Бережанська міська громада: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Громада України |
{{Громада України |
||
|назва |
|назва = Бережанська міська |
||
|прапор |
|прапор = |
||
|герб |
|герб = |
||
|мапа |
|мапа = |
||
|регіон |
|регіон = Тернопільська |
||
|район |
|район = |
||
|облікова картка = |
|облікова картка = |
||
|площа |
|площа = 244.0 |
||
|населення |
|населення = 26817 |
||
|рік |
|рік = 2020 |
||
|міста |
|міста = 1 |
||
|села = 20 |
|||
|смт = 0 |
|||
|селища = 0 |
|||
|села = 20 |
|||
|рада = [[Бережанська міська рада]] |
|||
|селища = 0 |
|||
|голова громади = [[Бортник Ростислав Богданович|Ростислав Богданович Бортник]] |
|||
|рада = [[Бережанська міська рада]] |
|||
|адреса = |
|||
|голова громади = [[Бортник Ростислав Богданович|Ростислав Богданович Бортник]] |
|||
|код громади = |
|||
|адреса = |
|||
|код громади = |
|||
|поштові індекси = |
|поштові індекси = |
||
|вебсторінка |
|вебсторінка = |
||
}} |
}} |
||
'''Бережанська міська громада''' — [[список територіальних громад Тернопільської області|територіальна громада]] в Україні, в [[Тернопільський район|Тернопільському районі]] [[Тернопільська область|Тернопільської области]]. Адміністративний центр — м. [[Бережани]]. |
'''Бережанська міська громада''' — [[список територіальних громад Тернопільської області|територіальна громада]] в Україні, в [[Тернопільський район|Тернопільському районі]] [[Тернопільська область|Тернопільської области]]. Адміністративний центр — м. [[Бережани]]. |
||
Бережанська міська територіальна громада розташована на заході Тернопільської області і межує на півночі з Львівською областю. |
|||
Площа громади — 244,0 км², населення — {{Formatnum: 26817}} осіб (2020).<ref name="д2020">[https://decentralization.gov.ua/newgromada/4584 Бережанська територіальна громада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926171930/https://decentralization.gov.ua/newgromada/4584 |date=26 вересня 2020 }} // Децентралізація</ref> |
|||
Загальна площа території - 242,5 км² |
|||
Утворена 2 листопада 2018 року шляхом об'єднання [[Бережанська міська рада|Бережанської міської ради]] та [[Посухівська сільська рада (Бережанський район)|Посухівської сільської ради]] Бережанського району.<ref>{{ВВРУ|2019|7|66}}</ref> |
|||
Станом на 1 січня 2023 року чисельність населення громади складає 26592 особи, з яких 3168 – діти. |
|||
Внутрішньо переміщених осіб – 2552 особи |
|||
До складу громади входить 21 населений пункт: місто Бережани- адміністративний центр та 20 сіл. |
|||
Утворена 2 листопада 2018 року шляхом об'єднання [[Бережанська міська рада|Бережанської міської ради]] та [[Посухівська сільська рада (Бережанський район)|Посухівської сільської ради]] Бережанського району<ref>{{ВВРУ|2019|7|66}}</ref>. |
|||
'''Історія''' |
|||
Адмінстативний центр громади – місто Бережани належать до найдавніших українських поселень. Перша письмова згадка про місто датується 1375 р. У 1530 р. Бережанам набули статус міста і Магдебурзьке право. |
|||
Упродовж своєї історії Бережани були торговельно-ремісничим, культурно-освітнім та адміністративним центром. |
|||
Поширеними ремеслами були шевство, столярство, різьба по дереву. Частина міщан вела дрібну торгівлю, обробляла землю, прислуговувала в замку тощо. Розвитку Бережан як торговельного центру сприяло зручне географічне положення, - через місто проходив один із шляхів, що вели із західних країн у Причорномор'я. Тут торгували зерном, мукою, шкірами, медом, рибою, ремісничими виробами, зокрема гончарними і дерев'янимии, а також тканинами, зброєю, жіночими прикрасами. Тут поступово почали селитися купці з найвіддаленіших куточків України, Польщі, Вірменії. Значний відсоток населення Бережан становили євреї, які займалися переважно торгівлею. |
|||
У 1554 р. в Бережанах закінчується спорудження кам'яного замку, який згодом - у 1570 р. та в першій чверті XVII ст.- було зміцнено й розбудовано. На відміну від інших твердинь він споруджений не на високій, неприступній горі, а в глибокій заболоченій річковій долині — на острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи. Крім цих природних факторів, обороноздатність замку забезпечували глибокі рови з водою та високі вали. Середньовічні Бережани мали розвинену систему позазамкових укріплень. У 1683 р. до числа оборонних споруд міста долучився збудований під горою Сторожиська монастир бернардинів з Миколаївським костьолом. У 1742 р. його було оперезано міцним фортечним муром. Таким чином Бережани, крім замку, який захищав їх зі сходу, дістали надійний бастіон також із заходу й перетворилися в одне з найбільш обороноздатних міст краю. |
