Франсуа Орлеанський, принц де Жуанвіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуа Орлеанський, принц де Жуанвіль
фр. François d'Orléans, prince de Joinville
фр. François d'Orléans
ПсевдоColonel Lutherod[1]
Народився14 серпня 1818(1818-08-14)[2][3][…]
Неї-сюр-Сен
Помер16 червня 1900(1900-06-16)[2][3][…] (81 рік)
Париж, Франція
·хвороба
ПохованняDreux Royal Chapeld
Країна Франція
Діяльністьполітик, письменник, Officer of the French Navy
ВчителіPierre-Louis Schreuderd
Знання мовфранцузька
ПосадаQ59293930?, член Палати перів Франціїd і member of the Conseil d'Amirautéd
Військове званняконтр-адмірал (Франція)d
РідОрлеанський дім
БатькоЛуї-Філіпп I
МатиМарія-Амелія Тереза Бурбонська
Брати, сестриКлементина Орлеанська, Марія Орлеанська (1813—1839), Луїза Марія Орлеанська, Шарль Орлеанський[d], Prince Louis, Duke of Nemoursd, Фердинанд Філіпп (герцог Орлеанський)d, Антуан Орлеанський, герцог де Монпансьєd і Henri d'Orléans, Duke of Aumaled
У шлюбі зФрансішка Бразильська
ДітиФрансуаза Орлеанська, Prince Pierre, Duke of Penthièvred і Marie Léopoldine d'Orléansd[5]
Автограф
Нагороди
лицар Єрусалимського Ордена Святого Гробу Господнього Орден Золотого руна

Франсуа Орлеанський, повне ім'я Франсуа Фердінанд Філіп Луї Марія Орлеанський, принц де Жуанвіль (фр. François Ferdinand Philippe Louis Marie d'Orléans, prince de Joinville; 14 серпня 1818 —16 липня 1900) — третій син французького короля Луї-Філіппа I Орлеанського.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1834 році вступив на флот. брав участь у багатьох морських експедиціях.

У 1845 командував експедицією проти Марокко.

У 1861 році, коли почалася війна між Північчю і Півднем в США, Жуанвіль разом зі своїм сином, герцогом де Пент'євр, і племінниками, графом Паризьким і герцогом Шартрським, де Жуанвіль брав участь у поході сіверян 1862 року.

У січні 1871 року за наказом Гамбетти був висланий з Франції. У лютому 1871 року, після скасування Декрету проти орлеаністів, був обраний в депутати, проте через глухоту брав лише незначну участь у політиці. В 1876 році відмовився від висування його кандидатури в президенти.

Жуанвіль надрукував у «Revue des Deux Mondes» ряд статей про французький флот (зібрані під заголовком «Études sur la marine et récits de guerre», 1859); «La Guerre d'Amérique, campagne du Potomac» (1872); «Encore un mot sur Sadowa» (1868) та інші. Почесний член Товариства французьких акварелістів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

З 1843 був одружений на Франсішці (1824 —1898), дочці імператора Бразилії Педру I.

Діти:

  • принцеса Франсуаза Марія Амелія (14.08.1844-28.10.1925) — вийшла заміж за свого двоюрідного брата принца Роберта, герцога Шартрського, сина спадкоємця французької корони Фердинанда Філіппа, герцога Орленинського і принцеси Елени Макленбург-Шверинської, мали п'ятьох дітей;
  • принц Пьер Філіпп Жан Марія (04.11.1845-17.08.1919) — герцог Пантьєвр, одружений не був, мав двох незаконнонароджених дітей;
  • принц N (нар. і пом. 1849) — мертвонароджений син.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в Sycomore / Assemblée nationale
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в RKDartists
  5. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  6. ↑ а б «Brazil3» archive, sur www.royalark.net (consulté le 1er mai 2019)
  7. ↑ а б в «Le prince de Joinville en tenue militaire et portant plusieurs décorations» archive
  8. ↑ (it) «Almanach du royaume des Deux-Siciles pour l'année 1855» archive (consulté le 24 octobre 2019)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франсуа_Орлеанський,_принц_де_Жуанвіль&oldid=42375831