Шевченко Євгеній Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевченко Євгеній Володимирович
Народився4 травня 1972(1972-05-04) (52 роки)
Мелітополь, Запорізька область
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьюрист
підприємець
Галузьпідприємець і політик
Alma materІнститут права ім. В. Сташиса Класичного приватного університету
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України
ПартіяСлуга народу, безпартійний
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 24 травня 2021
Позафракційний 24 травня 2021

Картка на сайті Верховної Ради України

Євге́ній Володи́мирович Шевче́нко (нар. 4 травня 1972, Мелітополь, Запорізька область, Українська РСР, СРСР) — український проросійський політик, Народний депутат України IX скликання, колишній член фракції «Слуга народу»[1][2]. Член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку[3], голова підкомітету з питань промислової політики.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Інститут права ім. Сташиса Класичного приватного університету, отримав диплом юриста-правознавця[4].

Проходив армійську службу у Прилуках в Чернігівській області, працював електриком у колгоспі. Обіймав керівні посади в компаніях «Eurocape New Energy», «ECE Projektmanagement GMBH», «Агросталь», «Цветмет» та інших підприємствах[5].

У грудні 2021 року заявив, що СБУ відкрило проти нього кримінальну справу. У СБУ заявили, що це може зробити лише прокуратора і СБУ не відкривало жодних справ[6].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

2012 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати, самовисуванець (виборчий округ № 75, Заводський, Ленінський райони м. Запоріжжя). На час виборів: генеральний директор ТОВ «Агросталь», безпартійний[7].

2014 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від партії «Воля» (виборчий округ № 210, м. Прилуки, Бобровицький, Козелецький, Прилуцький райони). На час виборів: генеральний директор ТОВ «Агросталь», безпартійний[8].

Є. Шевченко та Д. Разумков. Верховна Рада України, 2021 рік.

2019 — під час президентських виборів — довірена особа кандидата Зеленського[9][10].

Народний депутат України 9-го скликання від партії «Слуга народу» (в.о. № 76, Вознесенівський, Хортицький райони Запоріжжя)[11][12], з 2022 приєднався до депутатської групи "Відновлення України"[13]..

Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Казахстаном.

Скандали та проросійська діяльність

[ред. | ред. код]

Відомий проросійською позицією ще перед повномасштабним російським вторгненням, негативним ставлення до Революції гідності[14].

Неодноразово долучався до прямих включень на пропагандистських російських телеканалах[15]. Симпатизував проросійському пропагандисту Анатолію Шарію (депутат неодноразово постив відео, де колаборант насміхався над акціями патріотичних сил), Миколі Азарову і проросійському телеканалу «НАШ»[14]. Був негативно налаштованим щодо Джорджа Сороса, Дмитра Кулеби та нового українського правопису[16].

9 квітня 2020 року народний депутат України Євгеній Шевченко пообіцяв внести до ВРУ постанову про визнання геноцидом українського народу політики Уляни Супрун[17]. У жовтні того ж року Шевченко назвав критиків Конституційного суду «адептами» Держдепартаменту США та філантропа Джорджа Сороса[18].

В листопаді 2021 року Шевченко виявив бажання поїхати до Донецька, де, за його словами «наші люди стріляють один в одного»[19].

Підтримка Лукашенка

[ред. | ред. код]

17 серпня 2020 року Шевченко закликав білорусів «пробачити» Лукашенку його «гріхи та злочини»[20].

20 квітня 2021 року поїхав на зустріч до білоруського диктатора Лукашенка. Згодом заступник глави фракції Слуга народу Олександр Корнієнко заявив, що поїздка була власною ініціативою Євгена, а представники партії вимагатимуть пояснень[21]. У Мінську заявляв, що третина українців хочуть бачити своїм президентом Лукашенка[22].

23 травня 2021 року, коли у Білорусі примусово посадили літак «Ryanair» і затримали опозиціонера Рамана Протасевіча, Шевченко похвалив Лукашенка[23]. 24 травня фракція «Слуга Народу» заявила про виключення Шевченка зі свого складу[24][25][26].

Після повномасштабного вторгнення

[ред. | ред. код]

Навесні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення РФ до України, за інформацією начальника ГУР МО України, Кирила Буданова, Шевченко допомагав ГУР комунікувати з білоруським диктатором Лукашенком задля недопущення втягування Білорусі у війну[27].

