Публій Петроній Турпіліан (консул 61 року)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Публій Петроній Турпіліан
лат. Publius Petronius Turpilianus
Народивсяміж 18 та 25
Помер68
·самогубство
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьполітик, військовий очільник
Посадаординарний консул
Термін61 рік
ПопередникНерон Клавдій Цезар Август Германік
НаступникПублій Марій
РідПетронії
БатькоПублій Петроній
МатиПлавтія
Брати, сестриПетронія і Петроній Арбітр

Публій Петроній Турпіліан (лат. Publius Petronius Turpilianus; між 18 та 25 — 68) — державний та військовий діяч Римської імперії, консул 61 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Петроніїв. Син Публія Петронія, консула-суффекта 19 року, та Плавтії. Про молоді роки мало відомостей. Завдяки родинним зв'язкам зробив гарну кар'єру.

У 61 році його було обрано ординарним консулом разом з Луцієм Юнієм Цезеннієм Петом. У червні його змінив консул-суффект Гней Педаній Фуск Салінатор.

З 61 до 63 року як імператорський легат-пропретор керував римською провінцією Британія. Завершив придушення залишків повсталих загонів після загибелі Боудіки. Своєї м'якою позицією до бритських племен зумів заспокоїти провінцію. У 63 році його було призначено одним з кураторів акведуків, відповідальним за водопостачання Рима.

У 65 році, під час змови Гая Кальпурнія Пізона, зберіг вірність імператорові Нерону. За це останній надав Петронію тріумфальні значки. У 68 році очолив армію для придушення повстання Гальби проти Нерона. Під час походу прийшла звістка проти загибель Нерона, тому війська перейшли на бік супротивника, а Гальба наказав Петронію накласти на себе руки.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • William Smith (ed) (1870), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology Vol 3 p. 1192 (англ.)