Незалежність

можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам

Незале́жність — можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави — політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет.

Текст Декларації незалежності Сполучених Штатів Америки

Слово незалежність має різні визначення у різних сферах життєдіяльності людства.

У міжнародному праві незалежність держави тотожна актам визнання її іншими державами, які не обов'язково мають з нею дипломатичні відносини.

З політичної точки зору, терміном «незалежність» деякі позначають різні принципи і інститути конституційного права. Для держави в зовнішніх відносинах — це суб'єктність міжнародного права, обов'язкова частина суверенітету, у внутрішніх відносинах — поділ влади. Для людини — це правовий статус особистості, статус суддів.

В історії відомі випадки здобуття державної незалежності в результаті боротьби націй за свою незалежність, наприклад, Війна за незалежність США (1775-1783). Відомі випадки утворення кількох самостійних держав з однієї, частинами якої вони були (республіки Югославії, Чехословаччини, СРСР). Водночас відомі й випадки поступового здобуття незалежності, як у разі незалежності Канади від Великої Британії. Також є країни, чия незалежність не має дати проголошення, вони незалежні дуже давно в силу історичних обставин: Японія, Швеція, Росія.

Оголошення незалежності може супроводжуватися прийняттям декларації про незалежність.

Ознаки незалежності (самостійності)

ред.

Самостійність слід характеризувати такими основними ознаками:

  • здатністю самостійно визначати цілі, завдання та методи їх досягнення;
  • здатністю вирішувати питання і проблеми за власний рахунок;
  • свободою вибору тієї чи іншої поведінки.

Континенти

ред.
 
Південний Судан — наймолодша країна світу
Континент Кількість Найстаріша країна Найновіша країна
 
54    Ефіопія (1137)    Південний Судан (2011)
50    Сан-Марино (301)    Чорногорія (2006)

   Косово (2008)[1][2]

44    КНР (2070 до н. е.)    Східний Тимор (2002)
35    США (1776)    Сент-Кіттс і Невіс (1983)
14    Австралія (1901)    Палау (1994)
8 de facto кондомініум

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Kosovo (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2008. Процитовано 30 липня 2015.
  2. За станом на 1 грудня 2016 незалежність Косова визнали 114 держав з 193 (59 %), країн-членів ООН. Україна, на відміну від переважної більшості європейських країн, США, Японії, Австралії не визнає державу Косово.

Посилання

ред.