|||
[[Файл:Троїцький собор у Бережанах, фото 2.JPG|міні|313x313пкс]] |
|||
Бережанський замок відігравав неабияку роль в обороні Поділля. Жодного разу нападники не змогли здобути його: захищаючи твердиню, люди відстоювали рідну землю. Не встояв замок лише у 1648 р. перед селянсько-козацькими загонами Богдана Хмельницького коли міщани-українці підтримали козаків і допомогли штурмувати замок. На початку XVIII ст. у Бережанському замку кілька разів побував вождь угорських повстанців Ференц Ракоці ІІ - керівник антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр., князь Трансільванії (Семигороддя). Тут він написав і проголосив свою знамениту “Відозву”. |
|||
У 1772 р., після першого поділу Польщі, західноукраїнські землі відійшли до складу Австрійської імперії. За новим адміністративним поділом 1781 р. Галичина ділилася на циркули (округи), а ті, в свою чергу,- на повіти. Центром одного з округів (їх на Тернопільщині було три) стали Бережани. Такий адміністративний поділ у краї зберігався в основному аж до 1867 р. |
|||
Наприкінці XVIII - на початку XIX ст. архітектурно склався центральний майдан Бережан. Посередині чотирикутної, добре впорядкованої площі споруджено на дубових палях ратушу з високою годинниковою вежею. Згодом до ратуші добудовано крила, що утворили чотирикутник з невеличким внутрішнім двориком. Навколо площі з усіх боків вишикувалися ряди переважно триповерхових житлових будівель, унизу яких містилися крамниці, склади. |
|||
У 1805 році до Бережан із Збаража перенесено гімназію. З Бережанської гімназії вийшло чимало видатних діячів науки і культури, зокрема: Маркіян, відомий польський композитор Антон, польський журналіст, публіцист та поет, один із керівників створеної під час революції 1848 р. Центральної ради народової у Львові Ян Добжанський; автор цінних праць з історії та археології Галичини, український історик, професор Ізидор Шараневич; польський філолог Тадеуш Мандибур,; український філолог Михайло Осадца; польський бібліограф й історик польської літератури Владислав Вислоцький; український письменник, батько Богдана Лепкого Марко Мурава; культурно-освітній діяч, видавець і літературознавець Василь Лукич (В. Л. Левицький). |
|||
Пожвавленню економіки Бережан (спричинене реформою 1848 р. ) сприяло будівництво залізниць. У 1894 р. залізнична колія сполучила Бережани з Тернополем, на початку XX ст. прокладено колію, що вела до Рогатина, а в 1909 р.- до Підгаєць. Промислове обличчя Бережан на початку XX ст. складали : дві цегельні, броварня,, медоварня, три фабрики газованої води, фабрика лойових свічок і мила, два млини (один - із сукновальнею і тартаком), сірникова фабрика і лісопильний завод. Поблизу Бережан, у Новій Греблі, діяла папірня, яка в 1909 р. за кількістю робітників посідала друге місце серед споріднених підприємств Галичини. |
|||
Незважаючи на появу деяких фабрик і заводів, населення Бережанщини наприкінці XIX - на початку XX ст. займалося, як і віками перед тим, в основному сільським господарством. |
|||
У серпні-вересні 1916 у боях на горі Лисоня поблизу Бережан Легіон УСС героїчно стримував натиск російської армії; місто зазнало значних руйнувань. |
|||
У листопаді 1918 - липні 1919 — повітовий центр ЗУНР. В Бережанському замку розташовувалась Начальна команда (генштаб) УГА. Упродовж 1919–1939 рр. місто перебувало під владою Польщі та було адміністративним центром сільської гміни Бережани. Від вересня 1939 - у складі УРСР; згодом — райцентр. |
|||
Згідно з Постановою Верховної ради України від 13 травня 2015 року Бережани набули статусу міста обласного значення. |
|||
