Якушев Віктор Прохорович
 | ||||||||||
| Особові дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 19 листопада 1937 Москва, СРСР | |||||||||
| Смерть | 6 липня 2001 (63 роки) Москва, Росія | |||||||||
| Зріст | 171 см | |||||||||
| Позиція | центральний нападник | |||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||
| ||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||
| Звання |  | |||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
Віктор Прохорович Якушев (нар. 17 листопада 1937, Москва, СРСР — пом. 6 липня 2001, Москва, Росія) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту (1963).
Виступав за московський «Локомотив». Більшу частину ігрової кар'єри грав в одній ланці з Віктором Циплаковим і Миколою Снєтковим (потім — Валентином Козіним[ru]). Найвідоміший гравець в історії команди.
У вищій лізі провів приблизно 400 матчів, закинув 162 шайби. Всього в чемпіонатах СРСР зіграв понад 800 ігор і забив близько 250 голів. Кращий бомбардир чемпіонату СРСР 1958/59 — 21 закинута шайба. Єдиний хокеїст, який відіграв в одному радянському клубі 25 сезонів.
У складі національної команди дебютував 1 січня 1959 року. Товариська гра у Нью-Йорку проти збірної США завершилася внічию з рахунком 5:5. Якушев відзначився у першому матчі голом.
Учасник хокейних турнірів на Олімпіадах в Скво-Веллі та Інсбруку і чемпіонатів світу 1959—1961, 1963—1967. У різні роки, його партнерами по лінії нападу були Євген Грошев, Юрій Крилов, Станіслав Петухов, Веніамін Александров, Олександр Альметов, Анатолій Фірсов, Леонід Волков, В'ячеслав Старшинов і Борис Майоров. Був обраний до символічної збірної на Олімпіаді-1964. На Олімпійських іграх і чемпіонатах світу провів 57 матчів, набрав 61 очко (30+31). Всього в складі збірної СРСР провів 134 матчі, 50 голів.
До списку «34 кращих хокеїстів СРСР» обирався вісім разів (1959—1962, 1965—1968) і двічі до символічної збірної (1964, 1965). Входить до списку «100 бомбардирів чемпіонату СРСР»[2].
Працював помічником Віктора Циплакова у «Локомотиві». Вісім років був тренером у дитячо-юнацькій спортивній школі. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1965) і Дружби (1996).
За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Локомотива» всіх часів: Бриков, Спіркін — Рижов, Козін — Якушев — Циплаков[3].
Третій призер (1): 1961
- ↑ Враховані матчі і закинуті шайби тільки у вищій лізі.
- ↑ 100 бомбардирів [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ П'ять плюс один. Радянська епоха — «Локомотив» Москва. Сайт Sports.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
- Профіль на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Профіль на сайті Chidlovski.net [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- П'ять плюс один. Радянська епоха — «Локомотив» Москва. Сайт Sports.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
- Кузнецы славы. Часть 13. Виктор Якушев [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті Sports-reference.com [Архівовано 30 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 19 листопада
- Народились 1937
- Померли 6 липня
- Померли 2001
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 1964
- Радянські олімпійські чемпіони
- Олімпійські чемпіони з хокею із шайбою
- Чемпіони зимових Олімпійських ігор 1964
- Радянські хокеїсти
- Гравці збірної СРСР з хокею
- Хокеїсти на зимових Олімпійських іграх 1960
- Чемпіони світу з хокею
- Уродженці Москви
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Хокеїсти «Локомотива» (Москва)
- Радянські бронзові олімпійські медалісти
- Призери зимових Олімпійських ігор 1960