Театральні прем'єри (2022)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
У статті в хронологічному порядку наведено перелік прем'єр українського театру, які припадають на 2022 рік.
Цей розділ статті ще не написано. |
Перелік прем'єрних вистав наведено за каталогом порталу «Театральна риболовля»[1][2].
- 2 січня —
- 10 січня —
- «Миша Шуша Шоу» казковий мюзикл Оксани Лущевської на музику Костянтина Яворського (реж. Анастасія Казмірчук, Творча студія Наталії Журавльової, м. Луцьк)
- 13 січня —
- «Сповідь або „Крові прагну“» за творами Антона Чехова (реж. Влад Троїцький, Центр Сучасного Мистецтва «ДАХ»)
- 16 січня —
- «Вечори на хуторі» за мотивами повісті «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя (реж. Олеся Чепелюк, Закарпатський обласний театр драми та комедії, м. Хуст)
- 21 січня —
- «Називай мене Пітер» Яна Фрідріха (реж. Давид Петросян, Київський академічний театр юного глядача на Липках) (поновлення вистави 2016 року)[5][6][7][8]
- 29 січня —
- «The City Was There» за мотивами оповідання «Дивне Диво», сцен з повісті «Кульбабове вино» та «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері (реж. Алекс Боровенський, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[6][9][10][11][12][4]
- «Одержима» опера на музику Мирослава Волинського за однойменною поемою Лесі Українки (дир. Сергій Голубничий, реж. Марина Рижова, Музично-театральна майстерня «RAZOM», м. Київ)[13]
- 30 січня —
- «Зашнурована пара» за п’єсою «Шлюбна гра» Едварда Олбі (реж. Анна Пироженко, Київський національний академічний Молодий театр)[4]
- «Французька рулетка» за п’єсою «Вісім люблячих жінок» Робера Тома (реж. Влад Сорокін, Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича, м. Дрогобич)
- 3 лютого —
- «Кадіш. Поминальна молитва» (реж. Елістін Михайлов, Одеський обласний театр ляльок)[14][15]
- «Кар’єра за прізвищем» за п’єсою «Мина Мазайло» Миколи Куліша (реж. Євгеній Резніченко, Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії)
- 6 лютого —
- «Мауглі» Ніко Лапунова за «Книгою джунглів» Редьярда Кіплінга (реж. Ніко Лапунов, Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки)[16]
- «Трішечки щастя» Вадима Кречмара, Галини Кречмар, Світлани Ковальчук (реж. Богдан Шутий, Аматорський єврейський театр «А біселе мазл, або Трішечки щастя», м. Бровари)
- 8 лютого —
- «Несмішний стендап» (реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра) (офіційна прем'єра)[9][17]
- 16 лютого —
- «Пастка розуму» Марка Стайлера (реж. Ніл Флекмен, Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса)
- 18 лютого —
- «Аутсайдери» за мотивами творів Віктора Пелевіна та Джорджа Орвелла (реж. Олег Мельничук, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[9][18]
- «Тест» Лукаса Берфуса (реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр «Золоті ворота») (в рамках проєкту «OPEN_MIND_STUDENT»)[9][4][19][20]
- 19 лютого —
- «Крик» (реж. Наталія Гончарова, Театральна артіль «ДрамКом», м. Маріуполь)
- «Цирк братця Кролика» Володимира Лісового за мотивами «Казок дядечка Римуса» Джоеля Гарріса (реж. Гліб Тюпін, Миколаївський обласний театр ляльок)
- 20 лютого —
- «Мата Харі» Тетяни Суховірської (реж. Яна Дешко, Мукачівський драматичний театр)
- «Хуха, Дюдя і Потороча» Нелі Шейко-Медведєвої (реж. Наталія Орєшнікова, Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка», м. Ужгород)[21]
- 22 лютого —
- «Виховання Рити» Віллі Рассела (реж. Сергій Ільїн, Театр на Чайній, м. Одеса)
- 23 лютого —
- «Вічність і ще один день» імерсивна вистава за п'єсою Милорада Павича (реж. Сергій Павлюк, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша)[22]
- «Зальот» (реж. Євген Сафонов, Харківський недержавний театр «SaXaLinUA»)
Театр часів Російсько-української війни
- 30 березня —
- «Сонце» бейбі-вистава Марини Богомаз (реж. Марина Богомаз, Рівненський академічний обласний театр ляльок)[23]
- 25 лютого —
- «Маклена Ґраса» за п'єсою Миколи Куліша (реж. Степан Пасічник, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка)
- 27 лютого —
- «Дискотека моєї мами» Лєни Лягушонкової (реж. Тетяна Губрій, Київський академічний театр «Золоті ворота») (в рамках проєкту «OPEN_MIND_STUDENT»)[9]
- «Паперовий ковчег» Іванни Стеф'юк за мотивами книги «Сповідь. Біографія. Свідчення» Сергій Воронцова та Драгоша Олару (реж. Іван Данілін, Культурно-мистецький центр ім. Івана Миколайчука)
- (???) «Дует» Едварда Олбі (реж. Анни Пироженко, Київський національний академічний Молодий театр)[9]
- (???) «За серпанком, загадковим серпанком» Івана Корсака (реж. Богдан Бондар, «ГаРмИдЕр», м. Луцьк)[24]
- (???) «Фатальні пристрасті» (реж. ???, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша)
- 3 березня —
- «Я, Паштєт і армія» Кузьми Скрябіна (реж. Володимир Кудлінський, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[9][4]
- 5 березня —
- «Бука» Лєна Лягушонкової та Катерини Пенькової (реж. Максим Голенко, Дикий Театр, м. Київ та Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька) (прем'єра в Одесі — 5 березня, в Києві — 9—10 березня)[25][9][4]
- 6 березня —
- «Дядечків сон» за однойменною повістю Федора Достоєвського (реж. Вероніка Літкевич, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[26]
- 12 березня —
- «Ідіот» Ростислава Держипільського за мотивами однойменного роману Федора Достоєвського (реж. Ростислав Держипільський, Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка)
- 19 березня —
- «Матінка Кураж та її діти» за мотивами п'єси Бертольта Брехта (реж. Оксана Дмітрієва, Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва) (новий український переклад Сергія Жадана)[4]
- 27 березня —
- «Кассандра» за однойменною поемою Лесі Українки (реж. Альона Малюга-Мельникова, Ковельський аматорський експериментальний театр-студія «10 ряд 10 місце»)
- (???) «Ідилія» Дуніна-Марцинкевича (реж. Микола Пінігін (Білорусь), Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[27]
- (???, березень) «Любов ідіота» за мотивами роману «Ідіот» Федора Достоєвського (реж. Андрій Білоус, Київський національний академічний Молодий театр)[28][5][9][11]
- (???, березень) «Піна днів» Олексія Доричевського за романом Бориса Віана (реж. Наталка Сиваненко, Дикий Театр, м. Київ)[25][9]
- (???) «Сексуальні неврози наших батьків» Лукаса Берфуса[en] (реж. Наталка Сиваненко, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)[29]
- 7 квітня —
- «Мистецтво війни» гра[н]д-опера «NOVA OPERA» та композитора Сергія Вілки (реж. Богдан Поліщук, Львівський будинок органної і камерної музики)[30]
- 8 квітня —
- (здача) — «Т. Шевченко. Спогад» (реж. ???, Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик»(вистава — присвята режисерові Сергію Брижаню)[31]
- 9 квітня —
- «Співи сонця і тіні» пластична драма за мотивами п'єси Моріса Метерлінка на музику Яна Сібеліуса (реж. Олександр Бєльський, Криворізький міський академічний театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»)[32][33][34][35][36][37]
- 16 квітня —
- «І де Я?» 1 з 12 монологів у просторі «кв.ARTa» про самоідентифікацію у стилі театрального стендапу (реж. Павло Осіков, Театр одного актора «Ave», м. Кривий Ріг)[31]
- 17 квітня —
- «Отвєтка» Неди Нежданої (реж. Михайло Фіщенко, Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв) (п'єса присвячена оперному співакові Василю Сліпаку, який пішов добровольцем на фронт після нападу Росії на Донбас у 2014 році)[38]
- 20 квітня —
- «Аромат літа, що минає» за п'єсою Гідо Наума (реж. Оксана Стеценко, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка)
- 21 квітня —
- «Чуваки 2.0» Олексія Доричевського за творами Руслана Горового (реж. Дмитро Усов за виставою «Чуваки не святкують, або Ukrainian» Максима Голенка, м. Кам'янське[39][40][41]
- 29 квітня —
