ґніт

See also: гніт, and gnit

Ukrainian

Etymology

From Polish knot, from Middle High German knotze. Compare Belarusian кнот (knot), Czech knot, English knot, German Knoten.

Pronunciation

• IPA^(key): [ɡnʲit]

• Audio:

  (file)

Noun

ґніт • (gnit) m inan (genitive ґнота́, nominative plural ґноти́, genitive plural ґноті́в, relational adjective ґнотови́й, diminutive ґно́тик)

1. wick

Declension

Declension of ґніт (inan hard masc-form accent-b і-о)

	singular	plural
nominative	ґніт gnit	ґноти́ gnotý
genitive	ґнота́ gnotá	ґноті́в gnotív
dative	ґното́ві, ґноту́ gnotóvi, gnotú	ґнота́м gnotám
accusative	ґніт gnit	ґноти́ gnotý
instrumental	ґното́м gnotóm	ґнота́ми gnotámy
locative	ґноті́ gnotí	ґнота́х gnotáx
vocative	ґно́те gnóte	ґноти́ gnotý

Further reading

• Voitiv, H. V., editor (2008), “кнотъ”, in Словник української мови XVI – 1-ї пол. XVII ст. (in Ukrainian), numbers 14 (к – конъюрация), Lviv: KIUS, →ISBN, page 144
• Hrynchyshyn, D. H., editor (2000), “ґнотъ, кгнотъ”, in Словник української мови XVI – 1-ї пол. XVII ст. (in Ukrainian), numbers 7 (головнѣйший – десѧтина), Lviv: KIUS, →ISBN, page 139
• Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “ґніт”, in Словарь украинского языка (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ґніт”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “ґніт”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN