допит

Ukrainian

Etymology

Deverbal from допитати (dopytaty). From Proto-Slavic *pytati.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈdɔpet]

• Audio:

  (file)

Noun

до́пит • (dópyt) m inan (genitive до́питу, nominative plural до́пити, genitive plural до́питів)

1. examination, interrogation, questioning

Declension

Declension of до́пит (inan hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	до́пит dópyt	до́пити dópyty
genitive	до́питу dópytu	до́питів dópytiv
dative	до́питові, до́питу dópytovi, dópytu	до́питам dópytam
accusative	до́пит dópyt	до́пити dópyty
instrumental	до́питом dópytom	до́питами dópytamy
locative	до́питі dópyti	до́питах dópytax
vocative	до́пите dópyte	до́пити dópyty

Related terms

• допитати (dopytaty)
• допитливий (dopytlyvyj)
• допитливість (dopytlyvistʹ)
• допитливо (dopytlyvo)
• допитний (dopytnyj)
• допитування (dopytuvannja)
• допитувати (dopytuvaty)
• питати (pytaty)

 

References

• “допит”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “допит”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
• “допит”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “допит”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN