Координати: 50°26′20″ пн. ш. 30°30′1″ сх. д. / 50.43889° пн. ш. 30.50028° сх. д. / 50.43889; 30.50028

Паньківщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паньківщина
Київ
Паньківщина
Паньківщина

Паньківщина, фото 1898–1899
Загальна інформація
50°26′20″ пн. ш. 30°30′1″ сх. д. / 50.43889° пн. ш. 30.50028° сх. д. / 50.43889; 30.50028
Країна  Україна
Адмінодиниця Київ
Карта
Паньківщина. Карта розташування: Київ
Паньківщина
Паньківщина
Паньківщина (Київ)

Паньківщина — поселення у долині річки Либеді, пізніше — частина Нової Забудови.

Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями Гетьмана Павла Скоропадського та Тарасівською, по схилу від Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна до річки Либідь[1].

Жителі Паньківщини (у тому числі Ольга Грушевська) у 1928 році

Назва — від власників цих земель у 15161570 роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київського митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина (див. Позняки). Згодом Паньківщина до 1786 року належала Софійському монастирю.

Оскільки митрополичі володіння поширювалися і на протилежний, правий берег Либеді, там з часом виник хутір Паньківщина (позначений на картах 1830-х, 1842 та 1865 років). З 1873 року хутір Паньківщина мав назву Кучмин Яр. Проте аж до кінця ХІХ століття на сучасній Батиєвій горі були вишневі сади, що належали церкві.

Сучасне планування і назви вулиць — з 1836 року, тоді ж прокладено вул. Паньківську. Інтенсивна забудова Паньківщини почалася у другій половині XIX століття. Тут селилася переважно київська інтелігенція: професори та студенти Університету святого Володимира, лікарі, журналісти, адвокати, діячі мистецтв. Через те у XIX — напочатку XX сторіччя район також був відомий як київський Латинський квартал[1].

Збереглося багато споруд XIX — поч. XX ст. На розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної вулиць знаходився будинок Михайла Грушевського, зруйнований артилерійським обстрілом з бронепоїзда під час наступу більшовиків на Київ. Зберігся флігель, у якому зараз розташований його музей.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші]. — Київ: Кий, 2007. — С. 3.

Джерела

[ред. | ред. код]