Перейти до вмісту

Download GPX file for this article
Full screen dynamic map
Матеріал з Вікімандрів
Вигляд на місто з висоти 10 км

Херсон знаходиться в Південній Україні, є центром Херсонської області, важливим економічним, транспортним, культурним, освітнім та промисловим вузлом півдня України, знаходиться на правому березі Дніпра. Засноване за часів правління Катерини ІІ у 1778 році, однак перша згадка про нього датується 1737 роком під колишньою назвою Олександрія.

Населення: 279 131 (2022).

Зрозуміти

[ред.]

Мова

[ред.]

Більшість населення Херсону білінгвальне, проте основною мовою спілкування є російська мова та україно-російський суржик. Старше покоління надає перевагу російській мові, однак в тій же мірі добре розуміє українську; молодь охоче переходить з однієї мови на іншу, часто додатково на побутовому рівні володіє третьою іноземною, як правило, англійською або німецькою (рідше, обома) мовами.

Історія

[ред.]

Історія міста тісно пов'язана із історією Російської імперії та її діячами, адже засноване за наказом Катерини ІІ у 1778 році. Свою назву отримало від Херсонеса Таврійського, розташованого на південному заході Кримського півострова. Свого часу місто було чи не найбільш розвиненим на Південній Україні, центром Херсонської губернії, через його порт здійснювалася торгівля з Францією, Іспанією, Італією, та іншими країнами Європи; що безперечно викликає гордість у міщан.


Слід зауважити, що Херсон відіграв також значну роль у творенні української державності, після повалення самодержавства тут була створена політична організація «Українська Хата», що стала основним джерелом ідей національної незалежності на всій Херсонщині. Але вже у 1789 році після заснування Миколаєва, куди було переведено адміралтейство, місто втратило значення важливої прикордонної фортеці, з нього виїхало практично все населення, й Херсон став звичайним повітовим містом. У радянський період Херсон втратив провідні позиції на Півдні України, однак продовжував розвиватися як великий промисловий та сільськогосподарський центр. Провідними галузями стали судно- та машинобудування, бавовняна, харчова промисловості тощо.

Сьогодні Херсон — значний аграрний, індустріальний, торговельний, освітній та культурний осередок; обласний центр, 16-те за кількістю населення місто України. Його символами можна вважати брами Херсонської фортеці, одну з яких зображено на сучасному гербі міста, та пам'ятник першим кораблебудівельникам, розташованому на міській набережній. Має місто-супутник Олешки.

Туризм

[ред.]

Не слід однозначно вважати Херсон туристично орієнтованим: українських та іноземних туристів тут небагато (особливо останніх); найчастіше його відвідують улітку, як місце транспортної пересадки для подальшої подорожі на морські курорти та різного роду пам'ятки області (Асканія-Нова, Олешківська Січ, винні погреби, Аджигольський маяк тощо). У той же час туристичний потенціал міста значно недооцінений, у центрі знаходиться багато архітектурних пам'яток, старовинних будинків та церков (кінця ХVIІІ — почтаку XIX ст.), музеїв, театрів, торговельних центрів, сувенірних лавок. Через порівняно невелику кількість відвідувачів, міщани охоче діляться історіями та легендами Херсону, приязно ставляться до туристів.

Основною проблемою у місті залишається проживання — за наявності досить широкого спектру туристичних послуг, екскурсій, зон відпочинку, туристичної продукції, розваг та іншого, дуже слабко розвинений готельний бізнес. Зовсім відсутні гостели. Розмір цін на більшість продуктів харчування, сувеніри, вартість проживання та інших витрат, порівняно з іншими містами України, помітно нижчий.

Райони

[ред.]
Районування Херсона
Дніпровський район
Адміністративний район, утворений 1965 року, межує з Миколаївською областю, до його складу входять три селищні ради. Історично склалося так, що Дніпровський район - район переробної промисловості. На його території знаходиться один з найбільших ринків у Херсоні, а також торговельно-розважальний центр "Fabrika", збудований у 2012 році, де багато херсонців проводять свій вільний час.
Корабельний район
Створений 1965 року; розташований на правому схилі долини річки Дніпро. Включає в себе 7 мікрорайонів та 4 населених пункти, є важливим промисловим районом, на його території знаходяться 39 підприємств (станом на 2008 рік), що забезпечують 45% усього промислового виробництва міста, а також 10 сільських господарств усіх форм власності. Частково охоплює центр міста та класичні туристичні маршрути.
Суворівський район
Найстаріший адміністративний район міста, був утворений 4 січня 1965 року; в його межах знаходиться історичний центр Херсона, а також більшість історичних, архітектурних пам'яток, закладів освіти та культури тощо. Свою назву отримав в честь відомого полководця, учасника російсько-турецької війни О.В. Суворова, який перебував у місті протягом 1782-84 та 1786-87 рр., його іменем також названо пішохідну вулицю Херсона, місце відпочинку жителів. Тут зосереджено найбільше туристично привабливих місць.

Як дістатись

[ред.]

Літаком

[ред.]
На території аеропорту діє медичний пункт, розташований на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу. Він забезпечений усім необхідним обладнанням для надання першої медичної допомоги. Пасажири можуть скористатися його послугами в разі нездужання або загострення гострого хронічного захворювання. Для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями, надається спеціальне обслуговування. У аеропорті цілодобово працюють співробітники міліції. У разі виникнення будь-яких проблем ви можете звернутися в чергову частину лінійного відділу внутрішніх справ, розташовану на першому поверсі в правому крилі аеровокзалу.
Транспортне сполучення з містом здійснюється автобусним маршрутом № 101 «Красень-Аеропорт», транспорт курсує щодня з 07.00 до 20.00 з інтервалом 15-20 хв. Автобус робить зупинки на «Центральному ринку», «Залізничній» та «Автовокзалі». Крім того до послуг відвідувачів діють служби таксі.

Розклад роботи:

Увага! У вихідні та святкові дні обслуговування надається за запитом. Запит повинен бути поданий адміністрації напередодні не пізніше 13:00.

— Адміністрація аеропорту: 08:00-17:00.
— Бюро AFIS з інструктажу: 08:00-17:00.
— Митниця та імміграція: згідно розкладу регулярних рейсів і за запитом чартерних рейсів.
— Медична та санітарна служби: 08:00-17:00.
— Метеорологічне бюро: цілодобово.
— Міліція: цілодобово.

Контактні телефони:

— Бухгалтерія: (0 552) 33-71-79.
— Заступник директора з авіаційної безпеки: (0 552) 33-71-88.
— Метеорологічне бюро: (0 552) 33-71-81.
— Приймальна директора: (0 552) 33-71-95.
— Служба організації перевезень (факс): (0 552) 33-71-87. Херсон (аеропорт) on Wikipedia

Потягом

[ред.]
  • 2 Залізничний вокзал "Херсон", площа Привокзальна, 1. Єдиний залізничний вокзал у місті, що сполучає Херсон з іншими населеними пунктами, заснований 16 жовтня 1907 року. Він має 4 посадкові колії, розташований на початку центральної вулиці міста - проспекту Ушакова, на Привокзальній площі. Звідси відправляються потяги не лише по території України, але й закордон (Москва, Мінськ), також через нього курсують приміські потяги, щоправда у 2012 році їхня кількість різко зменшилась. Дістатися до Херсона потягом можна практично з будь-якої точки України. На вокзалі цілодобово працюють каси з продажу квитків як на приміські, так і на потяги далекого прямування. У центральній будівлі знаходяться дві зали очікувань (звичайна та підвищеного комфорту), кафетерії, туалети. Діють знижки на проїзд для деяких пільгових категорій громадян України.
    Вигляд на центральну будівлю вокзалу з Привокзальної площі
    Поряд з будівлею вокзалу знаходяться медичний пункт, камери схову, готелі, є пункти обміну валюти, послуги доступу до Інтернету. З вокзалу можна дістатися у будь-яку точку міста на місцевому транспорті або таксі.
    https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсон_(станція) on Wikipedia

Відстані залізницею та час у дорозі:

До Запоріжжя — 280 км (≈ 9 годин).
До Києва — 582 км (≈ 12 годин).
До Львова — 832 км (≈ 19-20 годин).
До Миколаєва — 66 км (≈ 1 година).
До Одеси — 198 км (≈ 6-8 годин).
До Сімферополя — 566 км (≈ 5-6 годин).
До Харкова — 545 км (≈ 18 годин).
До Хмельницького — 606 км (≈ 13 годин).

Контактні телефони:

— Довідкова служба вокзалу: (0 552) 48-20-08.
— Замовлення квитків (цілодобово): (0 552) 48-22-91.
— Бронювання квитків та замовлення квитків з доставкою у межах міста: (0 552)48-34-33.
— Багажне відділення: (0 552) 48-21-58.
— Замовлення спеціальних вагонів для перевезення інвалідів: (0 552) 48-35-56.

Автомобілем

[ред.]
  • М14 — з Одеси, Миколаєва, Нової Каховки, Мелітополя, Приазовського, Приморська, Бердянська, Мангуша, Маріуполя, Новоазовська; по Європейському автошляху Е57 (який збігається на території України з М-14) можна дістатись з Австрії, Словаччини, Румунії, Молдови, Росії.
  • М17 — з Цюрупинська, Армянська, Красноперекопська, Джанкоя, Совєтського, Феодосії, Керчі; а також із Російської Федерації та Грузії (траса Е97).

