Масенко Лариса Терентіївна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення, стиль: професор, доктор філологічних наук сама вибирає, чи вживати фемінітиви
 
(Не показано 23 проміжні версії 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{однофамільці | Масенко (прізвище){{!}}Масенко}}
{{однофамільці | Масенко (прізвище){{!}}Масенко}}
{{Науковець
{{Науковець
|ім'я = Лариса Терентіївна Масенко
|ім'я = Лариса Масенко
|Зображення = Масенко Лариса Терентіївна.jpg
|зображення = Масенко Лариса Терентіївна.jpg

|резиденція = [[Київ]]
|резиденція = [[Київ]]
|громадянство = {{UKR}}
|громадянство = {{UKR}}
|національність = [[українці|українка]]
|національність = [[українці|українка]]
|галузь = [[українська мова]] [[соціолінгвістика]]
|галузь = [[українська мова]] [[соціолінгвістика]]
|заклад = кафедра української мови [[НаУКМА]]
|заклад =
|Alma Mater =
|Alma Mater = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]
|відомий через =
|відомий через =
|звання = [[професор]]
|звання = [[професор]]
|ступінь = [[доктор філологічних наук]]
|ступінь =
|керівник = [[Цілуйко Кирило Кузьмович]]
|керівник =
|учні = [[Трач Надія Степанівна|Надія Трач]]
|учні =
|нагороди = [[Всеукраїнська премія імені Бориса Грінченка|Премія ім. Б. Грінченка]] (2005)<br/>[[Літературна та патріотично-виховна премія імені Олекси Гірника|Премія ім. О Гірника]] (2009)<br/>[[Премія імені Василя Стуса|Премія ім. В. Стуса]] (2010)<br/>Премія ім. П. Могили (2011)<br/>[[Премія імені Дмитра Нитченка|Премія ім. Д. Нитченка]] ([[2016]])
|нагороди = [[Всеукраїнська премія імені Бориса Грінченка|Премія ім. Б. Грінченка]] (2005)<br/>[[Літературна та патріотично-виховна премія імені Олекси Гірника|Премія ім. О Гірника]] (2009)<br/>[[Премія імені Василя Стуса|Премія ім. В. Стуса]] (2010)<br/>Премія ім. П. Могили (2011)<br/>[[Премія імені Дмитра Нитченка|Премія ім. Д. Нитченка]] ([[2016]])
}}
}}


'''Лари́са Тере́нтіївна Масе́нко''' ({{н|1}}[[14 листопада]] [[1942]], с. {{Не перекладено|Безім'яне (Саратовська область)|Безім'яне|ru|Безымянное (Саратовская область)}}, тепер Енгельського муніципального району [[Саратовська область|Саратовської обл.]] [[Росія|Російської Федерації]])&nbsp;— український [[мовознавець]], [[доктор філологічних наук]] (з 2006), [[професор]] (з 2007), академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] (2010). Професор кафедри української мови [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національного університету «Києво-Могилянська академія»]] і провідний науковий співробітник [[Інститут української мови НАН України|Інституту української мови НАН України]]. Фахівець у галузі [[Соціолінгвістика|соціолінгвістики]], історії української літературної мови, [[стилістика|стилістики]], [[ономастика|ономастики]].
'''Лари́са Тере́нтіївна Масе́нко''' ({{н|1}}[[14 листопада]] [[1942]], с. [[Безім'яне (Саратовська область)|Безім'яне]], тепер Енгельського муніципального району [[Саратовська область|Саратовської обл.]] [[Росія|Російської Федерації]])&nbsp;— українська [[мовознавець|мовознавиця]], [[доктор філологічних наук|докторка філологічних наук]] (з 2006), [[професор]]ка (з 2007), академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] (2010). Професорка кафедри української мови [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національного університету «Києво-Могилянська академія»]] і провідна наукова співробітниця [[Інститут української мови НАН України|Інституту української мови НАН України]]. Почесна професорка [[Київський університет імені Бориса Грінченка|Київського університету імені Бориса Грінченка]] (2016). Членкиня [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Всеукраїнського товариства «Просвіта»]] (з 1996), комісії з української мови науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (з 2004) та експертної ради [[Вища атестаційна комісія України|ВАК України]] (з 2008). Фахівчиня у галузі [[Соціолінгвістика|соціолінгвістики]], історії української літературної мови, [[стилістика|стилістики]], [[ономастика|ономастики]]. Дружина художника [[Німенко Андрій Васильович|Андрія Німенка]], мати художника [[Німенко Максим Андрійович|Максима Німенка]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народилася [[14 листопада]] [[1942]] року в селі [[Безім'яне (Саратовська область)|Безім'яне]] [[Саратовська область|Саратовської області]] у родині поета [[Масенко Терень|Тереня Масенка]], який тоді працював репортером [[Радіостанція імені Тараса Шевченка|радіо­станції імені Тараса Шевченка]] у місті [[Саратов]].
Народилася [[14 листопада]] [[1942]] року в селі [[Безім'яне (Саратовська область)|Безім'яне]] [[Саратовська область|Саратовської області]] у сім'ї поета [[Масенко Терень|Тереня Масенка]], який тоді працював репортером [[Радіостанція імені Тараса Шевченка|радіо­станції імені Тараса Шевченка]] у місті [[Саратов]], куди родину евакуювали з Харкова під час Другої світової війни<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/larysa-masenko-ukrayinska-mova/32126052.html Мова як «байрактар», мова як код: до ювілею соціолінгвістки Лариси Масенко] «[[Радіо Свобода]]»</ref>.

⚫
1959&nbsp;році закінчила Київську середню школу №&nbsp;52. У 1959—1964 роках навчалася на філологічному факультеті (відділення української мови та літератури) [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету ім. Т. Шевченка]].


⚫
У 1964—1991 роках працювала в [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інституті мовознавства ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні АН УРСР]] на посадах: лаборантка, молодша наукова співробітниця, старша наукова співробітниця (відділ теорії та історії української мови, відділ культури мови).
⚫
1959&nbsp;році закінчила київську середню школу №&nbsp;52. У 1959—1964 роках навчалася на філологічному факультеті (відділення української мови та літератури) [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету ім. Т. Шевченка]].


1972 року [[Кандидат філологічних наук|Кандидатка філологічних наук]], захистила кандидатську дисертацію «Гідронімія басейну Південного Бугу».
⚫
У 1964—1991 роках працювала в [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інституті мовознавства ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні АН УРСР]] на посадах лаборанта, молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника (відділ теорії та історії української мови, відділ культури мови).


⚫
У 1991—1996 роках&nbsp;— старша наукова співробітниця Інституту української мови НАН України (відділ теорії мовної комунікації та соціолінгвістики). Згодом перейшла на викладацьку роботу. З 1996 р.&nbsp;— доцентка кафедри сучасної української мови Київського національного університету ім. Т. Шевченка. З серпня 2001 року&nbsp;— у [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національному університеті «Києво-Могилянська академія»]], завідувачка кафедри української мови (2001—2010), з 2010 року&nbsp;— професорка цієї кафедри.
[[Кандидат філологічних наук]] (1972).


2005 року захистила докторську дисертацію «Українська мова в соціолінгвістичному аспекті»<ref>''Лариса Масенко'' [http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/16553/Masenko_Ukrainska_mova_v_sotsiolinhvistychnomu_aspekti_avtoreferat.pdf?sequence=3&isAllowed=y У краінська мова в соціолінгвістичному аспекті]</ref>.
⚫
У 1991—1996 роках&nbsp;— старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України (відділ теорії мовної комунікації та соціолінгвістики). Згодом перейшла на викладацьку роботу. З 1996 р.&nbsp;— доцент кафедри сучасної української мови Київського національного університету ім. Т. Шевченка. З серпня 2001 року&nbsp;— у [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національному університеті «Києво-Могилянська академія»]], завідувач кафедри української мови (2001—2010), з 2010 року&nbsp;— професор цієї кафедри.


Особисту бібліотеку з 2015 року передає Науковій бібліотеці [[НаУКМА]]<ref>[https://library.ukma.edu.ua/fileadmin/documents/Passports/MasenkoPassportForm.pdf Паспорт колекції]</ref>.
Особисту бібліотеку з 2015 року передає Науковій бібліотеці [[НаУКМА]]<ref>{{Cite web |url=https://library.ukma.edu.ua/fileadmin/documents/Passports/MasenkoPassportForm.pdf |title=Паспорт колекції |accessdate=22 березня 2020 |archive-date=22 березня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200322191337/https://library.ukma.edu.ua/fileadmin/documents/Passports/MasenkoPassportForm.pdf }}</ref>.


== Наукова діяльність ==
== Наукова діяльність ==
[[Файл:Масенко. Мовна ситуація.jpg|right |150px]]
[[Файл:Масенко. Мова і політика.jpg|right|150px]]
Авторка праць із [[гідронім]]ії України, співукладач «[[Словник гідронімів України|Словника гідронімів України]]» (1979) та «Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі» (1985). Має публікації з історії української [[Літературна мова|літературної мови]], [[поетика|поетики]] та мови класиків української літератури ([[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]], [[Леся Українка]], [[Тютюнник Григір Михайлович|Григір Тютюнник]]) та сучасних письменників ([[Драч Іван Федорович|Іван Драч]], [[Шевчук Валерій Олександрович|Валерій Шевчук]], [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]], [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]]). У цих працях поєднує мовознавчий аналіз із літературознавчим, розкриває образний потенціал слова, проникаючи в глибинну структуру художнього тексту. Упорядник і авторка вступних статей до видань спадщини видатних українських мовознавців ([[Житецький Павло Гнатович|Павло Житецький]], [[Шевельов Юрій Володимирович|Юрій Шевельов]]).
Авторка праць із [[гідронім]]ії України, співукладач «[[Словник гідронімів України|Словника гідронімів України]]» (1979) та «Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі» (1985). Має публікації з історії української [[Літературна мова|літературної мови]], [[поетика|поетики]] та мови класиків української літератури ([[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]], [[Леся Українка]], [[Тютюнник Григір Михайлович|Григір Тютюнник]]) та сучасних письменників ([[Драч Іван Федорович|Іван Драч]], [[Шевчук Валерій Олександрович|Валерій Шевчук]], [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]], [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]]). У цих працях поєднує мовознавчий аналіз із літературознавчим, розкриває образний потенціал слова, проникаючи в глибинну структуру художнього тексту. Упорядник і авторка вступних статей до видань спадщини видатних українських мовознавців ([[Житецький Павло Гнатович|Павло Житецький]], [[Шевельов Юрій Володимирович|Юрій Шевельов]]).


Рядок 42: Рядок 41:
Досліджує специфіку радянської [[мовна політика|мовної політики]] в Україні та її наслідки, зокрема практику втручання [[Комуністична партія Радянського Союзу|партійних органів СРСР]] у внутрішній розвиток української мови. На підставі численних документів показала, що це втручання було спрямоване на штучне зближення української мови з російською й мало на меті подальшу ліквідацію української мови як незалежного мовного утворення.
Досліджує специфіку радянської [[мовна політика|мовної політики]] в Україні та її наслідки, зокрема практику втручання [[Комуністична партія Радянського Союзу|партійних органів СРСР]] у внутрішній розвиток української мови. На підставі численних документів показала, що це втручання було спрямоване на штучне зближення української мови з російською й мало на меті подальшу ліквідацію української мови як незалежного мовного утворення.


Як провідний український [[Соціолінгвістика|соціолінгвіст]] і експерт із питань мовної політики постійно виступає в засобах масової інформації з актуальних питань мовного життя України. Прагне донести до широкого загалу усвідомлення визначальної ролі української мови в розбудові суверенної держави. Привертає увагу громадськості до загроз, спричинених недосконалістю мовного законодавства, браком державної мовної політики та хибними кроками влади в розв'язанні проблем двомовного суспільства.
Як провідна українська [[Соціолінгвістика|соціолінгвіст]]ка і експертка із питань мовної політики постійно виступає в засобах масової інформації з актуальних питань мовного життя України. Прагне донести до широкого загалу усвідомлення визначальної ролі української мови в розбудові суверенної держави. Привертає увагу громадськості до загроз, спричинених недосконалістю мовного законодавства, браком державної мовної політики та хибними кроками влади в розв'язанні проблем двомовного суспільства.


Бібліографія дослідниці налічує понад 200 публікацій. Учасниця багатьох українських і міжнародних наукових конференцій. Підготувала чотирьох кандидатів наук. Створила свою школу соціолінгвістики.
Бібліографія дослідниці налічує понад 300 публікацій. Учасниця багатьох українських і міжнародних наукових конференцій. Підготувала вісьмох кандидатів наук, науковий консультант двох докторських дисертацій. Створила свою школу соціолінгвістики.


== Громадська активність ==
== Громадська активність ==
Рядок 53: Рядок 52:
* Друге місце у номінації Політлікнеп книги «Мова і політика» Першої Всеукраїнської рейтингової акції «[[Книжка року 1999]]».
* Друге місце у номінації Політлікнеп книги «Мова і політика» Першої Всеукраїнської рейтингової акції «[[Книжка року 1999]]».
* Номінаційний сертифікат Шостої Всеукраїнської рейтингової акції «[[Книжка року 2004]]»; «Мова і суспільство: Постколоніальний вимір»&nbsp;— у короткому списку номінації Політлікнеп.
* Номінаційний сертифікат Шостої Всеукраїнської рейтингової акції «[[Книжка року 2004]]»; «Мова і суспільство: Постколоніальний вимір»&nbsp;— у короткому списку номінації Політлікнеп.
* Лауреат [[Всеукраїнська премія імені Бориса Грінченка|Всеукраїнської премії імені Бориса Грінченка]] (2005).
* Лауреатка [[Всеукраїнська премія імені Бориса Грінченка|Всеукраїнської премії імені Бориса Грінченка]] (2005).
* Лауреат [[Літературна та патріотично-виховна премія імені Олекси Гірника|премії імені Олекси Гірника]] (2009).
* Лауреатка [[Літературна та патріотично-виховна премія імені Олекси Гірника|премії імені Олекси Гірника]] (2009).
* Лауреат [[Премія імені Василя Стуса|премії імені Василя Стуса]] (2010).
* Лауреатка [[Премія імені Василя Стуса|премії імені Василя Стуса]] (2010).
* Лауреат [[Премія імені Петра Могили|премії імені Петра Могили]] (2010) <ref>[http://www.ukma.edu.ua/index.php/science/doslidzhennya/premiya-imeni-petra-mogili Премія імені Петра Могили]</ref>.
* Лауреатка [[Премія імені Петра Могили|премії імені Петра Могили]] (2010) <ref>{{Cite web |url=http://www.ukma.edu.ua/index.php/science/doslidzhennya/premiya-imeni-petra-mogili |title=Премія імені Петра Могили |accessdate=12 березня 2017 |archive-date=12 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170312201424/http://www.ukma.edu.ua/index.php/science/doslidzhennya/premiya-imeni-petra-mogili }}</ref>.
* Лауреат [[Премія імені Дмитра Нитченка|премії імені Дмитра Нитченка]] (2017)<ref>[http://litakcent.com/2017/02/08/oholosheno-laureativ-premiji-za-oboronu-ukrajinskoho-slova/ Оголошено лауреатів премії за оборону українського слова]</ref>.
* Лауреатка [[Премія імені Дмитра Нитченка|премії імені Дмитра Нитченка]] (2017)<ref>{{Cite web |url=http://litakcent.com/2017/02/08/oholosheno-laureativ-premiji-za-oboronu-ukrajinskoho-slova/ |title=Оголошено лауреатів премії за оборону українського слова |accessdate=8 лютого 2017 |archive-date=9 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170209145309/http://litakcent.com/2017/02/08/oholosheno-laureativ-premiji-za-oboronu-ukrajinskoho-slova/ }}</ref>.


== Публікації ==
== Публікації ==
[[Файл:Masenko. Mova.jpg|right|150px]]
[[Файл:Масенко. Мовна ситуація.jpg|міні|праворуч|200px]]
[[Файл:Масенко. Умовна Україна.jpg|right|150px]]
[[Файл:Масенко. Мова і політика.jpg|міні|праворуч|200px]]
[[Файл:Масенко. Нариси.jpg|right |150px]]
[[Файл:Масенко. Умовна Україна.jpg|міні|праворуч|200px]]
[[Файл:Масенко. Суржик.jpg|right |150px]]
[[Файл:Масенко. Нариси.jpg|міні|праворуч|200px]]
[[Файл:Масенко. Суржик-2.jpg|right |150px]]
[[Файл:Масенко. Суржик.jpg|міні|праворуч|200px]]
[[Файл:Масенко. Суржик-2.jpg|міні|праворуч|200px]]


=== Монографії, словники ===
=== Монографії, словники ===
Рядок 78: Рядок 78:
* Українські імена і прізвища.&nbsp;— К. : Т-во «Знання» УРСР, 1990.&nbsp;— 48 с.
* Українські імена і прізвища.&nbsp;— К. : Т-во «Знання» УРСР, 1990.&nbsp;— 48 с.
* Мова і політика.&nbsp;— 1-е вид.&nbsp;— К. : Соняшник, 1999.&nbsp;— 100 с.<ref name="mp" />
* Мова і політика.&nbsp;— 1-е вид.&nbsp;— К. : Соняшник, 1999.&nbsp;— 100 с.<ref name="mp" />
* Мовна ситуація Києва: День сьогоднішній та прийдешній.&nbsp;— К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2001.&nbsp;— 92 с.
* Мовна ситуація Києва: День сьогоднішній та прийдешній.&nbsp;— К. : Видавництво: «КМ Академія», 2001.&nbsp;— 92 с. ISBN: 966-518-128-9
* У вавилонському полоні: Теми національної та соціальної неволі у драматургії Лесі Українки.&nbsp;— К. : Соняшник, 2002.&nbsp;— 152 с.
* У вавилонському полоні: Теми національної та соціальної неволі у драматургії Лесі Українки.&nbsp;— К. : Соняшник, 2002.&nbsp;— 152 с.
* Мова і суспільство: Постколоніальний вимір.&nbsp;— К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2004.&nbsp;— 164 с.<ref>http://varnak.psend.com/lmasenko.html</ref>
* Мова і суспільство: Постколоніальний вимір.&nbsp;— К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2004.&nbsp;— 164 с.<ref>{{Cite web |url=http://varnak.psend.com/lmasenko.html |title=Архівована копія |accessdate=2 жовтня 2009 |archive-date=17 лютого 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090217120255/http://varnak.psend.com/lmasenko.html }}</ref>
* Мова і політика.&nbsp;— 2-ге вид., доп.&nbsp;— К. : Соняшник, 2004.&nbsp;— 120 с.<ref name="mp">http://www.vesna.org.ua/txt/masenkol/movpol/index.html</ref>
* Мова і політика.&nbsp;— 2-ге вид., доп.&nbsp;— К. : Соняшник, 2004.&nbsp;— 120 с.<ref name="mp">{{Cite web |url=http://www.vesna.org.ua/txt/masenkol/movpol/index.html |title=Архівована копія |accessdate=2 жовтня 2009 |archive-date=5 травня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090505182333/http://www.vesna.org.ua/txt/masenkol/movpol/index.html }}</ref>
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Masenko_Larysa/Ukrainska_mova_u_XX_st_Istoria_linhvotsydu/ Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду].&nbsp;— К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2005.&nbsp;— 399 с. (співавтор)<ref>[http://movahistory.org.ua/wiki/Українська_мова_у_ХХ_сторіччі:_історія_лінгвоциду Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду]</ref>
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Masenko_Larysa/Ukrainska_mova_u_XX_st_Istoria_linhvotsydu/ Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180215023546/http://chtyvo.org.ua/authors/Masenko_Larysa/Ukrainska_mova_u_XX_st_Istoria_linhvotsydu/ |date=15 лютого 2018 }}.&nbsp;— К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2005.&nbsp;— 399 с. (співавтор)<ref>{{Cite web |url=http://movahistory.org.ua/wiki/Українська_мова_у_ХХ_сторіччі%3A_історія_лінгвоциду |title=Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду |accessdate=19 квітня 2022 |archive-date=9 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210809163042/http://movahistory.org.ua/wiki/Українська_мова_у_ХХ_сторіччі:_історія_лінгвоциду }}</ref>
* Українська мова в соціолінгвістичному аспекті.&nbsp;— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.
* (У)мовна (У)країна.&nbsp;— К. : [[Темпора (видавництво)|Темпора]], 2008.&nbsp;— 88 с.
* (У)мовна (У)країна.&nbsp;— К. : [[Темпора (видавництво)|Темпора]], 2008.&nbsp;— 88 с.
* Język i społeczeństwo: wymiar postkolonialny / Przekł. i red. nauk. A. Bracki.&nbsp;— Gdańsk: Wyd-wo Uniwersytetu Gdańskiego, 2008.&nbsp;— 195 s.
* Język i społeczeństwo: wymiar postkolonialny / Przekł. i red. nauk. A. Bracki.&nbsp;— Gdańsk: Wyd-wo Uniwersytetu Gdańskiego, 2008.&nbsp;— 195 s.
Рядок 88: Рядок 89:
* Суржик: між мовою і «язиком».&nbsp;— К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2011.&nbsp;— 135 с.
* Суржик: між мовою і «язиком».&nbsp;— К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2011.&nbsp;— 135 с.
* Język i polityka / Przekł. i red. nauk. A. Bracki.&nbsp;— Gdańsk: Athenae Gedanenses, 2012.&nbsp;— 173 s.
* Język i polityka / Przekł. i red. nauk. A. Bracki.&nbsp;— Gdańsk: Athenae Gedanenses, 2012.&nbsp;— 173 s.
* Мова радянського тоталітаризму.<ref>[http://svoboda-news.com/svwp/засуджено-мову-радянського-тоталіта/ Засуджено мову радянського тоталітаризму] // Георгій Лук'янчук, 24 листопада, 2017. </ref><ref>[http://litakcent.com/2018/01/31/oberezhno-novomova-pro-novu-knizhku-larisi-masenko/ ''Селігей П.'' Обережно — новомова! (Про нову книжку Лариси Масенко)]</ref>&nbsp;— К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2017.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— ISBN 9786177023622.
* Мова радянського тоталітаризму.<ref>[http://svoboda-news.com/svwp/засуджено-мову-радянського-тоталіта/ Засуджено мову радянського тоталітаризму] // Георгій Лук'янчук, 24 листопада, 2017. </ref><ref>{{Cite web |url=https://litakcent.online/2018/01/31/oberezhno-novomova-pro-novu-knizhku-larisi-masenko/ |title=''Селігей П.'' Обережно — новомова! (Про нову книжку Лариси Масенко) |accessdate=15 березня 2018 |archive-date=15 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180315200030/http://litakcent.com/2018/01/31/oberezhno-novomova-pro-novu-knizhku-larisi-masenko/ }}</ref>&nbsp;— К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2017.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— ISBN 9786177023622.
* Суржик: між мовою і «язиком».&nbsp;— 2-ге вид., зі змінами і допов.&nbsp;— К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2019.&nbsp;— 232 с.
* Суржик: між мовою і «язиком».&nbsp;— 2-ге вид., зі змінами і допов.&nbsp;— К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2019.&nbsp;— 232 с.
* Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. — К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2020. — 176 c. — ISBN 978-617-7755-14-1.
* Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. — К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2020. — 176 c. — ISBN 978-617-7755-14-1.
Рядок 147: Рядок 148:
* Наближаємось до ірландської моделі? Мовні законопроекти в світлі комсомольської правди // Віче.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 65-68.
* Наближаємось до ірландської моделі? Мовні законопроекти в світлі комсомольської правди // Віче.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 65-68.
* Рецепти толерантності від нетолерантної влади // Слово Просвіти.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;43.&nbsp;— С. 14.
* Рецепти толерантності від нетолерантної влади // Слово Просвіти.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;43.&nbsp;— С. 14.
* [http://www.ji.lviv.ua/n35texts/masenko-surzhyk.htm Суржик як соціолінгвістичний феномен.] «[[Ї (часопис)|Ї]]» №&nbsp;35, 2004.
* [http://www.ji.lviv.ua/n35texts/masenko-surzhyk.htm Суржик як соціолінгвістичний феномен.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090414072530/http://www.ji.lviv.ua/n35texts/masenko-surzhyk.htm |date=14 квітня 2009 }} «[[Ї (часопис)|Ї]]» №&nbsp;35, 2004.
* Українська жаргонологія // Українська мова та література.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;38 (жовтень).&nbsp;— С. 3.
* Українська жаргонологія // Українська мова та література.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;38 (жовтень).&nbsp;— С. 3.
* Україна на переломі: національне і соціальне в повісті Тодося Осьмачки «Старший боярин» // Урок української.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— С. 45-49.
* Україна на переломі: національне і соціальне в повісті Тодося Осьмачки «Старший боярин» // Урок української.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— С. 45-49.
Рядок 172: Рядок 173:
* [https://web.archive.org/web/20180927204303/http://philology.knu.ua/files/library/polonist/19/30.pdf «Код Лесі Українки» в художньому дискурсі Оксани Забужко] // Київські полоністичні студії.&nbsp;— Т. ХІХ.&nbsp;— К. : Університет «Україна», 2012.&nbsp;— С. 187‒191.
* [https://web.archive.org/web/20180927204303/http://philology.knu.ua/files/library/polonist/19/30.pdf «Код Лесі Українки» в художньому дискурсі Оксани Забужко] // Київські полоністичні студії.&nbsp;— Т. ХІХ.&nbsp;— К. : Університет «Україна», 2012.&nbsp;— С. 187‒191.
* Типи мовної поведінки в сучасному слов'янському білінгвальному мегаполісі. Українські обрії: доповіді XV Міжнародного з'їзду славістів/НАН України, Укр. ком. славістів, Нац. б-ка України ім. ВІ Вернадського.&nbsp;— 2013. С. 173-196.
* Типи мовної поведінки в сучасному слов'янському білінгвальному мегаполісі. Українські обрії: доповіді XV Міжнародного з'їзду славістів/НАН України, Укр. ком. славістів, Нац. б-ка України ім. ВІ Вернадського.&nbsp;— 2013. С. 173-196.
* [https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/16-0113.pdf Шляхетна природа людини] // Дивослово.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 59‒63.
* [https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/16-0113.pdf Шляхетна природа людини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180927204859/https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/16-0113.pdf |date=27 вересня 2018 }} // Дивослово.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 59‒63.
* Слово куркуль в історико-етимологічному та соціально-політичному аспектах. Національна академія наук України. Українська мова. 2015. С. 24‒37
* Слово куркуль в історико-етимологічному та соціально-політичному аспектах. Національна академія наук України. Українська мова. 2015. С. 24‒37
* [http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10411/Masenko_Kontsept_yednosti.pdf Концепт єдності в мові радянського тоталітаризму] // Наукові записки НаУКМА. 2016. Том 189. Філологічні науки (Мовознавство).&nbsp;— С. 3‒6.
* [http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10411/Masenko_Kontsept_yednosti.pdf Концепт єдності в мові радянського тоталітаризму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171201044326/http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10411/Masenko_Kontsept_yednosti.pdf |date=1 грудня 2017 }} // Наукові записки НаУКМА. 2016. Том 189. Філологічні науки (Мовознавство).&nbsp;— С. 3‒6.


== У мережі ==
== У мережі ==
{{div col}}
{{div col}}
* [http://www.day.kiev.ua/123200 Як «вилікувати» державну мову?]
* [http://www.day.kiev.ua/123200 Як «вилікувати» державну мову?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050113235356/http://day.kiev.ua/123200/ |date=13 січня 2005 }}
* [https://dt.ua/CULTURE/movniy_konflikt_shlyahi_rozvyazannya.html Мовний конфлікт: шляхи розв'язання]
* [https://dt.ua/CULTURE/movniy_konflikt_shlyahi_rozvyazannya.html Мовний конфлікт: шляхи розв'язання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200322191621/https://dt.ua/CULTURE/movniy_konflikt_shlyahi_rozvyazannya.html |date=22 березня 2020 }}
* [https://dt.ua/SOCIETY/troyanskiy_kin_derzhavnoyi_dvomovnosti.html Троянський кінь державної двомовності]
* [https://dt.ua/SOCIETY/troyanskiy_kin_derzhavnoyi_dvomovnosti.html Троянський кінь державної двомовності] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200322191623/https://dt.ua/SOCIETY/troyanskiy_kin_derzhavnoyi_dvomovnosti.html |date=22 березня 2020 }}
* [http://www.umoloda.kiev.ua/number/863/285/31433/ Мовний щит]
* [http://www.umoloda.kiev.ua/number/863/285/31433/ Мовний щит] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110322040236/http://www.umoloda.kiev.ua/number/863/285/31433/ |date=22 березня 2011 }}
* [https://dt.ua/SOCIETY/dvi_movi_odna_derzhava.html Дві мови. Одна держава?]
* [https://dt.ua/SOCIETY/dvi_movi_odna_derzhava.html Дві мови. Одна держава?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200322191623/https://dt.ua/SOCIETY/dvi_movi_odna_derzhava.html |date=22 березня 2020 }}
* [http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?larisa_masenko_koli_ne_vedetsya_movna_politika_v_krayini__tse_tezh_politika&objectId=1116287 Коли не ведеться мовна політика в країні&nbsp;— це теж політика]
* [http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?larisa_masenko_koli_ne_vedetsya_movna_politika_v_krayini__tse_tezh_politika&objectId=1116287 Коли не ведеться мовна політика в країні&nbsp;— це теж політика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111113001317/http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?larisa_masenko_koli_ne_vedetsya_movna_politika_v_krayini__tse_tezh_politika&objectId=1116287 |date=13 листопада 2011 }}
* [http://vsiknygy.net.ua/interview/4713/ В Україні має бути українська мова]
* [http://vsiknygy.net.ua/interview/4713/ В Україні має бути українська мова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110518213737/http://vsiknygy.net.ua/interview/4713/ |date=18 травня 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20111223103521/http://dt.ua/EDUCATION/zakonoproekt_pro_movi_v_ukrayini_poglyad_lingvista-61078.html Законопроект «Про мови в Україні»: погляд лінгвіста]
* [https://web.archive.org/web/20111223103521/http://dt.ua/EDUCATION/zakonoproekt_pro_movi_v_ukrayini_poglyad_lingvista-61078.html Законопроект «Про мови в Україні»: погляд лінгвіста]
* [http://slovoprosvity.org/2010/12/10/лариса-масенко-«знищити-гуманітарну/ Знищити гуманітарну ауру неможливо]
* [http://slovoprosvity.org/2010/12/10/лариса-масенко-«знищити-гуманітарну/ Знищити гуманітарну ауру неможливо]
* [http://www.day.kiev.ua/197959/ Синдром залежності]
* [http://www.day.kiev.ua/197959/ Синдром залежності] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120919182828/http://www.day.kiev.ua/197959/ |date=19 вересня 2012 }}
* [http://www.historians.in.ua/index.php/intervyu/79-larysa-masenko-dumaiu-shcho-akademichne-seredovyshche-v-ukraini-isnuie-ale-vono-chy-ne-naikonservatyvnishe-z-pomizh-usikh-inshykh «Думаю, що академічне середовище в Україні існує, але воно чи не найконсервативніше з-поміж усіх інших».]
* [http://www.historians.in.ua/index.php/intervyu/79-larysa-masenko-dumaiu-shcho-akademichne-seredovyshche-v-ukraini-isnuie-ale-vono-chy-ne-naikonservatyvnishe-z-pomizh-usikh-inshykh «Думаю, що академічне середовище в Україні існує, але воно чи не найконсервативніше з-поміж усіх інших».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140814065613/http://www.historians.in.ua/index.php/intervyu/79-larysa-masenko-dumaiu-shcho-akademichne-seredovyshche-v-ukraini-isnuie-ale-vono-chy-ne-naikonservatyvnishe-z-pomizh-usikh-inshykh |date=14 серпня 2014 }}
* [https://web.archive.org/web/20120205091318/http://openstudy.org.ua/science/10868/ «Те, що написано в підручнику&nbsp;— не істина в останній інстанції»]
* [https://web.archive.org/web/20120205091318/http://openstudy.org.ua/science/10868/ «Те, що написано в підручнику&nbsp;— не істина в останній інстанції»]
* [https://web.archive.org/web/20120519121710/http://dt.ua/EDUCATION/zakonotvorche_neviglastvo-90946.html Законотворче невігластво]
* [https://web.archive.org/web/20120519121710/http://dt.ua/EDUCATION/zakonotvorche_neviglastvo-90946.html Законотворче невігластво]
* [https://web.archive.org/web/20160305165128/http://www.kirovograd.net/society/2011/11/30/larisa_masenko_movna_neviznachenist_%e2%80%94_zanepad_derzhavi.htm Мовна невизначеність&nbsp;— занепад держави]
* [https://web.archive.org/web/20160305165128/http://www.kirovograd.net/society/2011/11/30/larisa_masenko_movna_neviznachenist_%e2%80%94_zanepad_derzhavi.htm Мовна невизначеність&nbsp;— занепад держави]
* [http://tyzhden.ua/Columns/50/667 Україна безбатченків]
* [http://tyzhden.ua/Columns/50/667 Україна безбатченків] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120701155503/http://tyzhden.ua/Columns/50/667 |date=1 липня 2012 }}
* [http://tyzhden.ua/Columns/50/17284 Етнічна арифметика]
* [http://tyzhden.ua/Columns/50/17284 Етнічна арифметика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111214065238/http://tyzhden.ua/Columns/50/17284 |date=14 грудня 2011 }}
* [http://culture.unian.net/ukr/detail/192832 Російська мова&nbsp;— це ланцюг, який прив'язує Україну до радянського минулого]
* [http://culture.unian.net/ukr/detail/192832 Російська мова&nbsp;— це ланцюг, який прив'язує Україну до радянського минулого]
* [http://www.day.kiev.ua/223660 Двомовність по-білоруськи, або Мова та суверенітет]
* [http://www.day.kiev.ua/223660 Двомовність по-білоруськи, або Мова та суверенітет]
* [http://www.day.kiev.ua/227283 Ціна компромісу]
* [http://www.day.kiev.ua/227283 Ціна компромісу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120501000204/http://www.day.kiev.ua/227283 |date=1 травня 2012 }}
* [http://www.day.kiev.ua/229401 Яку мету насправді мають автори законопроекту]
* [http://www.day.kiev.ua/229401 Яку мету насправді мають автори законопроекту] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120614200506/http://www.day.kiev.ua/229401/ |date=14 червня 2012 }}
* [http://www.day.kiev.ua/230793/ Війна мов. За ким перемога?]
* [http://www.day.kiev.ua/230793/ Війна мов. За ким перемога?]
* [http://www.day.kiev.ua/234528 Європейська хартія як інструмент розколу країни]
* [http://www.day.kiev.ua/234528 Європейська хартія як інструмент розколу країни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121028142857/http://www.day.kiev.ua/234528/ |date=28 жовтня 2012 }}
* [http://slovoprosvity.org/2012/04/19/чому-я-пишу-українською/ Чому я пишу українською? Антоненко-Давидович про власний досвід формування мовної та національної свідомості]
* [http://slovoprosvity.org/2012/04/19/чому-я-пишу-українською/ Чому я пишу українською? Антоненко-Давидович про власний досвід формування мовної та національної свідомості] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120427174741/http://slovoprosvity.org/2012/04/19/чому-я-пишу-українською/ |date=27 квітня 2012 }}
* [http://dobrolucina.wordpress.com/2013/03/07/лариса-масенко-українська-мова-збер/ Лариса Масенко: «Українська мова зберігає потужну креативну енергетику»]
* [http://dobrolucina.wordpress.com/2013/03/07/лариса-масенко-українська-мова-збер/ Лариса Масенко: «Українська мова зберігає потужну креативну енергетику»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140310235353/http://dobrolucina.wordpress.com/2013/03/07/лариса-масенко-українська-мова-збер/ |date=10 березня 2014 }}
* [https://www.radiosvoboda.org/a/viyna-propahanda-rosiyska-mova/32101740.html Масована пропаганда Кремля. Як створювали міф про «велику російську мову»?]
* [https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayinska-mova-viyna/32040883.html Лінгвоцидна стратегія Кремля: у Росії хочуть «регулювати норми української мови» аж до злиття]
{{div col end}}
{{div col end}}


