Очікує на перевірку

Ford Transit Connect

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ford Transit Connect
Ford Transit Connect III
ВиробникFord
Роки виробництваз 2002
Попередник(и)Ford Courier
Ford Escort Van
ПодібніMercedes-Benz Citan
Peugeot Partner
Renault Kangoo
Škoda Roomster
Nissan NV200
Opel Combo
Citroën Berlingo
Fiat Doblò
Volkswagen Caddy

Ford Transit Connect (укр. Форд Транзит Коннект) — компактний вантажний фургон компанії Ford. Виробництво здійснює Ford Otosan.

Перше покоління (2002–2013)

[ред. | ред. код]
Ford Transit Connect (V227)
Ford Transit Connect LWB (2002-2006)
ВиробникFord
Роки виробництва20022013
Попередник(и)Ford Courier
Двигун(и)

1.8L Duratorq TDCi Дизельний Р4

2.0L Duratec Бензиновий Р4
Колісна база

SWB: 2664 мм

LWB: 2912 мм
Довжина

2007-09 SWB: 4308 мм
2002-06 SWB: 4278 мм
2002-06 LWB: 4555 мм
2010- LWB: 4590 мм

2010- SWB: 4275 мм
Ширина1795 мм
Висота

до-2009 SWB: 1814 мм
до-2009 LWB: 1981 мм
2010- LWB: 2014 мм

2010- SWB: 1815 мм
Маса1564–1646 кг

Фургон Ford Transit Connect спроектований Пітером Хорбері і вперше представлений в 2002 році для заміни Ford Escort Van і серії фургонів Courier на базі Fiesta, випуск яких припинився в тому ж році.

Модель для дозвілля Ford Tourneo Connect — це той же Transit Connect, але з бічними вікнами і задніми сидіннями. У США всі Transit Connect імпортуються як пасажирський автомобіль, щоб обійти 25%-ий «Курячий податок» на ввезені легкі вантажівки.

Transit Connect використовує передньоприводну платформу Ford C170 міжнародного Ford Focus — така ж платформа зараз використовується в північноамериканському Ford Focus. Крім назви, Transit Connect має з моделлю Ford Transit кілька загальних компонентів. Connect виробляє компанія Automobile Craiova в Румунії і Otosan на новому турецькому заводі в Гельджюк провінції Коджаелі.

Рестайлінг 2009

[ред. | ред. код]
Ford Transit Connect 90 T230 (2009-2013)
Ford Transit Connect 90 T230 (2009-2013)

Починаючи з середини 2009 року, Transit Connect імпортується в США і Канаду. Вперше він був показаний в США на Чиказькому автосалоні в 2008 році, а модель 2010 була представлена там же 11 лютого 2009 року. Представлення Північноамериканського варіанту було пов'язано з проміжним оновленням дизайну, яке включало рестайлінг передньої решітки, опускання переднього бампера і нову панель приладів, яку обладнали перемикачами і покажчиками від C307 Focus.

Спочатку в США була запущена в продаж тільки модифікація фургона з довгою базою, 4-циліндровим бензиновим двигуном об'ємом 2.0 л і 4-ступінчастою автоматичною коробкою передач, а в інших країнах була доступна тільки модифікація з дизельним двигуном об'ємом 1,8 л. і 5-ступінчастою ручною коробкою передач. Електрична модифікація повинна була вийти тільки через рік, перероблена компанією Azure Dynamics на заводах у США.

Щоб підвищити інтерес та інформованість в Північній Америці, в травні 2009 року Коннект, спеціально оснащені як «мобільні виставкові зали», були надані промисловим паркам та іншим подібним місцям у 13 американських міських зонах. Метою було запропонувати 3000 пробних поїздок власникам малого бізнесу.

Щоб обійти 25%-у мито (відому як «Курячий податок» 1964) на імпортні легкі вантажівки, Форд ввозить все Коннект із задніми вікнами, задніми сидіннями та задніми ременями безпеки як пасажирський транспорт. Автомобілі експортуються з Туреччини на вантажних суднах, що належать фірмі Wallenius Wilhelmsen Logistics, прибувають до Балтімора і переробляються в комерційні на заводах WWL Vehicle Services Americas Inc: задні вікна замінюються металевими панелями, а задні сидіння повністю знімаються (за винятком вантажопасажирських модифікацій). Зняті деталі йдуть у подальший оборот. Весь цей процес можливий завдяки лазівці у визначенні комерційного транспорту на митниці. Так як вантажу ні до чого задні вікна або сидіння з ременями безпеки, то їх наявність звільняє автомобіль з категорії комерційного транспорту. Переробка обходиться Форду сотню доларів на фургон, але при цьому економить тисячі. Почасти через це, до Північної Америки експортуються тільки конфігурації з високим дахом і довгою колісною базою.