Автобусом

[ред.]

Автобусом до Херсона можна дістатись практично з будь-якої точки України, у місті функціонує один автовокзал, який слугує для прийняття маршрутних таксі міжміського сполучення та громадського транспорту з віддалених населених пунктів Херсонської області; і одна автостанція, з котрої відправляються і на яку прибувають автобуси приміського спрямування.

Кораблем

[ред.]

На водному транспорті у місто можна потрапити лише з передмістя та найближчих дачних островів.

Транспорт

[ред.]

Маршрутний автобус по місту коштує ₴6.00, тролейбус — ₴2.50, у плані громадського транспорту Херсон є дуже практичним містом, тому дістатись до будь-якої точки міста можливо менше ніж за півгодини, основні місця заторів на дорогах — на світлофорах Бериславського шосе та проспекту Ушакова, однак час перебування у них зазвичай складає не більше 5-10 хвилин. Міський транспорт, як правило, напівпустий, ходить досить часто; тому потрапити у тисняву можливо лише у час-пік.

Працює також водний транспорт (човни та переправи на набережній), які можуть відвезти у будь-який мальовничий куток дельти Дніпра.

Що відвідати

[ред.]
Очаківська брама Херсонської фортеці, збудована 1793 року

За даними управління культури обласної державної адміністрації у переліку пам'яток історії та архітектури Херсонської області у місті Херсоні занесено близько 170 об'єктів спадщини. Найвідомішими та водночас одними з перших архітектурних пам'яток у сучасній історії Херсона є Очаківська та Московська брами, Катерининський собор, арсенал — залишки Херсонської фортеці, видатного зразку військово-інженерного мистецтва, збудованої у кінці ХVIIІ століття. На жаль, до нашого часу збереглася дуже мала частина усіх колишніх фортифікаційних споруд.

Серед скульптурних надбань Херсонщини у місті можна побачити величний монумент Слави у однойменному парку, скульптуру «Золоту пектораль» поблизу Центрального ринку, твори І. Г. Білокура, пам'ятник князю Потьомкіну Таврійському (засновнику міста), скульптура Божої Матері «Покрова», пам'ятник Джону Говарду тощо.

Своєрідними символами Херсона як «міста корабелів», значного південноукраїнського міста-порту є пам'ятник першим кораблебудівникам, увінчаний фрегатом, та одна з гармат найпершого створеного тут корабля. Місто сповнене певного архітектурного шарму так званого «південного класицизму», оскільки радянська конструктивна забудова практично не торкнулася центральних вулиць міста. У той же час, найдавніші будинки, що не знаходяться у приватній власності виглядають занедбаними та потребують ремонту.

Катерининський собор, побудований у 1787 році

Туристам радиться відвідати головну пішохідну вулицю Херсона — вулицю Суворова, засновану в кінці ХVIII століття, на якій знаходиться пам'ятне погруддя полководця О. В. Суворова. Це популярне місце відпочинку міщан та приїжджих, тут розташовано багато магазинів та розважальних закладів. Вулиця з одного боку виходить на Парк імені Леніна, найстаріший міський парк, композиційним центром якого є сторічний дуб, за легендою він був посаджений тут імператором Олександром ІІ ще у 1869 році. У цьому парку часто проводяться свята, одночасно це одне з найкращих місць для відпочинку з дітьми.

Набережна міста — одне з обов'язкових місць для відвідування туристами. Також слід прогулятися по вулицях Театральній, Соборній, проспекту Ушакова та іншим історичним вулицям. Якщо є бажання культурно відпочити — відвідайте краєзнавчий та художній музеї Херсона, що знаходяться поряд; музично-драматичний театр імені М. Куліша, обласну філармонію, галереї, кінотеатри, торговельно-рожважальні центри. У сувенірних крамницях можна придбати цікаві та незвичайні подарунки для себе та своїх близьких. Херсон — місце проведення міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» [недійсне посилання], події якого відбуваються щорічно у середині червня.

Чим зайнятись

[ред.]

Музеї

[ред.]
  • 1 Херсонський обласний краєзнавчий музей, вул. Соборна, 9. Заснований у 1890 році українським громадським діячем, археологом і краєзнавцем В. І. Гошкевичем, являє собою музейний комлекс історичного, природознавчого, літературного та етнографічного напрямків. Експозиції музею розміщені в будинках-пам'ятках архітектури та історії ХІХ століття. У його фондах зберігається більше 170 тис. музейних предметів, серед яких одне з найкращих в Україні археологічних зібрань, в якому вік найстаріших знахідок — більше 17 тис. років; цікава колекція монет античних міст Північного Причорномор'я; великий комплекс зразків холодної і вогнепальної зброї ХVІ — ХХ ст.; колекція мисливських рушниць ХVІІІ — ХІХ ст.; зібрання порцеляни, антикварних меблів тощо.