Рядок 209: Рядок 212:
== Література ==
== Література ==
* ''Гуменюк Т., Романюк С.'' Слово про вчителя // Дивослово.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— C. 47—49.
* ''Гуменюк Т., Романюк С.'' Слово про вчителя // Дивослово.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— C. 47—49.
* [http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1697 Лариса Терентіївна Масенко: Біобібліогр. покажчик] / Уклад. Т.&nbsp;О.&nbsp;Патрушева; авт. вступ. ст.: Л. Ткач, Н. Трач.&nbsp;— К., 2012.&nbsp;— 166 с.
* [http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1697 Лариса Терентіївна Масенко: Біобібліогр. покажчик] / уклад. Тетяна Патрушева; авт. вступ. ст.: Л. Ткач, Н. Трач; НаУКМА.&nbsp;— К., 2012.&nbsp;— 156 с.&nbsp;— Серія: «Вчені НаУКМА». ISBN 978-966-518-604-5
* [http://inmo.org.ua/assets/files/Selihey.%20Sociolinhvistyka%20pracya,%20natchnennya,%20poklykannya%20(2017).pdf ''Селігей П. О.'' Соціолінгвістика: праця, натхнення, покликання (До ювілею Лариси Масенко) // Мова: Класичне — модерне — постмодерне. — Вип.&nbsp;3. — К., 2017. — С. 6‒19.]
* [http://inmo.org.ua/assets/files/Selihey.%20Sociolinhvistyka%20pracya,%20natchnennya,%20poklykannya%20(2017).pdf ''Селігей П. О.'' Соціолінгвістика: праця, натхнення, покликання (До ювілею Лариси Масенко) // Мова: Класичне — модерне — постмодерне. — Вип.&nbsp;3. — К., 2017. — С. 6‒19.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180315134056/http://inmo.org.ua/assets/files/Selihey.%20Sociolinhvistyka%20pracya,%20natchnennya,%20poklykannya%20(2017).pdf |date=15 березня 2018 }}
* [http://slovoprosvity.org/2012/11/23/як-розбудити-розум-що-заснув/ «Як розбудити розум, що заснув?» // Слово Просвіти.&nbsp;— 2012.&nbsp;— 22–28 листоп.&nbsp;— №&nbsp;47.&nbsp;— С. 9.]
* [http://slovoprosvity.org/2012/11/23/як-розбудити-розум-що-заснув/ «Як розбудити розум, що заснув?» // Слово Просвіти.&nbsp;— 2012.&nbsp;— 22–28 листоп.&nbsp;— №&nbsp;47.&nbsp;— С. 9.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140911095052/http://slovoprosvity.org/2012/11/23/як-розбудити-розум-що-заснув/ |date=11 вересня 2014 }}
* [https://scholar.google.com.ua/citations?user=-mN36SkAAAAJ&hl=ua| Бібліометричний профіль Л.&nbsp;Т.&nbsp;Масенко в Google Академія.]
* [https://scholar.google.com.ua/citations?user=-mN36SkAAAAJ&hl=ua| Бібліометричний профіль Л.&nbsp;Т.&nbsp;Масенко в Google Академія.]


