За молдовськими літописами був на молдовському троні 3 роки. Документально занотований перший раз в 30 березня1392 року, коли видав грамоту з поміткою в «нашому місті», там міститься також термін буковина, друга грамота була видана 18 листопада1392 в «нашому місті Сочава», в якій Роман себе називає «Господар молдовської Землі від гір до моря».
У війні з Вітовтом подоляни та молдовани зазнали поразки 1393 року в битві під Брацлавом, Федір Коріятович змушений був шукати притулку в Мармарощині під захистом Угорщини. Це, ймовірно, спричинило втрату Романом І молдовського трону, оскільки на трон 1393 року був посаджений Штефан I за допомогою Яґайла.
Після того, як Вітовт 12 серпня1399 року зазнав поразки у битві біля річки Ворскли разом з польським та молдовським військами, Роман I використав цю можливість, щоб повернути собі молдовський трон. Свидригайло, який замінив подільського намісника, що загинув під Ворсклою, взяв Романа I в 1400 в полон. Роман І, за допомогою свого небожа (племінника) Іваська, склав присягу на вірність королю Ягайлу.
Після Романа І на молдовському троні коротко знову був Юрій Коріатович (Юга) в 1400. На молдовський трон з допомогою Ягайла претендував також син Петра I Івасько. В цей час волоський воєвода втрутився в молдовські справи, взяв Юрія Коріятовича в полон, на трон посадив Романового сина — Олександра. Гробниці Штефана I та Романа I без дат смерті знаходилися в єпископській церкві Св. Миколая (Монастир Богдана) в Радівцях.