Хорватська Військова границя
| Хорватська Військова границя Kroatische Militärgrenze Hrvatska vojna granica Hrvatska vojna krajina Horvát határőrvidék | ||||
| Адміністративна одиниця Австро-Угорщини | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Вараждин, Карловаць, Загреб | |||
| Форма правління | Військова адміністрація | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1553 | |||
| - Ліквідовано | 1881 | |||
| Населення | ||||
| - 1870 | 611,575 осіб | |||
Хорватська Військова границя (хорв. Hrvatska vojna krajina, Hrvatska vojna granica) — частина Військової границі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії.
Створена у другій половині XVI століття на території земель, що належали Королівству Хорватія. Початково номінально була частиною Королівства; у 1627 була приєднана до Військової границі під прямим управлінням Габсбургів. Розташовувалася на кордоні з Османською імперією. Імператори обіцяли безкоштовні земельні наділи та свободу віросповідання людям, які погоджувались оселитися в адміністративних межах границі в районах компактного проживання хорватів, сербів та волохів.[1][2][3][4][5] Натомість люди, що проживали на цих землях, зобов'язувались воювати за них та за імперію. У 1630 імператор Фердинанд II запровадив Волоські статути, за якими до військової служби долучалися чоловіки віком від 16 до 66 років.[6] Наприкінці XVII століття Габсбурги розширили свої володіння й кордони Хорватської Військової границі збільшилися за рахунок включення до її складу деяких колишніх османських земель на сході. У 1783 вона перейшла під контроль Хорватського Генерального штабу в Загребі.[7] 8 серпня 1873 Військова границя Австро-Угорщини була демілітаризована. Хорватська Військова границя проіснувала до 15 липня 1881; після ліквідації границі її землі були включені до Королівства Хорватії і Славонії.
Хорватська Військова границя включала в себе географічні регіони Лика, Кордун, Бановина та межувала з узбережжям Адріатичного моря на заході, Венеційською республікою на півдні, Королівством Хорватія на північному заході, Османською імперією на південному сході, Королівством Славонія на сході та Королівством Угорщина на півночі. Її межі простягалися до кордонів Славонської Військової границі в районі злиття рік Уна та Сава.
Хорватська Військова границя поділялася на три генералати — Вараждинський, Карловацький та Загребський, які, в свою чергу, поділялися на вісім полків.
- Вараждинський генералат
- Полк № 5 (Крижевці)
- Полк № 6 (Джурджеваць)
У 1802 населення Хорватської Військової границі складалося з:[8]
- римо-католиків (195 300 осіб)
- православних християн (180 800 осіб)
У 1820 населення границі складалося з:[9]
- римо-католиків (207 747 осіб)
- православних християн (198 728 осіб)
Згідно з угорськими статистичними даними, у 1840 населення границі складало 498 947 осіб та мало наступний етнічний склад:[10]
- хорвати (258 454 особи)
- серби (240 493 особи)
Релігійний склад (станом на 1857):[11]
- римо-католики (285 344 особи)
- православні християни (253 429 осіб)
- східні католицькі церкви (5 433 особи)
74,8% економічно активного населення границі було зайнято в сільському господарстві, 18,63% задіяно в армії, 3,11% — у промисловості.[12]
- ↑ Traian Stoianovich; (1992), Balkan Worlds: The First and Last Europe: The First and Last Europe p. 152; Routledge, ISBN 1563240335
- ↑ Noel Malcolm; (1996), Bosnia: A Short History p. 98; NYU Press, ISBN 0814755615
- ↑ Ferenc VÉGH; (2017), University of Pécs Institute of History, The Contribution of the Hungarian Historiography to the Research on the "Military Frontier" in the Early Modern Period (16th-17th Centuries), {The Habsburg government in this way came to relatively cheap military force using the South Slavic (Croatian, Vlach, Serbian) grencers} [1] [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] #page= 169
- ↑ Ivo Banac; (1984) The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics p. 43; Cornell University Press, ISBN 0801416752
- ↑ Karl Kaser; (2012) Household and Family in the Balkans: Two Decades of Historical Family Research at University of Graz p. 123-124; LIT Verlag, ISBN 3643504063
- ↑ Statuta Walachorum [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Gunther Erich Rothenberg: The Military Border in Croatia, 1740-1881: a study of an imperial institution, University of Chicago Press, 1966, p. 63
- ↑ Mladen Lorković, Narod i zemlja Hrvata, page 86
- ↑ Dr Tomislav Bogavac, Nestajanje Srba, Niš, 1994, page 196.
- ↑ Elek Fényes, Magyarország statistikája, Trattner-Károlyi, Pest 1842, page 50
- ↑ Statistische übersichten über die bevölkerung und den viehstand von Österreich nach der zählung vom 31. october 1857, page 172
- ↑ Mariann Nagy - Croatia in the Economic Structure of the Habsburg Empire in the Light of the 1857 Census, p. 88. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 9 січня 2021.
- Rothenberg, Gunther E. (June 1960). The Origins of the Austrian Military Frontier in Croatia and the Alleged Treaty of 22 December 1522. The Slavonic and East European Review. Maney Publishing. 38 (91): 493—498.
- Rothenberg, Gunther E. (March 1964). The Struggle over the Dissolution of the Croatian Military Border, 1850–1871. Slavic Review. Американська асоціація сприяння слов'янським дослідженням. 23 (1): 63—78. doi:10.2307/2492376.
- Fodor, Pál; Dávid, Géza, ред. (2000). Ottomans, Hungarians, and Habsburgs in Central Europe: The Military Confines in the Era of Ottoman Conquest. BRILL. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 9 січня 2021.