Тайгет
|
Тайгет грец. Ταΰγετος грец. Ταΰγετος | ||||
 | ||||
|
37°06′0″ пн. ш. 22°18′0″ сх. д. / 37.10000° пн. ш. 22.30000° сх. д. | ||||
| Країна |
 Греція | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Лаконія Sparta Municipalityd | |||
| Розташування |
Пелопоннес, Греція | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 2 404, Айос-Іліас м | |||
 | ||||
 Тайгет у Вікісховищі | ||||
Тайгет (грец. Ταΰγετος) — гірський хребет в Греції, на півдні півострова Пелопоннес. Довжина близько 75 км, висота до 2 404 м (вершина Айос-Іліас).
Складений переважно вапняками і кристалічними сланцями. Зубчасті вершини, круті, переважно скидні схили. Розвинені карстові процеси. На нижніх частинам схилів — фриганно, маквіс, вище — ліси з каштана, дуба, піхти і остеповані гірські луки. Схили найвищих вершин кілька місяців впродовж року покриті снігом. Біля східного підніжжя Тайгету було засновано давньогрецький поліс Спарта та сучасне місто Спарта.
Схили Тайгета були заселені, принаймні, з часів Ахейської Греції. Тайгет був природним механізмом захисту Спарти. Вершини і ущелини гори служили притулком біженцям і базою для нападу на дорійців Лакедемонія та Мессенії. Оповідання Геродота про те, як біженці-мінійці розпалювали табірні багаття на схилах Тайгета, можна вважати типовим описом партизанських воєн того часу[1]. В епоху варварських навал Тайгет служив притулком для корінного населення. Численні села на його схилах були засновані саме в цей період[2]..
З гірських порід на Тайгеті видобували мармур, точильний камінь, смарагд[3].
Вважається, що у стародавній Спарті існував звичай вбивати новонароджених дітей, кидаючи їх у Апофети (дав.-гр. Ἀποθέται «місце відмови» — ущелина в горах Тайгет), у разі, якщо у них були якісь фізичні недоліки[4][1], однак, згідно з даними сучасної археології, це не відповідає істині[5]. Згідно з дослідженнями антропологів у розщелину Кеада скидали дорослих чоловіків[6].
Тайгет називається одним із місць, де до середини II тисячоліття зберігалися в неасимільованому вигляді слов'янські племена, предки яких заселили Пелопоннес у ранньовізантійський час[7].
- Тайгет у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- ↑ а б Ніколас Гаммонд. История Древней Греции = A history of Greece / Николас Хаммонд ; [пер. с англ. Л. А. Игоревского]. — М. : Центрполиграф, 2008. — 524 с. — ISBN 978-5-9524-3490-5.
- ↑ Тайгет. Гид по Греции. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 9 червня 2023.
- ↑ Обнорский Н. П. Тайгет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXIIa. (рос. дореф.)
- ↑ Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Ликург, 16
- ↑ Археологи доказали: спартанцы не сбрасывали детей со скалы. NEWSru.com. 11 грудня 2007. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Антропологи опровергли легенду о спартанских детоубийствах. Lenta.ru. 11 грудня 2007. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Васильев А. Славяне в Греции. — Византийский временник, №4. — СПб, 1898. — С. 437.