- «Гамлет» за п'єсою Вільяма Шекспіра (реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)[5][9][11]
- «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбіт (реж. Максим Голенко, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька підготовка вистави тривала у форматі «Театр в укритті»[42][43][44][45][46][47][48][49]
- 6 травня —
- «Івасик-Телесик» за мотивами української народної казки (реж. Оксана Дмітрієва, Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва (прем'єру зіграли на станціях ім. Масельського та Армійській Харківського метрополітену)[31]
- 21 травня —
- «Карпатський раж» за п'єсою «Екологічна балада» Ольги Мацюпи (реж. Дмитро Леончик, Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської)[51][52]
- 22 травня —
- «Смак Сонця» Олександр Вітер (реж. Олександр Король, Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича)
- «Шевченко. Л або Н» Ольги Анненко (реж. Дмитро Карачун, Молодіжний театр «Silentium», м. Калуш)[53]
- 26 травня —
- «Король Лір» за п'єсою Вільяма Шекспіра (реж. В’ячеслава Єгоров, Теат-студія переселенців «УЖіК», м. Ужгород)[54][55]
- (??? — перенос з 20 травня 2020) «Америка» Франца Кафки (реж. Микола Вороненко, Народний студентський театр Центру культури і мистецтв Київського національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»)
- (???) «Справа Честі» Лутца Хюбнера (реж. Ганна Турло, Київський академічний театр «Золоті ворота») (в рамках проєкту «OPEN_MIND_STUDENT»)[9]
- 1 червня —
- «Ріпка» за мотивами казки «Ріпка» І. Франка (реж. Олена Ткачук, Рівненський академічний обласний театр ляльок) — спільний проєкт із гуртом «Ot Vinta!»[56][57]
- 17 червня —
- «Марко з Котигорошівки» Надії Симчич (реж. Інна та Іван Даніліни, Народний художній колектив «Театр юних чернівчан» Чернівецького міського палацу дітей та юнацтва та Дитяча театральна студія «Бу-Бу-Бу» Центрального палацу культури м. Чернівці)
- 18 червня —
- «Міністерство освіти та науки України» Анастасії Косодій (реж. Павло Неброєв та Ольга Донік, Запорізький муніципальний театр-лабораторія «Ві»)[60]
- «П’ять пісень Полісся» (реж. Ігор Білиць, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (камерна сцена), м. Львів)[27]
- 22 червня —
- «Imperium delendum est» (реж. Дмитро Захоженко, Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки)[61][62][63]
- 25 червня —
- «Безіменна зірка» за однойменною п'єсою Михаїла Себастіана (реж. Євген Лунченко, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки)[9]
- «В очікуванні світанку» на основі сучасної та класичної любовної лірики поетів-чоловіків, присвяченої жінці (реж. Олександра Кравченко, Київський театр «Veritas» та Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса)
- «Куди я з вами не піду» за п’єсою «Надвечір‘я з rock-n-roll-om» Михайла Хейфеца (реж. Григорій Мануков (Франція), Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»)[64][65][66]
- «Сіді Таль. Аідише нешуме» (Єврейська душа) Неди Нежданої (реж. Людмила Скрипка, Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської)[67]
- 26 червня —
- «Ніколи знову? Знову!» етноформація Галина Баранкевич (реж. Олексій Лейбюк, Незалежний проєкт, м. Івано-Франківськ)[68][69]
- 28 червня —
- «Я вдома» музична моновистава Наталії Могилевської (реж. Наталія Могилевська, Незалежний проєкт, м. Київ)[70][71]
- 30 червня —
- «Рубікон» за драматичним твором Юрія Соколова (реж. Олексій Биш, Чернігівський обласний молодіжний театр)[72][73]
- 1 липня —
- «Шмата. Одного вечора у бомбосховищі» Андрія Бондаренка на основі акторських імпровізацій (реж. Яна Титаренко, Львівський обласний театр ляльок)
- «Я норм» Ніни Захоженко (реж. Оксана Дмітрієва, Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва)[74][75]
- 5 липня —
- «Калігула» за однойменною п'єсою[en] Альбера Камю (реж. Іван Уривський, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, камерна сцена)[5][9][11][76][77][78][79][80][81][82][83]
- 9 липня —
- «Кольори» Павла Ар’є (реж. Ірина Ципіна, Перший український театр для дітей та юнацтва, м. Львів)[84]
- «Шо ти хочеш?» Павла Осікова (реж. Павло Осіков, Театр одного актора «Ave», м. Кривий Ріг)[85]
- 13 липня —
- «Вій 2.0» за п'єсою «Вій 2.0» Наталки Ворожбит (реж. Дмитро Обєдніков, Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького)[86]
- 14 липня —
- «Авантюра Никодима Дизми» за романом Тадеуша Доленги-Мостовича (реж. Дмитро Чирипюк, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, м. Київ)[87][88][9][79][89][90]
- 16 липня —
- «Крик нації» Людмили Колосович, Олени Білої та акторів театру (реж. Людмила Колосович, Донецький академічний обласний драматичний театр) (прем'єра в Ужгороді)[91][92][93][94][95][96][97]
- 19 липня —
- «Сон літньої ночі» за п'єсою Вільяма Шекспіра (реж. Марія Грунічева, Проєкт «Stage.UA»)[98][99]
- 22 липня —
- 28 липня —
- 31 липня —
- «Оскар і рожева пані» Льва Хохлова за мотивами однойменного роману Еріка-Емманюеля Шмітта (реж. Лев Сомов, Мукачівський драматичний театр)
- «Трубач» Інни Гончарової (реж. Петро Миронов, Театр інтелектуального формату «Маскам Рад», м. Київ)[107]
- «Цап-кацап» Ірини Малоліти за мотивами української народної казки «Коза-Дереза» (реж. Андрій Білоус, Київський національний академічний Молодий театр)[108][109]
- 5 серпня —
- «Кого чути у справі Бейліса» Лесі Берездецької (реж. Дмитро Левицький, Jam Factory Art Center, м. Львів)[110]
- 14 серпня —
- «Безіменна зірка» за однойменною п'єсою Михаїла Себастіана (реж. Олександр Король, Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича)[111]
- 18 серпня —
- «Наприкінці часів» за п'єсою «На початку і наприкінці часів» Павла Ар'є (реж. Артур Опрятний, Дніпровський академічний театр драми і комедії)[112]
- 20 серпня —
- «Легені» за однойменною п'єсою[en] Дункана МакМілана[en] (реж. Владислав Писарев, Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна)[113]
- «Око за око» Павла Осікова (реж. Павло Осіков, Театр одного актора «Ave», м. Кривий Ріг)
- (???) «Старосвітські дідичі» за повістю Миколи Гоголя (реж. Тарас Жирко, Львівський будинок офіцерів)[116][117]
- 1 вересня —
- «Про Лицаря Прищака та Принцесу Гарнюню» Марти Гусьньовської (реж. (реж. Марцин Мажець (Польща), Львівський обласний театр ляльок)
- 4 вересня —
- «Дякую» Андри Каваліаускайте (реж. Андра Каваліаускайте (Литва), Київський академічний театр «Золоті ворота»)[118][119][120]
- 10 вересня —
- «Колискова для лисиці, яку ще ніхто не бачив» Андри Каваліаускайте (реж. Андра Каваліаускайте (Литва), Київський академічний драматичний театр на Подолі)[120]
- 16 вересня —
- «Маріупольська драма» Олександра Гавроша за розповідями акторів Віри Лебединської, Дмитра Муранцева, Олени Білої, Ігоря Китриша, Матвія Китриша (реж. Євген Тищук, Донецький академічний обласний драматичний театр) (прем'єра в Ужгороді[121][122]
- «Тіні забутих предків» Романа Козак за мотивами повісті Михайла Коцюбинського (реж. Роман Козак, Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара)
- «Щоденник цивільного» моновистава за п'єсою Павло Ар’є (реж. Стас Жирков, ко-проєкт Alytaus teatras (м. Алітус, Литва) та Київського академічного театру «Золоті ворота») (фестивальна прем‘єра — 8 серпня на VIII International Festival of Regional Theaters, м. Поті, Грузія); прем‘єра в Литві — 16 вересня)
- 17 вересня —
- «Катерина» опера Олександра Родіна, лібрето Миколи Аркаса та Діодора Бобиря за однойменною поемою Тараса Шевченка (реж. Оксана Тараненко, Одеський національний академічний театр опери та балету)[123][124][125][126][127]
- 23 вересня —
- «Котик солоденький, або Легкого життя ніхто не обіцяв» Жана-Клода Іслєра (реж. Олександр Варун, Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр)
- «Неаполітанські пристрасті» Едуардо де Філіппо (реж. Павло Гатілов, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)
- 24 вересня —