Усе розмаїття, від скіфських золотих прикрас і давньогрецьких мармурових скульптур до козацької зброї, перших креслень Херсонської фортеці й мистецьких творів минулих століть, представлене у відділах історії та етнографії. Центральне місце займає експозиція, присвячена заснуванню Херсона та пов'язаним з цим історичним особам. Привертають увагу відвідувачів предмети етнографічного характеру — свідоцтва багатонаціонального складу краю.

Унікальні книжкові видання, найцінніші зібрання екслібрисів та гравюр, рукописи, оригінальні живописні полотна, історичні та меморіальні речі визначних письменників, які увійшли до світової літературної еліти: О. С. Пушкіна, Л. М. Толстого, О. Є. Кручоних, Д. Д. Бурлюка, Б. А. Лавреньова, М. Г. Куліша експонуються в літературному відділі музею.

Колекція флори та фауни Херсонщини, створена наприкінці ХІХ ст. відомим вченим-біологом Й. К. Пачоським — основа природознавчого відділу. Цікавою для херсонців та гостей міста є виставка «Рідкісні та зникаючі тварини світу», на якій можна побачити усурійського тигра, леопарда, сніжного барса, ведмедів різних видів. Справжньою перлиною є експозиція, присвячена світу Нижнього Дніпра, лимана, Азовського та Чорного морів. Центральним експонатом розділу «Мешканці світового океану» є один з найбільших музейних предметів України — тридцятиметровий скелет синього кита.

У касі головного корпусу музею можна придбати видання, набори листівок, буклети краєзнавчого характеру; тут відбуваються близько 20 регулярних щорічних заходів та днів відчинених дверей, постійно проводяться тематичні експозиції та незвичайні екскурсії присвячені видатним людям, діячам Херсонщини, цікавим науковим дослідженням тощо. Кожен бажаючий може прослухати оглядові екскурсії з природи Херсонщини, її історії з давніх часів до ХХ сторіччя, історії з 1917 до 1945 року; тематичні екскурсії «Старовина та заснування Херсона», «Загадки давніх курганів», «Стародавні греки на терирорії краю», «Херсонщина — край козацький», «Тваринний і рослинний світ Херсонщини», «Херсонщина у роки Великої Вітчизняної Війни»; а також екскурсію по виставці «Людина та зброя».

Час роботи:

— Краєзнавчий музей: середа — неділя з 10:00 до 17:00 .
— Літературний відділ: понеділок — п'ятниця з 10:00 до 17:00
— Природознавчий відділ: вівторок — субота з 10:00 до 17:00 .

Ціни: вартість відвідування коливається в межах ₴5.00-10.00 за вхідний квиток та ₴10.00-20.00 за екскурсію. Діють знижки для дітей від 5 років, школярів, студентів та пенсіонерів (пільгові квитки). Детальніше: вхід у основну експозицію за дорослим квитком коштує ₴10.00 та за пільговим — ₴6.00; по виставці «Людина і зброя» відповідно ₴10.00 і ₴5.00; по «Залу А. В. Суворова» ₴5.00 і ₴3.00; екскурсія по одному з відділів дорослому обійдеться в ₴20.00, дітям від 5 років, школярам, студентам та пенсіонерам — ₴10.00.

Детальніше про ціни на поточні виставки.

Адреси головної будівлі та відділів музею:

— вул. Соборна, 9 (Головна будівля);
— вул. Горького, 1 (Літературний відділ);
— вул. Горького, 5 (Природознавчий відділ).

Як дістатись:

— від залізничного вокзалу тролейбусом № 1 з пересадкою на № 4, 9, а також маршрутними таксі № 35, 9;
— від автовокзалу маршрутними таксі № 20, 16, 10, 18, 40, 9;
— від річкового та морського вокзалів легко дійти пішки.

Контактні телефони:

— Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Краєзнавчий музей): (0 552) 22-97-47.
— Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Літературний відділ): (0 552) 26-30-66.
— Телефон для довідок та замовлення екскурсій (Природознавчий відділ): (0 552) 49-10-92.

Факс: (0 552) 42-43-20.

