Z19 Hermann Künne
| Z19 «Герман Кюнне» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Схематичне зображення однотипного есмінця Z20 «Карл Гальстер» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець типу 1936 | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Належність |  Крігсмаріне
| |
| Замовлено | 6 січня 1936 | |
| Закладено | 5 жовтня 1936 | |
| Спущено на воду | 22 грудня 1937 | |
| Введено в експлуатацію | 12 січня 1939 | |
| На службі | 1939–1940 | |
| Загибель | 13 квітня 1940 року у ході другої битви за Нарвік серйозно пошкоджений та затоплений екіпажем в Уфут-фіорді | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Норвезька кампанія * Бій біля Лофотенських островів * Битва за Нарвік | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2 450 тонн (стандартна) 3 470 тонн (повна) | |
| Довжина | 123,4 м | |
| Ширина | 11,75 м | |
| Осадка | 4,5 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Wagner 6 × парових котлів Wagner | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 70 000 к.с. | |
| Швидкість | 36 вузлів (67 км/год) | |
| Дальність плавання | 2 050 миль (3 800 км) | |
| Екіпаж | 323 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 (5 × 1) × 127-мм корабельних гармат SKC/34 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 60 морських мін загородження 4 бомбоскидачі 4 бомбомети 18 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 4 (2 × 2) × 37-мм зенітних гармати SKC/30 6 (6 × 1) × 20-мм зенітних гармат FlaK 30 | |
Z19 «Герман Кюнне» (нім. Z19 Hermann Künne) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 1936 Кріґсмаріне за часів Другої світової війни.
Есмінець Z19 «Герман Кюнне» був закладений 5 жовтня 1936 року на верфі DeSchiMAG у Бремені, 22 грудня 1937 року спущений на воду, а 12 січня 1939 року введений до складу військово-морських сил Третього Рейху.
Ескадрений міноносець Z19 названий на честь торпедиста міноносця SMS S 53 Германа Кюнне, який відзначився та загинув під час британського рейду на Зебрюгге 23 квітня 1918 року.
У ніч на 17/18 жовтня 1939 року контрадмірал Гюнтер Лют'єнс на борту флагманського корабля Z21 «Вільгельм Гайдкамп» очолив групу есмінців Z16 «Фрідріх Еккольдт», Z19 «Герман Кюнне», Z17 «Дітер фон Редер», Z18 «Ганс Людеман» і Z20 «Карл Гальстер», коли вони встановили мінне поле у гирлі англійської річки Гамбер. Британці не знали про існування мінного поля і втратили на ньому сім суден загальною тоннажністю 25 825 БРТ.
13 листопада 1939 року на мінному полі, встановленому німецькими есмінцями Z20 «Карл Гальстер», Z18 «Ганс Людеманн», Z19 «Германн Кюнне» та Z21 «Вільгельм Гайдкамп» в естуарії Темзи підірвався та затонув британський есмінець «Бланш».
У ніч з 12 на 13 грудня німецькі есмінці здійснили черговий бойовий похід, поставивши мінні поля біля узбережжя Великої Британії. Під командуванням комодора Фрідріха Бонте на флагмані Z19 «Герман Кюнне», Z4 «Ріхард Бітцен», Z8 «Бруно Гайнеман», Z14 «Фрідріх Ін» і Z15 «Ерік Штайнбрінк» встановили 240 мін у гирлі річки Тайн. Не знаючи про постановку мінного поля, британці втратили на ньому 11 суден загальною тоннажністю 18 979 брутто-реєстрових тонн.
9 квітня 1940 року за планом операції «Везерюбунг» розпочалося німецьке вторгнення в Норвегію. Для запобігання будь-якої можливості зриву британцями висадки десанту, командування Крігсмаріне заздалегідь відрядило флотські угруповання під командування віцеадмірала Гюнтера Лют'єнса для захисту конвоїв з військами, що висаджувалися у Нарвіку. Німецька ескадра складалася з лінійних кораблів «Шарнгорст» та «Гнейзенау», важкого крейсера «Адмірал Гіппер» та десяти есмінців[Прим. 1]. При вторгненні сталася битва за Нарвік, під час якої норвезькі панцерники берегової оборони «Ейдсволл» і «Нордж», що спробували чинити опір, загинули[1].
13 квітня у прибережних водах Нарвіка сталася друга морська битва[Прим. 2][1], в якій британський флот вщент розгромив німецьке угруповання, потопивши 8 есмінців та 1 підводний човен[Прим. 3].
