Бережанська міська громада: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7
Немає опису редагування
 
(Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Громада України
{{Громада України
|назва = Бережанська міська
|назва = Бережанська міська
|прапор =
|прапор =
|герб =
|герб =
|мапа =
|мапа =
|регіон = Тернопільська
|регіон = Тернопільська
|район =
|район =
|облікова картка =
|облікова картка =
|площа = 244.0
|площа = 244.0
|населення = 26817
|населення = 26817
|рік = 2020
|рік = 2020
|міста = 1
|міста = 1
|села = 20
|смт = 0
|селища = 0
|села = 20
|рада = [[Бережанська міська рада]]
|селища = 0
|голова громади = [[Бортник Ростислав Богданович|Ростислав Богданович Бортник]]
|рада = [[Бережанська міська рада]]
|адреса =
|голова громади = [[Бортник Ростислав Богданович|Ростислав Богданович Бортник]]
|код громади =
|адреса =
|код громади =
|поштові індекси =
|поштові індекси =
|вебсторінка =
|вебсторінка =
}}
}}
'''Бережанська міська громада''' — [[список територіальних громад Тернопільської області|територіальна громада]] в Україні, в [[Тернопільський район|Тернопільському районі]] [[Тернопільська область|Тернопільської области]]. Адміністративний центр — м. [[Бережани]].
'''Бережанська міська громада''' — [[список територіальних громад Тернопільської області|територіальна громада]] в Україні, в [[Тернопільський район|Тернопільському районі]] [[Тернопільська область|Тернопільської области]]. Адміністративний центр — м. [[Бережани]].


Бережанська міська територіальна громада розташована на заході Тернопільської області і межує на півночі з Львівською областю.
Площа громади&nbsp;— 244,0 км², населення&nbsp;— {{Formatnum: 26817}} осіб (2020).<ref name="д2020">[https://decentralization.gov.ua/newgromada/4584 Бережанська територіальна громада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926171930/https://decentralization.gov.ua/newgromada/4584 |date=26 вересня 2020 }} // Децентралізація</ref>


Загальна площа території - 242,5 км²
Утворена 2 листопада 2018 року шляхом об'єднання [[Бережанська міська рада|Бережанської міської ради]] та [[Посухівська сільська рада (Бережанський район)|Посухівської сільської ради]] Бережанського району.<ref>{{ВВРУ|2019|7|66}}</ref>

Станом на 1 січня 2023 року чисельність населення громади складає 26592 особи, з яких 3168 – діти.

Внутрішньо переміщених осіб – 2552 особи

До складу громади входить 21 населений пункт: місто Бережани- адміністративний центр та 20 сіл.

Утворена 2 листопада 2018 року шляхом об'єднання [[Бережанська міська рада|Бережанської міської ради]] та [[Посухівська сільська рада (Бережанський район)|Посухівської сільської ради]] Бережанського району<ref>{{ВВРУ|2019|7|66}}</ref>.


'''Історія'''

Адмінстативний центр громади – місто Бережани належать до найдавніших українських поселень. Перша письмова згадка про місто датується 1375 р. У 1530 р. Бережанам набули  статус міста і Магдебурзьке право.

Упродовж своєї історії Бережани були торговельно-ремісничим, культурно-освітнім та адміністративним центром.

Поширеними ремеслами були шевство, столярство, різьба по дереву. Частина міщан вела дрібну торгівлю, обробляла землю, прислуговувала в замку тощо. Розвитку Бережан як торговельного центру сприяло зручне географічне положення, - через місто проходив один із шляхів, що вели із західних країн у Причорномор'я. Тут торгували зерном, мукою, шкірами, медом, рибою, ремісничими виробами, зокрема гончарними і дерев'янимии, а також тканинами, зброєю, жіночими прикрасами. Тут поступово почали селитися купці з найвіддаленіших куточків України, Польщі, Вірменії. Значний відсоток населення Бережан становили євреї, які займалися переважно торгівлею.

У 1554 р. в Бережанах закінчується спорудження кам'яного замку, який згодом - у 1570 р. та в першій чверті XVII ст.- було зміцнено й розбудовано. На відміну від інших твердинь він споруджений не на високій, неприступній горі, а в глибокій заболоченій річковій долині — на острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи. Крім цих природних факторів, обороноздатність замку забезпечували глибокі рови з водою та високі вали. Середньовічні Бережани мали розвинену систему позазамкових укріплень. У 1683 р. до числа оборонних споруд міста долучився збудований під горою Сторожиська монастир бернардинів з Миколаївським костьолом. У 1742 р. його було оперезано міцним фортечним муром. Таким чином Бережани, крім замку, який захищав їх зі сходу, дістали надійний бастіон також із заходу й перетворилися в одне з найбільш обороноздатних міст краю.
[[Файл:Троїцький собор у Бережанах, фото 2.JPG|міні|313x313пкс]]
Бережанський замок відігравав неабияку роль в обороні Поділля. Жодного разу нападники не змогли здобути його: захищаючи твердиню, люди відстоювали рідну землю. Не встояв замок лише у 1648 р. перед селянсько-козацькими загонами Богдана Хмельницького коли міщани-українці підтримали козаків і допомогли штурмувати замок. На початку XVIII ст. у Бережанському замку кілька разів побував вождь угорських повстанців Ференц Ракоці ІІ  - керівник антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр., князь Трансільванії (Семигороддя). Тут він написав і  проголосив свою знамениту “Відозву”.

У 1772 р., після першого поділу Польщі, західноукраїнські землі відійшли до складу Австрійської імперії. За новим адміністративним поділом 1781 р. Галичина ділилася на циркули (округи), а ті, в свою чергу,- на повіти. Центром одного з округів (їх на Тернопільщині було три) стали Бережани. Такий адміністративний поділ у краї зберігався в основному аж до 1867 р.

Наприкінці XVIII - на початку XIX ст. архітектурно склався центральний майдан Бережан. Посередині чотирикутної, добре впорядкованої площі споруджено на дубових палях ратушу з високою годинниковою вежею. Згодом до ратуші добудовано крила, що утворили чотирикутник з невеличким внутрішнім двориком. Навколо площі з усіх боків вишикувалися ряди переважно триповерхових житлових будівель, унизу яких містилися крамниці, склади.

У 1805 році до Бережан із Збаража перенесено гімназію. З Бережанської гімназії вийшло чимало видатних діячів науки і культури, зокрема:  Маркіян, відомий польський композитор Антон, польський журналіст, публіцист та поет, один із керівників створеної під час революції 1848 р. Центральної ради народової у Львові Ян Добжанський; автор цінних праць з історії та археології Галичини, український історик, професор Ізидор Шараневич; польський філолог Тадеуш Мандибур,; український філолог Михайло Осадца; польський бібліограф й історик польської літератури Владислав Вислоцький; український письменник, батько Богдана Лепкого Марко Мурава; культурно-освітній діяч, видавець і літературознавець Василь Лукич (В. Л. Левицький).

Пожвавленню економіки Бережан (спричинене реформою 1848 р. ) сприяло будівництво залізниць. У 1894 р. залізнична колія сполучила Бережани з Тернополем, на початку XX ст. прокладено колію, що вела до Рогатина, а в 1909 р.- до Підгаєць. Промислове обличчя Бережан на початку XX ст. складали : дві цегельні, броварня,, медоварня, три фабрики газованої води, фабрика лойових свічок і мила, два млини (один - із сукновальнею і тартаком), сірникова фабрика і лісопильний завод. Поблизу Бережан, у Новій Греблі, діяла папірня, яка в 1909 р. за кількістю робітників посідала друге місце серед споріднених підприємств Галичини.

Незважаючи на появу деяких фабрик і заводів, населення Бережанщини наприкінці XIX - на початку XX ст. займалося, як і віками перед тим, в основному сільським господарством.

У серпні-вересні 1916 у боях на горі Лисоня поблизу Бережан Легіон УСС героїчно стримував натиск російської армії; місто зазнало значних руйнувань.

У листопаді 1918 - липні 1919 — повітовий центр ЗУНР. В Бережанському замку розташовувалась Начальна команда (генштаб) УГА. Упродовж 1919–1939 рр. місто перебувало під владою Польщі та було адміністративним центром сільської гміни Бережани. Від вересня 1939 - у складі УРСР; згодом — райцентр.

Згідно з Постановою Верховної ради України від 13 травня 2015 року Бережани набули статусу міста обласного значення.

Сучасні Бережани – це архітектурний ансамбль історичного ареалу, який доносить до нас визначні архітектурно-стильові елементи попередніх епох, що формує своєрідну візитну картку нашого міста. Завдання зі збереження та пізнання цього історичного духу нашого міста постає перед міською владою і є пріоритетним напрямом діяльності органу місцевого самоврядування в тісній співпраці з Державним історико-архітектурним заповідником в м. Бережани. Зберегти оригінальність та неповторність Бережан-міста традиційного й міста сучасного, де традиційне повинно бути рушієм сучасного.


'''ПАМЯТКИ АРХІТЕТКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ'''


1. Ратуша(1803-1811 рр. мур.) пл. Ринок, 1;

'''Бережанська ратуша.'''
[[Файл:Бережани Ратуша.jpg|міні|336x336пкс|Ратуша м. Бережани]]


2. Церква св. Трійці (1626-поч. ХХ ст. мур.) пл. Ринок, 12;

'''Церква Пресвятої Трійці'''

[[Файл:Бережани, Церква Пресвятої Трійці.jpg|альт=Бережани, Церква Пресвятої Трійці|міні|339x339пкс|'''Бережани, Церква Пресвятої Трійці''']]


3. Костел Різдва Діви Марії (св. Петра та Павла) (1600 р. мур.) вул. Братів Лепких;

'''Костел св. Петра та Павла'''
[[Файл:Костел Різдва Діви Марії Бережани.jpg|міні|338x338пкс|Костел Різдва Діви Марії]]


4. Дзвіниця костелу Різдва Діви Марії (св. Петра та Павла) вул. Братів Лепких

'''Дзвінниця костелу св. Петра та Павла'''


5.Замок (XVI-XVIII ст. мур.) вул. І. Франка;

'''Бережанський замок'''
[[Файл:Бережанський замок!.jpg|альт=Бережанський замок|міні|337x337пкс|'''Бережанський замок''']]


6.Каплиця св. Трійці (1554 р. мур.) вул. І. Франка;

'''Замкова каплиця'''
[[Файл:Бережа́нський за́мок, вид на Костел Святої Трійці.jpg|міні|337x337пкс|Каплиця св. Трійці (1554 р. мур.) вул. І. Франка]]


7. Костел св. Миколая монастиря ордену Бернардинів (1630-1683 рр. мур.) вул. Костельна;

'''Церква Пратулинських мучеників, колишній костел святого Миколая монастиря бернардинів'''



8. Церква св. Миколая (1691р., дер.) вул. Шевченка;

'''Церква Св.Миколая (на Адамівці)'''


9. Палацово –парковий комплекс (XVIII ст.) с. Рай

'''Раївський мисливський палац'''

[[Файл:Раївський мисливський палац..JPG|альт=Раївський мисливський палац|міні|335x335пкс|'''Раївський мисливський палац''']]
[[Файл:Соборна площа і голуби.jpg|альт=Площа Ринок в Бережанах|міні|356x356пкс|'''Площа Ринок в Бережанах''']]
'''Площа Ринок в Бережанах'''


== Населені пункти ==
== Населені пункти ==
До складу громади входять 1 місто ([[Бережани]]) і 20 сіл<ref name="д2020" />:
До складу громади входять 1 місто ([[Бережани]]) і 20 сіл<ref name="д2020">[https://decentralization.gov.ua/newgromada/4584 Бережанська територіальна громада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200926171930/https://decentralization.gov.ua/newgromada/4584|date=26 вересня 2020}} // Децентралізація</ref>:
* [[Баранівка (Тернопільський район)|Баранівка]]
* [[Баранівка (Тернопільський район)|Баранівка]]
* [[Біще]]
* [[Біще]]
Рядок 37: Рядок 134:
* [[Комарівка (Тернопільський район)|Комарівка]]
* [[Комарівка (Тернопільський район)|Комарівка]]
* [[Краснопуща]]
* [[Краснопуща]]
* [[Куропатники (Бережанський район)|Куропатники]]
* [[Куропатники (Тернопільський район)|Куропатники]]
* [[Лісники (Тернопільський район)|Лісники]]
* [[Лісники (Тернопільський район)|Лісники]]
* [[Надрічне (Бережанська міська громада)|Надрічне]]
* [[Надрічне (Бережанська міська громада)|Надрічне]]
Рядок 53: Рядок 150:
{{reflist}}
{{reflist}}


{{Бережанська міська громада|nocat=1}}
{{Тернопільська область}}
{{Тернопільська область}}
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Ukraine-geo-stub}}

Поточна версія на 13:00, 17 серпня 2024

Бережанська міська територіальна громада
Основні дані
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьТернопільська область
РайонТернопільський район
Код КАТОТТГUA61040030000060956
Утворена2 листопада 2018 року
Адмін. центрБережани
Територія та населення
Площа244,0 км²
Населення26 817 осіб (2020)
Густота109,91 осіб/км²
Населені пункти
Міста1
Селища0
Села20
Органи влади
РадаБережанська міська рада
Голова громадиРостислав Богданович Бортник

Мапа

Бережанська міська громада — територіальна громада в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської области. Адміністративний центр — м. Бережани.

Бережанська міська територіальна громада розташована на заході Тернопільської області і межує на півночі з Львівською областю.

Загальна площа території - 242,5 км²

Станом на 1 січня 2023 року чисельність населення громади складає 26592 особи, з яких 3168 – діти.

Внутрішньо переміщених осіб – 2552 особи

До складу громади входить 21 населений пункт: місто Бережани- адміністративний центр та 20 сіл.

Утворена 2 листопада 2018 року шляхом об'єднання Бережанської міської ради та Посухівської сільської ради Бережанського району[1].


Історія

Адмінстативний центр громади – місто Бережани належать до найдавніших українських поселень. Перша письмова згадка про місто датується 1375 р. У 1530 р. Бережанам набули  статус міста і Магдебурзьке право.

Упродовж своєї історії Бережани були торговельно-ремісничим, культурно-освітнім та адміністративним центром.

Поширеними ремеслами були шевство, столярство, різьба по дереву. Частина міщан вела дрібну торгівлю, обробляла землю, прислуговувала в замку тощо. Розвитку Бережан як торговельного центру сприяло зручне географічне положення, - через місто проходив один із шляхів, що вели із західних країн у Причорномор'я. Тут торгували зерном, мукою, шкірами, медом, рибою, ремісничими виробами, зокрема гончарними і дерев'янимии, а також тканинами, зброєю, жіночими прикрасами. Тут поступово почали селитися купці з найвіддаленіших куточків України, Польщі, Вірменії. Значний відсоток населення Бережан становили євреї, які займалися переважно торгівлею.

У 1554 р. в Бережанах закінчується спорудження кам'яного замку, який згодом - у 1570 р. та в першій чверті XVII ст.- було зміцнено й розбудовано. На відміну від інших твердинь він споруджений не на високій, неприступній горі, а в глибокій заболоченій річковій долині — на острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи. Крім цих природних факторів, обороноздатність замку забезпечували глибокі рови з водою та високі вали. Середньовічні Бережани мали розвинену систему позазамкових укріплень. У 1683 р. до числа оборонних споруд міста долучився збудований під горою Сторожиська монастир бернардинів з Миколаївським костьолом. У 1742 р. його було оперезано міцним фортечним муром. Таким чином Бережани, крім замку, який захищав їх зі сходу, дістали надійний бастіон також із заходу й перетворилися в одне з найбільш обороноздатних міст краю.