Сучасні Бережани – це архітектурний ансамбль історичного ареалу, який доносить до нас визначні архітектурно-стильові елементи попередніх епох, що формує своєрідну візитну картку нашого міста. Завдання зі збереження та пізнання цього історичного духу нашого міста постає перед міською владою і є пріоритетним напрямом діяльності органу місцевого самоврядування в тісній співпраці з Державним історико-архітектурним заповідником в м. Бережани. Зберегти оригінальність та неповторність Бережан-міста традиційного й міста сучасного, де традиційне повинно бути рушієм сучасного. |
|||
'''ПАМЯТКИ АРХІТЕТКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ''' |
|||
1. Ратуша(1803-1811 рр. мур.) пл. Ринок, 1; |
|||
'''Бережанська ратуша.''' |
|||
[[Файл:Бережани Ратуша.jpg|міні|336x336пкс|Ратуша м. Бережани]] |
|||
2. Церква св. Трійці (1626-поч. ХХ ст. мур.) пл. Ринок, 12; |
|||
'''Церква Пресвятої Трійці''' |
|||
[[Файл:Бережани, Церква Пресвятої Трійці.jpg|альт=Бережани, Церква Пресвятої Трійці|міні|339x339пкс|'''Бережани, Церква Пресвятої Трійці''']] |
|||
3. Костел Різдва Діви Марії (св. Петра та Павла) (1600 р. мур.) вул. Братів Лепких; |
|||
'''Костел св. Петра та Павла''' |
|||
[[Файл:Костел Різдва Діви Марії Бережани.jpg|міні|338x338пкс|Костел Різдва Діви Марії]] |
|||
4. Дзвіниця костелу Різдва Діви Марії (св. Петра та Павла) вул. Братів Лепких |
|||
'''Дзвінниця костелу св. Петра та Павла''' |
|||
5.Замок (XVI-XVIII ст. мур.) вул. І. Франка; |
|||
'''Бережанський замок''' |
|||
[[Файл:Бережанський замок!.jpg|альт=Бережанський замок|міні|337x337пкс|'''Бережанський замок''']] |
|||
6.Каплиця св. Трійці (1554 р. мур.) вул. І. Франка; |
|||
'''Замкова каплиця''' |
|||
[[Файл:Бережа́нський за́мок, вид на Костел Святої Трійці.jpg|міні|337x337пкс|Каплиця св. Трійці (1554 р. мур.) вул. І. Франка]] |
|||
7. Костел св. Миколая монастиря ордену Бернардинів (1630-1683 рр. мур.) вул. Костельна; |
|||
'''Церква Пратулинських мучеників, колишній костел святого Миколая монастиря бернардинів''' |
|||
8. Церква св. Миколая (1691р., дер.) вул. Шевченка; |
|||
'''Церква Св.Миколая (на Адамівці)''' |
|||
9. Палацово –парковий комплекс (XVIII ст.) с. Рай |
|||
'''Раївський мисливський палац''' |
|||
[[Файл:Раївський мисливський палац..JPG|альт=Раївський мисливський палац|міні|335x335пкс|'''Раївський мисливський палац''']] |
|||
[[Файл:Соборна площа і голуби.jpg|альт=Площа Ринок в Бережанах|міні|356x356пкс|'''Площа Ринок в Бережанах''']] |
|||
'''Площа Ринок в Бережанах''' |
|||
== Населені пункти == |
== Населені пункти == |
||
До складу громади входять 1 місто ([[Бережани]]) і 20 сіл<ref name="д2020" />: |
До складу громади входять 1 місто ([[Бережани]]) і 20 сіл<ref name="д2020">[https://decentralization.gov.ua/newgromada/4584 Бережанська територіальна громада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926171930/https://decentralization.gov.ua/newgromada/4584|date=26 вересня 2020}} // Децентралізація</ref>: |
||
* [[Баранівка (Тернопільський район)|Баранівка]] |
* [[Баранівка (Тернопільський район)|Баранівка]] |
||
* [[Біще]] |
* [[Біще]] |
||
Рядок 37: | Рядок 134: | ||
* [[Комарівка (Тернопільський район)|Комарівка]] |
* [[Комарівка (Тернопільський район)|Комарівка]] |
||
* [[Краснопуща]] |
* [[Краснопуща]] |
||
* [[Куропатники ( |
* [[Куропатники (Тернопільський район)|Куропатники]] |
||
* [[Лісники (Тернопільський район)|Лісники]] |
* [[Лісники (Тернопільський район)|Лісники]] |
||
* [[Надрічне (Бережанська міська громада)|Надрічне]] |
* [[Надрічне (Бережанська міська громада)|Надрічне]] |
||
Рядок 53: | Рядок 150: | ||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
{{Бережанська міська громада|nocat=1}} |
|||
{{Тернопільська область}} |
{{Тернопільська область}} |
||
{{Ukraine-geo-stub}} |
{{Ukraine-geo-stub}} |
Поточна версія на 13:00, 17 серпня 2024
Бережанська міська територіальна громада | |
---|---|
Основні дані | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Код КАТОТТГ | UA61040030000060956 |
Утворена | 2 листопада 2018 року |
Адмін. центр | Бережани |
Територія та населення | |
Площа | 244,0 км² |
Населення | 26 817 осіб (2020) |
Густота | 109,91 осіб/км² |
Населені пункти | |
Міста | 1 |
Селища | 0 |
Села | 20 |
Органи влади | |
Рада | Бережанська міська рада |
Голова громади | Ростислав Богданович Бортник |
Бережанська міська громада — територіальна громада в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської области. Адміністративний центр — м. Бережани.
Бережанська міська територіальна громада розташована на заході Тернопільської області і межує на півночі з Львівською областю.
Загальна площа території - 242,5 км²
Станом на 1 січня 2023 року чисельність населення громади складає 26592 особи, з яких 3168 – діти.
Внутрішньо переміщених осіб – 2552 особи
До складу громади входить 21 населений пункт: місто Бережани- адміністративний центр та 20 сіл.
Утворена 2 листопада 2018 року шляхом об'єднання Бережанської міської ради та Посухівської сільської ради Бережанського району[1].
Історія
Адмінстативний центр громади – місто Бережани належать до найдавніших українських поселень. Перша письмова згадка про місто датується 1375 р. У 1530 р. Бережанам набули статус міста і Магдебурзьке право.
Упродовж своєї історії Бережани були торговельно-ремісничим, культурно-освітнім та адміністративним центром.
Поширеними ремеслами були шевство, столярство, різьба по дереву. Частина міщан вела дрібну торгівлю, обробляла землю, прислуговувала в замку тощо. Розвитку Бережан як торговельного центру сприяло зручне географічне положення, - через місто проходив один із шляхів, що вели із західних країн у Причорномор'я. Тут торгували зерном, мукою, шкірами, медом, рибою, ремісничими виробами, зокрема гончарними і дерев'янимии, а також тканинами, зброєю, жіночими прикрасами. Тут поступово почали селитися купці з найвіддаленіших куточків України, Польщі, Вірменії. Значний відсоток населення Бережан становили євреї, які займалися переважно торгівлею.
У 1554 р. в Бережанах закінчується спорудження кам'яного замку, який згодом - у 1570 р. та в першій чверті XVII ст.- було зміцнено й розбудовано. На відміну від інших твердинь він споруджений не на високій, неприступній горі, а в глибокій заболоченій річковій долині — на острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи. Крім цих природних факторів, обороноздатність замку забезпечували глибокі рови з водою та високі вали. Середньовічні Бережани мали розвинену систему позазамкових укріплень. У 1683 р. до числа оборонних споруд міста долучився збудований під горою Сторожиська монастир бернардинів з Миколаївським костьолом. У 1742 р. його було оперезано міцним фортечним муром. Таким чином Бережани, крім замку, який захищав їх зі сходу, дістали надійний бастіон також із заходу й перетворилися в одне з найбільш обороноздатних міст краю.
Бережанський замок відігравав неабияку роль в обороні Поділля. Жодного разу нападники не змогли здобути його: захищаючи твердиню, люди відстоювали рідну землю. Не встояв замок лише у 1648 р. перед селянсько-козацькими загонами Богдана Хмельницького коли міщани-українці підтримали козаків і допомогли штурмувати замок. На початку XVIII ст. у Бережанському замку кілька разів побував вождь угорських повстанців Ференц Ракоці ІІ - керівник антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр., князь Трансільванії (Семигороддя). Тут він написав і проголосив свою знамениту “Відозву”.
У 1772 р., після першого поділу Польщі, західноукраїнські землі відійшли до складу Австрійської імперії. За новим адміністративним поділом 1781 р. Галичина ділилася на циркули (округи), а ті, в свою чергу,- на повіти. Центром одного з округів (їх на Тернопільщині було три) стали Бережани. Такий адміністративний поділ у краї зберігався в основному аж до 1867 р.
Наприкінці XVIII - на початку XIX ст. архітектурно склався центральний майдан Бережан. Посередині чотирикутної, добре впорядкованої площі споруджено на дубових палях ратушу з високою годинниковою вежею. Згодом до ратуші добудовано крила, що утворили чотирикутник з невеличким внутрішнім двориком. Навколо площі з усіх боків вишикувалися ряди переважно триповерхових житлових будівель, унизу яких містилися крамниці, склади.
У 1805 році до Бережан із Збаража перенесено гімназію. З Бережанської гімназії вийшло чимало видатних діячів науки і культури, зокрема: Маркіян, відомий польський композитор Антон, польський журналіст, публіцист та поет, один із керівників створеної під час революції 1848 р. Центральної ради народової у Львові Ян Добжанський; автор цінних праць з історії та археології Галичини, український історик, професор Ізидор Шараневич; польський філолог Тадеуш Мандибур,; український філолог Михайло Осадца; польський бібліограф й історик польської літератури Владислав Вислоцький; український письменник, батько Богдана Лепкого Марко Мурава; культурно-освітній діяч, видавець і літературознавець Василь Лукич (В. Л. Левицький).
Пожвавленню економіки Бережан (спричинене реформою 1848 р. ) сприяло будівництво залізниць. У 1894 р. залізнична колія сполучила Бережани з Тернополем, на початку XX ст. прокладено колію, що вела до Рогатина, а в 1909 р.- до Підгаєць. Промислове обличчя Бережан на початку XX ст. складали : дві цегельні, броварня,, медоварня, три фабрики газованої води, фабрика лойових свічок і мила, два млини (один - із сукновальнею і тартаком), сірникова фабрика і лісопильний завод. Поблизу Бережан, у Новій Греблі, діяла папірня, яка в 1909 р. за кількістю робітників посідала друге місце серед споріднених підприємств Галичини.
Незважаючи на появу деяких фабрик і заводів, населення Бережанщини наприкінці XIX - на початку XX ст. займалося, як і віками перед тим, в основному сільським господарством.
У серпні-вересні 1916 у боях на горі Лисоня поблизу Бережан Легіон УСС героїчно стримував натиск російської армії; місто зазнало значних руйнувань.
У листопаді 1918 - липні 1919 — повітовий центр ЗУНР. В Бережанському замку розташовувалась Начальна команда (генштаб) УГА. Упродовж 1919–1939 рр. місто перебувало під владою Польщі та було адміністративним центром сільської гміни Бережани. Від вересня 1939 - у складі УРСР; згодом — райцентр.
Згідно з Постановою Верховної ради України від 13 травня 2015 року Бережани набули статусу міста обласного значення.
Сучасні Бережани – це архітектурний ансамбль історичного ареалу, який доносить до нас визначні архітектурно-стильові елементи попередніх епох, що формує своєрідну візитну картку нашого міста. Завдання зі збереження та пізнання цього історичного духу нашого міста постає перед міською владою і є пріоритетним напрямом діяльності органу місцевого самоврядування в тісній співпраці з Державним історико-архітектурним заповідником в м. Бережани. Зберегти оригінальність та неповторність Бережан-міста традиційного й міста сучасного, де традиційне повинно бути рушієм сучасного.
ПАМЯТКИ АРХІТЕТКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ
1. Ратуша(1803-1811 рр. мур.) пл. Ринок, 1;
Бережанська ратуша.
2. Церква св. Трійці (1626-поч. ХХ ст. мур.) пл. Ринок, 12;
Церква Пресвятої Трійці
3. Костел Різдва Діви Марії (св. Петра та Павла) (1600 р. мур.) вул. Братів Лепких;
Костел св. Петра та Павла
4. Дзвіниця костелу Різдва Діви Марії (св. Петра та Павла) вул. Братів Лепких
Дзвінниця костелу св. Петра та Павла
5.Замок (XVI-XVIII ст. мур.) вул. І. Франка;
Бережанський замок
6.Каплиця св. Трійці (1554 р. мур.) вул. І. Франка;
Замкова каплиця
7. Костел св. Миколая монастиря ордену Бернардинів (1630-1683 рр. мур.) вул. Костельна;
Церква Пратулинських мучеників, колишній костел святого Миколая монастиря бернардинів
8. Церква св. Миколая (1691р., дер.) вул. Шевченка;
Церква Св.Миколая (на Адамівці)
9. Палацово –парковий комплекс (XVIII ст.) с. Рай
Раївський мисливський палац
Площа Ринок в Бережанах
До складу громади входять 1 місто (Бережани) і 20 сіл[2]:
- Баранівка
- Біще
- Гиновичі
- Жовнівка
- Жуків
- Залужжя
- Комарівка
- Краснопуща
- Куропатники
- Лісники
- Надрічне
- Підлісне
- Пліхів
- Поручин
- Посухів
- Потутори
- Рай
- Урмань
- Шибалин
- Ясне
- ↑ ВВРУ, 2019, № 7, стор. 66
- ↑ Бережанська територіальна громада [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Децентралізація
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |