Артеміда
| Артеміда | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Артеміда (дав.-гр. Ἄρτεμις) — у давньогрецькій міфології богиня полювання, пустелі, диких тварин, природи, рослинності, пологів, догляду за дітьми та цнотливості. Дочка Зевса і Лето, а також сестра-близнючка Аполлона.
Цитати
[ред.]Я співаю про Артеміду, чиї древка золоті, яка підбадьорює гончих собак, чисту дівчину, що стріляє в оленів, яка насолоджується стрільбою з лука, рідну сестру Аполлона із золотим мечем. Над тінистими пагорбами та вітряними вершинами вона натягує свій золотий лук, радіючи погоні, і посилає жахливі стріли. Вершини високих гір тремтять, а сплутаний ліс страшно відлунює криком звірів: землетруси та море, де риби водяться косяками.[1] |
|||||
| — Гомерівський гімн Артеміді. |
Лето народила Аполлона й Артеміду, насолоджуючись стрілами, |
|||||
| — Гесіод. «Теогонія» |
Артеміда пустелі, володарка диких звірів... Зевс зробив тебе левом серед жінок і дав дозвіл вбивати будь-кого на свій смак... Ти полюєш на хижих звірів у горах і олені вдикої природи.[3] |
|||||
| — Гомер. «Іліада». |
І мисливці, коли вони просуватимуться, співатимуть Артеміді Агротері (богині полювання); бо там є храм для неї, і статуя, згладжена від віку, і голови кабанів і ведмедів; і там пасуться священні для неї дикі тварини: оленята, вовки та зайці, усі ручні й не бояться людей. Після молитви мисливці продовжують полювання. |
|||||
| — Філострат Афінський. |
У богині Артеміди був брат-близнюк Аполлон, багатоликий бог Сонця. Він був її двійником чоловічої статі: його володінням було місто, її — пустеля; його було сонце, а її місяць; його одомашнені отари, її дикі неприручені тварини; він був богом музики, вона надихала хороводи на горах. Богиня Діана є її римським еквівалентом. |
|||||
| — Джин Шинода Болен |
Хваліть також Артеміду, дівчину-мисливицю, що бродить по горах і лісах.[4] |
|||||
| — Аристофан. Thesmophoriazusae 114 |