- «CODE UA» Марини Осіпової (реж. Олександра Блінкова, Незалежний музичний театр «057», м. Харків)[129][130]
- «Благослови звірів і дітей» за однойменною повістю[en] Глендона Свортаута[en] (реж. Валерія Федотова, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[131][132][133]
- «Будинок без номера» Ярослава Федоришина (реж. Алла Федоришина, Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»)[134]
- 29 вересня —
- «У джазі тільки дівчата» за мотивами художнього фільму Біллі Вайлдера 1959 року (реж. Назарій Панів, Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка)[135][136]
- 1 жовтня —
- «Синдром уцілілого» Андрія Бондаренка (реж. Руслана Порицька, Луцький незалежний театр «ГаРмИдЕр»)[137]
- 2 жовтня —
- «Євроваліза» Ігоря та Люби Липовських (реж. ???, Народний Молодіжний театр «ЛюбАрт», м. Калуш)[138]
- 7 жовтня —
- «Осіння соната» Інгмара Бергмана (реж. Тарас Криворученко, Київський національний академічний Молодий театр)[9]
- «Переклади» Брайана Фріла[en] (реж. Кирило Кашліков, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки)[139][140][141]
- 13 жовтня —
- «Проста українська скіфська баба» Марина Васильєва за романом «Доця» Тамари Горіха Зерня (реж. Артем Свистун, Миколаївський академічний художній драматичний театр)[142][143][144][145]
- 14 жовтня —
- документальна вистава «Лишитись (не) можна…» Ксенії Швець на основі реальних історій артистів театру та деяких херсонців (реж. Євгеній Резніченко, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша)[146][147][148][115]
- 15 жовтня —
- «Всупереч» Юліти Ран (реж. Антон Меженін, Дніпровський академічний театр драми і комедії)[149][150][151]
- «Котячі історії» за п’єсою «Коти–біженці» Людмили Тимошенко та Марини Смілянець (реж. Катерини Богданової, Миколаївський академічний художній драматичний театр)[152][153][154][155]
- «Львівське танго» Андрія Бондаренка, Наталі Боймук (реж. Богдан Ревкевич, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[156][157]
- «Селфі зі склерозом» Олександра Володарського (реж. Роман Бутовський, Муніципальний театр сатири, м. Кропивницький)[158]
- 16 жовтня —
- «Говори зі мною» за віршами українських поетів Лесі Українки, Олени Теліги, Ліни Костенко, Оксани Забужко, Анатолія Матвійчука, Юрія Іздрика, Юрія Строканя та Елізи Солодкої (реж. Ольга Анненко, Київський камерний театр «Дивний Замок»)
- 21 жовтня —
- «Марлені» Теа Дорн (реж. Ігор Матіїв, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[159][119]
- «Я, війна і пластикова граната» Ніни Захоженко (реж. Олександр Крижанівський, Ігор Рубашкін, Київський академічний театр на Печерську)[160][161]
- 22 жовтня —
- «Принцеса цирку» оперета Імре Кальмана (реж. ???, Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного)
- 23 жовтня —
- «Привид замку Кентервіль» за оповіданням «Кентервільський привид» Оскара Вайлда (реж. Ігор Білиць, Перший український театр для дітей та юнацтва, м. Львів)[162]
- 27 жовтня —
- «ВПО» Ірини Феофанової (реж. Андрій Бакіров, Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка)[163]
- 28 жовтня —
- «Емігранти» Славомира Мрожека (реж. Володимир Кудлінський, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[119][164][165]
- 30 жовтня —
- «Бондарівна» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого (реж. Сергій Павлюк, Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького)[169][170][171]
- «Коти-біженці» Людмили Тимошенко та Марини Смілянець (реж. Наталія Орєшнікова, Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка»)
- 5 листопада —
- «Повернення блудного батька» Іллі Ноябрьова (реж. Ілля Ноябрьов, Антреприза, м. Київ)[172]
- 6 листопада —
- «Білосніжка» балет Богдана Павловського, лібрето — Яніна Кисельова за мотивами казки «Білосніжка та семеро гномів» братів Грімм (дир. Ігор Чернецький, хор. Гаррі Севоян, Яніна Кисельова, Одеський національний академічний театр опери та балету)[173]
- 12 листопада —
- «Молитва за Елвіса» Марини Смілянець (реж. Іван Шморгунов, Народний драматичний театр ім. Агеєва, м. Чернівці)[174].
- 13 листопада —
- «Страшна помста» опера Євген Станкович за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя (реж. Андреас Вайріх (Німеччина), Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької)[175][176]
- 17 листопада —
- «Люби-мене-не покинь» Ольги Анненко (реж. Максим Михайліченко, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[115]
- 19 листопада —
- «Хеппі Бьоздей» за п’єсою «Божевільний з дому навпроти» Ольги Анненко (реж. Олександра Кравченко, «Veritas», м. Київ)[115]
- «Чумацький шлях» Сергія Брижаня (реж. Михайло Урицький, Рівненський академічний обласний театр ляльок)[177]
- 24 листопада —
- «The ball» за мотивами однойменного художнього фільму режисера Етторе Скола (реж. Маттео Спіацці (Італія), Київський національний академічний театр оперети)[179][5][9][11][119][115]
- «Шахрайки» Наталії Уварової (реж. Євген Курман, Миколаївський академічний художній драматичний театр)[180][181]
- 25 листопада —
- «Б’ютіфуллайф» за п’єсою «Б’ютіфул лайф» Марини Смілянець (реж. Олег Симоненко, Театр на Чайній, м. Одеса)[182]
- 26 листопада —
- «Вихід» за п'єсою «Алло» Сергія Марена (реж. Марго Савенко, Дніпровський академічний театр драми і комедії)
- «Непробудження» Джойї Баттісти (реж. Геннадій Широченко, Запорізький муніципальний театр-лабораторія Vie)[183]
- 27 листопада —
- «Качка» Марти Ґушньовської (реж. Наталя Орєшнікова, Донецький академічний обласний драматичний театр) (прем'єра в Ужгороді)[184][185][186]
- 2 грудня —
- «Хлібне перемир’я» Сергія Жадана (реж. Дмитро Некрасов, Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна)[187]
- 3 грудня —
- «Божевільний день, або пригоди у Торбокраї» Ігоря Прокоп'яка за твором «Мішечок історій Мішковинки» Микити Лукаша (реж. Ігор Прокоп'як, Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки)
- «Свої» за п’єсою «Перш ніж проспіває півень» Івана Буковчана (реж. Олександр Степанцов, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки)[188][65]
- «Сковородійство» Руслана Порицька за творами Григорія Сковороди і повідомленнями із соцмереж (реж. Руслана Порицька, Луцький незалежний театр «ГаРмИдЕр»)[189]
- 4 грудня —
- «Salute, yealousy! або Привіт, ревнощі» за поезією Олексія Юріна (м. Черкаси) та Ліни Петляк (м. Івано-Франківськ) (реж. Володимир Радько, Черкаський академічний театр ляльок)
- 6 грудня —
- «Параша» Ігоря Білиця, Володимира Гладкого (реж. Ігор Білиць, Творче об’єднання «Срака мотика», м. Київ)[190][191][192]
- 11 грудня —
- «Метод» за п'єсою «Метод Гренхольма» Жорді Гольсерана[en] (реж. Тетяна Губрій, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)[193]
- 15 грудня —
- «Енеїда» за однойменною поемою Івана Котляревського (реж. Тетяна Авраменко, Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»)[194]
- «Цар Едіп» за однойменною п'єсою Софокла (реж. Давид Петросян, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[119][195][196]
- 16 грудня —
- «MORE» Славомира Мрожека (реж. Владислав Костика, Театр на Чайній, м. Одеса)[197]
- 17 грудня —
- «Возлюби ближнього свого» за романом Еріха Марія Ремарка (реж. Володимир Давиденко, Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна)[198][199]
- «Зальот» за п'єсою «Дядя Міша» Людмили Тимошенко (реж. Юрій Радіонов, Український малий драматичний театр)[5][200][201][202][115][203]
- «МИНА. Історія перевертня» за п’єсою «Мина Мазайло» Микола Куліш (реж. Дмитро Леончик, Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської)[204]
- «Ніч перед Різдвом» за повістю Миколи Гоголя (реж. Олексій Гнатковський, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)[205]
- 21 грудня —
- «Кар'єра Артуро Уї, яку можна було спинити» Бертольда Брехта (реж. Дмитро Богомазов, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, м. Київ)[76][119][206][207][208][209][210][211]