Двигуни

[ред. | ред. код]
Двигун Об'єм Потужність Крутний момент Роки випуску
Бензинові
1.8 Duratec 1796 см³ 85 к.с. (62 кВт) при 5750 об/хв 160 Нм при 4400 об/хв 2002-2006
1.8 16V Duratec 1796 см³ 115 к.с. (85 кВт) при 5500 об/хв 160 Нм при 3500 об/хв 2002-2009
2.0 16V Duratec1 1999 см³ 136 к.с. (100 кВт) при 6300 об/хв 174 Нм при 4750 об/хв 2009-2013
Дизельні
1.8 Duratorq Tdi 1753 см³ 75 к.с. (55 кВт) при 4000 об/хв 175 Нм при 1800 об/хв 2002-2006
1.8 Duratorq TDCi 1753 см³ 75 к.с. (55 кВт) при 4000 об/хв 175 Нм при 1900 об/хв 2006-2013
1.8 Duratorq TDCi 1753 см³ 90 к.с. (66 кВт) при 4000 об/хв 220 Нм при 1700 об/хв 2002-2006
1.8 Duratorq TDCi 1753 см³ 90 к.с. (66 кВт) при 4000 об/хв 235 Нм при 1900 об/хв 2006-2013
1.8 Duratorq TDCi 1753 см³ 110 к.с. (81 кВт) при 3700 об/хв 250 (2802) Нм при 1500-3200 об/хв 2006-2013
1 — для ринку США
2 — в режимі овербуст

Габарити кузова[1][2]

[ред. | ред. код]
Назва моделі Версії кузова Колісна база Об'єм багажника Довжина грузової платформи
(при складеному сидінні пасажира)
Висота
грузової платформи
Довжина
автомобіля
Ford Transit Connect SWB L1H1 2664 мм 2,8 м³ 1739 мм (2467 мм) 1193 мм 4275 мм
Ford Transit Connect LWB L2H2 2912 мм 3,7 м³ 1986 мм (2714 мм) 1364 мм 4525 мм

Ford Transit Connect X-Press

[ред. | ред. код]

Ford Transit Connect X-press — набагато більш швидка модифікація Коннекту. Вона створена командою інженерів Ford з використанням двигуна ефективною потужністю 212 к.с. від моделі Ford Focus RS як показано в шоу «П'ята передача».

Transit Connect Electric

[ред. | ред. код]
Ford Transit Connect Electric

У 2009 році на Чиказькому автосалоні Ford затвердив спільну з Smith Electric Vehicles розробку модифікації Transit Connect з живленням від електричної батареї. Потім на Женевському автосалоні 2009 Ford показав прототип електричної модифікації пасажирського фургону Ford Tourneo Connect — близького родича Ford Transit Connect. Спочатку Ford оголосив, що встановлювати електричну трансмісію і літій-іонні акумулятори в автомобілі буде Smith Electric Vehicles, проте пізніше Ford повідомив що буде співпрацювати з компанією Azure Dynamics замість цього, з Johnson Controls-Saft як постачальником акумуляторів.

У травні 2010-го «Azure Dynamics Corporation» обрала AM General як підрядника для остаточного складання Ford Transit Connect з електричним приводом, призначених для ринку Північної Америки.[3] Зібрані на автомобільному заводі Ford Otomotiv Sanayi AS, що в іл.Коджаелі (Туреччина), автомобілі без силового привода (англ. glider) транспортують на завод AM General у м. Лівонія, штат Мічиган, де їх оснащують приводом та електричною трансмісією «Force Drive Electric» і завершують збирання. Автомобіль оснащують літій-іонною акумуляторною батареєю виробництва Johnson Controls-Saft. Автомобілі позначають логотипами «Ford» та «Azure Force Drive Electric», однак, виробником вважається «Azure Dynamics».

За даними Ford і Azure, Transit Connect Electric має запас ходу на повністю електричному ходу до 130 км, але офіційний запас ходу Агентства з охорони навколишнього середовища США становить 90 км. Електричний фургон розвиває швидкість до 121 км/год.

Трифазний асинхронний двигун змінного струму надається компанією Siemens, працює від номінальної напруги 300 В; він має номінальний максимальний крутний момент 235 Нм і безперервну потужність 70 к.с. / 158 Нм. Колеса приводяться в рух через редуктор Borg-Warner із співвідношенням 8,28:1. Він живиться від батареї з номінальною ємністю 28 кВт/год, що складається з 16 модулів, розділених на 192 осередки. Бортовий зарядний пристрій має максимальну потужність 3,3 кВт.

Супутній ринок

[ред. | ред. код]

У 2008 році виробник електричних автомобілів Smith запустив електромобіль Smith Ampere на базі шасі Ford Transit Connect і заявив, що це буде спільний бренд Ford і Smith.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Друге покоління (2013–2021)

[ред. | ред. код]
Ford Transit Connect ІІ (2013-2018)
Ford Transit Connect ІІ (2013-2019)
Ford Transit Connect ІІ (з 2018)

Друге покоління Ford Transit Connect офіційно представлене на початку вересня 2012 року в Амстердамі. Грузопасажирський автомобіль надійде в продаж в кінці наступного року.

