Комунізм
Комунізм (від лат. communis — «спільний», «загальний») — політична ідеологія, що ґрунтується на ідеї спільного майна, загальної рівності у безкласовому суспільстві, де відсутня експлуатація людини людиною та панує рівність усіх людей у комуні.
Цитати
[ред.]|
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Б
[ред.]Бідний, за моїм поняттям — це духовно убогий. Не матеріально. Треба мати внутрішню силу для спротиву цій системі. …Я вибрав не брехати і плював я на матеріальні «принади» системи. Ще в дитинстві мене навчили обмежувати свої матеріальні забаганки. Мені не потрібне авто і 150 пар штанів. Мені важливо усвідомлювати, до якого народу я належу, яка його культурна спадщина. І в тому я, ми, ви не одинокі. …Чому серед українців в Канаді і США немає бездомних людей? Тому що тут немає комунізму, державної православної церкви і не садять картоплю. — інтерв'ю, грудень 2013[1] |
|||||
| — Данило Яневський |
Е
[ред.]Експорт революції — це імпорт усього іншого.[2] |
|||||
| — Геннадій Малкін |
І
[ред.]Ідея гуртожитку, як сумісного життя в повній любові, однодумстві і економічній єдності, - назветься чи вона по-грецькі кіновією чи по-латині - комунізмом, завжди так близька руській душі і сяюча в ній, як найбажаніша заповідь життя, - була здійнята і втілена в Троїце-Сергієвій Лаврі Преподобним Сергієм. |
|||||
Идея общежития, как совместного жития в полной любви, единомыслии и экономическом единстве,— назовется ли она по-гречески киновией или по-латыни — коммунизмом, всегда столь близкая русской душе и сияющая в ней, как вожделеннейшая заповедь жизни,— была водружена и воплощена в Троице-Сергиевской Лавре Преподобным Сергием. | |||||
| — Павло Олександрович Флоренський |
К
[ред.]Класовий ворог, це в нас на кожному заводі й у кожній установі ніби штатна посада, яку хтось та повинен займати. |
|||||
| — Валер'ян Підмогильний, «З життя будинку»[3] |
Комунизмъ, политическое ученіе о равенствѣ состояній, общности владѣній, и о правахъ каждаго на чужое имущество.[4] |
Комунізм — вчення, що відкидає приватну власність в ім'я людського блага. Усе зло в суспільних і державних відносинах виникає через нерівномірний розподіл блага. Щоб усунути це зло, комунізм радить зберегти права власності лише за державою, а не за приватними особами. — Філософський словник Брокгауза і Єфрона (1911) |
|||||
Коммунизм — учение, отвергающее частную собственность во имя людского блага. Всё зло в общественных и государственных отношениях проистекает из неравномерного распределения блага. Чтобы устранить это зло, коммунизм советует сохранить права собственности лишь за государством, а не за частными лицами.[5] |
Комунізм проповідує примусові відносини майна, заперечуючи всі види приватної власності. Поширюючи принцип колективізму, тобто спільності, не тільки на виробництво й розподіл, але й на саме користування зроблених продуктів, або на їхнє споживання, і підкоряючи все це суспільному контролю, комунізм тим самим знищує індивідуальну волю навіть у дріб'язках повсякденного життя.<…> Проповідувані комунізмом відносини майна веде до повалення всякого правосуддя і до повного руйнування добробуту й порядку сімейного й суспільного. — Настільна книга для священно-церковно-служителів (1913) |
|||||
Коммунизм проповедует принудительное обобщение имуществ, отрицая все виды частной собственности. Распространяя принцип коллективизма, то есть общности, не только на производство и распределение, но и на самое пользование произведёнными продуктами, или на их потребление, и подчиняя всё это общественному контролю, коммунизм тем самым уничтожает индивидуальную свободу даже в мелочах обыденной жизни. <…> Проповедуемое коммунизмом общение имуществ ведёт к ниспровержению всякого правосудия и к совершенному разрушению благосостояния и порядка семейного и общественного.[6] |
Комунізм є вищим щаблем розвитку соціалізму, коли люди працюють зі свідомості необхідності працювати на загальну користь. |
|||||
Коммунизм есть высшая ступень развития социализма, когда люди работают из сознания необходимости работать на общую пользу.[7] | |||||
| — Володимир Ленін (1919) |
Комунізм — це суспільно-економічна формація, особливості якої визначаються суспільною власністю на засоби виробництва, що відповідає високорозвиненим суспільним продуктивним силам; вища фаза комуністичної формації (повний комунізм), кінцева мета комуністичного руху. — Філософський словник. під ред. І. Т. Фролова (1987) |
|||||
Коммунизм есть «общественно-экономическая формация, особенности которой определяются общественной собственностью на средства производства, соответствующей высокоразвитым общественным производительным силам; высшая фаза коммунистической формации (полный коммунизм), конечная цель коммунистического движения.[8] |
Л
[ред.]Ліва ідея стала надбанням маргіналів і провінційних хлопчиків, які досі читають Леніна, бо не мають Солженіцина і Бердяєва. |
|||||
