Hesperocyparis macnabiana
| Hesperocyparis macnabiana | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
| Рід: | Кипарис (Cupressus) |
| Вид: | C. macnabiana
|
| Біноміальна назва | |
| Cupressus macnabiana A.Murray 1855
| |
| |
Cupressus macnabiana (Кипарис Макнаба) — вид хвойних рослин родини кипарисових.
Вид названий на честь Джеймса Мак-Наба (1810–1878), куратора Единбурзького ботанічного саду в той час як вид був описаний. Хоча вид був описаний Ендрю Мюрреєм, шотландським політиком, який також зробив собі ім'я вивченням комах і хвойних, він був насправді зібраний А. Ф. Бердслі, професійним збирачем насіння, що працював на пана Мюррея.
Цей вид є рідним для США, Каліфорнії: берегові хребти, гори на півночі Каліфорнії, Сьєрра-Невада. Кипарис зустрічається у чапаралях і рідколіссях разом з Pinus attenuata, Pinus sabiniana, рідше Pinus ponderosa, Quercus, Arctostaphylos. Часто утворює гаї на кам'янистих схилах і в ущелинах в глині, суглинках або піску над серпантинами. Висотний діапазон становить від 300 м до 1200 м над рівнем моря. Клімат середземноморського типу з сухим жарким літом і зимовими дощами.
Вічнозелений кущ або дерево висотою до 12 м; крона широко конічна, щільна. Кора груба, борозниста, волокниста. Листя лускоподібне, 1–2 мм довжиною з гострою вершиною. Молоді саджанці виробляють голчасті листки завдовжки до 10 мм в перший рік. Пилкові шишки 2–3 × 2 мм; пилкових мішечків 3–5. Шишки кулясті, в основному 1,5–2,5 см, коричневі або сірі, не тьмяні; лусок 3-4 пари. Насіння 2–5 мм, від світло- до середньо коричневих, іноді злегка тьмяні. Шишки не відкриваються щоб випустити насіння, поки батьківське дерево не гине від пожежі.
Це відносно невелике дерево, можливо, локально використовувалося для огорож; деревина не має будь-якої комерційної цінності. Дерево рідкісне у вирощуванні.
Пожежі несуть потенційну небезпеку, тільки якщо їх частота або інтенсивність буде перевищувати природний рівень стійкості: вид, залежить від вогню для успішної регенерації. Політика пожежогасіння може становити велику загрозу. Кілька популяцій знаходяться в межах охоронних територій.
- The Gymnosperm Database [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
