M13/40
Carro armato M13/40 | |
---|---|
Танк М13/40 в експозиції танкового музею в Бовінгтоні | |
Тип | середній танк Схема: класична |
Походження | Королівство Італія |
Історія використання | |
На озброєнні | 1940–1945 |
Оператори | Королівство Італія, Велика Британія, Австралія, Третій Рейх |
Війни | Друга світова війна |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1940–1942 |
Виготовлена кількість | 799 |
Характеристики | |
Вага | 14 |
Довжина | 4923 |
Довжина ствола | 32 |
Ширина | 2200 |
Висота | 2375 |
Обслуга | 4 |
Калібр | 47-мм типу 47/32 |
Підвищення | +20°/-10° |
Траверс | 360° |
Броня | Лоб: 45 Борт: 25 Корма: 25 Дах: 15 Днище: 14-18 Башта: лоб: 45, маска гармати: 45, борт: 30, корма: 30 |
Головне озброєння | боєкомплект: 104 |
Другорядне озброєння | 2 × 8-мм Breda 38 боєкомплект: 3048 |
Двигун | V-подібний 8-циліндровий дизельний рідинного охолодження SPA 8 TM40 V-8 125 при 1900 об/хв. |
Питома потужність | 17,7 |
Підвіска | зблокована, на балансирах та напівеліптичних ресорах тиск на ґрунт: 0,92 |
Швидкість | шосе: 32 |
Прохідність | стінка: 0,8 рів: 2,1 брід: 1,0 |
M13/40 у Вікісховищі |
M13/40 (Carro armato M13/40) — італійський середній танк часів Другої світової війни. По масі відносився до легких танків, однак за італійською танковою класифікацією вважався як середній. Розроблений фірмою Fiat-Ansaldo в 1939 — 1940 роках. Став наймасовішим італійським танком Другої світової, за час серійного виробництва в 1940 — 1942 роках було вироблено 799 машин. Активно використовувався італійськими військами в 1940 — 1943 роках, а після капітуляції Італії невелика кількість машин використовувалися військами Великої Британії та Німеччини.
Цей танк був покликаний усунути всі ті недоліки, які мала його попередня модель M11/39. Так, машина отримала більш потужну броню, гармата цього разу розташовувалося у башті, а не в корпусі, що дало можливість більш ефективно використовувати її. Однак цей танк не зміг вплинути на хід битв у війні, оскільки їх було випущено вкрай мало і багато було втрачено, особливо у боях в Африці. Ці машини під позначенням PzKpfw M13/40 735 (i) застосовувалися проти сил союзників на італійському та балканському театрах військових дій (ТВД).
Командирська машина на базі лінійного M13/40. Відрізнялася відсутністю башти і установкою додаткової радіостанції. Випущено 30 екземплярів.
Штурмова гармата на шасі M13/40, озброєна 75-мм гарматою Model 75/18 в повністю броньованої рубці. Створена в 1941 році за зразком німецьких StuG III. Випущено 222 одиниці в 1941 — 1943 роках.
- Арбіб Луїджі Паскуччі (?-1942) — лейтенант, командир танкового взводу 132-ї танкової дивізії. Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (посмертно).
- М. Коломиец, И. Мощанский. Бронетанковая техника Франции и Италии 1939–1945 гг. — М.: Бронеколлекция, выпуск № 4, 1998.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M13/40
- Carro Armato M13/40 в Бронетанковой энциклопедии [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
- M13/40 на wwiivehicles.com [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- M13/40 на faceofwar.ru
- Танк «Фиат» M13/40. «Оружие мира». Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 11 жовтня 2013.
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |