Тапір центральноамериканський
| Центральноамериканський тапір | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Центральноамериканський тапір або тапір Бейрда,
(Tapirus bairdi) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Tapirus bairdii (Gill, 1865) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Поширений Вимер Не підтверджено
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Центральноамерика́нський тапі́р або тапір Бейрда (Tapirus bairdii) — один із трьох видів тапірів, знайдених в Латинській Америці.
Він також називається на честь Американського натураліста W.M. Baird, який подорожував Мексикою в 1843 і спостерігав за тваринами. Проте, вид вперше задокументувався іншим американським натуралістом, W. T. White.
Центральноамериканський тапір має характерне забарвлення кремового кольору, на його обличчі, горлі та по темній плямі на кожній щоці, ззаду та нижче за оком. Решта частини його шерсті — темно-коричневого або сірувато-коричневого забарвлення. Тварина є найбільшою з трьох американських різновидів і, фактично, найбільшим сухопутним ссавцем, знайденим у пустелі від Мексики до Південної Америки. Центральноамериканські тапіри зазвичай доростають 2 метрів в довжину і 1,2 метрів у висоту, а дорослі важать від 240 до 400 кілограмів. Подібно до інших видів тапірів, вони мають маленькі коренасті хвости та довгі, гнучкі хоботи. Вони мають чотири пальці на передніх ногах і три пальці на задніх ногах.
Період вагітності становить приблизно 400 днів, після чого народжується одне маля (великий приплід надзвичайно рідкісний). Малюки, як і в усіх інших видів тапіра, мають червонувато-коричневу шерсть з білими плямами та смугами, камуфляж, який надає їм чудовий захист в плямистому світлі лісу. Цей зразок кінець кінцем зникає при досягненні дорослого віку.
Протягом першого тижня їх життя, малята центральноамериканського тапіра сховані в затишних схованках, при добуванні матерями корму для їжі вони повертаються періодично, щоб няньчити малечу, але після цього вони повинні слідувати за своєю матір'ю в пошуках їжі. У трьохтижневому віці молодь здатна плавати. Відривання від материнського молока відбувається через один рік, і статева зрілість зазвичай настає від шести до дванадцяти місяців пізніше. Центральноамериканські тапіри можуть жити протягом понад тридцяти років.
Центральноамериканський тапір, можливо, активний протягом усіх годин, але перш за все він — нічна тварина. Він харчується листям і плодами, використовуючи прокладені ним стежки, які нагадують зигзаг через товстий підлісок лісу. Тварина зазвичай залишається близько водойми і насолоджується плаванням особливо в гарячі дні.
Центральноамериканський тапір зустрічається в густих джунглях Центральної Америки, зокрема південно-східної Мексика, Беліз, Гватемала, Гондурас, Коста-Рика, Нікарагуа, Панама, і, можливо, Колумбія і Еквадор. Тварина може бути знайдене на таких висотах як 3 350 метрів.
- ↑ Garcìa, M., Jordan, C., O'Farril, G., Poot, C., Meyer, N., Estrada, N., Leonardo, R., Naranjo, E., Simons, Á., Herrera, A., Urgilés, C., Schank, C., Boshoff, L. & Ruiz-Galeano, M. (2016). Tapirus bairdii: інформація на сайті МСОП (версія 2016.1) (англ.) 17 листопада 2014
|
Це незавершена стаття про організм, що занесений до Червоної книги. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