У ході цього бою Z19 «Германн Кюнне», у супроводі пошкодженого Z13 «Еріх Келлнер», рушив на захід, щоб зайняти позицію біля входу у фіорд. Есмінець був першим кораблем, вартовий якого помітив наближення британських кораблів. Решта есмінців приєдналася до Z19 «Германн Кюнне», потім відступила та з великої дистанції з-за димової завіси вдарила по британським кораблям. Дев'ять бомбардувальників-торпедоносців «Сордфіш» атакували німецькі міноносці, Z19 «Германн Кюнне» і ще один корабель зазнали незначних пошкоджень, британці втратили два літаки, збиті під час атаки. До півдня німці вичерпали більшу частину своїх боєприпасів, і Бей наказав своїм кораблям відступити до Ромбакс-фіорду (сама східна гілка Уфут-фіорду), на схід від Нарвіка, де вони могли спробувати влаштувати засідку на будь-які переслідуючі британські кораблі. Корветтен-капітан Фрідріх Коте, капітан корабля, неправильно зрозумів сигнал і попрямував на північ у Хер'янгс-фіорд, де Z19 «Германн Кюнне» наразився на мілину в Тролвіці біля Б'єрквіка. Німецький есмінець витратив усі свої боєприпаси, включно з практичними та освітлювальними снарядами. Екіпаж покинув корабель. Есмінці «Ескімо» та «Форестер», що переслідували німецький корабель у Хер'янгс-фіорд, і перший запустив торпеду в затонулий корабель, зламавши його корму.
- USS Taylor (DD-468)
- HMS Boreas (H77)
- ORP Błyskawica
- Simoun (ескадрений міноносець)
- Нагацукі (1927)
- Роз'ярений (есмінець, 1941)
- Виноски
- ↑ Есмінці, що брали участь в операції: Z2 «Георг Тіле», Z9 «Вольфганг Зенкер», Z11 «Бернд фон Арнім», Z12 «Ерік Гізе», Z13 «Ерік Кольнер», Z17 «Дітер фон Редер», Z18 «Ганс Людеманн», Z19 «Герман Кюнне», Z21 «Вільгельм Гайдкамп» і Z22 «Ентон Шмітт».
- ↑ У битві брали участь: з британського боку — лінійний корабель «Ворспайт», есмінці «Бедуїн», «Козак», «Ескімо», «Панджабі», «Хіроу», «Кімберлі», «Форестер», «Фоксхаунд», «Ікарус»; з німецького — Z2 «Георг Тіле», Z9 «Вольфганг Зенкер», Z11 «Бернд фон Арнім», Z12 «Еріх Гізе», Z13 «Еріх Келлнер», Z17 «Дітер фон Редер», Z18 «Ганс Людеманн», Z19 «Германн Кюнне», підводні човни U-25, U-46, U-51 і U-64
- ↑ Німецький ПЧ U-64 в ході другої фази битви за Нарвік був потоплений торпедоносцем «Сордфіш» з лінійного корабля «Ворспайт»
- Джерела
- ↑ а б 1940 April. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 14 серпня 2020.
- Z19 Hermann Künne(англ.)
- Z19 — Hermann Künne(англ.)
- Z-19 Hermann Künne (1937)(рос.)
- Erich Gröner, Dieter Jung [Bearb.]: Die Schiffe der deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939—1945 und ihr Verbleib. Bernard & Graefe, Bonn 2000 (9., neu bearb. und erw. Aufl.), ISBN 978-3-7637-6215-6.(нім.)
- Koop, Gerhard; Schmolke, Klaus-Peter (2003). German Destroyers of World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-307-1.(англ.)
- Wolfgang Harnack: Zerstörer unter deutscher Flagge: 1934 bis 1945. Koehler, Hamburg, 1997 (3., überarb. Aufl.), ISBN 3-7822-0698-3.(нім.)
- Ulrich Elfrath: Deutsche Zerstörer, 1934—1945. Podzun-Pallas, 1990, ISBN 3-7909-0161-X.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
- Патянин С. В., Морозов М. Э. Немецкие эсминцы Второй мировой. Демоны морских сражений. — Война на море. — Москва: Эксмо, Яуза, 2007 № 10. — 160 с. — ISBN 978-5-699-24368-6
68°31′25″ пн. ш. 17°25′25″ сх. д. / 68.52361° пн. ш. 17.42361° сх. д.