- 22 грудня —
- «Дар роду» за текстами Анастасії Матешко (реж. Ольга Ларіна, Варвара Глуховська, Київський академічний театр на Печерську)[212]
- 24 грудня —
- «Барбер-шоу» (реж. Ігор Матіїв, Дніпровський академічний театр драми і комедії)[213]
- «За щучим велінням» Марка Кропивницького (реж. Ігор Азаров, Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького)[214]
- «Летючий корабель» за мотивами української народної казки (реж. Сергій Бєльський, Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»)[215]
- 25 грудня —
- «Вертеп Донеччини» за мотивами п’єси «Іродова морока» Пантелеймона Куліша із використанням автентичних колядок і щедрівок Донеччини (реж. Людмила Колосович, Донецький академічний обласний драматичний театр) (прем'єра в Ужгороді)[216]
- «Український традиційний вертеп» (реж. Євген Курман, Миколаївський академічний художній драматичний театр)[217][218]
- 28 грудня —
- «Захар Беркут» за однойменною повістю Івана Франка (реж. Андрій Приходько, Львівський академічний театр імені Леся Курбаса)
- (???) «Rigoletto» опера Джузеппе Верді (реж. Євген Лавренчук) (презентація майбутньої постановки опери пройшла 7 травня 2022 року у нью-йоркському New Art Dealers Alliance (NADA)[en]. Диригент Віктор Плоскіна, художниця Міра Мачіна))
- (???, літо) «Білий птах з чорною міткою» (реж. Ростислав Держипільський, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)
- (???, осінь) «Венеціанські близнюки» Карла Ґольдоні (реж. Маттео Спіацці (Італія), Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)[9][11]
- (???) «Гравці» Миколи Гоголя (реж. Іван Данілін, Київський академічний театр «Актор»)[219][9]
- (???) «Джентльмени» (реж. Руслан Гофуров, Київський академічний театр юного глядача на Липках, мала сцена)[26]
- (???) «Дон Жуан» (реж. Жуль Одрі (Франція), Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)
- (???) «З неба впало три яблука» Наріне Абгарян (реж. Марія Лук'янова, Київський національний академічний Молодий театр)[9]
- (???) «Зниклий велосипедист» (реж. Олексій Лісовець, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, мала сцена)[9]
- (???) «Імперія краси, або Хелена Рубінштейн» за п'єсою «Мадам Рубінштейн» Джона Містоу (реж. Ігор Білиць, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька) (перенесена прем'єра з 21 квітня)
- (???) «Казки Оскара Вайлда» (реж. Вероніка Літкевич, Київський академічний театр юного глядача на Липках)[5][9][26]
- (???) «Катапульта» Дмитра Богословського (реж. Стас Жирков, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, мала сцена)[9][4]
- (???) «Косметика ворога» Амелі Нотомб (реж. ???, Київський національний академічний Молодий театр)
- (???) «Марсіанські хроніки» за оповіданнями Рея Бредбері (реж. ???, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[219][140][5][9]
- (???) «Мартин Боруля» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого (реж. Орест Огородник, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[27]
- (???) «Мері Поппінс повертається» (реж. Олеся Галканова, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[27]
- (???) «Мізері» Стівена Кінга (реж. ???, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[140]
- (???, осінь) «Молитва за Елвіса» Марини Смілянець (реж. ???, Театр на Михайлівській, м. Київ)[220].
- (???) «Молоко» Катерини Мавроматіс (реж. Андрій Білоус, Київський національний академічний Молодий театр)[221][222]
- (???) «Острів сліз» за сценарієм Івана Миколайчука у співавторстві з французькою режисеркою Еліане Сабате (реж. ???, Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»)[9]
- (???) «Офелія» Алека Нєміро, Анастасії Пустовіт, Марини Клімової та Едіт Салданьї (реж. Алек Нєміро, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, мала сцена)[4]
- (???) «Паромник» Джеза Баттеруорта (реж. Кирило Кашліков, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки)[9]
- (???) «Патетична соната» Миколи Куліша (реж. Валерія Федотова, Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька)
- (???) «Перукарка» Сергія Медвєдєва (реж. Тамара Трунова, Київський національний академічний Молодий театр)[28]
- (???) «Піднесення» за однойменною новелою Стівен Кінга (реж. Віталій Малахов, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[223][140]
- (???) «Покоління Секонд Хенд» за книгою Світлани Алексієвич (реж. Юрій Радіонов, Дикий Театр, м. Київ)[25][28]
- (???) «Саме там, саме тоді» Бернарда Слейда (реж. Ірина Барковська, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки)[9]
- (???) «Собача будка» Марини Смілянець (реж. Андрій Святецький, Київський академічний театр «Актор»)[9]
- (???) «Тарас Бульба» за повістю Миколи Гоголя (реж. Дмитро Весельський, Київський національний академічний Молодий театр / Український малий драматичний театр)[224][28]
- (???) «Тарас Бульба» за повістю Миколи Гоголя (реж. Вадим Сікорський, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, м. Львів)[27]
- (???) «Тест» Лукаса Берфуса (реж. ???, Київський національний академічний Молодий театр)
- (???) «У тиші бавовняних полів» Бернара-Марі Кольтеса (реж. Ролан Озе (Франція), Київський національний академічний Молодий театр)
- ↑ Українські театральні прем’єри (2022)
- ↑ 2022.01 Українські театральні прем’єри (січень 2022). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Попелюшка на роликах: у Франківському драмтеатрі (укр.). «Курс». 31 грудня 2021. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к Марія БЛІНДЮК (10 лютого 2022). Український театр-2022. Які прем’єри не можна пропустити (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к Фаїна ВАУЛІНА (03 січня 2022). Десять найочікуваніших київських театральних прем’єр 2022 року (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 2022-1-04.
- ↑ а б ТЮГ на Липках покаже в січні дві прем’єри (укр.). «Укрінформ». 11 січня 2022. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
- ↑ Любов БАЗІВ (27 січня 2022). Пітер Пен, але не зовсім той. Театральна прем’єра (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (27 січня 2022). Добра і безпечна гра. У Київському ТЮГу виставу «Називай мене Пітер» цікаво подивитися і дітям, і дорослим – пропонуємо читачам «Дня» два погляди на цю резонансну прем‘єру (укр.). «День». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад Любов БАЗІВ (14 січня 2022). «Калігула», Скрябін, «Травіата» і не тільки. Театральний рік (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ На сцені ТЮГу вперше покажуть англомовну виставу для дітей і дорослих (укр.). «Главком». 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ а б в г д е ж Василина КОПИТКО (26 січня 2022). «Рея Бредбері поставлять англійською, а «Ідіота» Достоєвського перенесуть у сучасність»: режисери розповіли про очікувані прем'єри 2022 року (укр.). «Gazeta.ua». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Любов БАЗІВ (3 лютого 2022). Бредбері мовою оригіналу в серці Києва. Театральна прем’єра (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Тетяна АСАДЧЕВА (31 січня 2022). У консерваторії представили сучасну українську оперу за твором Лесі Українки (укр.). «Вечірній Київ». Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Фаїна ВАТУЛІНА (8 лютого 2022). В Одесі представили виставу-реквієм про трагедію Голокосту за участі акторів та ляльок (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Ирен АДЛЕР (13 січня 2022). «Кадиш» для взрослых: Одесский театр кукол готовит новый спектакль и набирает слушателей школы критиков (рос.). «Думська». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ У Тернополі вперше покажуть інклюзивну виставу для дітей з вадами слуху (укр.). «Тернопільські новини ТЕРЕН». 12 жовтня 2022. Процитовано 3 лютого 2023.
- ↑ Ірина ГОЛІЗДРА (8 лютого 2022). «Несмішний стендап»: як не боятися бути собою (укр.). «Kyiv Daily». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Марія КАБАЦІЙ (8 лютого 2022). За Орвеллом і Пелевіним. Київський ТЮГ покаже виставу про нав’язані соцмережами критерії успіху (укр.). «НВ». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Марія КАБАЦІЙ (17 лютого 2022). У жанрі сімейний горор. У театрі Золоті ворота пройде прем'єра вистави Тест в постановці Тамари Трунової (укр.). «НВ». Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
- ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (30 квітня 2022). Тест на людяність. Буквально напередодні війни в театрі «Золоті ворота» Тамара Трунова представила прем‘єру (укр.). «День». Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ У неділю в ужгородській «Бавці» прем'єрно покажуть пригоди Хухи, Дюді і Поторочі (укр.). «Закарпаття онлайн Beta». 20 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
- ↑ Світлана БІЛОУС, Таміла ІВАНОВА (9 лютого 2022). «Вічність»: херсонський театр готується до прем’єри (укр.). «Суспільне Херсон». Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- ↑ Наталія СТРАНОВА, Руслан САВУЛЯК (30 березня 2022). «Залучаємо глядача, батьків і дітей»: у Рівному малюкам показали інтерактивну виставу (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 2022-2-31.
- ↑ У лютому в театрі «Гармидер» — прем‘єра за твором волинського письменника (укр.). «Таблоїд Волині». 1 лютого 2022. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 2022-2-04.
- ↑ а б в «Дикий театр» покаже нову виставу за твором Кузьми Скрябіна (укр.). «Главком». 5 січня 2022. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 2022-1-6.
- ↑ а б в Єгор ШЕВЦОВ (25 січня 2022). Директор Театру юного глядача на Липках В’ячеслав Жила: «Ми намагаємось уникати загравання та поверховості, тут все по-справжньому» (укр.). «КиевВласть». Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 2022-2-22.
- ↑ а б в г д Тетяна КОЗИРЄВА (16 січня 2022). Андрій МАЦЯК: «У всіх намаганнях нас підтримує держава». Генеральний директор львівського Театру Заньковецької про роки минулий і поточний (укр.). «День». Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 2022-1-19.
- ↑ а б в г Олег ВЕРГЕЛІС (12 липня 2021). Новий сезон Молодого театру: Вітовська зіграє перукарку, а Ребрик — безсмертну артистку (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 2021-7-12.
- ↑ Марія ГУДИМА (19 жовтня 2021). Спектаклю быть! (укр.). Г-та «Вечерняя Одесса» №116 (11106). Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 2021-7-19.
- ↑ Nova Opera представить гра[н]д-оперу «Мистецтво війни» (укр.). «Укрінформ». 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 2022-4-13.
- ↑ а б в Сергій ВИННИЧЕНКО (6 травня 2022). Треті 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Мельпомена — на передовій. ТРК «Рудана». 3 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Олександр БЄЛЬСЬКИЙ (21 квітня 2022). Добрі і світлі вистави для переселенців. Митці навіть у воєнний час продовжують морально підтримувати глядачів. Г-та «День». Процитовано 24 квітня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (21 травня 2022). Олександр Бєльський та Олександра Вєрнєєва про Метерлінка у Кривому Розі. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ У криворізькому театрі «Академія руху» показали висаву «Співи сонця і тіні». ТРК «Рудана». 21 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ У криворізькому театрі «Академія руху» презентували спектакль «Співи сонця і тіні». «Перший міський». 21 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ «10 хвилин» Мельпомена у війну: з початку війни не тримався осторонь і театральний фронт. ТРК «Рудана». 2 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ У Закарпатському драмтеатрі показали моновиставу про російську агресію (укр.). «Про захід». 20 квітня 2022-04-20. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Простір свободи на D1. Дмитро Усов, актор театру та кіно. Телеканал «D1». 31 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Дмитро Усов: «Доживемо до перемоги, то будемо відновлювати не тільки інфраструктуру, а й нашу культуру». «Кстати+». 28 квітня 2022. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Зараз люди потребують чесності, відвертості, справжності: Дмитро Усов на D1. Телеканал «D1». 12 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ «Саша, винеси сміття»: нова постановка на сцені Українського театру. Телерадиокомпания «ГРАД». 31 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Марина ПОВЕРТАЙЛО (22 березня 2022). «Театр в укритті»: в Одесі митці готують нову виставу про війну. «Суспільне». Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Мистецький фронт. «Театр в укритті» — прем’єра в новому форматі. UA: Українське радіо. Одеса. 14 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Марина ПОВЕРТАЙЛО (6 квітня 2022). «Саша, винеси сміття»: в одеському театрі готують виставу про воєнні часи. «Суспільне». Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (19 квітня 2022). Одеський український театр готує у підвалі прем'єру за п'єсою Наталії Ворожбит «про перемогу над смертю». «Дзеркало тижня». Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Наталія ДОВБИШ (30 квітня 2022). «Саша, вынеси мусор!»: в укрытии одесского театра показали пьесу о войне (фото, аудио). «USIONLINE.com». Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ В Одессе прошел закрытый показ спектакля «Саша, вынеси мусор». «ГРАД». 4 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Ганна ЩОКАНЬ (17 травня 2022). «Театру в Україні фактично вже не існує» — режисер Максим Голенко. «Gazeta.ua». Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Закарпатський муздрамтеатр покаже прем’єру казки «Країна серйозних» (укр.). «Закарпаття онлайн». 5 грудня 2022. Процитовано 18 квітня 2023.
- ↑ Фаїна ВАТУЛІНА (2 травня 2022). У Чернівцях поставлять виставу про вирубку Карпат (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 2022-5-02.
- ↑ Ольга Мацюпа: «Карпатський раж». «Час». 17 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ У Калуші вдруге в Україні відбулася прем’єра вистави «Шевченко. Л або Н.». «Вікна». 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Зоряна ПОПОВИЧ (26 липня 2022). Театр-студія переселенців «УЖіК»: про любов, арт-терапію і переключення від реальності на війні (укр.). «Varosh». Процитовано 2022-5-02.
- ↑ Nadia KHOMAMI (11 червня 2024). ‘The war was not going to stop me’: amateur Ukrainian actors stage King Lear in UK (англ.). «The Guardian». Процитовано 13 червня 2024.
- ↑ «Ot Vinta» та театр ляльок ставлять «Ріпку». Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ OT VINTA «Ріпка» (Official video)
- ↑ У Вашингтоні покажуть прем'єри від українських хореографів: «Маріуполь» та FANTASY of TOUCH. «Balletristic». 10 червня 2022. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Дар'я КИБЕЦЬ (15 липня 2022). Small Talk: хореограф Владислав Детюченко про прем’єру вистави «Маріуполь» у США. «Marie Claire». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ «Міністерські» щоденники: про постановку спектаклю під час воєнного стану — Театраріум. teatrarium.com. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ «Реакція на перші місяці війни»: Львівський академічний театр імені Лесі Українки провів покази вистави «Imperium delendum est» у французьких театрах. mediacenter.org.ua. Процитовано 1 листопада 2022.
- ↑ Український театр — справжній, не кожен європеєць до нього готовий — режисер Дмитро Захоженко. «Еспресо TV». Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ «Мрію, щоб імперія розвалилася»: львівський театр під час війни. Театр, як і все в Україні, змінився внаслідок війни. «Kyiv Post». Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Він, Вона і… рок-н-рол. Актриса театру й кіно Ірина Мельник — про життя і творчість у воєнний час (укр.). «Театрально-концертний Київ». 15 липня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ а б Ідеальний партнер. Анатолій Ященко — про виклики, які принесла повномасштабна війна, і прем‘єри, що народжуються у час випробувань (укр.). «Театрально-концертний Київ». 6 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ У київському театрі «Сузір’я» покажуть виставу, яка мала відбутися 24 лютого. «Vogue.ua». 20 червня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Вразили порожньою залою: в Чернівецькому театрі ніхто не прийшов на виставу про Сіді Таль. «Чернівецький промінь». 8 травня 2023. Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ Франківців запрошують на вокальну докудраму «Ніколи знову» (укр.). «Репортер». 21 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022.