E-mail: museum_kherson-kr@mail.ru. https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонський_краєзнавчий_музей on Wikipedia

Фасад будівлі художнього музею
  • 2 Херсонський обласний художній музей імені О. Шовкуненка, вул. Соборна, 34. Музей заснований 27 травня 1978 року на честь 200-річного ювілея міста, носить ім'я українського митця та педагога ХХ століття, уродженця Херсона, Олексія Шовкуненка. Розміщений у колишній будівлі міської думи, збудованої 1905 року архітектором Адольфом Мінкусом. Художня колекція музею почала комплектуватися ще на межі ХІХ-ХХ століть: у 1890 році археологом і громадським діячем Гошкевичем В. І. було засновано Херсонський археологічний музей, у 1909 році він був подарований місту; тут окрім нумізматичних колекцій знаходились твори образотворчого мистецтва, переважно ікони та стародавніх картин. У 1912 році на основі археологічного музею був створений Музей образотворчих мистецтв, що вже включав у себе колекції творів живопису, скульптури, порцеляни, кришталю, гравюр та ін. У 20-30-ті роки художня колекція значним чином поповнилася творами російських та західноєвропейських митців, однак більшу частину музейних цінностей було вивезено у Німеччину та Румунію окупантами під час війни.

Художній відділ згодом відновив роботу лише у 1966 році, поповнюючи свої фонди роботами українських і російських майстрів, а також за рахунок отриманої спадщини ленінградської колекціонерки М. І. Корніловської (близько 500 творів образотворчого мистецтва). У 1981 році музею надійшло більше 100 творів херсонця-художника та професора О. О. Шовкуненка, подарованих його дружиною, що дало можливість творити монографічну експозицію робіт митця.

Сучасний музей включає в себе близько 8 000 музейних експонатів, поряд з класичними творами важливе місце тут також займають твори інтернаціонального радянського мистецтва майстрів з України, Росії, Молдови, Прибалтики, Середньої Азії та Кавказу. У постійній експозиції музей пропонує глядачам огляд комплексів іконопису ХVII — поч. XX століття, російського мистецтва ХVІІІ — п.п. ХІХ століття, українського та російського мистецтва д.п. ХІХ — поч. ХХ століття, західноєвропейського мистецтва ХVII — ХІХ століття. Експозиція займає 12 просторих музейних залів. Для дітей молодшого та середнього шкільного віку пропонується інтерактивна форма ознайомлення з експонатами — літературний квест, який вперше був впроваджений у 2012 році і проявив себе як динамічний та цікавий для дитини спосіб познайомитись з творами мистецтва. Окрім того, музей пропонує оглядові та тематичні екскурсії по виставках, музейні вечори з питань матеріальної та духовної культури регіону, зустрічі з творчою інтелігенцією міста, концерти майстрів мистецтв, лекторії з історії світового образотворчого мистецтва та інше.

Час роботи: з 09:00 до 17:00 (середа — неділя).

Ціни:

Адреса: вул. Соборна, 34.

Контактні телефони:

— Відділ інформації та відділ фондів: (0 552) 49-31-64.
— Каса і черговий: (0 552) 49-11-13.

Факс: (0 552) 49-30-12.

E-mail: muzeihs@mail.ru. https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонський_художній_музей_імені_Олексія_Шовкуненка on Wikipedia

Театри

[ред.]
  • 3 Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Куліша, вул. Театральна, 7. Театральне мистецтво в Херсоні бере свій початок з 1830-х років. У 1823—1828 роках дворянство Херсонської губернії придбало будинок генерала Лобрі і у 1830-х роках пристосувало одне з приміщень його для театру, в якому і тулилося сценічне мистецтво близько 50 років. У серпні 1846 року приїжджав український актор Михайло Щепкін, взявши участь у виставі херсонського театру, згодом писав, що йому сподобався місцевий колектив, сподобалась доброзичлива публіка, але дуже не сподобалося театральне приміщення — тісне і незатишне.

Херсонський глядач вже тоді любив свій театр. Навіть таке приміщення, як правило, було переповненим. У 1883 році за ініціативою губернатора О. С. Ерделі на засіданні міської думи вирішено розпочати в Херсоні будівництво приміщення театру. Проєкт здійснив архітектор Владислав Домбровський, який взяв за основу приміщення Одеського оперного театру.

1 жовтня 1889 року відбулося відкриття Херсонського міського театру.

6 листопада 1936 року відбулася прем'єра вистави «Переможці смерті» (п'єса В. Власова), у Херсоні відкрився новий театр. Називався він Херсонський міський український драматичний театр, потім Херсонський обласний український музично-драматичний театр, із 1990 року — імені Миколи Куліша, з 2005 року — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша.

У різні часи в театрі працювали: Владислав Данченко, Л. Свободіна, Іван Гранкін, В. Свєтланова, О. Каро, Г. Шевченко, М. Литвиненко, А. Щітка, Д. Короленко, Г. Мікуцька, А. Дмітрієва, Л. Мосєйчук, Валентина Галл-Савальська, Н. Литвиненко, Віктор Балаш, Іван Басюк, Олександр Горбенко та багато інших. Серед провідних артистів театру — народні артисти України Анатолій Манойло, Ружена Рубльова.

Під час німецько-радянської війни старе приміщення театру було підірване, але у 1950-х роках XX століття було збудоване нове приміщення, що збереглося і понині. https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонський_обласний_академічний_музично-драматичний_театр_імені_Миколи_Куліша on Wikipedia

  • 4 Херсонський обласний театр ляльок, вул. Небесної Сотні, 8. Херсонський академічний обласний театр ляльок відкрив свій перший театральний сезон 15 грудня 1971 року. Працював заклад на базі міського Палацу культури.

На перших порах свого існування театр існував як пересувний, адже власного приміщення не мав. Лише 1986 року Херсонському театрові ляльок було надано постійне приміщення з гарним фоє, фонтаном, вітражами і, головне, — зі зручною залою для глядачів та гарною сценою.

У 1988 році в театр прийшов молодий, енергійний і талановитий Борис Чуприна, який 1992 року очолив театр як головний режисер.

Гордістю Херсонського обласного театру ляльок є його акторська трупа — заслужені артистки України: Тамара Шумаріна, Ольга Салміна, Тетяна Чуприна, артисти: Олег Яковлєв, Андрій Нестерьонок, Ольга Шаламова, Галина Герасименко, Олександр Ворона, Микола Животов, Микола Москвич. https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонський_обласний_театр_ляльок on Wikipedia

  • 5 Херсонська обласна філармонія, вул. Театральна, 17. Заснована 1945 року. У 1961 році філармонію очолив Ілля Добрикін, заслужений працівник культури України.

У закладі діє камерний оркестр «Гілея», чимало зусиль до її заснування доклав Григорій Вазін.

З 1994 і станом на 2009 рік філармонією керував Юрій Іваненко.

У філармонії працює народна артистка України Наталя Лелеко.

28 вересня 2022 року російські окупанти розстріляли у власному будинку диригента філармонії Юрія Керпатенка за відмову з ними співпрацювати. https://uk.wikipedia.org/wiki/Херсонська_обласна_філармонія on Wikipedia

Кінотеатри

[ред.]
  • 6 Кінотеатр «Multiplex», вул. Залаегерсег, 18, ТРЦ «Fabrika»., (0 552) 39-71-20. 10:00 — 02:00. Включає 6 кінозалів, спроектовані з урахуванням усіх нормативів та вимог до якісного кінопоказу, з сучасним обладнанням, бельгійськими перфорованими кіноекранами, цифровими проекторами з США та акустикою DolbyDigital (США). На території кінотеатру працює гардеробна кімната та кафетерій з більш ніж 100 найменувань в асортименті. Кінотеатр надає послуги звичайного перегляду та перегляду фільмів у 3D-форматі. У кінотеатру є можливість купівлі та бронювання білетів через Інтернет .

Ціни: ціни коливаються від ₴20.00 до ₴85.00, в середньому квитки коштують ₴35.00 — ₴40.00; в залежності від фільму, його формату та часу сеансу. Вранішні та денні сеанси, як правило коштують дешевше на ₴10.00 — ₴15.00 ніж вечірні. Місця в останньому ряді коштують найдорожче. Вартість бронювання — ₴5.00. Заброньовані білети забираються з каси не пізніше, ніж за 20 хвилин до початку сеансу без черги. Діють знижки для школярів та студентів за наявності відповідного документу: на всі сеанси з понеділка по середу вартість квитка складатиме ₴15.00, з четверга по неділю — ₴20.00 (тільки сектор «GOOD»); знижки для студентів і школярів не діють на прем'єрний уїкенд 3D-фільмів. https://uk.wikipedia.org/wiki/Multiplex_(мережа_кінотеатрів) on Wikipedia

  • 7 Кінотеатр «Україна», просп. Ушакова, 45, (0 552) 22-54-22 (довідкова служба), (0 552) 49-13-35 (бронювання квитків).. Тимчасово не працює у зв'язку з реконструкцією.

[недійсне посилання]

Фасад ККЗ «Ювілейний»
  • 8 ККЗ «Ювілейний», вул. Перекопська, 11, (0 552) 26-41-93 (довідкова служба), (0 552) 26-47-55 (каса), (0 552) 45-45-60 (каса), (0 552) 26-47-07 (адміністратор).. Кіноконцертний зал «Ювілейний» було побудовано по архітектурному проекту 1970-го року для проведення презентацій, прем'єр кінофільмів, фестивалів тощо. У перші роки свого існування був одним із найбільших кінотеатрів на Півдні України. На сьогодні «Ювілейний» є в деякій мірі одним із символів Херсону, це кінотеатр, що включає 1500 місць, обладнаний перламутровим екраном розміром 19х82, а також новітньою звуковою системою Dolby Digital EX, що створює об'ємний ефект присутності. Тут також працює 3D-зала розрахована на 100 місць. У холі приміщення знаходиться бар. ККЗ «Ювілейний» також включає 6 артистичних кімнат для гастрольних колективів. На сайті можна здійснити бронювання квитків. Кінопоказ проходитиме за наявності не менше п'яти чоловік.