У жовтні 2023 року Євген відмовився підтримати заборону православної церкви московського патріархату[28], а у листопаді взяв участь у зборі підписів до спікера Руслана Стефанчука щодо необхідності відправити законопроєкт «про заборону УПЦ МП» до Венеційської комісії, аби зірвати його подальше просування[29].

У лютому 2024 року Шевченко закликав негайно повернути Києво-Печерську Лавру православній церкві московського патріархату[30]. Після російського ракетного обстрілу 8 липня того ж року Євген поширював наративи російської пропаганди, закликав до миру з росіянами[31].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 76 [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  2. Послали на три «Б»: Як слуги народу трощили на Запоріжжі Бандурова, Богуслаєва і «команду Буряка» [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.] zp.depo.ua (22 липня 2019)
  3. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  4. Слуга Народу [Архівовано 9 серпня 2019 у Wayback Machine.] facebook.com (21 червня 2019)
  5. Євгеній Шевченко: про свої обіцянки, бажання очолити Комітет ВР та майбутнього мера Запоріжжя [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.] inform.zp.ua (29 липня 2019)
  6. СБУ каже, що не відкривала справу проти нардепа Шевченка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  7. Шевченко Євгеній Володимирович 24tv.ua
  8. Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 29 квітня 2020 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  9. Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Зеленського В. О. на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року в територіальних виборчих округах. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 22 липня 2019.
  10. Про скасування реєстрації та реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Зеленського В. О. на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року в територіальних виборчих округах. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  11. «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  12. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 28 червня 2024.
  13. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 28 червня 2024.
  14. а б Хто такий Євгеній Шевченко? Наш Джеймс Бонд чи корисна вата. espreso.tv (укр.). Процитовано 10 липня 2024.
  15. Одіозний нардеп Шевченко пригрозив колегам та зібрався до окупованого Донецька. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  16. Шеремет, Ангеліна (24 травня 2021). Євгенія Шевченка виключили із фракції «Слуга народу». babel.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  17. Шевченко пообіцяв внести до ВРУ постанову про визнання геноцидом українського народу політики Ульяни Супрун. Слово і Діло (укр.). 10 липня 2024. Процитовано 10 липня 2024.
  18. Андрейковець, Костя (29 жовтня 2020). «Адепт Сороса» і «ватний клоун». Депутати «Слуги народу» Шевченко і Безгін влаштували перепалку в соцмережах через рішення КС. babel.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  19. Хто такий Євгеній Шевченко? Наш Джеймс Бонд чи корисна вата. espreso.tv (укр.). Процитовано 28 червня 2024.
  20. Депутат “Слуги народу” просить білорусів пробачити Лукашенку скоєні ним злочини. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 11 листопада 2021.
  21. "Ми його туди не відправляли": СН вимагатиме у Шевченка пояснень через зустріч з Лукашенком. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
  22. “Слуга” Шевченко – Лукашенку: Вас третина українців хочуть бачити своїм президентом. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  23. Літав до Лукашенка: нардепа Шевченка виключили зі "Слуги народу". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  24. “Слуга народу” виключила з фракції Шевченка, який захоплюється Лукашенком. Українська правда. 24 травня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  25. Масний, В'ячеслав (24 травня 2021). Нардепа Шевченка виключили з фракції "Слуги народу". suspilne.media. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  26. Корнієнко про виключення Шевченка зі «Слуги народу»: рішення давно стояло на голосуванні. Радіо Свобода. 24 травня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2021.
  27. Дві цілі. Нардеп Євген Шевченко допомагає українській розвідці контактувати з Білоруссю та Лукашенком — Буданов
  28. Рада підтримала заборону УПЦ МП (голосування по фракціях). Релігійна правда (укр.). 19 жовтня 2023. Процитовано 10 липня 2024.
  29. Буняк, Валерія (26 листопада 2023). LB.ua: Низка нардепів від «Слуги народу» і колишньої «ОПЗЖ» просять відправити законопроєкт «про заборону УПЦ МП» до Венеційської комісії. detector.media (укр.). Процитовано 10 липня 2024.
  30. Народний депутат Євгеній Шевченко закликав негайно повернути Києво-Печерську Лавру монахам УПЦ. Українська Православна Церква (укр.). 28 лютого 2024. Процитовано 10 липня 2024.
  31. Після удару по Охматдиту у мережі помітили підозріле масове бажання українських блогерів піти на перемирʼя з Росією. Інформатор UA (укр.). 9 липня 2024. Процитовано 10 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]