== Посилання ==
⚫
{{Бібліоінформація}}
{{wikiquote}}
* [https://esu.com.ua/article-64148 Масенко Лариса Терентіївна] «Енциклопедія Сучасної України»
* [https://iul-nasu.org.ua/personnel/masenko-larysa-terentiyivna Масенко Лариса Терентіївна] «[[Інститут української мови НАН України]]»
* [https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000017728 Масенко Лариса Терентіївна] «[[Національна академія наук України]]»
* [https://kubg.edu.ua/prouniversitet/vizytivka/klub-pochesnikh-profesoriv/716-.html Масенко Лариса Терентіївна] «[[Київський університет імені Бориса Грінченка]]»
* [http://publish-ukma.kiev.ua/ua/avtori/82-masenko-larisa.html Масенко Лариса Терентіївна] Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія»

⚫
{{Бібліоінформація|#f5f5f5}}
{{ВП-портали|Україна|Українська мова|Біографії}}
{{ВП-портали|Україна|Українська мова|Біографії}}
{{DEFAULTSORT:Масенко Лариса Терентіївна}}


[[Категорія:Українські мовознавці]]
[[Категорія:Українські мовознавці]]
Рядок 223: Рядок 233:
[[Категорія:Дослідники української мови]]
[[Категорія:Дослідники української мови]]
[[Категорія:Історики української мови]]
[[Категорія:Історики української мови]]
[[Категорія:Випускники Київського університету]]
[[Категорія:Науковці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні]]
[[Категорія:Науковці Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]
[[Категорія:Академіки АН вищої школи України]]
[[Категорія:Академіки АН вищої школи України]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Василя Стуса]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Василя Стуса]]
Рядок 232: Рядок 239:
[[Категорія:Лауреати премії імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Мешканці Роліту]]
[[Категорія:Мешканці Роліту]]
[[Категорія:Діячі «Просвіти»]]

Поточна версія на 03:03, 19 квітня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Масенко.
Лариса Масенко
Народилася14 листопада 1942(1942-11-14) (81 рік)
Безіменне, Енгельський район, Саратовська область, РРФСР, СРСР
Місце проживанняКиїв
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьмовознавиця, викладачка університету
Alma materФілологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1964)
Галузьукраїнська мова соціолінгвістика
ЗакладІнститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Вчене званняпрофесор
Науковий керівникЦілуйко Кирило Кузьмович
Аспіранти, докторантиТрач Надія Степанівна
У шлюбі зНіменко Андрій Васильович
ДітиНіменко Максим Андрійович
НагородиПремія ім. Б. Грінченка (2005)
Премія ім. О Гірника (2009)
Премія ім. В. Стуса (2010)
Премія ім. П. Могили (2011)
Премія ім. Д. Нитченка (2016)
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Масенко Лариса Терентіївна у Вікісховищі

Лари́са Тере́нтіївна Масе́нко (нар.14 листопада 1942, с. Безім'яне, тепер Енгельського муніципального району Саратовської обл. Російської Федерації) — українська мовознавиця, докторка філологічних наук (з 2006), професорка (з 2007), академік АН ВШ України (2010). Професорка кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України. Почесна професорка Київського університету імені Бориса Грінченка (2016). Членкиня Всеукраїнського товариства «Просвіта» (з 1996), комісії з української мови науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (з 2004) та експертної ради ВАК України (з 2008). Фахівчиня у галузі соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики, ономастики. Дружина художника Андрія Німенка, мати художника Максима Німенка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 14 листопада 1942 року в селі Безім'яне Саратовської області у сім'ї поета Тереня Масенка, який тоді працював репортером радіо­станції імені Тараса Шевченка у місті Саратов, куди родину евакуювали з Харкова під час Другої світової війни[1].

1959 році закінчила Київську середню школу № 52. У 1959—1964 роках навчалася на філологічному факультеті (відділення української мови та літератури) Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

У 1964—1991 роках працювала в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР на посадах: лаборантка, молодша наукова співробітниця, старша наукова співробітниця (відділ теорії та історії української мови, відділ культури мови).

1972 року Кандидатка філологічних наук, захистила кандидатську дисертацію «Гідронімія басейну Південного Бугу».

У 1991—1996 роках — старша наукова співробітниця Інституту української мови НАН України (відділ теорії мовної комунікації та соціолінгвістики). Згодом перейшла на викладацьку роботу. З 1996 р. — доцентка кафедри сучасної української мови Київського національного університету ім. Т. Шевченка. З серпня 2001 року — у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», завідувачка кафедри української мови (2001—2010), з 2010 року — професорка цієї кафедри.

2005 року захистила докторську дисертацію «Українська мова в соціолінгвістичному аспекті»[2].

Особисту бібліотеку з 2015 року передає Науковій бібліотеці НаУКМА[3].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Авторка праць із гідронімії України, співукладач «Словника гідронімів України» (1979) та «Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі» (1985). Має публікації з історії української літературної мови, поетики та мови класиків української літератури (Тарас Шевченко, Леся Українка, Григір Тютюнник) та сучасних письменників (Іван Драч, Валерій Шевчук, Оксана Забужко, Юрій Андрухович). У цих працях поєднує мовознавчий аналіз із літературознавчим, розкриває образний потенціал слова, проникаючи в глибинну структуру художнього тексту. Упорядник і авторка вступних статей до видань спадщини видатних українських мовознавців (Павло Житецький, Юрій Шевельов).

