Водників (острів): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
оновлення даних |
Jphwra (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показані 20 проміжних версій 12 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Острів |
|||
'''Острів Водників''' — острів на [[Дніпро (річка)|Дніпрі]] в околицях [[Київ|Києва]], навпроти [[Віта-Литовська|Віти-Литовської]]. Проїзд на Острів Водників — зі [[Столичне шосе|Столичного шосе]]. У дожовтневий час відомий під паралельними назвами: острів ''Чернечий'' (належав [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській лаврі]]) і острів ''Галерний'' (згадується з 18 ст.). Сучасну назву дістав у післявоєнний час, коли тут було збудовано об'єкти, пов'язані з обслуговуванням водного транспорту. У 1950-і рр. був сполучений з правим берегом Дніпра дамбою. Частину острову займають садово-дачні ділянки. |
|||
|Назва = Острів Водників |
|||
|Місцева назва = |
|||
|Карта = <!-- назва.jpg --> |
|||
|Карта розмір = |
|||
|Карта підпис = |
|||
|Зображення = ОвВодников юж часть.jpg |
|||
|Зображення розмір = |
|||
|Зображення підпис = Південна частина острова Водників, краєвид з лівого берега [[Дніпро|Дніпра]] |
|||
|Місце = |
|||
|Координати = |
|||
|lat= |
|||
|long= |
|||
|lat_dir=N |lat_deg=50 |lat_min=20 |
|||
|lat_sec=49.2 |
|||
|lon_dir=E |lon_deg=30 |lon_min=35 |
|||
|lon_sec=24 |
|||
|Площа = |
|||
|Довжина = 1 |
|||
|Ширина = 0,4 |
|||
|Висота = |
|||
|Країна = {{UKR}} |
|||
|Прапор = |
|||
| Місто = |
|||
|Населення = |
|||
|Рік = |
|||
| Карта розташування = Київ |
|||
| розмір карти = 300 <!--за замовчуванням 275--> |
|||
| mark = Cercle rouge 100%.svg <!-- за замовчуванням Red pog.svg --> |
|||
| marksize = 10 <!-- за замовчуванням 7 --> |
|||
| position = |
|||
|акваторія=[[Дніпро]]}} |
|||
'''Острів Водників''' (найдавніша назва — ''острів Чернечий'') — [[острів]] на річці [[Дніпро]] в околицях [[Київ|Києва]], навпроти [[Віта-Литовська|Віти-Литовської]], межує з [[Жуків острів|Жуковим островом]]. Проїзд на Острів Водників — зі сторони [[Столичне шосе|Столичного шосе]]. Розташований на півдні [[Голосіївський район|Голосіївського]] району Києва. |
|||
Острів Водників межує з [[Жуків острів|Жуковим островом]]. |
|||
== Історія == |
|||
⚫ | |||
Цей острівець є наступником попереднього більшого ''Чернечого острова'' — великого видовженого острова, що простягнувся вздовж східного узбережжя Жукова острова. Генеза цього острова, імовірно, пов'язана, як з явищами меандрування (поступове відмирання старого [[Річище|річища]] — Старого Дніпра та формування нового річища ближче до лівого берега), так і з акумулятивними процесами. Чернечий острів був відділений від [[Жуків острів|Жукового острова]] вузькою [[Протока|протокою]]<ref>{{Cite web|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/kyiv-capitalism-1850-1917/kyiv-dnieperright-bank-1850-1917.html|title=Печерська коса, Неводничі, Видубичі, острови Жуків, Чернечий (Водників), Конча-Заспа та ін. У другій половині ХІХ століття. — 1917 р.|last=Парнікоза|first=Іван|website=Мислене древо|publisher=Микола Жарких|accessdate=2023-01-09}}</ref>. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
У [[1938]] році, до початку будівництва НКШС № 1, на [[Жуків острів|Жуковому острові]], більше відомого як тунель під Дніпром, ділянку заплави в районі острова Чернечего було значно трансформовано. Згідно генерального кошторису, для спорудження всіх майданчиків цього будівництва необхідно було намити 667,6 тис. м³ ґрунту. За винятком 90 тис. м³, це робота була завершена у травні [[1939]] році. Залишок піску планувалося використати на відсипання дамби через протоку Дніпра — Старик. |
|||
