Тсонга (мова)
| Тсонга | |
|---|---|
| Xitsonga | |
| Поширена в | ПАР, Мозамбік, Есватіні, Зімбабве |
| Регіон | У ПАР — Лімпопо, Мпумаланга; у Мозамбіку — провінції Мапуту і Газа |
| Носії | 1 992 207 в ПАР (2001, перепис); всього не менше 3 275 105 (1996, оцінка Ethnologue) |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | Нігеро-конголезька макросім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  ПАР |
| Регулює | Pan South African Language Board |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ts |
| ISO 639-2 | tso |
| ISO 639-3 | tso |
Тсонга (тсонга: Xitsonga), або шангаан — мова групи банту, поширена в Південній Африці, вздовж берега Індійського океану. Етнічна мову народу тсонга.
Поширена на сході Південно-Африканської Республіки, на півдні Мозамбіка, на південному сході Зімбабве, а також в Есватіні. Мова тсонга належить до зони S за класифікацією Гасрі, в рамках якої, згідно з К. М. Доком, утворює тісну єдність з діалектами тсва і ронга[1]. Іноді термін тсонга означає не тільки власне тсонга (або тсонга-шангаан), але й усю групу S.50, куди входять тсонга-шангаан, тсва і ронга.
Існує думка, що тсонга слід відносити до групи нгуні[2]. Мові тсонга притаманний дуже багатий консонантизм: зокрема, у низці переходів від передньоносових в тсонга розрізняються імплозивні, дзвінкі, глухі і глухі придихові приголосні[3]. Існують також ретрофлексні і лабіоальвеолярні приголосні.
Граматичний лад типово бантуський, аглютинативний, з розвиненою системою іменних класів і видо-часових опозицій.
Отче наш (Тсонга)
- Tata wa hina la nge matilweni,
- vito ra wena a ri hlawuleke;
- a ku te ku fuma ka wena;
- ku rhandza ka wena a ku endliwe misaveni,
- tanihi loko ku endliwa tilweni.
- U hi nyika namuntlha vuswa bya hina bya siku rin'wana ni rin'wana;
- u hi rivalela swidyoho swa hina,
- tanihi loko na hina hi rivalela lava hi dyohelaka;
- u nga hi yisi emiringweni,
- kambe u hi ponisa eka Lowo biha,
- Amen.
- ↑ Doke, CM 1967. The Southern Bantu languages. London: Oxford University Press
- ↑ Baumbach, EJM 1987. Analytical Tsonga grammar. Pretoria: University of South Africa. P. 2
- ↑ Janson, Tore. 1999. Prenasalised voiced aspirated stops in Changana / Tsonga/ / In R. Andersson et al. (Eds.),Proceedings of Fonetik 99: The Swedish Phonetics Conference, 89-92. Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 4 листопада 2010. [Архівовано 2011-11-13 у Wayback Machine.]
- Baumbach, EJM 1987. Analytical Tsonga grammar. Pretoria: University of South Africa. P. 2
- Du Plessis, JA, Nxumalo, NE, Visser, M. 1995. Tsonga syntax. Stellenbosch: University of Stellenbosch
- 907 Ximbani, Eric Mabaso. 2004. Issues on Xitsonga verbs[недоступне посилання з липня 2019]. MA thesis, Unisa.
- Луцков, А. Д. 1997. Іменні класи та запозичення в мовах банту/ / Виноградов, В. А. (ред.)Основи африканського мовознавства. Іменні категорії. М.: Аспект Пресс. Стор. 75-91
- Сторінка про тсонга на SAlanguages.com: South African Languages — Xitsonga [Архівовано 8 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова тсонга на сайті Ethnologue: Tsonga. A language of South Africa (англ.)
- Мова тсонга на сайті Glottolog 3.0: Language: Tsonga [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова тсонга на сайті WALS Online: Language Tsonga [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Мови ПАР | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Офіційні |
| ||||||||||
| Визнані неофіційні мови згадані у конституції 1996 року |
| ||||||||||
| Інші | |||||||||||