Хлорид ртуті(II)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хлорид ртуті (II)

Ball-and-stick model of the crystal structure

Space-filling model of the crystal structure

Хлорид ртуті (II)
Назва за IUPAC Хлорид ртуті (II)
Дихлорид ртуті
Інші назви Хлорид ртуті
Ідентифікатори
Номер CAS 7487-94-7
Номер EINECS 231-299-8
DrugBank DB13765
KEGG C13377 і D01905
Назва MeSH D01.210.450.150.525 і D01.538.500
ChEBI 31823
RTECS OV9100000
Код ATC D08AK03
SMILES Cl[Hg]Cl[1]
InChI InChI=1S/2ClH.Hg/h2*1H;/q;;+2/p-2
Номер Бельштейна 4937255
Номер Гмеліна 100830
Властивості
Молекулярна формула HgCl2
Молярна маса 271,52 г/моль
Зовнішній вигляд білий порошок
Густина 5,43 г/см3
Тпл 276
Ткип 304
Розчинність (вода) 7,4 г/100 мл (20 °C)
Розчинність розчинний у спирт, ефір, ацетон
слаборозчинний у бензені, CS2
Кислотність (pKa) 3,2 (0,2M розчин)
Структура
Кристалічна структура ортогонольна
Координаційна
геометрія
лінійна
Геометрія лінійна
Дипольний момент нульовий
Небезпеки
MSDS ICSC 0979
Індекс ЄС 080-010-00-X
Класифікація ЄС Дуже токсично T+ Їдка речовина C
Небезпечно для навколишнього середовища N
NFPA 704
0
4
0
Пов'язані речовини
Інші аніони Флуорид ртуті (II)
Бромід ртуті (II)
Йодид ртуті (II)
Інші катіони Хлорид цинку
Хлорид кадмію
Хлорид ртуті (I)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хлорид ртуті (II) (сулема від пізньолат. sublimatum — сулема, буквально — високо підняте, піднесене, тобто здобуте сублімацією) HgCl2 — безбарвні кристали ромбічної сингонії.

Властивості

[ред. | ред. код]

Густина 5,44 г/см3, tпл. 277 °C; tкип 304 °C. Розчинність у воді 7,4 г на 100 г при 20 °C і 55г при 100 °C. Розчинний також в спирті, ефірі, ацетоні; легко переганяється. Сильна отрута.

Отримання

[ред. | ред. код]

Отримують розчиненням ртуті в концентрованій сірчаній кислоті з подальшим нагріванням сухого сульфату ртуті з хлоридом натрію або прямим хлоруванням ртуті при нагріванні.

Застосування

[ред. | ред. код]

Застосовують для отримання інших солей ртуті, як дезінфікуючий засіб в медицині (частіше розведеною 1:1000), для протравлення насіння, у фармацевтичній промисловості, для просочення деревини тощо. Сулему використовують як каталізатор в органічному синтезі.

Отруєння

[ред. | ред. код]

Смертельна доза при прийомі всередину 0,5 г.

Симптоми: різкий біль по ходу стравоходу, у шлунку, блювання, рідкі випорожнення з кров'ю, металевий присмак у роті, слиновиділення. Мідно-червоне забарвлення слизової оболонки рота, пізніше — темна кайма сірчаної ртуті на яснах та губах. Явища ниркової недосттності — анурія. Холодний піт, запаморочення, судоми, стоматит, коліт.

Невідкладна допомога: промивання шлунку з додаванням 5 % розчину унітиолу по 20-40 мл на 1 л води; в/м повторно унітиол (10 мл 5 % розчину), в/в тетацин-кальцій (10 мл 10 % розчину) з глюкозою (300 мл 5 % розчину). В/в тиосульфат натрію (100 мл 30 % розчину). Антибіотики, вітамінотерапія. Негайна шпиталізація.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. MERCURIC CHLORIDE

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Трахтенберг И. М., Коршун М. Н. Ртуть и ее соединения в окружающей среде. — К.: Вища школа, 1990. — 231с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
  • Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6 (С.?)