Починаючи з кінця 1980-х років активно опрацьовує соціолінгвістичну проблематику. Вивчає мовну ситуацію України, функціонування й стан сучасної української мови за умов масового українсько-російського білінгвізму, побутування мішаних форм мовлення. У її працях започатковано соціолінгвістичне обстеження Києва. Зокрема, визначено демографічну й комунікативну потужність української та російської мов у різних сферах міського життя, досліджено ставлення киян до обох мов і ступінь конфліктності міжмовних стосунків.

Досліджує специфіку радянської мовної політики в Україні та її наслідки, зокрема практику втручання партійних органів СРСР у внутрішній розвиток української мови. На підставі численних документів показала, що це втручання було спрямоване на штучне зближення української мови з російською й мало на меті подальшу ліквідацію української мови як незалежного мовного утворення.

Як провідна українська соціолінгвістка і експертка із питань мовної політики постійно виступає в засобах масової інформації з актуальних питань мовного життя України. Прагне донести до широкого загалу усвідомлення визначальної ролі української мови в розбудові суверенної держави. Привертає увагу громадськості до загроз, спричинених недосконалістю мовного законодавства, браком державної мовної політики та хибними кроками влади в розв'язанні проблем двомовного суспільства.

Бібліографія дослідниці налічує понад 300 публікацій. Учасниця багатьох українських і міжнародних наукових конференцій. Підготувала вісьмох кандидатів наук, науковий консультант двох докторських дисертацій. Створила свою школу соціолінгвістики.

Громадська активність

[ред. | ред. код]

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

Публікації

[ред. | ред. код]

Монографії, словники

[ред. | ред. код]
  • Власні назви і відтопонімічні утворення Інгуло-Бузького Межиріччя. — К. : Наук. думка, 1977. — 192 с. (співавтор).
  • Гідронімія Східного Поділля. — К. : Наук. думка, 1979. — 195 с.
  • Словник гідронімів України. — К. : Наук. думка, 1979. — 435 с. (співукладач)
  • Складні питання сучасного українського правопису. — К. : Наук. думка, 1980 (співавтор).
  • Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв'язках. — К. : Наук. думка, 1981 (співавтор).
  • Історія української мови. Лексикологія та фразеологія. — К. : Наук. думка, 1983 (співавтор).
  • Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. — К. : Наук. думка, 1985 (співукладач).
  • Жанри і стилі в історії української літературної мови. — К. : Наук. думка, 1989 (співавтор).
  • Культура української мови: Довідник. — К. : Либідь, 1990. — 303 с. (співавтор).
  • Українські імена і прізвища. — К. : Т-во «Знання» УРСР, 1990. — 48 с.
  • Мова і політика. — 1-е вид. — К. : Соняшник, 1999. — 100 с.[6]
  • Мовна ситуація Києва: День сьогоднішній та прийдешній. — К. : Видавництво: «КМ Академія», 2001. — 92 с. ISBN: 966-518-128-9
  • У вавилонському полоні: Теми національної та соціальної неволі у драматургії Лесі Українки. — К. : Соняшник, 2002. — 152 с.
  • Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2004. — 164 с.[7]
  • Мова і політика. — 2-ге вид., доп. — К. : Соняшник, 2004. — 120 с.[6]
  • Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2005. — 399 с. (співавтор)[8]
  • Українська мова в соціолінгвістичному аспекті. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.
  • (У)мовна (У)країна. — К. : Темпора, 2008. — 88 с.
  • Język i społeczeństwo: wymiar postkolonialny / Przekł. i red. nauk. A. Bracki. — Gdańsk: Wyd-wo Uniwersytetu Gdańskiego, 2008. — 195 s.
  • Нариси з соціолінгвістики. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2010. — 243 с.
  • Суржик: між мовою і «язиком». — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2011. — 135 с.
  • Język i polityka / Przekł. i red. nauk. A. Bracki. — Gdańsk: Athenae Gedanenses, 2012. — 173 s.
  • Мова радянського тоталітаризму.[9][10] — К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2017. — 240 с. — ISBN 9786177023622.
  • Суржик: між мовою і «язиком». — 2-ге вид., зі змінами і допов. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2019. — 232 с.
  • Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. — К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2020. — 176 c. — ISBN 978-617-7755-14-1.
  • Образне слово в художньому тексті. — К.: Бібліотечка «Дивослова», 2021. — 64 c.

Упорядник, автор вступних статей

[ред. | ред. код]
  • Земна нев'януча краса (Українська пейзажна лірика). — К. : Дніпро, 1986.
  • Житецький П. Г. Вибрані праці. Філологія. — К. : Наук. думка, 1987.
  • Підмогильний В., Плужник Є. «Російсько-український фразеологічний словник. Фразеологія ділової мови». — К. : УКСП «Кобза», 1993. — 248 с.
  • Соловей Д. Втрата орієнтиру: українська інтелігенція у визвольних змаганнях. — К. : Час, 1998. — 66 с.
  • Шевельов Ю. В. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900—1941): Стан і статус. — Чернівці: Рута, 1998. — 207 с.
  • Шевельов Ю. В. Портрети українських мовознавців. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2002. — 132 с.
  • Шевельов Ю. В. Вибрані праці: у 2 кн. — Кн. 1: Мовознавство. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2008. — 584 с.
  • Шевельов Ю. В. З історії незакінченої війни. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2009. — 471 с.