Для європейського ринку пропонується бензиновий двигун 1,0 л EcoBoost і 1,6 літровий дизельний Duratorq.

Для ринку Північної Америки пропонуються два бензинові двигуни: стандартний 2.5 л Duratec і опційний 1.6 л EcoBoost.

Перейшовши у друге покоління, Ford Transit Connect попрощався з високим дахом. Натомість отримав більш сучасну стилізацію. Збільшені габарити позитивно відобразились на практичності. Мінівен Transit Connect один з небагатьох автомобілів, який пропонує вибір між звичними або вертикально розкидними задніми дверима багажного відділення. Моделі з короткою та довгою колісною базою мають 441.7 та 481.8 см у довжину відповідно. 

Базова модель XL постачається з кондиціонуванням повітря, клімат-контролем для задніх сидінь у пасажирській версії, AM/FM стерео з допоміжним входом, центральним замком з брелоком, телескопічним кермом та водійським сидінням з чотирма режимами налаштування. У базу усіх автомобілів входять бічні розсувні двері. Пасажирські версії автомобіля отримали вікна другого ряду з електроприводом та складні, у співвідношенні 60/40, сидіння другого ряду. Перейшовши до моделей вищого рівня комплектації, водій отримує 4.2-дюймовий дисплей інформаційно-розважальної системи та бічні дзеркала з електроприводом. Для мінівену передбачено чимало опцій. Передні та задні сенсори паркування, камера заднього виду та варіації задніх дверей додають практичності. Про комфорт дбають інформаційно-розважальна система Sync з навігацією та функція підключення телефону. Панорамний скляний дах доступний у топових моделях пасажирських версій. Новинкою 2016 року став моніторинг сліпих зон. Модель найвищої комплектації у пасажирській версії Titanium додасть: шкіряну обшивку сидінь, функцію підігріву передніх сидінь, двозонний клімат-контроль та склоочисники задніх вікон з сенсорами дощу[4].   

Двигуни

[ред. | ред. код]
Двигун Потужність Крутний момент Роки випуску
Бензинові
1.0 EcoBoost 100 к.с. (74 кВт) при об/хв 170 Нм при об/хв з 2013
1.6 EcoBoost 150 к.с. (110 кВт) при об/хв 240 Нм при об/хв з 2013
1.6 EcoBoost1 178 к.с. ( кВт) при 5700 об/хв 184 Нм при 2500 об/хв з 2013
2.5 16V Duratec1 169 к.с. ( кВт) при 6000 об/хв 171 Нм при 4500 об/хв з 2013
Дизельні
1.6 Duratorq TDCi 75 к.с. (55 кВт) при об/хв 220 Нм при об/хв 2013-2015
1.6 Duratorq TDCi 95 к.с. (70 кВт) при об/хв 230 Нм при об/хв 2013-2015
1.6 Duratorq TDCi 115 к.с. (85 кВт) при об/хв 270 Нм при об/хв 2013-2015
1.5 Duratorq TDCi 75 к.с. (55 кВт) при об/хв 220 Нм при об/хв з 2015
1.5 Duratorq TDCi 100 к.с. (74 кВт) при об/хв 240/250 Нм при об/хв з 2015
1.5 Duratorq TDCi 120 к.с. (88 кВт) при об/хв 270/300 Нм при об/хв з 2015
1 — для ринку США
2 — в режимі овербуст

Безпека

[ред. | ред. код]

За результатами краш-тесту проведеного в 2013 році за методикою Euro NCAP Ford Transit Connect другого покоління отримав п'ять зірок за безпеку.

Euro NCAP Рейтинг
Безпека: 5/5 зірок

Третє покоління (з 2021)

[ред. | ред. код]
Ford Tourneo Connect

Tourneo Connect третього покоління є дещо зміненою версією Volkswagen Caddy четвертого покоління і збудований на платформі платформі MQB. Ford запропонований покупцям в виконаннях Trend, Active, Titanium і Sport.

Двигуни

[ред. | ред. код]
  • 1.5 л EA211 evo 114 к.с.
  • 2.0 л EA288 evo (diesel) 112/122 к.с.

Продажі

[ред. | ред. код]
рік США
2009 8,834
2010 27,405
2011 31,914
2012 37,521
2013 39,703
2014 43,210
2015 52,221
2016 43,232
2017 34,473
2018 31,923
2019 41,598
2020 34,596
2021 26,112
2022 25,140
Всього 477,882

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ford Transit Connect[недоступне посилання з червня 2019] 02.02.2013 (рос.)
  2. Технические характеристики Ford Transit Connect [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] 02.02.2013 (рос.)
  3. AM General to assemble electric Transit Connect[недоступне посилання]
  4. Як ми тестували Ford Transit Connect 2016. automoto.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]