- ↑ Тетяна ЗЕЛІНСЬКА (21 червня 2022). У Франківську покажуть вокальну докудраму про варварства московитів на західній Україні (укр.). «Галка». Процитовано 28 червня 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (27 червня 2022). Співачка Могилевська виступить із дебютом у театрі (укр.). «Главком». Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ Віталій ПЯНТКОВСЬКИЙ (29 червня 2022). Наталія Могилевська зібрала аншлаг, дебютувавши у театрі з моновиставою (укр.). «КП в Україні». Процитовано 25 липня 2022.
- ↑ Арсен ЧЕПУРНИЙ (27 липня 2022). НАШІ ЛЮДИ. Театр на війні: розмова з актором Олексієм Бишем (укр.). «Час Чернігівський». Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ Продовження «Рубікону». Молодіжний театр представив нову виставу (укр.). Телеканал «Новий Чернігів». 1 липня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ Гаєвська, Аліна (2 липня 2022). У Харкові презентували виставу про підлітків під час війни. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Андріана СТАХІВ (28 січня 2023). Для підлітків вторгнення створило ситуацію подвійної несвободи, – драматургиня Ніна Захоженко (укр.). «Еспресо.Захід». Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ а б Олег ВЕРГЕЛІС (14 квітня 2022). Київський театр імені Івана Франка відновлює репетиції та бере до постановки знамениту політичну п'єсу Брехта (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ Хто є хто у «Калігулі». Тривають репетиції першої прем’єри франківців воєнно-театрального сезону (укр.). «Театрально-концертний Київ». 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (17 червня 2022). «Цей диктатор непередбачуваний…». Віталій Ажнов – про своє ставлення до Калігули, у ролі якого він вийде в новій виставі франківців (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ а б Фаїна ВАУЛІНА (14 червня 2022). Бункерний маніяк та політичний шахрай: Національний театр імені Івана Франка готує дві літні прем'єри в період воєнно-театрального сезону (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ Юлія ВЕБЕР (30 червня 2022). Чоловік говорить: Іван Уривський, театральний режисер (укр.). «Marie Claire». Процитовано 4 липня 2022.
- ↑ Юлія ВЕБЕР (6 липня 2022). «Чи є вистава про тирана актуальною в час, коли Україну розігрують на політичній шахівниці?»: актори вистави „Калігула“ про те як змінюється культурний контекст (укр.). «Marie Claire». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Актор Олександр Рудинський – про виставу «Калігула», знімання у Олега Сенцова та «відміну» російського театру (укр.). «Vogue». 6 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
- ↑ Ганна ЩОКАНЬ (12 липня 2022). «Зараз театральний актор стає терапевтом – лікує людську душу» – актор Віталій Ажнов (укр.). «Gazeta.ua». Процитовано 12 липня 2022.
- ↑ Людмила ПУЛЯЄВА (10 липня 2022). «Життя пройшло, а щастя не було» (укр.). «Високий замок». Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (9 липня 2022). «Шо ти хочеш?» — прем'єра від Павла Осікова в Театрі одного актора «Ave». Портал «Театральна риболовля». Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Неля ШПУЛАК, Світлана ПОРОБОК (8 липня 2022). Хмельницький театр покаже оновлений Гоголівський «Вій» (укр.). «Суспільне Хмельницький». Процитовано 19 травня 2024.
- ↑ Перша театральна сцена країни оголосила список прем’єр на 2021 рік (укр.). «Главком». 15 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 16 грудня 2020.
- ↑ Національний театр імені Івана Франка представить у новому сезоні парад європейських авторів і «Безталанну» (укр.). «Дзеркало тижня». 5 липня 2021. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 5 липня 2021.
- ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (8 жовтня 2022). Назар Задніпровський: «Вірю, що в кожному українському місті лунатиме українська мова!» (укр.). «I-UA». Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (2 грудня 2022). Як влада калічить душу: чим може зацікавити вистава «Авантюра Никодима Дизми» (укр.). «I-UA». Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Megan SPECIA (1 липня 2022). ‘Long Live the Theater’: Mariupol’s Drama Company to Perform Again. «The New York Times». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 липня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр» – Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Сергій ФЕДАКА (17 липня 2022). На високій ноті. «Закарпаття онлайн». Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Маріупольський театр покаже в Ужгороді виставу про Василя Стуса. «Vogue Ukraine». 18 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Joanna KAKISSIS (21 липня 2022). The bombed Mariupol theater troupe is back on stage with a homegrown Ukrainian play. «National Public Radio». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Світлана МАКСИМЕНКО (2022). Митець і нація (укр.). Ж-л «Кіно-Театр» №6. Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ ZOOM для Шекспіра. Прем’єрою вистави «Сон літньої ночі» розпочинає свою історію Перший Український онлайн театр Stage.UA. «Театрально-концертний Київ». 8 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Українські актори створили зум-спектакль в умовах війни. «Голос Америки Українською». 23 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Молодіжний театр «Silentium» завтра покаже прем’єру. «Інформатор». 21 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Остап МИКИТЮК (23 липня 2022). Вождь червоношкірих знешкодив злодіїв у «Юності». «Інформатор». Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Віра КУШЛИК (25 липня 2022). «Вождь червоношкірих» на калуській сцені. «КМТ». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Остап МИКИТЮК (24 липня 2022). Велика сімейна ідилія в маленькій Італії: про виставу у Калуші без спойлерів. «Інформатор». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Маріупольський театр Concepcion покаже першу воєнну виставу у театрі на Подолі. «Укрінформ». 26 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Галина ВОРОНА (30 липня 2022). «Обличчя кольору війна». Театр на Подолі показав документальну виставу про окупований Маріуполь. ІА «Великий Київ». Процитовано 3 серпня 2022.
- ↑ Олена ПАНЧЕНКО (12 жовтня 2022). Актори театру з Маріуполя переїхали до Києва та розповідають свої історії виживання зі сцени. «The Village». Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Марія КАТАЄВА (31 липня 2022). У Києві презентують виставу про музиканта під час війни (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ Ангеліна ВЕЛИКА (21 вересня 2022). «Цап-ка-цап» і геополітика Молодий театр переповів на новий лад відому українську казку (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 21 вересня 2022.
- ↑ Марина КРИВДА (23 травня 2022). Їхня мета – закарбувати найемоційніші потрясіння цієї жахливої війни. Жорстокі реалії призупинили діяльність багатьох закладів культури. Але це не про столичний Молодий театр. «Голос України». Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Христя ЛЕЩУК (29 серпня 2022). Прем'єра на сцені Jam Factory у Львові: по кому подзвін у справі Бейліса?. «Лівий берег». Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Ярослав ГРИЦИК (14 серпня 2022). Театр ім.Ю.Дрогобича відкрив 83-ій сезон «Безіменною зіркою». «Медіа Дрогобиччина». Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ Театр Драміком покаже виставу за п’єсою українсько-німецького драматурга Павла Ар’є. «9-й канал». 15 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Юлія ОПАНАСЕНКО (6 вересня 2022). Мінімум декорацій та акторів — максимум емоцій. У Дворику на Кузнечній покажуть виставу «Легені». «ЦУКР». Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (27 серпня 2022). «Тіло. Щоденник» Поліни Коробейник у Театрі на СОЛОм’янці «Дивний замок». Портал «Театральна риболовля». Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ а б в г д е Олена ПАНЧЕНКО (6 листопада 2022). Документальна вистава від херсонців і доросла історія від ТЮГу. Театральні премʼєри листопада. Запитали в театрів, чи не завадять постановкам відключення світла (укр.). «The village». Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Людмила ПУЛЯЄВА (1 вересня 2022). «Мусимо „повернути“ Гоголя в Україну». Г-та «Високий замок». Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ (1 вересня 2022). Гоголь «відкрутив гвинт» російському кораблеві!. «Галінфо». Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 вересня 2022). «Дякую» Андри Каваліаускайте у Театрі «Золоті ворота». Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ а б в г д е Володимир ЗАЙОНЧКОВСЬКИЙ (25 січня 2022). Театри Києва готуються до зими: чи буде тепло в залі та чи зростуть ціни на квитки. «Mind.ua». Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ а б Elvina BAUŽAITĖ (17 лютого 2023). Aktorė A. Kavaliauskaitė apie kultūrinės savanorės patirtis Ukrainoje: «Teatras šiandien — žodis ir aktoriaus meistrystė». «Bernardinai.lt». Процитовано 19 лютого 2023.
- ↑ Сергій ФЕДАКА (17 вересня 2022). Театр про театр. «Закарпаття онлайн». Процитовано 21 вересня 2022.
- ↑ Наталія ТОЛОЧКО (30 грудня 2022). Олександр Гаврош: «Обов’язок журналістів і літераторів – зафіксувати цей страшний і водночас героїчний досвід нашої боротьби за своє існування». «Медіацентр». Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Валентина САМЧЕНКО (12 вересня 2022). Олександр Родін, композитор і автор лібрето опери «Катерина». Поряд з поезією Шевченка свої тексти вставляти дуже відповідально. «Укрінформ». Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Ксенія БІЛАШ (20 вересня 2022). Прем’єра «Катерини» в Одеській опері. Фоторепортаж. «Лівий берег». Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ Нова українська опера «Катерина» — на Суспільному. «Суспільне». 5 січня 2023. Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ ARTE G.E.I.E. (січень 2023). WORLD PREMIERE: «KATERYNA». «IMZ International Music». Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ ARTE G.E.I.E. (24 січня 2023). ARTE-Programmschwerpunkt zu einem Jahr Krieg in der Ukraine. «Presseportal». Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ Іванка ГОШІЙ (14 вересня 2022). Голгофа Йосипа Сліпого – Голгофа України. «Нова тернопільська газета». Процитовано 18 вересня 2022.
- ↑ Ніколь КОСТЕНКО (25 вересня 2022). З чого складається українська ДНК? У Харкові показали музично-пластичну виставу «CODE_ua» (відео) (укр.). «Харьковские известия». Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (8 листопада 2022). CODE_UA від Олександри Блінкової та Незалежного музичного театру «057» (укр.). «Театральна риболовля». Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Ганна ЩОКАН (4 вересня 2022). Директор ТЮГу розповів про скандали в театрі та нові вистави 2022 (укр.). «Культура ПРО». Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Марія КАТАЄВА (10 вересня 2022). Київський театр юного глядача у новому сезоні сфокусується на виставах для дітей та підлітків (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ У театрі юного глядача відбулася прем’єра вистави «Благослови звірів і дітей» (укр.). «ПравдаТУТ». 27 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ Ярина КОВАЛЬ (22 вересня 2022). У Львові здали «Будинок без номера»: в театрі «Воскресіння» буде нова вистава (укр.). «Еспресо TV». Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (09 серпня 2022). Театр воєнної доби: на сцені Івано-Франківська очікують Мерилін Монро (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 9 серпня 2022.
- ↑ «У джазі тільки дівчата»: чим вразить нова вистава Франківського драмтеатру (укр.). «Pik». 21 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2022.
- ↑ Луцький театр «ГаРмИдЕр» запрошує на відкриття 19-го театрального сезону (укр.). «СІД ІНФОРМ». 26 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ «Євроваліза» — вистава, яка зібрала аншлаг (укр.). «Інформатор». 4 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
- ↑ Ольга УСАЧОВА (4 вересня 2020). Кирило Кашліков: «Кількість випускників театральних вишів набагато перевищує реальну потребу в акторах» Режисер і актор театру — про проблеми профільної освіти в мистецтві та про те, чому може навчити вдало виконана постановка (укр.). «Mind.ua». Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 2020-9-7.
- ↑ а б в г Олег ВЕРГЕЛІС (13 липня 2021). Театральний сезон: на Подолі з'являться марсіани і брати Капранови (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ Геннадій КІРІЯ (11 жовтня 2022). Відбулась прем'єра вистави «Переклади» у театрі Лесі Українки (укр.). «Київ влада». Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Миколаївців запрошують на прем'єру моновистави «Проста українська скіфська баба». Це дійсно варте вашої уваги (укр.). «0512.com.ua». 12 жовтня 2022. Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ «Проста українська скіфська баба»: прем’єра моновистави в укритті Миколаївського драмтеатру (укр.). «5 канал». 17 жовтня 2022. Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ «Сцена в укритті». Миколаївський академічний художній драматичний театр (укр.). «Суспільне Миколаїв». 2 листопада 2022. Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ У Миколаєві створено театральний шедевр (укр.). «Миколаївська правда». 25 лютого 2023. Процитовано 26 лютого 2023.
- ↑ ЗАСНОВАНО НА РЕАЛЬНИХ ПОДІЯХ: херсонці свій ЖАХ та ГНІВ трансформують у театральну виставу! (укр.). «Факти (ICTV)». 11 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (16 жовтня 2022). «Лишитись (не) можна…» Євгена Резніченка у Херсонському театрі Куліша. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ «Лишатися (не) можна» — вистава театру імені Миколи Куліша про окупований Херсон. «Суспільне Культура». 26 жовтня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Юліанна КОКОШКО (14 жовтня 2022). У дніпровському Драмікомі відбудеться прем’єра вистави про війну (укр.). «Наше місто». Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (24 жовтня 2022). «Всупереч». Про 54 війни росії проти України за 400 років — у новій виставі у Дніпрі (укр.). «Укрінформ». Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ Коти-біженці та діти з Бучі: на сцені дніпровського театру прем’єра нової вистави (укр.). «Суспільне Дніпро». 13 жовтня 2022. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Що станеться з миколаївським театром? Інтерв'ю з директором А. СВИСТУНОМ. «НІС-ТВ». 4 серпня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ У миколаївському театрі провели «кототерапію» для дітей та дорослих (фоторепортаж) (укр.). «Новини N». 15 жовтня 2022. Процитовано 16 жовтня 2022.
- ↑ «Котячі історії»: у миколаївському театрі презентували виставу для дітей та дорослих (укр.). «Svidok info». 16 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ «Котячі історії» зробили аншлаг у Миколаївському драмтеатрі (укр.). «Миколаївська Правда». 19 листопада 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (16 жовтня 2022). «Моє серце назавжди залишилося там, де минула моя молодість» (укр.). «День». Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (27 жовтня 2022). Львів, що танцює. Розмова з режисером нової вистави Театру імені Марії Заньковецької Богданом Ревкевичем про прем’єру — романтичну історію кохання пісняра Богдана Весоловського і співачки Рени Яросевич (укр.). «День». Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Роман ЛЮБАРСЬКИЙ (20 жовтня 2022). Як зробити селфі зі склерозом (укр.). «Народне слово». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (20 жовтня 2022). Театр на Подолі представляє Дітрих та Ріфеншталь у новій постановці «Марлені». «Україна молода». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ Єлизавета ЦАРЕГРАДСЬКА (20 жовтня 2022). Олександр Крижанівський — про прем'єру вистави «Я, війна і пластикова граната» (укр.). «Громадського радіо». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (21 жовтня 2022). «Я, війна і пластикова граната» Крижанівського та Рубашкіна у Театрі на Печерську. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ «23 жовтня у Першому театрі у Львові прем’єра вистави «Привид замку Кентервіль» за Оскаром Вайлдом (укр.). «Еспресо.Захід». 23 липня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ Вистави між виттям сирен: як Чернігівський драматичний театр працює в умовах війни (укр.). «Cheline TV». 19 жовтня 2022. Процитовано 20 жовтня 2022.
- ↑ Ukrainian actors and audiences turn to theatre to escape war (укр.). «Al Jazeera English». 31 січня 2022. Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (17 січня 2024). Поговоримо про еміграцію (укр.). «I-UA». Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (28 грудня 2020). Загнані коні та юні закохані: чим дивуватиме український театр у новому році (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 3 січня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (8 липня 2021). Національна опера України чекає у новому сезоні італійського диригента Рікардо Муті та британського режисера Тоні Палмера (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
- ↑ «Травіата» — нічні клуби, брендовий одяг і переписки у месенджері на оперній сцені (укр.). «Платформ». 28 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Олександра ІЛЬЧЕНКО (25 жовтня 2022). До 140-річчя театру Корифеїв: режисер Сергій Павлюк про прем’єру, репетиції та пропозицію очолити театр (укр.). «Точка доступу». Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ На культурному фронті: у Кропивницькому до 140-річчя театру презентують виставу від режисера з Херсону (укр.). «Гречка». 25 жовтня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ Кропивницькі театрали та режисер з Херсона готуються представити спільну виставу (укр.). «Суспільне Кропивницький». 26 жовтня 2022. Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ «Повернення блудного батька»
- ↑ Ірен АДЛЕР (7 листопада 2022). «Мов кров її губи, волосся — мов нічка…». В Одеській опері відбулася прем’єра балету «Білосніжка». «Думська». Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ Драма про війну та сім’ю: у Чернівцях покажуть виставу «Молитва за Елвіса» режисера Івана Шморгунова (укр.). «Шпальта». 7 листопада 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ «Страшна помста»: у Львівській опері підготували прем’єру (укр.). «Суспільне Львів». 11 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ За лаштунками «Страшної помсти»: хто і як гримує акторів Львівської опери (укр.). «Львівської мануфактури новин». 30 травня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Ольга ШЕВЧУК (18 листопад 2022). Чумацький шлях в театрі ляльок (18.11.2022) Українське радіо Рівне (укр.). «Суспільне Рівне». Процитовано 18 листопада 2022.