Статті останніх років

[ред. | ред. код]
  • До проблеми спадкоємності старої писемної традиції в новій українській літературній мові // Мовознавство. — 1995. — № 4—5. — С. 39—45.
  • Визначальні мотиви «Польових досліджень з українського сексу» // Слово і час. — 1997. — № 2. — С. 28—31.
  • Їхнє зло прийшло перед лице моє // Кур'єр Кривбасу. — 1998. — № 3. — С. 145—152.
  • Читаючи «Спогади» Павла Скоропадського // Слово і час. — 1998. — № 12. — С. 70—75.
  • Мова держави — мова влади // Урок української. — 1999. — № 4—5. — С. 7—10.
  • Народна мова чи мовна патологія? // Урок української. — 1999. — № 7—8. — С. 14—17.
  • «Щоденники» Сергія Єфремова як історичне й філологічне джерело // Дивослово. — 2000. — № 1. — С. 10—13.
  • Цінне джерело // Урок української. — 2000. — № 1. — С. 20—23.
  • «Не сійте зради на моїй землі» // Урок української. — 2000. — № 2. — С. 40—41.
  • Пророк і фарисей // Урок української. — 2000. — № 3. — С. 39—44.
  • Міф та реальність в оповіданні Валерія Шевчука «Самсон» // Українська мова та література. — 1999. — № 31.
  • Образ Мазепи в поезії Шевченка і Пушкіна // Дивослово. — 2000. — № 12. — С. 8-11.
  • Дослідження про українську літературну мову на Буковині // газ. Українська мова та література. — 2000. — № 47. — С. 1-2.
  • У пошуках слова // газ. Українська мова та література. — 2001. — № 1. — С. 4-5.
  • Чому загинули Гонтині діти? // газ. Українська мова та література. — 2001. — № 4. — С. 6-7. .
  • Леся Українка про публіцистичний стиль // газ. Українська мова та література. — 2001. — № 6. — С. 3.
  • Ні, правда для неї ніколи не була тільки словом // Урок української. — 2001. — № 2. т. C.4-7.
  • У пошуках слова // Українська культура. — 2001. — № 3. — С. 10.
  • «…Слово брехнею підбите…» (З приводу книжки О. Бузини) // Слово і час. — 2001. — № 3. — С. 54-60.
  • Шевченко і Мазепа чи Пушкін і Петро? // Урок української. — 2001. — № 3. — С. 8-11.
  • Чому загинули Гонтині діти? // Кур'єр Кривбасу. — 2001. — № 4. — С. 180—190.
  • Мовно-культурна ситуація в Україні // Дивослово. — 2001. — № 10. — С. 7-11.
  • Старі джерела нових проектів мовно-культурного розвитку України // Дивослово. — 2001. — № 11. — С. 9-13.
  • Іржава логіка «желєзних» // Урок української. — 2002. — № 9.
  • Мовна стійкість і мовна стабільність // Наукові записки НаУКМА. — 2002. — Т. 20: Філологічні науки. — С. 11-14.
  • Соціопсихологічні чинники провалу мовно-культурної політики України // Український альманах 2002. — Варшава, 2002. — С. 95-100
  • Стає маразмом «навіки разом» // Дивослово. — 2002. — № 1. — С. 8-9.
  • Суржик як соціолінгвістичний феномен // Дивослово. — 2002. — № 3. — С. 11-13.
  • Річ не просто в мовній проблемі. Річ у тенденції до розпаду єдиної держави за мовною ознакою // Віче. — 2003. — № 4. — С. 54-57.
  • Юрій Шевельов — видатний український мовознавець // Дивослово. — 2003. — № 1. — С. 60-63.
  • Слово писане — слово мовлене: Про книжно-писемні й усно-розмовні різновиди української літературної мови // Дивослово. — 2003. — № 2. — С. 22-24.
  • Для цієї влади ми — безголоса меншість // Урок української. — 2003. — № 7. — С. 11-12.
  • Свято мовознавства в Україні // Українська мова та література. — 2003. — № 18. — С. 3-4.
  • До проблеми вульгаризації мови // Дивослово. — 2003. — № 6. — С. 20-21.
  • Лінгвокультурологія і стратегія мовної політики в дослідженні Романа Кіся // Дивослово. — 2003. — № 12. — С. 12-15.
  • Альтернативне мовознавство шістдесятників // Українська мова. — 2004. — № 2. — С. 25-38.
  • Шевельов і Гончар. Здобутки і втрати українського літературознавства // газ. Українська мова та література. — 2004. — № 16. — С. 3-6.
  • Доба українізації 20-х років 20 ст.: засади освітньої й культурної політики Миколи Скрипника // Дивослово. — 2004. — № 5. — С. 27-30.
  • Мова і нація // Київський журналіст. — 2004. — № 1. — С. 17-24.
  • Ми — нація, а не «малороси»! (Соціальна стратифікація української мови. Мовне середовище) // Столичний регіон. — 2004. — № 1. — С. 103—114.
  • Наближаємось до ірландської моделі? Мовні законопроекти в світлі комсомольської правди // Віче. — 2005. — № 5. — С. 65-68.
  • Рецепти толерантності від нетолерантної влади // Слово Просвіти. — 2004. — № 43. — С. 14.
  • Суржик як соціолінгвістичний феномен. [Архівовано 14 квітня 2009 у Wayback Machine.] «Ї» № 35, 2004.
  • Українська жаргонологія // Українська мова та література. — 2006. — № 38 (жовтень). — С. 3.
  • Україна на переломі: національне і соціальне в повісті Тодося Осьмачки «Старший боярин» // Урок української. — 2006. — № 10. — С. 45-49.
  • Стратегії культурного розлучення // Дивослово. — 2006. — № 11. — С. 44-46.
  • Назва Помаранчевої революції в лінгвокультурологічному контексті // Урок української. — 2006. — № 7. — С. 31—34.
  • Євразійський простір: погляд з України // Урок української. — 2007. — № 4. — С. 51-53.
  • Українська соціолінгвістика: історія, стан, перспективи // Українська мова. — 2007. — № 1. — С. 3-19.
  • Мовна гра в літературній антропонімії роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів» // Урок української. — 2007. — № 6. — С. 18—20.
  • Суржик у системі розмовних форм побутування української мови // Дивослово. — 2007. — № 12. — С. 26—31.
  • Одвічна сув'язь мови і ментальності // Дивослово. — 2007. — № 12. — С. 59—60.
  • Чому загинули Гонтині діти? // Кур'єр Кривбасу. — 2001. — № 137. — С. 180—189.
  • Мічена карта: «Європейська хартія регіональних або меншинних мов» у контексті українських реалій // Літературна Україна. — 2008. — 14 лютого. — С. 1, 3.
  • Українська соціолінгвістика: вивчення проблем мовної політики // Українська мова. — 2008. — № 1. — С. 13-23.
  • Мічена карта: «Європейська хартія регіональних або меншинних мов» у контексті українських реалій // Науковий світ. — 2008. — № 7. — С. 26-27.
  • Повернення репресованих слів // Дивослово. — 2008. — № 12. — С. 59—60.
  • Український пуризм: міф чи реальність? // Дивослово. — 2009. — № 7/8. — С. 48—51.
  • Мовна історія України в дослідженнях австрійського славіста // Дивослово. — 2009. — № 12. — С. 57—59.
  • На сторожі духовного спадку // Дивослово. — 2010. — № 1. — С. 41-47.
  • Польський славіст про українсько-російську вербальну «дорогу навпростець» // Українська мова. — 2010. — № 4. — С. 149‒153.
  • Суржик у сучасній художній літературі // Дивослово. — 2011. — № 4. — С. 25‒30.
  • Соціорівні української мови в комунікативному просторі сучасного міста // Дивослово. — 2011. — № 6. — С. 34‒37.
  • Нове періодичне видання з соціолінгвістики // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 117‒123.
  • Сміхова культура як стратегія приниження мови в ситуації субординативного білінгвізму. Львівський національний університет ім. Івана Франка. Мова і суспільство. 2011. С. 93–100.
  • «Код Лесі Українки» в художньому дискурсі Оксани Забужко // Київські полоністичні студії. — Т. ХІХ. — К. : Університет «Україна», 2012. — С. 187‒191.
  • Типи мовної поведінки в сучасному слов'янському білінгвальному мегаполісі. Українські обрії: доповіді XV Міжнародного з'їзду славістів/НАН України, Укр. ком. славістів, Нац. б-ка України ім. ВІ Вернадського. — 2013. С. 173-196.
  • Шляхетна природа людини [Архівовано 27 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Дивослово. — 2013. — № 1. — С. 59‒63.
  • Слово куркуль в історико-етимологічному та соціально-політичному аспектах. Національна академія наук України. Українська мова. 2015. С. 24‒37
  • Концепт єдності в мові радянського тоталітаризму [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Наукові записки НаУКМА. 2016. Том 189. Філологічні науки (Мовознавство). — С. 3‒6.

У мережі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мова як «байрактар», мова як код: до ювілею соціолінгвістки Лариси Масенко «Радіо Свобода»
  2. ↑ Лариса Масенко У краінська мова в соціолінгвістичному аспекті
  3. ↑ Паспорт колекції (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  4. ↑ Премія імені Петра Могили. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
  5. ↑ Оголошено лауреатів премії за оборону українського слова. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
  6. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 2 жовтня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 2 жовтня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 19 квітня 2022.
  9. ↑ Засуджено мову радянського тоталітаризму // Георгій Лук'янчук, 24 листопада, 2017.
  10. ↑ Селігей П. Обережно — новомова! (Про нову книжку Лариси Масенко). Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Масенко Лариса Терентіївна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Масенко_Лариса_Терентіївна&oldid=42347603