Щербачов Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щербачов Володимир Володимирович
рос. Владимир Щербачёв
Основна інформація
Дата народження12 (24) січня 1887
Місце народженняВаршава, Російська імперія[1]
Дата смерті5 березня 1952(1952-03-05)[1][2][3] (65 років)
Місце смертіЛенінград, РРФСР, СРСР[1]
ПохованняЛітераторські мостки
ГромадянствоСРСР і Російська імперія
Професіїкомпозитор
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Відомі учніМураделі Вано Ілліч
Інструментифортепіано
Жанриопера
Magnum opusQ2862476?
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
ЗакладСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова і Тбіліська державна консерваторія імені Вано Сараджишвілі
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Володимир Володимирович Щербачов (24 січня 1889, 25 січня 1889 або 26 січня 1889[4], Варшава — 5 березня 1952, Ленінград) — радянський композитор і музичний педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Володимир Володимирович Щербачов народився 24 січня в Варшаві (нині Польща)[5]. У 1906 - 1910 роках навчався на юридичному та історико- філологічному факультетах Петербурзького університету, потім в Петербурзькій консерваторії до 1914 року по класу композиції у М. О. Штейнберга. Одночасно Щербачов працював піаністом-концертмейстером у Дягілєвській антрепризі[6]. У той же час брав уроки у І. А. Бровки (фортепіано), В. П. Калафаті (Гармонія), Н. Н. Черепніна (читання партитури).

Могила Щербачова на Літераторських містках в Санкт-Петербурзі.

У 1914—1917 роках мобілізований, служив в тилових частинах, в 1918—1920 роках був завідувачем музичною частиною Пересувного театру, в 1918—1923 роках — завідувачем музичним відділом Наркомпросу. У 1921—1925 роках Щербачов був науковим співробітником РІІІ . У 1923—1931 і 1944—1948 роках був викладачем композиції та професором ЛГК імені Н. А. Римського-Корсакова[4].

У 1931—1932 роках був професором Тбіліської консерваторії. Серед учнів Щербачова — В. В. Волошинов, Ю. В. Кочуров, Е. А. Мравінський , Б. А. Арапов, В. М. Богданов-Березовський, Р. К. Габічвадзе, В. Р. Гокієлі, В. В. Желобінскій, А. С. животів, А. Д. Каменський, Г. В. Кіладзе, Г. Н. Попов, В. В. Пушков[7], І. І. Туск , М. І. Чулакі.

Щербачов був головою СК РРФСР (1935 - 1937, 1944—1946)[4]. Помер 5 березня 1952 року в Ленінграді. Похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря.

Творчість

[ред. | ред. код]

Творчість Щербачова дуже різноманітна за жанрами. Серед його творів — опера «Анна Колосова», музична комедія «Тютюновий капітан», твори для оркестру, для фортепіано, музика для спектаклів і фільмів. Планував написати оперу про Івана Грозного, але цей задум залишився нездійсненим[6]. Провідною темою його творчості була тема сучасности, яка відображена в його симфоніях.

Його 5 симфоній були популярними. Також популярністю користувалася сюїта «Гроза» з музики, написаної до однойменного фільму. Він же автор музики до фільму «Петро Перший» (1937) .

Твори

[ред. | ред. код]

Симфонії:

  • 1-ша, одночастинна (1913)
  • 2-га, з солістами і хором (1926)
  • 3-тя, Симфонія-сюїта (1935)
  • 4-та, «Ижорская», з солістами і хором
  • 5-та, «Російська» (1948)

Твори для оркестру:

  • Симфонічні картини Вега (1910)
  • Казка (1912)
  • Хода (1912)
  • 2 сюїти

Твори для фортепіано:

  • 2 сонати (1911, 1914)
  • Сюїти:
  • «Несподівана радість» (1913)
  • «Вигадки» (1921)
  • «Інвенція» (1926)

та ін.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Щербачёв Владимир Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ International Music Score Library Project — 2006.
  4. ↑ а б в Ред. коллегия: Белова Л. Н., Булдаков Г. Н., Дегтярев А. Я. и др. Щербачёв Владимир Владимирович // Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград: Энциклопедический справочник. — М.: Большая Российская Энциклопедия. — 1992.
  5. ↑ В большинстве источников, включая автобиографию В.В.Щербачёва и даже памятник на его могиле, указывается его год рождения 1889, однако свидетельство о рождении и аттестат зрелости, фотокопии которых приводятся в книге В.В.Щербачёв (сост. Р.Слонимская), содержат дату 12 января 1887.
  6. ↑ а б Великие композиторы. Щербачев В. В. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 23 вересня 2010.
  7. ↑ Венедикт Венедиктович Пушков. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • В. Богданов-Березовский. Владимир Щербачев. — М., 1947. — 16 с. — (Популярная серия "Композиторы СССР")
  • Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — С. 475—476.
  • Краткий биографический словарь композиторов / Гл. ред. И. В. Голубовский. — 3-е дополненное. — К. : Калининградская правда. — С. 179—180.
  • В. В. Щербачёв: Статьи, материалы, письма / Составитель Р. Н. Слонимская. — Л. : Советский композитор, 1985. — 360 с.
  • Слонімська Р.Н. Симфонічна творчість Володимира Щербачева в контексті культури. Санкт - Петербург: Композитор 2012. 210 с. мул. ноти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Щербачов_Володимир_Володимирович