Роботи з укріплення берегів місця будівництва (центральна частина [[Жуків острів|Жукового острова]]) в основному були закінчені у першому півріччі [[1939]] року. У другому півріччі 1939 року зі всіх робіт з освоєння майданчиків були включені берегоукріплювальні роботи безіменного острова (сучасний — острів Водників). Роботи на острові могли проводитися лише при низькому горизонті води. Крім того, у листопаді-грудні були передбачені підготовчі роботи зі спорудження підводного екрану. Під час будівництва НКШС № 1 в західній частині колишнього острова Чернечий розташувався титул № 4. Сам острів був зменшений, його береги внаслідок гідронамиву були підвищені та укріплені. Так він перетворився на менший сучасний острів Водників. До островів Жукового та Водників було прокладено дамби. Таким чином, острів Водників був фактично перетворений на [[півострів]]. Насипана дамба, яка вела на острів Водників, на той час знаходилася в південній частині острова (наразі ж вона веде до північної частини острова) <ref>{{Cite web|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/index.php?Node=316382&Lang=uk|title=Малі острови на Дніпрі. Частина 3|last=Парнікоза|first=Іван|website=Мислене древо|publisher=Микола Жарких|accessdate=2023-01-14}}</ref>. |
|||
Під час [[Битва за Київ (1941)|оборони Києва]] та [[Київський укріплений район|укріпленого району]] дамбу підготували до підриву та прикрили [[Кулеметне гніздо|кулеметними гніздами]]. 30 серпня 1941 року штурмова група [[95-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|95-ї піхотної дивізії]] намагалася наблизитися до острова, проте [[Червона армія|червоноармійці]] завчасно підірвали дамбу. Під час другого штурму укріпленого району, що розпочався 16 вересня 1941 року, радянський [[гарнізон]] з числа підрозділів [[37-ма армія (СРСР)|37-ї армії]] вів фланкуючий вогонь по наступаючим німецьким військам. Це змусило супротивника вже самому підірвати дамбу, яку встигли відремонтувати, та виділити одну роту для блокування острова. 18 вересня 1941 року німекці окупанти зайняли територію острова Водників. До цього моменту острів був безіменним, або поточно називався німцями островом понтонів<ref name="KiUR-2">''А. В. Кайнаран, Д. С. Муравов, М. В. Ющенко'' Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/dnipro-kyiv-1941-43/kyiv-defence-1941.html|title=Заплава Дніпра в Києві під час оборони міста в 1941 р.|last=Парнікоза|first=Іван|accessdate=14.01.2023}}</ref>. |
|||
Сучасну назву острів отримав у період після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], коли тут було збудовано об'єкти, що пов'язані з обслуговуванням водного транспорту. У 1950-ті роки острів був сполучений з правим берегом Дніпра новою дамбою (на північ острова), якою пройшла шосейна дорога. Таким чином площа штучної затоки збільшилася та поліпшила умови стоянки для річкового флоту. На її березі збудовано один з цехів [[Київський суднобудівно-судноремонтний завод|Київського суднобудівно-судноремонтного заводу]]<ref name="encyclKiev">''Энциклопедический справочник «Киев»'' / под ред. ''А. В. Кудрицкого''. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1985. — С. 794</ref>. З початку 1980-х років частину острову займають садово-дачні ділянки. |
|||
== Галерея == |
|||
{{center| |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
</gallery> |
</gallery> |
||
}} |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 18: | Рядок 65: | ||
{{Kyiv-stub}} |
{{Kyiv-stub}} |
||
[[Категорія:Місцевості Києва]] |
[[Категорія:Місцевості Голосіївського району Києва]] |
||
[[Категорія:Острови Дніпра]] |
[[Категорія:Острови Дніпра]] |
||
[[Категорія:Острови Києва]] |
[[Категорія:Острови Києва]] |
||
[[Категорія:Річкові острови України]] |
|||
[[Категорія:Голосіївський район]] |
Поточна версія на 06:46, 10 вересня 2024
Острів Водників | |
---|---|
Географія | |
50°20′48.400008099987″ пн. ш. 30°35′33.200016100004″ сх. д. / 50.34678° пн. ш. 30.59256° сх. д. | |
Акваторія | Дніпро |
Довжина | 1 км |
Ширина | 0,4 км |
Країна | |
Україна | |
Адм. одиниця | Київ |
Населення | |
Водників у Вікісховищі |
Острів Водників (найдавніша назва — острів Чернечий) — острів на річці Дніпро в околицях Києва, навпроти Віти-Литовської, межує з Жуковим островом. Проїзд на Острів Водників — зі сторони Столичного шосе. Розташований на півдні Голосіївського району Києва.