Ціни: приблизно ₴30.00 — ₴35.00 за місце. Діють пільгові знижки на ₴5.00 для студентів. Заброньовані квитки необхідно оплатити та забрати в касі не пізніше, ніж за 30 хвилин до початку сеансу. https://uk.wikipedia.org/wiki/Кіноконцертний_зал_«Ювілейний»_(Херсон) on Wikipedia

Парки

[ред.]

Паркова культура у Херсоні зародилася ще у кінці ХVIII століття, один з найперших парків (теперішній парк ім. Т. Г. Шевченка) був закладений ще у 1785 році, і знаходився між власне містом та Херсонською фортецею; кількома роками раніше на північно-західній околиці міста створюється найстаріший парк міста — Казенний сад. Як правило, паркові зони були улюбленим місцем відпочинку міщан, вони стали місцем проведення народних гулянь; до паркового оформлення запрошувались садівники з-за кордону, саме тому найдавніші парки виконані у традиціях англійського пейзажного парку, з деякими рисами садів бароко.

Пізніше, у період занепаду Херсону парки стають занедбані, і відновлюються лише з приходом радянської влади; у цей період також створюється низка нових зон відпочинку та перейменовуються старі. Сьогодні у парках проводяться розважальні програми для міщан, організований відпочинок для дітей, тут знаходяться кафетерії та різноманітні атракціони.

Справжніми природними та історичними пам'ятками є Віковий дуб у Казенному саду, вік якого за інвентарною картою становить 130 років, однак деякі дослідники вважають його найстарішим дубом у місті, віком до 200 років. Існує легенда, що дерево було посаджене самою імператрицею Катериною ІІ під час відвідин Херсона. Ще одним знаменитим і унікальним деревом є Олександрівський черешчатий дуб у центрі Ленінського парку, який є пам'яткою природи і охороняється законом.


  • Казенний сад (Комсомольський район)
Площа: 7 га.

Найстарішим парком міста вважається Казенний сад (або Міський парк), який був створений у 1783 році. Облаштований англійським садівником Моффетом, тут було висаджено близько 10 000 дерев, включав 12 зелених кварталів і дуже скоро став улюбленим місцем відпочинку херсонців та місцем проведення народних гулянь. За свою історію Сад кілкьа разів занепадав і відновлювався, однак найбільшого руйнування він зазнав у роки революції 1917 року та громадянської війни. На жаль, сьогодні збереглася лише приблизно десята частина грандіозного саду, що складається з величних старих дубів, знайти її можна за адресою вулиця Полтавська, 89 (див. на мапі[недійсне посилання])

  • Парк імені В. І. Леніна. (Суворівський район)
Площа: 8,6 га.

Один із найстаріших парків міста, вперше був закладений у 1785 році за розпорядженням Г. О. Потьомкіна, однак через деякий час він був занедбаний, а дерева — вирубані. У п.п. ХІХ століття на його території знаходилась плац-парадна площа, до 1868 року тут влаштовували кінні перегони; у 1869 році віце-губернатором було прийняте рішення про відновлення парку, що у майбутньому отримав назву Денисівський, на честь ініціатора відновлення; однак уже у 1880 був перейменований у Олександрівський на честь 25 річниці царювання імператора Олександра ІІ. Парк мав незвичайне для Херсона регулярне променеве планування, охоплював елементи пейзажного та барокового парків, у 1880 в центрі на перетині восьми алей був посаджений знаменитий черешчатий дуб, що можна побачити і до сьогодні. У період загальносоюзної коренізації (у 1927 році) парк було знову перейменовано у Тарасо-Шевченківський, а у 1939 році — на «Парк культури та відпочинку ім. Леніна», так назву він носить і в наш час. Знаходиться між вулицями перекопською, Кірова та проспектом Ушакова (див. на мапі)

Алея Слави з виглядом на меморіальний комплекс та монумент Слави
  • Парк імені Ленінського комсомолу. (Суворівський район)
Площа: 26,8 га.

У парку ім. Ленінського Комсомолу крім залишків Херсонської фортеці розташований ряд пам'ятників, озеро, а також оригінальний пам'ятник коромислу із відрами. Знаходиться між вулицями Перекопська та 40 років Жовтня (див. на мапі).

  • Парк Слави. (Суворівський район)
Площа: 9 га.

До парку ім. Ленінського Комсомолу примикає парк Слави з алеєю Героїв Радянського Союзу, що веде до меморіального комплексу, на честь воїнів-визволителів міста з вічним вогнем. На бронзових плитах розказана історія міста, звідси відкривається красива панорама дніпровських плавнів. Родзинкою цього парку є величний монумент Слави — колони, котру вінчає фігура жінки з вінком, яка і символізує славу Херсонщини. Знаходиться на перетині вулиць Дружби та Перекопської, поряд із парком імені Ленінського комсомолу (див. на мапі).

  • Інші парки
— Ботанічний сад при Херсонському державному університеті — 12,5 га. (Суворівський район)
— Гідропарк — 36 га. (Комсомольський район)
— Дендропарк Херсонського державного аграрного університету — 6 га. (Комсомольський район)
— Парк імені Димитрова — 18 га. (Комсомольський район)
— Парк «Ювілейний» — 11 га. (Суворівський район)
— Парк ім. Ю. Шумського — 3,5 га. (Суврівський район)
— Потьомкінський сквер. (Суворівський район)
— Придніпровський парк — 12 га. (Дніпровський район)

Що купувати

[ред.]
  • 1 Центральний універмаг (ЦУМ), проспект Ушакова, 49, (0 552) 42-38-23. Міський універмаг є одним із найперших великих торгових центрів міста, на сьогоднішній день включає велику кількість пунктів продажу предметів першої необхідності, техніки тощо на цокольному, другому та третьому поверхах будівлі (відділ ювелірних виробів, шкіргалантерея, магазин сувенірної продукції, мобільних телефонів та канцелярія - на цокольному поверсі; спортивний одяг та товари, дитячий відділ, жіночий одяг та взуття - на 2-му поверсі; магазин музичних інструментів, меблевий відділ, магазини одягу та взуття - на третьому поверсі). На першому ж поверсі розміщений великий продовольчий супермаркет "Сільпо", торговельні точки продажу ювелірних виробів, сувенірів, продажу мобільних телефонів, побутової хімії, косметичних засобів, кафетерій швидкого харчування та ін.

Де поїсти

[ред.]

Дешево

[ред.]

Середні ціни

[ред.]

Дорого

[ред.]

Де розважитись

[ред.]

Де зупинитись

[ред.]

Дешево

[ред.]

Середні ціни

[ред.]

Дорого

[ред.]

Де навчатись

[ред.]

Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації:

  • Міжнародний університет бізнесу і права (приватний навчальний заклад);
  • Херсонський державний аграрний університет;
  • Херсонський державний морський інститут;
  • Херсонський державний університет;
  • Херсонський економічно-правовий інститут (приватний навчальний заклад);
  • Херсонський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом (приватний навчальний заклад);
  • Херсонський національний технічний університет;
  • Херсонська філія Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова;
  • Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ.

Як заробити

[ред.]

Застереження

[ред.]

Правила безпеки досить типові для будь-якого міста: намагатися не гуляти вночі наодинці у нетуристичних районах містах. Не обмінювати валюту на ринках чи стихійних обмінних пунктах, навіть якщо ті пропонують вигідніші угоди. Не купувати їжу та напої з вулиці, якщо їхня якість сумнівна, або вони виготовляються без додержання відповідних санітарно-гігієнічних норм. Тримайте свої речі при собі у людних місцях, уважно слідкуйте за ними на вокзалі, ринках та у громадському транспорті.

Як правило, у салоні транспорту висить оголошення з найзручнішим способом оплати для водія, звертайте на них увагу; адже у переважній більшості міського громадського транспорту (а також у частини приміських маршрутних таксі і автобусів) оплата здійснюється на виході — не забувайте платити за проїзд. Розрахунок у громадському транспорті здійснюється переважно готівкою, так що не намагайтесь розрахуватись карткою і завжди майте при собі дрібні купюри для оплати проїзду.

Будьте уважними та завжди запитуйте у водія чи доставить вас маршрутне таксі до місця призначення, адже деякі з них мають спільні номери, однак різні маршрути по місту (наприклад, маршрутне таксі № 9).

У туристичний сезон (травень-вересень) намагайтесь замовити квитки у обидві сторони якомога раніше (незважаючи на напрям вашого руху), адже пізніше з ними може виникнути проблема, пов'язана із нестачею квитків у касах, перевантаженістю потягів через масовий відтік туристів з міста та найближчих курортних зон, а також виїздом студентства на навчання у кінці серпня — на початку вересня. Однак пам'ятайте, що в касах Укрзалізниці квитки замовляються максимально лише за 45 днів від дати поїздки.

Як вирішувати проблеми

[ред.]

Зв'язок

[ред.]

Куди далі

[ред.]
Ця стаття є кістяком. У неї є шаблон, але їй дуже не вистачає
інформації. Будь ласка, додайте ваші знання! Вперед!