Чорний Легіон (Хорватія)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Чорний Легіон | |
|---|---|
| I. stajaći djelatni zdrug «Crna legija» | |
 Вояки 3-го батальйону Чорного Легіону в казармі в Сараєві (Кошево) 7 квітня 1942. | |
| На службі | з 1 липня 1941[1] |
| Країна | .svg){kind=small} Хорватія |
| Належність |  Войниця (міліція) усташів |
| Вид | мотопіхотна бригада |
| Роль | антипартизанські і античетницькі операції |
| Чисельність | 4 275 вояків[2] (станом на 1 серпня 1942) |
| Штаб-квартира | Сараєво, Соколац[2] |
| Прізвиська | Црнці (хорв. Crnci «черняки») |
| Гасло | Za poglavnika i dom spremni |
| Колір | чорний |
| Марш | Evo zore, evo dana |
| Операції та битви | Озренська операція Операція «Романія» Операція «Озрен» Операція «Тріо» Битва на Козарі Битва за Купрес (1942) Операція «Власеніца» Операція «Дінара» |
| Розформовано | 1945 |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Юре Францетич Іван Стипкович Мілан Шулентич Франьо Судар |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Чорний Легіон (хорв. Crna legija), офіційно: 1-ша регулярна дійова бригада (хорв. I. stajaći djelatni zdrug) — піхотний підрозділ Войниці (міліції) усташів під час Другої світової війни в Незалежній державі Хорватії, сформований у вересні 1941 року як 1-й Усташівський полк. Складався здебільшого з мусульман і хорватів, які втекли зі східної Боснії, де четники і меншою мірою югославські партизани чинили масові вбивства.[3] Відомий своєю жорстокістю у боях проти четників і партизанів та випадками різанини сербського населення.[3] Командували легіоном полковник Юре Францетич і майор Рафаель Бобан, а його чисельність становила від 1 000 до 1 500 осіб.[3]
- ↑ Ustaška vojnica, Prva knjiga, 2013., str. 193
- ↑ а б Ustaška vojnica, Prva knjiga, 2013., str. 237
- ↑ а б в Tomasevich, Jozo (2001). War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: Occupation and Collaboration. Т. 2. San Francisco: Stanford University Press. ISBN 0-8047-3615-4.