Helaeomyia petrolei
| Helaeomyia petrolei | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Helaeomyia petrolei Coquillett, 1899 | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Psilopa petrolei Coquillett, 1899 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Helaeomyia petrolei — один з видів двокрилих. Ендемік Каліфорнії, США. Личинка харчується мертвими комахами, які впали в нафтові калюжі, що робить їх єдиними у світі комахами, здатними виживати в сирій нафті, яка токсична для інших членистоногих.[1]
Англійський зоолог професор Вільям Хоман Торп[en] згадував муху Helaeomyia petrolei як, «безсумнівно, один з головних біологічних курйозів світу» (англ. «undoubtedly one of the chief biological curiosities of the world»).[2]
Виявлені тільки в Північній Америці, причому до цих пір тільки в одному американському штаті — Каліфорнія. Вперше вони були описані в 1899 році американським ентомологом Деніелом Вільямом Кокуіллеттом[en] з розливів сирої нафти Ранчо Ла-Брея неподалік від міста Лос-Анджелес,[3] хоча личинки були відомі місцевим нафтовикам вже за багато років до цього. Популяція мух не вважається такою що знаходиться під загрозою зникнення.[4]
Імаго мають довжину близько 5 мм, сірувато-чорного кольору; жужальця жовтуватого кольору. Очі, покриті волосками, розташовані посередині обличчя. 3-й членик вусика трохи довший за другий сегмент, шипик якого не досягає вершини антени. Довжина крил близько 2 мм.[3] Хоча зазвичай личинки повільно плавають поблизу поверхні нафти, дихаючи через спеціальні дихальця, виступаючи трохи вище поверхні нафтової плівки,[5] вони здатні занурюватися на тривалий час. Поведінка при спарюванні і процес відкладання яєць досі не описані, але вважається, що яйця не розміщуються всередині нафтових калюж. Личинки залишають їх лише для лялькування, переміщаючись на стебла найближчих рослин.[1] Дорослі мухи можуть спокійно ходити поверхнею нафти, але відразу ж прилипають до неї, якщо торкнуться її крилами або черевцем.
Личинки проковтують велику кількість нафти і асфальтних сумішей (їх кишечник може бути повністю заповнений нафтою). Однак експерименти показали, що вони поїдають комах, що потрапили в нафтові калюжі. Хоча температура нафти може досягати 38 °C, личинки переживають це без всяких наслідків, навіть коли додатково піддаються впливу 50% скипидару або 50% ксилолу в лабораторних експериментах. Личинки нафтових мух містять близько 200 тисяч гетеротрофних бактерій (Providencia rettgeri і Acinetobacter). Однак поки ще немає ніяких доказів того, що ці бактерії якось сприяють розвитку самих комах.[4]
- ↑ а б Petroleum fly. Grzimek's Animal Life Encyclopedia. Т. Volume 3: Insects (вид. 2-ге). The Gale Group. 2004. с. 367. ISBN 0-7876-5779-4. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 серпня 2015. (англ.)
- ↑ Thorpe, William Homan (1930). The biology of the petroleum fly (Psilopa petrolei). Transactions of the Entomological Society of London. 78: 331—344. (англ.)
- ↑ а б Coquillett, Daniel William (1899). Description of a New Psilopa. Canadian Entomologist. 31 (1): 8. doi:10.4039/Ent318b-1. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 серпня 2015. (англ.)
- ↑ а б Kadavy, Dana R.; Myatt, Jill; Plantz, Bradley A.; Kokjohn, Tyler A.; Shaw, Christopher A. and Nickerson, Kenneth (1999). Microbiology of the Oil Fly, Helaeomyia petrolei. Applied and Environmental Microbiology. 65 (4): 1477—1482. PMC 91210. PMID 10103240. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 15 серпня 2015. (англ.)
- ↑ Esterly 1913
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |