Христофор Лакапін
Христофор Лакапін | |
---|---|
Χριστόφορος Λακαπηνός | |
Народився | 890/900 |
Помер | 31 серпня 931 Константинополь |
Підданство | Візантійська імперія |
Діяльність | монарх |
Титул | співімператор |
Посада | Візантійський імператор |
Термін | 921—931 роки |
Рід | Лакапіни |
Батько | Роман I Лакапін |
Мати | Феодора |
Брати, сестри | Степан Лекапенос, Костянтин Кепопенос, Патріарх Феофілакт і Олена Лекапена |
У шлюбі з | Софія |
Діти | 2 сина і 1 донька |
Христофор Лакапін (890/900 —31 серпня 931) — співімператор Візантійської імперії в 921—931 роках.
Походив з дрібного вірменського роду. Старший син Романа Лакапіна, друнгарія флоту, та Феодори (за іншою версією — першою дружини Романа I, яку ймовірно звали Марія). Про молоді роки Христофора замало відомостей, ймовірно розпочав військову службу на візантійському флоті під орудою батька. Водночас оженився на жінці Софії з невідомого роду.
Його піднесення почалося, коли Роман Лакапін у 919 році зумів стати імператором, а у 920 році — старшим імператором. 919 року Христофора було призначено мегас етейрархом (тобто очільником імператорської гвардії — етерії). У 921 році Христофора Лакапіна оголошено співімператром. 922 року дружину Христофора оголошено Августою.
У 927 році з волі батька видав старшу доньку за болгарського царя Петра I як запоруку миру між Болгарією та Візантією. Тоді ж отримав статус другого після батька імператора, відсунувши остаточно номінального співволодаря Костянтина VII від будь-якої влади.
У 928 році відмовився брати участь у змові свого тестя патрикія Никити проти Романа I Лакапіна. Навпаки розкрив батькові змову. Никиту було заслано. Водночас Христофор Лакапін тяжко захворів, помер у серпні 931 року.
Дружина — Софія, донька патрикія Никити
Діти:
- Марія-Ірина (д/н—965), дружина Петра I, царя Болгарії
- Роман (921—бл. 940)
- Михайло (д/н—963), цезар 921—944 років, з 945 року — магістр й ректор
- Runciman, Steven (1988) [1929], The Emperor Romanus Lecapenus and His Reign: A Study of Tenth-Century Byzantium, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-35722-7
- Grierson, Philip; Bellinger, Alfred Raymond, eds. (1973), Catalogue of the Byzantine Coins in the Dumbarton Oaks Collection and in the Whittemore Collection, vol. 3: Leo III to Nicephorus III, 717—1081, Dumbarton Oaks, ISBN 978-0-88402-045-5
- Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006, 634 p. [détail des éditions] (ISBN 978-2-7018-0226-8), p. 308, " Les Lekapenoi ".
- Alexios G. Savvides, Benjamin Hendrickx (Hrsg.): Encyclopaedic Prosopographical Lexicon of Byzantine History and Civilization. Vol. 2: Baanes–Eznik of Kolb. Brepols Publishers, Turnhout 2008, ISBN 978-2-503-52377-4, S. 214.