- ↑ Ольга КВЯТКОВСЬКА (22 листопад 2022). У Черкаському театрі Шевченка з'явилися «Носороги» (укр.). «У вирі мистецьких подій». Процитовано 30 листопада 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (16 липня 2021). «Столичний театральний Версаль» у новому сезоні призначає побачення Моцарту і Сальєрі (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 2021-7-16.
- ↑ Прем'єра без світла: миколаївцям презентували нову виставу «Шахрайки» (укр.). «Svidok info». 25 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
- ↑ Блекаут не завадить: у Миколаївському драмтеатрі запевнили глядачів, що всі вистави відбудуться (укр.). «Svidok info». 27 листопада 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Ірен АДЛЕР (5 грудня 2022). Без кохання нема життя: одеський Театр «На Чайній» поставив п`єсу українського драматурга (укр.). «Думська». Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ Суспільне (28 листопада 2022). "Найцінніше — це життя". Запорізький театр показав моновиставу з 3D-проєкцією. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Лариса РОМАНЮК, Руслана ГОСТЮК (23 листопада 2022). В Ужгороді актори Донецького драматичного театру покажуть виставу «Качка» (укр.). «Суспільне Ужгород». Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Маріупольський драмтеатр готує нову прем’єру (укр.). «21 канал». 25 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Маріупольський драмтеатр — робота на результат. Телекомпанія «М-студіо». 26 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022.
- ↑ «Хлібне перемир’я»: сумські щепкінці запрошують на другу з початку театрального сезону прем’єру. Телекомпанія «СТС». 2 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (23 грудня 2022). Вистава «Свої»: прем’єра про життя, смерть, війну та людяність. «Mind». Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ «СКОВОРОДІЙСТВО» у день народження філософа. Лучан кличуть на імерсивну виставу. «Перший». 1 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ ЧОРНИЙ гумор для підняття БОЙОВОГО духу — як вистава про орко-сім'ю ПОЛОНИЛА серця (укр.). «Факти (ICTV)». 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ Галина ЯРЕМА (15 березня 2023). «На жаль, лише завдяки війні ми почали цінувати своє» (укр.). «Високий Замок». Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Хочеться зіграти роль путіна, який здихає у своєму бункері (Актор Володимир Гладкий) (укр.). «ТиКиїв». 3 квітня 2023. Процитовано 6 квітня 2023.
- ↑ Ірен АДЛЕР (13 грудня 2022). Психологи рулять? Одеський український театр показав, що буває, якщо дати волю душезнавцям (укр.). «Думська». Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Марія КАТАЄВА (15 грудня 2022). Козацький гумор та музика: у столиці презентують виставу «Енеїда» (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (13 січня 2023). Світло та морок: прем‘єра «Цар Едіп» у Театрі на Подолі. Сучасне прочитання еталонної класичної трагедії Софокла (укр.). «Mind». Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ Ірина ГОЛІЗДРА (21 лютого 2023). Режисер театральної прем’єри «Цар Едіп»: «Якщо маєш змогу говорити за кордоном, то тільки про біду, яка заполонила нас». Давид Петросян — про відкритість держтеатрів до діалогу на болісні теми та вплив війни в екзистенційному плані (укр.). «Mind». Процитовано 21 лютого 2023.
- ↑ Ірен АДЛЕР (19 грудня 2022). Джентльмени в пошуках обіду. Одеський Театр «На Чайній» показав драму MORE (укр.). «Думська». Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ Пошкоджений внаслідок обстрілів театр імені Пушкіна у Харкові відновив репетиції (укр.). «Суспільне Харків». 9 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Театр позбувся пушкіна та надбав прем’єру: яка вона, вистава воєнного часу (укр.). Медіагрупа «Накипіло». 3 січня 2023. Процитовано 6 січня 2023.
- ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (3 лютого 2022). «Люблю камерний театр – як режисер і як глядач». Дмитро Весельський, керманич Українського малого театру про те, як його колектив вписався у столичну афішу, які стратегічні перспективи побачать глядачі (укр.). Г-та «День». Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 2023-2-4.
- ↑ Даниїл ГРАБАР (17 лютого 2022). Несподіване піке! Малий театр покаже авіадраму «Зальот» за п`єсою української драматургині Людмили Тимошенко (укр.). «Yabl.ua». Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 2022-2-19.
- ↑ «Пряма мова» з Дмитром та Станіславом Весельськими (укр.). «ITV media group». 22 квітня 2022. Процитовано 2022-4-26.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (27 січня 2023). «Зальот»: у Малому театрі відбулася прем’єра, на яку глядачам довелося чекати майже 11 місяців. Мрії та реальність. «Mind». Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Оксана ЧМІЛЬ (12 грудня 2022). «Через пропаганду хотів змінити прізвище на російське». У театрі в Чернівцях готуються до показу вистави «Мина Мазайло» (укр.). «Суспільне». Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ В Українському театрі готують прем’єру «Ніч перед Різдвом» (укр.). «USI Online». 16 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ Марія КАТАЄВА (12 жовтня 2022). Музи не мовчать: особливості сезону та прем’єри у київському Театрі Франка (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (9 січня 2023). Капітан «Титаніка» — Артуро путін. Франківці запрошують Бертольда Брехта до розмови про війну в Україні (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ Наталія ГРАБЧЕНКО (2023). Як працює театр в умовах війни? Дмитро Богомазов, головний режисер Національного академічного драматичного театру ім.І.Франка. «Радіо Культура». Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Вікторія ФЕДОРІНА (3 лютого 2023). Дмитро Богомазов: «У нас все побудовано на емпатії» (укр.). «Kyiv Daily». Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Христина СРІБНЯК (5 лютого 2023). Виконавець ролі Малевича Віталій Ажнов розповів про майбутній художній фільм (укр.). «Польське Радіо». Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Вікторія КОТЕНОК (12 лютого 2023). «Кар’єра Артуро Уї» та інші воєнні прем’єри (укр.). «Лівий берег». Процитовано 3 березня 2023.
- ↑ Театр на Печерську готує прем’єру вистави «Дар роду» (укр.). «Укрінформ». 15 грудня 2022. Процитовано 15 грудня 2022.
- ↑ Юліанна КОКОШКО (21 грудня 2022). «Барбер-шоу» по-дніпровськи: у Драмікомі відбудеться прем’єра детектива, фінал якого вигадають глядачі. «Наше місто». Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ Марія МАТЮНЬКІНА (21 грудня 2022). У театрі Кропивницького покажуть новорічну виставу для дітей (укр.). «CBN». Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ У криворізькому театрі «Академія руху» презентували новорічний спектакль «Летючий корабель» (укр.). «Перший городський». 24 грудня 2022. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Катерина ПЕТРУНЬО, Руслана ГОСТЮК (26 грудня 2022). Виставу «Вертеп Донеччини» показали артисти Донецького облдрамтеатру в Ужгороді (укр.). «Суспільне». Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ Миколаївців запрошують поринути у святкову атмосферу (укр.). «Свідок». 21 грудня 2022. Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ Христос народився: на сцені в укритті на Різдво показали традиційний український вертеп (укр.). TPK «MAPT». 26 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ а б Ольга МАЦО (9 лютого 2021). Театр: що, де й хто ставить в 2021-му? (укр.). «Kyivdaily». Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 2021-2-09.
- ↑ Театр на Михайлівський відкриває ювілейний сезон (укр.). «Kyiv Daily». 5 серпня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (16 березня 2020). Театри на карантині: репетиції по Skype, вистави онлайн (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 2020-3-16.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (14 квітня 2020). «Вистави треба дивитися тільки в театрі…» Андрій Білоус, художній керівник Молодого театру — про майбутні прем’єри (укр.). «День». Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 2020-4-16.
- ↑ В українському театрі вперше готують постановку за Стівеном Кінгом (укр.). «Главком». 20 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 21 серпня 2020.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (15 червня 2018). Далекі небосхили: «Коріолан», «Москалиця», «Медея» (прем'єри нового сезону) (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 2018-8-13.