Сульфат марганцю(II)
Сульфат марганцю (II) | |
---|---|
Назва за IUPAC | Манган (II) сульфат |
Інші назви | Манган тетраоксосульфат, марганцевий купорос (для пентагідрату) |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 7785-87-7 |
PubChem | 24580 |
Номер EINECS | 232-089-9 |
ChEBI | 86360 |
RTECS |
OP1050000 OP0893500 (тетрагідрат) |
SMILES | [Mn+2].[O-]S([O-])(=O)=O |
InChI | 1/Mn.H2O4S/c;1-5(2,3)4/h;(H2,1,2,3,4)/q+2;/p-2 |
Номер Бельштейна | 14270535, 28059988 і 11343137 |
Властивості | |
Молекулярна формула | MnSO4 |
Молярна маса | 151,001 г/моль 169,02 г/моль (моногірат) 223,07 г/моль (тетрагідрат) 277,11 г/моль (гептагідрат) |
Зовнішній вигляд | білі кристали (безбарвний) світло-рожеві кристали (тетрагідрат) |
Густина | 3,25 г/см 3 2,95 г/см3 (моногидрат) 2,107 г/см3 (тетрагідрат) |
Тпл | 700 °C 27 °C (тетрагідрат)[1] |
Ткип | при 850 °C розкладається |
Розчинність (вода) | 52,9 г/100 г (0 °C) 62,9 г/100 г (20 °C) 64,8 г/100 г: (25 °C) 60 г/100 г (40 °C) 53,6 г/100 г (60 °C) 45,6 г/100 г (80 °C) 35,3 г/100 мл (100 °C) [2] |
Розчинність | слабко розчинний у етанолі (0,014 г/100 г (15 °C)) метанолі (0,114 г/100 г (25 °C)), етандіолі (0,5 г/100 г (20 °C)) нерозчинний у діетиловому етері[3] |
Структура | |
Кристалічна структура | ромбічна Моноклінна у моногідрату і тетрагідрату. Триклінна у пентагідрату.[1] |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
−1066,7 кДж·моль−1[3] |
Ст. ентропія S 298 |
112,5 Дж·моль−1·K−1[3] |
Теплоємність, c p |
100,2 Дж·моль−1·K−1[3] |
Небезпеки | |
Класифікація ЄС | Xn N |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Сульфа́т ма́рганцю(II) (манган(ІІ) сульфат) — сіль, утворена залишком слабкої основи (манган(ІІ) гідроксиду) і сильної сульфатної кислоти. Являє собою прозорі, гіркі на смак кристали. Хімічна формула — MnSO4. Утворює ряд кристалогідратів — MnSO4·nН2О, в яких n = 1, 4, 5, 7. Кристалогідрат MnSO4·5Н2О називається марганцевим купоросом. В природі манган (ІІ) сульфат утворює декілька мінералів: смікіт, джококуїт, маллардит.[4]
Розчиняється у воді, у присутності сульфатної кислоти розчинність зменшується; мало розчинний у спирті. Парамагнетик. Нижче 11 К антиферомагнетик. Кристали ромбічної сингонії.
Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25 °C дорівнює 267 См.см2/моль.
При розчиненні у воді дисоціює з утворенням аквакомплексів [Mn(H2O) 6]2+, що мають світло-рожевий колір. Присутністю подібних аквакомплексів обумовлений і рожевий колір кристалогідратів манган(ІІ) сульфату.
- 4MnO2 + 4FeSO4 → 4MnSO4 + 2Fe2O3 + O2
- Обробкою манган діоксиду MnO2 гарячою концентрованою сульфатною кислотою:
- 2MnO2 + 2H2SO4 → 2MnSO4 + O2 + 2H2O
- Дією сульфатної кислоти на манган(ІІ) карбонат:
- Сильним нагріванням суміші манган діоксиду з вуглецем у концентрованій сульфатній кислоті:
- 2MnO2 + C + 2H2SO4 → 2MnSO4·Н2О + CO 2
- Реакціями манган діоксиду або перманганатів з різними відновниками у присутності сульфатної кислоти.
- Також манган(ІІ) сульфат можна добути з оксидів Сульфуру та Мангану:
- Розчиненням металевого марганцю або оксиду MnO у розведеній сульфатній кислоті.
- Розкладається при нагріванні до 850—1155 °C:
- 3MnSO4 → Mn3O4 + 2SO3 + SO2
- Кристалогідрати розкладаються при нагріванні ступінчасто, поступово втрачаючи кристалізаційну воду[5]:
- При електролізі водного розчину, утворюються такі продукти електролізу: марганець на катоді, сульфатна кислота у розчині і кисень на аноді.
При електролізі розчину манган(ІІ) сульфату у 40%-й сульфатній кислоті на катоді виділяється водень, а на аноді утворюється Mn2(SO4)3.[6]
- Взаємодіє з лугами:
- Вступає у інші реакції обміну з розчинними у воді солями, кислотами.
- У водних розчинах манган (ІІ) сульфат, як і інші розчинні солі Мангану(ІІ), гідролізує за катіоном, тому його розчини мають слабокислу реакцію середовища.
- За рахунок мангану у ступені окиснення +2 у окисно-відновних реакціях проявляє властивості відновника:
- 2MnSO4 + 5NaBiO3 + 16HNO3 → 2HMnO4 + 5Bi(NO3)3 + 2Na2SO4 + NaNO3 + 7H2O
- MnSO4 + NaClO + 2NaOH → MnO2 + NaCl + Na2SO4 + H2O
- Вступає у реакції конпропорціонування (конмутації) зі сполуками, що містять Манган у вищих ступенях окиснення:
- 3MnSO4 + 2KMnO4 + 2H2O → 5MnO2 + K2SO4 + 2H2SO4
Використовують як компонент електроліту для одержання марганцю і манган(IV) оксиду; у виробництві сикативів; як мікродобрива і добавки до комбікорму; засоб, що стимулює проростання насіння; компонент барвників у текстильній промисловості; компонент контактних сумішей в органічному синтезі (зокрема, для синтезу жирних кислот).
- ↑ а б Химическая энциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Большая рос. энцикл. — Т. 2: Даф-Мед. — 1998. — 671 с.
- ↑ Solubility table[en]
- ↑ а б в г База данных физико-химических свойств и синтезов веществ. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
- ↑ База даних з мінералогії. — Режим доступу. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
- ↑ Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
- ↑ Лидин Р. А. Химические свойства неорганических веществ: [Учеб. пособие для вузов по направлению «Химия» и специальности «Неорган. химия»] / Р. А. Лидин, В. А. Молочко, Л. Л. Андреева; Под ред. Р. А. Лидина. — 2-е изд., испр. — М. : Химия: Междунар. акад. изд. компания «Наука», 1997. — 479,[1] с.- ISBN 5-7245-1102-9
- Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия: Учеб. для студентов хим.-технол. спец. вузов / Н. С. Ахметов. — 3. изд., перераб. и доп. — М. : Высш. шк., 1998. — 743 с. (рос.)
- База даних з мінералогії. — Режим доступу: [1] [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Лидин Р. А. Химия: учебно-справочное пособие / Р. А. Лидин. — М. : АСТ: Астрель, 2008. — 319 с. — ISBN 978-5-271-15865-0. (рос.)
- Лидин Р. А. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин, В. А. Молочко, Л. Л. Андреева; Под ред. Р. А. Лидина. — 2-е изд., испр. — М. : Химия: Междунар. акад. изд. компания «Наука», 1997. — 479 с.— ISBN 5-7245-1102-9. (рос.)
- Реми Г. Курс неорганической химии / Под ред. А. В. Новоселовой. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
- Химическая энциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Большая рос. энцикл. — Т. 2: Даф-Мед. — 1998. — 671 с.(рос.)