Левая идея стала достоянием маргиналов и провинциальных мальчиков, все еще читающих Ленина за неимением Солженицына и Бердяева. | |||||
| — Лев Лур'є, «Панорама левого Петербурга», 1996 |
М
[ред.]Мій народ сьогодні нікого не звинувачує. Ми не звинувачуємо будь-яку державу, ми звинувачуємо комуністичний режим, якого, на щастя, сьогодні вже немає. Все, що робила тоді Комуністична партія, було направлено на знищення нашої нації.[9] |
|||||
| — Віктор Ющенко (19.11.2008) |
Н
[ред.]Не мудрствуй лукаво, не хвалися комунізмом, не прикривай великими словами халатності, безділля, обломовщини, відсталості. |
|||||
Не мудрствуй лукаво, не важничай коммунизмом, не прикрывай великими словами халатности, безделья, обломовщины, отсталости. | |||||
| — Володимир Ілліч Ленін |
П
[ред.]Повстаньте, гнані і голодні |
Р
[ред.]Радянський комунізм дуже витончений і підлий, бо великою мірою був російським комунізмом. Він переважно складався з русаків, а потім уже перекинчики-хохли і грузини, як Берія чи Сталін, приєдналися. Горький ще у 1923 році написав, що коли великий англійський народ славиться своїм інтелектом і гумором, то великий російський народ своїм інтелектом і витонченістю своєї жорстокості. Не повірити йому неможливо[11]. |
|||||
| — Іван Драч |
Революційна ідеологія робітничого класу, що проголошує програму повного знищення приватної власності, повалення капіталізму, створення безкласового суспільства. Також тоталітарний устрій, що спирається на терор комуністичної партії, а в господарстві — на центральне планування і ліквідацію приватної власності. — Словник «Historia» (Польща, 2009) |
|||||
Rewolucyjna ideologia klasy robotniczej głosząca program całkowitego zniesienia prywatnej własności, obalenia kapitalizmu, zbudowania społeczeństwa bezklasowego. Także ustrój totalitarny oparty na terrorze partii komunistycznej, a w gospodarce kierujący się centralnym planowaniem i likwidacją własności prywatnej.[12] |
| — Ярослав Грицак |
Російський комунізм — незаконне дітище Карла Маркса та Катерини Другої.[14] |
|||||
| — Клемент Еттлі, англійський політик |
Т
[ред.]Тоталітарна система правління, в якій єдина авторитарна політична партія контролює засоби виробництва, що знаходяться у державній власності. — Словник Merriam-Webster, 2009 (одне із значень) |
|||||
A totalitarian system of government in which a single authoritarian party controls state-owned means of production.[15] |
У
[ред.]У Росії і в Дартмурській в'язниці нема безробіття, і з тієї самої причини. |
|||||
| — Філіп Сноуден, англійський політик-лейборист (1932)[16] |
У 1997 році в Парижі з’явилася праця шістьох авторів під назвою «Чорна книга комунізму» з яскравим підзаголовком «Злочини, терор, репресії. 95 мільйонів жертв». Її переклали багатьма мовами, зокрема й українською. Книга відображає сучасне ставлення до комунізму, яке можна визначити трьома словами: бійтеся червоного півня! Однак боятися його варто не тільки тому, що він знищив десятки мільйонів людей. Комунізм небезпечний і тим, що спотворює людську природу, привчає людину в усьому покладатися на державу, тобто позбавляє її внутрішньої свободи[17]. |
|||||
| — Станіслав Кульчицький |
| — Ярослав Грицак |
Я
[ред.]Якщо феодалізм розмовляв французською, капіталізм — англійською, то комунізм мав заговорити російською[19]. |
|||||
| — Ярослав Грицак |
Джерела
[ред.]Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4
Примітки
[ред.]- ↑ Просто неба. — 2013. — № 24. — С. 7.
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — Москва: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — С. 695
- ↑ Підмогильний, Валер'ян. Місто / Передм. та навч.-метод. матеріали О. Лещенко. — К.: Школа, 2008. — С. 6
- ↑ Толковый словарь живаго великорускаго языка Владиміра Даля. — Второе изданіе. СПб, 1881, Том II, стр. 149, статья «Комуникація».
- ↑ Брокгауз-Ефрон. Философский словарь логики, психологии, этики, эстетики и истории философии под редакциею Э. Л. Радлова. С.-Петербург, 1911, стр. 131.
- ↑ С. В. Булгаков. Настольная книга для священно-церковно-служителей. Киев, 1913, стр. 1690.
- ↑ В.И. Ленин. Речь на I съезде земледельческих коммун (ПСС, т. 39, стр. 380.)
- ↑ Философский словарь. под ред. И. Т. Фролова, М.: Издательство политической литературы, 1987, стр. 206.
- ↑ Ющенко «крок за кроком завжди буде стукати в кожні двері» (УНІАН)
- ↑ internationale
- ↑ RECвізити1, 2015, с. 210
- ↑ "komunizm"// Justyna Piekarczyk Gałkowska, Piotr Czerwiński. Słownik "Historia"
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 230
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 424
- ↑ communism Словник Merriam-Webster Online Dictionary(англ.).
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 45-47
- ↑ Станіслав Кульчицький: «У жовтні 1917 року перемогла більшовицька контрреволюція в оманливому вигляді радянської революції»
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 290
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 255
