Свиштов
Свиштов Свищов | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Соборна церква Святої Трійці (1867) спроектована Колю Фічетом | |||||
Основні дані | |||||
43°37′00″ пн. ш. 25°21′00″ сх. д. / 43.61667° пн. ш. 25.35000° сх. д. | |||||
Країна | Болгарія | ||||
Регіон |
Північно-східний регіон Болгарії Область: Великотирновська область Община: Свиштов | ||||
Столиця для | Громада Свіштов (община Болгарії) | ||||
Площа | 110 км² | ||||
Населення | 36 951 | ||||
Висота НРМ | 18-239 м | ||||
Водойма | Дунай | ||||
Міста-побратими | Барселуш, Дембиця, Велес, Кременчук, Лудза (31 травня 2011), Лудзенський край[d] (31 травня 2011), Глухів, Грубешів | ||||
Телефонний код | (+359) 0631 | ||||
Часовий пояс | +2 | ||||
Номери автомобілів | ВТ | ||||
Код LAU (NUTS) | BG65766 | ||||
GeoNames | 726534 | ||||
OSM | ↑1930878 ·R (Громада Свіштов) | ||||
Поштові індекси | 5250 | ||||
Міська влада | |||||
Адреса |
вул. "Цанко Церковські" 2 | ||||
Вебсайт | svishtov.bg | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Свиштов у Вікісховищі |
Свиштов (болг. Свищов) — місто в Болгарії, адміністративний центр общини Свиштов. Знаходиться у Великотирновській області. Населення становить 36 951 чоловік.[1]
Чинна назва Свиштов пов'язана з ім'ям Sistova, воно було названо так під час Австро-турецької війни. 5 серпня 1791 р. і змінено з турецької назви міста Zigit.
Місто було відоме як Ziştovi під час османського панування, а румунською назва була: Şiştova.
Є версія, що назва міста походить від староболгарського Свѣщний (Свящний/Свещний), так в минулому називався пристрій на зразок вогню (свічки), який вказував дорогу кораблям по річці.
Свиштов розташований у Північно-східній частині Болгарії, на березі річки Дунай. Це найпівденніша точка Великотирновської області. Відстань від столиці Софії 237 км, 85 км від обласного центру Велико-Тирново, 80 км від міста Плевена і 90 км від міста Русе.
На протилежному узбережжі розташоване румунське місто Зімніч, з яким Свиштов пов'язує щоденний пором (у 2009 р. квиток в один кінець коштував 5 левів).
Найвища точка над рівнем моря у місті «Бунар Болар» — 239 м.
Через особливості географічного положення міста (найпівденніша точка Дунаю) тут 48 році. до н. е. встановився Восьмий Августовський легіон, перейменований пізніше Веспасіаном у Перший італійський легіон (найдовіреніший легіон імператора). В околицях сьогоднішнього Свіштова в римські часи існувало селище Нове (лат. Novae) площею 44 га, засноване Decretum Terris імператора Веспасіана.
Слідом за смертю Аттіли 453 р. гуни відступили в Азію і готи стали знову головною силою на Балканському півострові. Слідом за захопленням Белграда (Singidunum) 471 р. і походами в Македонію та Грецію, Теодоріх Великий вибрав Нове (теперішній Свиштов) головним містом і своєрідною столицею остроготів, причому вони заселилися там 483 р. до н. е. Після того, як вони перебували по цих землях на деякий час, Теодоріх Великий переслав свою діяльність і інтереси до експансії Апеннінського півострова, яке здійснюється на 10 років пізніше.
Під час царювання царя Івана Шишмана фортеця згадується під ім'ям Зібестова і являлась обласним центром.
Місто звільнене російською армією після Батинської битви 26 серпня 1810 під час російсько-турецької війни 1806—1812. Румунське місто Александрія заснований біженцями після Російсько-турецької війни 1828-29.
15 червня 1877 основні сили російської армії форсували і перейшли Дунай близько Свиштова. Звідси почався шлях до свободи Болгарії, причому Свіштов став першим звільненим болгарським містом. У Свиштові ще під час турецького рабства на пожертвування у 1856 році було побудоване перше читалиште в Болгарії — «Еленка и Кирилл Д. Аврамови». Тут Г. С. Раковський заснував Таємне товариство 1853 р., а статут організації передбачав трибарвне майбутнє прапору Болгарії — білий, зелений і червоний колір.
Наведена нижче таблиця показує зміну населення міста Свиштов у період з 1887 року по 2009 рік:[2][3]
Свиштов | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | 1887 | 1910 | 1934 | 1946 | 1956 | 1965 | 1975 | 1985 | 1992 | 2001 | 2005 | 2007 | 2009 |
Населення | 12 481 | 13 101 | 12 082 | 13 093 | 18 448 | 21 539 | 29 430 | 30 550 | 30 404 | 30 591 | 33 782 | 34 488 | 35 923 |
Джерело: Національний інститут статистики[2], «Citypopulation.de», «Pop-stat.mashke.org» та Інститут географії при БАН[3] |
Більшість населення міста сповідує православ'я. Менша частина жителів відносять себе до римо-католиків, в основному за рахунок міграції з деяких сусідніх сіл, які є повністю католицькі (с. Ореш), або частково (місто Белене, село Драгомирово).
Кмет (мер) общини Свиштов — Станислав Петров Благов (коаліція в складі 4 партій: Болгарський землеробський народний союз (БЗНС), Союз вільної демократії (СВД), Союз демократичних сил (СДС), ліберальна ініціатива «За демократичний європейський розвиток» (ЛІДЕР) за результатами виборів знаходиться в управлінні общини.
Порт. Розвинена хімічна, електроенергетична, будівельна, консервна промисловості. Вирощування зернових та технічних культур.
У 2009 році економічна криза змусила хімічний завод «Свилоза» закрити свої основні виробництва целюлози. Мала частка жителів міста працюють в Зімнічі на заводі для виробництва біодизельного палива. Студенти сприяли розвитку сфери послуг[4].
- Відкрито супермаркт «Пени маркет»;
- Було відкрито у місті супермаркт Білла.
- Академія Економіки (Свиштов)[5]
- Коледж економіки і управління[6] від академії економіки «Ценов»
- Комерційна школа «Димитар Хадживасилева»[7]
Одні з найкрасивіших місць в околицях міста Свиштов — унікальні гірські долини (1-2 км від міста) на яких розташований Свиштовський монастир, місцевість «Паметниците» на березі Дунаю і парк навколо старої фортеці у самому центрі міста.
Частиною сотні національних найкращих туристичних об'єктів є:
- Будинок-музей «Алеко Константинова» (відкритий для відвідувачів з 8-12 год. та з 13-17 год.)
- Археологічні та архітектурні пам'ятки античності і епохи Відродження — Свищов у минулому називався «Кючук Париж» (Малий Париж).
- Перший Болгарський театр «Еленка и Кирил Д. Аврамови».
- Перший болгарський хор «Янко Мустаков»
- Перша в Болгарії світська школа.
- Часовникова кула (1763);
- Церкви:
- «Свети Димитър» (16 ст.);
- «Свята Трійця» (1867 Н. Фічев, 1886 м. Канів);
- «Святих Първоапостоли Петър і Павел» (1644);
- «Святих Кирила і Мефодія» (1873 м. Канів) та ін.;
- «Святого Преображення»;
- «Святого Пророк Ілая»;
- «Святого Вознесіння»;
- зруйнована церква «Св. Св. Кирил и Методий»;
- зруйнована церква «Св. Архангела»;
- каплиця «Св. Пророк Ілая».
Перший болгарський театр Еленка і Кирила Д. Аврамових є невеликим, але дуже красивим. Вистави там ставили багато поколінь свищовлян і гості міста. Місцева аматорська трупа є однією з найвідоміших в Болгарії.
- Виставка, присвячена проходу Дунаю російських військ у звільненні Болгарії від османського панування
- Етнографічна виставка
- Археологічна виставка
- Міського життя та культури
- Будинок-музей «Алеко Константинов»
- Цветан Радославов — автор гімну сучасної Болгарії «Горда Стара планина».
- Александр Божинов[8] (1878—1968) — болгарський художник
- Димитар Ґешов (1860—1922) — болгарський військовик, генерал піхоти.
- Алеко Константинов[9] (1863—1897) — письменник і національний лідер.
- Константин Станчов (1870 — ?)) — болгарський офіцер
- Драґан Цанков[10] (1828—1911) — міністр, політик
- Іван Шишманов (1862—1928) — літературний критик, активіст і етнограф
- Пантелей Кісельов[11] (1863—1927) — генеральний, герой війни, визволитель Південної Добруджі
- Димитар Дечев (1877—1958) — болгарський вчений, класик-філолог, історик і епіграф
Свищов є містом-побратимом, або партнером з:[12][13]
Країна | Місто | Герб міста | |
---|---|---|---|
Румунія | Александрія, Телеорман | ||
Чорногорія | Бієло-Полє | ||
Північна Македонія | Велес (від 2003) | ||
Україна | Глухів (від 1996) | ||
Румунія | Зімніч, Телеорман (від 1998) | ||
Франція | Кавайон | ||
Сербія | Прієполе | ||
Китай | Тайджоу (від 2002) | ||
Італія | Фридженто(від 2009) | ||
Україна | Кременчук (від 2009) |
Країна | Місто | Герб міста | |
---|---|---|---|
Португалія | Барселуш | ||
Єгипет | Ісмаїлія |
-
Історична будівля, в якій була підписана мирна угода у 1791 році
-
Будинок-музей „Алеко Константинов“
-
Свиштов у минулому
-
Сучасна скульптура у Свиштові
- ↑ Населення Свіштова. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 24 травня 2010.
- ↑ а б Население — градове в България — «НСИ». Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 4 січня 2011.
- ↑ а б Население — градове в България (1887—1946) — «БАН» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2011. Процитовано 6 липня 2011.
- ↑ щоденник.бг, 20.07.2009 Свіштов — Зімніч — Свищов. Щодня…. Архів оригіналу за 23 вересня 2009. Процитовано 24 травня 2010.
- ↑ http://www.uni-svishtov.bg/ [Архівовано 11 серпня 2010 у Wayback Machine.] Сайт Академії Економіки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2007. Процитовано 25 травня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 25 травня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ bg:Александър Божинов
- ↑ bg:Алеко Константинов
- ↑ bg:Драган Цанков
- ↑ bg:Пантелей Киселов
- ↑ Интеграция. Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 24 травня 2010. [Архівовано 2009-06-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Список міст побратимів. Архів оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 24 травня 2010.
- Офіційний сайт Свиштова [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.]
- 13 Огляд визначних пам'яток у Свиштові — Стаття з історії Болгарії
- Місцевий сайт з корисною інформацією про місто [Архівовано 5 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Бізнес центр, Свиштов [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Академії економіки «Д. А. Ценов» [Архівовано 11 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Рада з туризму, Свиштов
- Створити форум про життя в Свиштов