Цей острівець є наступником попереднього більшого Чернечого острова — великого видовженого острова, що простягнувся вздовж східного узбережжя Жукова острова. Генеза цього острова, імовірно, пов'язана, як з явищами меандрування (поступове відмирання старого річища — Старого Дніпра та формування нового річища ближче до лівого берега), так і з акумулятивними процесами. Чернечий острів був відділений від Жукового острова вузькою протокою[1].
У 1938 році, до початку будівництва НКШС № 1, на Жуковому острові, більше відомого як тунель під Дніпром, ділянку заплави в районі острова Чернечего було значно трансформовано. Згідно генерального кошторису, для спорудження всіх майданчиків цього будівництва необхідно було намити 667,6 тис. м³ ґрунту. За винятком 90 тис. м³, це робота була завершена у травні 1939 році. Залишок піску планувалося використати на відсипання дамби через протоку Дніпра — Старик.
Роботи з укріплення берегів місця будівництва (центральна частина Жукового острова) в основному були закінчені у першому півріччі 1939 року. У другому півріччі 1939 року зі всіх робіт з освоєння майданчиків були включені берегоукріплювальні роботи безіменного острова (сучасний — острів Водників). Роботи на острові могли проводитися лише при низькому горизонті води. Крім того, у листопаді-грудні були передбачені підготовчі роботи зі спорудження підводного екрану. Під час будівництва НКШС № 1 в західній частині колишнього острова Чернечий розташувався титул № 4. Сам острів був зменшений, його береги внаслідок гідронамиву були підвищені та укріплені. Так він перетворився на менший сучасний острів Водників. До островів Жукового та Водників було прокладено дамби. Таким чином, острів Водників був фактично перетворений на півострів. Насипана дамба, яка вела на острів Водників, на той час знаходилася в південній частині острова (наразі ж вона веде до північної частини острова) [2].
Під час оборони Києва та укріпленого району дамбу підготували до підриву та прикрили кулеметними гніздами. 30 серпня 1941 року штурмова група 95-ї піхотної дивізії намагалася наблизитися до острова, проте червоноармійці завчасно підірвали дамбу. Під час другого штурму укріпленого району, що розпочався 16 вересня 1941 року, радянський гарнізон з числа підрозділів 37-ї армії вів фланкуючий вогонь по наступаючим німецьким військам. Це змусило супротивника вже самому підірвати дамбу, яку встигли відремонтувати, та виділити одну роту для блокування острова. 18 вересня 1941 року німекці окупанти зайняли територію острова Водників. До цього моменту острів був безіменним, або поточно називався німцями островом понтонів[3][4].
Сучасну назву острів отримав у період після Другої світової війни, коли тут було збудовано об'єкти, що пов'язані з обслуговуванням водного транспорту. У 1950-ті роки острів був сполучений з правим берегом Дніпра новою дамбою (на північ острова), якою пройшла шосейна дорога. Таким чином площа штучної затоки збільшилася та поліпшила умови стоянки для річкового флоту. На її березі збудовано один з цехів Київського суднобудівно-судноремонтного заводу[5]. З початку 1980-х років частину острову займають садово-дачні ділянки.
-
Острів Водників, північна частина
-
Жуків острів на межі з островом Водників
- ↑ Парнікоза, Іван. Печерська коса, Неводничі, Видубичі, острови Жуків, Чернечий (Водників), Конча-Заспа та ін. У другій половині ХІХ століття. — 1917 р. Мислене древо. Микола Жарких. Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ Парнікоза, Іван. Малі острови на Дніпрі. Частина 3. Мислене древо. Микола Жарких. Процитовано 14 січня 2023.
- ↑ А. В. Кайнаран, Д. С. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
- ↑ Парнікоза, Іван. Заплава Дніпра в Києві під час оборони міста в 1941 р. Процитовано 14.01.2023.
- ↑ Энциклопедический справочник «Киев» / под ред. А. В. Кудрицкого. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1985. — С. 794
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 роки.
- Веб-енциклопедія Києва.
- «Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ-1995
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |