Тавіра
Таві́ра |
|||
---|---|---|---|
— Муніципалітет — | |||
Вигляд з фортеці | |||
|
|||
Країна | Португалія | ||
Регіон | Алгарве | ||
Округ | Фару | ||
Муніципалітет | |||
Парафії | 6 парафій | ||
Уряд | |||
- Президент | |||
Площа | |||
- Повна | 606,97 км² | ||
Населення (2011) | |||
- Усього | 26 167 | ||
- Густота | 43,1/км² | ||
Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | ||
- Літній час | WEST (UTC+01:00) | ||
Поштовий індекс | 8800 | ||
Код LAU | 0814 | ||
Покровитель | Діва Марія | ||
Місцеве свято | 24 червня | ||
Вебсайт: Офіційний сайт | |||
Таві́ра на мапі Португалії | |||
Таві́ра (порт. Tavira; МФА: [tɐ.ˈvi.ɾɐ][1]) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Фару. Розташований у південній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Алгарве. Належить до Фаруської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1266 року. Поділяється на 6 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Алгарве. Площа муніципалітету — 606,97 км², населення муніципалітету — 26167 ос. (2011); густота населення — 43,11 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 24 червня. Поштовий індекс — 8800. Код місцевої адміністративної одиниці — 0814. Складова статистичного регіону Алгарве.
Тавіра розташована на півдні Португалії, на південному сході округу Фару.
Тавіра межує на північному сході — з муніципалітетом Алкотін, на сході — з муніципалітетом Каштру-Марин, на південному сході — з муніципалітетом Віла-Реал-де-Санту-Антоніу, на південному заході — з муніципалітетом Олян, на заході — з муніципалітетами Сан-Браш-де-Алпортел і Лоле. На півдні омивається водами Атлантичного океану.
За колишнім адміністративним поділом місто належало до провінції Алгарве — сьогодні це однойменний регіон і субрегіон.
Рельєф району рівнинний у південній частині, та гірський — у північній (декілька найвищих точок перевершують позначку 500 м над рівнем моря). Територією району протікає декілька річок: Асека, Ріу Секуа, Ріу Жілау, Ріу Вашкау.
Клімат середземноморський, має 5 сухих місяців (з травня по вересень) і середню річну температуру 18 °C (для південної частини району). Середня температура улітку сягає 28 °C, у січні — 9 °C. Середня кількість опадів 576 мм (найбільша кількість між жовтнем та лютим). Улітку практично не випадає опадів. Північна частина муніципалітету отримує більш опадів — 800 мм на рік.
Узбережжя Тавіри має декілька пляжів, які справедливо визнають найкращими в Алгарве та Португалії, — усі розташовані на території природного парку «Ріа-Формоза» (порт. Parque Natural da Ria Formosa). Температура морської води у літні місяці і на початку жовтня сягає 26 °C. Пляжі муніципалітету: порт. Lacém, Cabanas de Tavira, Ilha de Tavira e Praia do Barril. Перших два розташовані на острові Кабанаш (порт. острів de Cabanas), останніх два — на острові Тавіри (порт. острів de Tavira)[2].
Відомо, що аж до 13 століття Тавіра, як і вся територія Алгарве, належала арабам. На початку 12 століття Тавіра була невеличким населеним пунктом, мала фортецю. У 1151 році сталася перша спроба звільнитися від мусульманської присутності, яка закінчилась придушенням місцевого населення. У 1239 році португалець Паю Переш Коррея завоював місто у маврів, і вже за 5 років, у січні 1244 року Саншу ІІ передає Тавіру у власність Ордену Сантьяго. В кінці 13 століття місто починає розвиватися в комерційному відношенні завдяки морському порту.
1266 року португальський король Афонсу III надав Тавірі форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Кількість мешканців[3] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
19 494 | 21 842 | 24 166 | 25 392 | 26 755 | 24 824 | 27 786 | 28 972 | 30 632 | 27 798 | 22 900 | 24 615 | 24 857 | 24 997 | 26 167 |
- Кашопу (порт. Cachopo)
- Консейсау і Кабанаш-де-Тавіра (порт. Conceição e Cabanas de Tavira)
- Луж-де-Тавіра i Санту-Ештевау (порт. Luz de Tavira e Santo Estêvão)
- Санта-Катарина-да-Фонте-ду-Бішпу (порт. Santa Catarina da Fonte do Bispo)
- Санта-Лузія (порт. Santa Luzia)
- Тавіра (порт. Tavira)
Економіка району головним чином представлена рибальством, туризмом, сільським господарством (фрукти, цитрусові, маслини, корок і мед).
Місто як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу: з'єднане з Фару швидкісною автомагістраллю А-22 (відоміша як «Via do Infante»), з Лісабоном — А-2, з провінцією Алентежу — національною автомобільною дорогою IC-2. Має залізничну станцію приміського сполучення на Лінії Алгарве.
Серед архітектурних пам'яток особливий інтерес викликають історичний центр міста, три фортеці (порт. Forte da Conceição, Castelo de Tavira, Forte do Rato), декілька церков та каплиць як у самому місті так і на території муніципалітету.
Територія південної частини муніципалітету належить до природного парку «Ріа-Формоза»: порт. Parque Natural da Ria Formosa, який простягається на відстані 60 км уздовж атлантичного узбережжя із загальною площею 18,4 тис. га. Заповідник було створено 9 грудня 1987 року і відомий як водний ареал рідкісних видів птахів та рослин[4].
Для отримання безкоштовної туристичної інформації у місті діє туристично-інформаційний центр, розміщений за адресою порт. Rua Galaria, 9, 8800-329 Tavira[5].
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ Муніципальний путівник на офіційній вебсторінці муніципальної палати Тавіри[недоступне посилання з липня 2019](порт.)
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
- ↑ Вебсторінка заповідника «Ріа-Формоза» на сайті Португальського Інституту Захисту Природи та Біорізноманіття [Архівовано 22 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ Список туристично-інформаційних центрів Алгарве. Архів оригіналу за 3 липня 2009. Процитовано 7 травня 2019.
- Tavira Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1915. — Vol. VII. — P. 44-48.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1862. — Vol. 3. — P. 62-68.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тавіра