Ґусар
| Ґусар азерб. Qusar | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 41°25′19″ пн. ш. 48°25′17″ сх. д. / 41.421944444444° пн. ш. 48.421388888889° сх. д. | ||||
| Країна |
 Азербайджан | |||
| Адмінодиниця |
Гусарський районd Ґубинський район Кубинський повіт | |||
| Столиця для | Гусарський районd (район Азербайджану) | |||
| Статус міста | 1938 | |||
| Населення | 17,400 (2012) | |||
| Висота НРМ | 667 м | |||
| Офіційна мова | азербайджанська | |||
| Телефонний код | (+994) 138 | |||
| Часовий пояс | +4 | |||
| GeoNames | 585220 | |||
| OSM | ↑3764571 ·R (Гусарський район, Ґубинський район, Кубинський повіт) | |||
| Поштові індекси | AZ3800 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Шаїр Алхасов | |||
| Вебсайт | qusar-ih.gov.az | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Ґусар Ґусар (Азербайджан) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Ґусар у Вікісховищі | ||||
Ґусар (азерб. Qusar, лезгин. Кцӏар), раніше також Кусари — місто на півночі Азербайджану, адміністративний центр Ґусарського району. Ґусар розташований у передгір'ях Великого Кавказу, на річці Ґусарчай в 35 км на північний захід від залізничної станції Худат і в 180 км від Баку.
Існує багато версій походження назви міста, але найбільш правдоподібною вважається версія кандидата історичних наук Таміли Халілової. З VII століття починається завоювання арабами Закавказзя, згідно з історичними даними араби досягли території сучасного Ґусарського району. За версією історика назва річки походить від арабського Аль-Каусар. Згідно смисловому перекладу священного Корану на російську мову Кулієва Ельміра, «Аль-Каусар — що в перекладі означає річка достатку, тобто райська річка, вода якої біліше від молока і солодше від меду. Її пахощі прекрасніші від мускусу, а навколо неї літають птахи з прекрасними довгими шиями, схожими на шиї верблюдів»[1]. Ім'я поселення отримало від назви річки — Ґусар.
Ґусар розташований у зоні субтропічного клімату, північна частина району розташована в зоні помірного клімату, однак через велику висоту над рівнем моря і близькості гір зима тут холодна, а літо спекотне. Температура повітря за добу може змінюватися більш ніж на 15 °C. Наприклад, влітку після жаркої погоди можуть початися затяжні багатоденні дощі.
Місто знаходиться недалеко від гір Базардюзю, Шах-даг і кордону з Росією. У Ґусарі протікає гірська річка Ґусарчай. У місті також є штучне озеро Фіалка.
| Клімат Ґусар | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 18 | 21 | 28 | 29 | 33 | 36 | 37 | 35 | 33 | 31 | 25 | 25 | 37 |
| Середня температура, °C | −2,3 | −1,6 | 2,6 | 8,8 | 17,6 | 19,8 | 20,6 | 15,6 | 15,8 | 11,1 | 4,8 | 1,4 | 9,3 |
| Середній мінімум, °C | −22 | −21 | −16 | −10 | 1 | 1 | 8 | 7 | 0 | −8 | −15 | −22 | −22 |
 | Ця стаття містить неукраїнськомовний текст, який слід вилучити або перекласти українською. Розміщення у статті неукраїнськомовного тексту є грубим порушенням мовного-стильового правила української Вікіпедії. |
У 1836 році в Кусарах побував Михайло Юрійович Лермонтов, де він зустрівся з ученим-філософом Гаджі Алі-ефенді і написав поему «Ашик-керіб». У місті зберігся будинок-музей поета з меморіальною дошкою, на якій написані відомі рядки Лермонтова:
|
«Приветствую тебя, Кавказ седой! Твоим горам я путник не чужой... Как я любил, Кавказ мой величавый, Твоих сынов воинственные нравы» | 
|
— М.Ю. Лермонтов, поема «Ізмаїл-Бей» (1832) | ||
У 1934 році райцентр із селища Гіль переїхав до Кусарів, а 1938 року Кусарам надали статус міста.
У місті знаходяться консервний, молочний і асфальтовий заводи.
У 1998 році в Ґусарі було відкрито Державний лезгинський драматичний театр[2].
В 2008 у в місті працювали 6 середніх шкіл, з яких одна азербайджанська і 5 російських. У місті також є дві дошкільних навчально-освітніх установи. Є Азербайджанський Державний Педагогічний Коледж, в якому навчаються майбутні викладачі азербайджанської мови, англійської мови, літератури, а також вчителі початкових класів.
| Рік перепису | Кількість населення |
|---|---|
| 1916 | 1203 |
| 1937 | 3400 |
| 1959 | 7366 |
| 1979 | 12 225 |
| 1989 | 14 230 |
| 2012 | 17 400 |
У місті є клуб альпінізму Ільгара Ісрафілова, що займається підкоренням гір Кавказу.
- Парк Нарімана Наріманова
- Будинок Лермонтова
- Площа Генерала Махмуд Абілова
- Історико-краєзнавчий музей, заснований 1982 року. У музеї 3000 експонатів.
- Спортивний олімпійський комплекс.
- Борщев Тимофій Михайлович — народний комісар внутрішніх справ Туркменської РСР (1938—1941)
- Апресов Гарегін Абрамович — радянський дипломат
- Шикерхан Алісманов — чемпіон з греко-римської боротьби. Народився в місті Кусари, за національністю лезгин
- Гаврило Ілізаров — відомий радянський хірург-ортопед
- Мисливий Володимир Андрійович — сучасний український учений.
- ↑ Смисловий переклад священного Корану на російську мову Кулієва Ельміра
- ↑ Расим МУСАБЕКОВ. Становление независимого азербайджанского государства и этнические меньшинства. sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 12 січня 2014.(рос.)
Міста Азербайджану | ||
|---|---|---|
Агдам • Агдаш • Агдере • Агджабеді • Агстафа • Агсу • Аджикабул • Астара • Баку • Балакен • Барда • Бейлаґан • Білясувар • Гейгель • Гейтепе • Гейчай • Геранбой • Горадіз • Гянджа • Ґабала • Ґазах • Ґах • Ґобустан • Ґовлар • Ґусар • Далімаммедлі • Дашкесан • Джалілабад • Джебраїл • Джульфа • Євлах • Заґатала • Зангелан • Зардоб • Ісмаїлли • Імішлі • Кедабек • Кельбаджар • Куба • Кубатли • Кюрдамир • Лачин • Ленкорань • Лерік • Ліман • Масалли • Мінгечаур • Нафталан • Нахічевань • Нефтечала • Огуз • Ордубад • Саатли • Сабірабад • Сальян • Самух • Сіазань • Сумгаїт • Тертер • Товуз • Уджар • Фізулі • Хачмаз • Ханкенді • Хизи • Хирдалан • Ходжавенд • Ходжали • Худат • Шабран • Шагбуз • Шамахи • Шамкір • Шарур • Шекі • Ширван • Шуша • Ярдимли | | |