресивної, за своєю суттю, війни на території сусідньої держави.
Пісні:
- Пісня братів Покрасс «Приймай нас, Суомі-красуня».
Художні фільми:
- «Якщо завтра війна» (1938);
- «Моряки» (1939).
- 12 березня 1951 в СРСР був прийняний закон «Про захист миру», яким кваліфікував пропаганду війни як злочин проти людяності[1].
- Закон СРСР про захист миру 1951 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.