Бережанський замок відігравав неабияку роль в обороні Поділля. Жодного разу нападники не змогли здобути його: захищаючи твердиню, люди відстоювали рідну землю. Не встояв замок лише у 1648 р. перед селянсько-козацькими загонами Богдана Хмельницького коли міщани-українці підтримали козаків і допомогли штурмувати замок. На початку XVIII ст. у Бережанському замку кілька разів побував вождь угорських повстанців Ференц Ракоці ІІ  - керівник антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр., князь Трансільванії (Семигороддя). Тут він написав і  проголосив свою знамениту “Відозву”.

У 1772 р., після першого поділу Польщі, західноукраїнські землі відійшли до складу Австрійської імперії. За новим адміністративним поділом 1781 р. Галичина ділилася на циркули (округи), а ті, в свою чергу,- на повіти. Центром одного з округів (їх на Тернопільщині було три) стали Бережани. Такий адміністративний поділ у краї зберігався в основному аж до 1867 р.

Наприкінці XVIII - на початку XIX ст. архітектурно склався центральний майдан Бережан. Посередині чотирикутної, добре впорядкованої площі споруджено на дубових палях ратушу з високою годинниковою вежею. Згодом до ратуші добудовано крила, що утворили чотирикутник з невеличким внутрішнім двориком. Навколо площі з усіх боків вишикувалися ряди переважно триповерхових житлових будівель, унизу яких містилися крамниці, склади.

У 1805 році до Бережан із Збаража перенесено гімназію. З Бережанської гімназії вийшло чимало видатних діячів науки і культури, зокрема:  Маркіян, відомий польський композитор Антон, польський журналіст, публіцист та поет, один із керівників створеної під час революції 1848 р. Центральної ради народової у Львові Ян Добжанський; автор цінних праць з історії та археології Галичини, український історик, професор Ізидор Шараневич; польський філолог Тадеуш Мандибур,; український філолог Михайло Осадца; польський бібліограф й історик польської літератури Владислав Вислоцький; український письменник, батько Богдана Лепкого Марко Мурава; культурно-освітній діяч, видавець і літературознавець Василь Лукич (В. Л. Левицький).

Пожвавленню економіки Бережан (спричинене реформою 1848 р. ) сприяло будівництво залізниць. У 1894 р. залізнична колія сполучила Бережани з Тернополем, на початку XX ст. прокладено колію, що вела до Рогатина, а в 1909 р.- до Підгаєць. Промислове обличчя Бережан на початку XX ст. складали : дві цегельні, броварня,, медоварня, три фабрики газованої води, фабрика лойових свічок і мила, два млини (один - із сукновальнею і тартаком), сірникова фабрика і лісопильний завод. Поблизу Бережан, у Новій Греблі, діяла папірня, яка в 1909 р. за кількістю робітників посідала друге місце серед споріднених підприємств Галичини.

Незважаючи на появу деяких фабрик і заводів, населення Бережанщини наприкінці XIX - на початку XX ст. займалося, як і віками перед тим, в основному сільським господарством.

У серпні-вересні 1916 у боях на горі Лисоня поблизу Бережан Легіон УСС героїчно стримував натиск російської армії; місто зазнало значних руйнувань.

У листопаді 1918 - липні 1919 — повітовий центр ЗУНР. В Бережанському замку розташовувалась Начальна команда (генштаб) УГА. Упродовж 1919–1939 рр. місто перебувало під владою Польщі та було адміністративним центром сільської гміни Бережани. Від вересня 1939 - у складі УРСР; згодом — райцентр.

Згідно з Постановою Верховної ради України від 13 травня 2015 року Бережани набули статусу міста обласного значення.

Сучасні Бережани – це архітектурний ансамбль історичного ареалу, який доносить до нас визначні архітектурно-стильові елементи попередніх епох, що формує своєрідну візитну картку нашого міста. Завдання зі збереження та пізнання цього історичного духу нашого міста постає перед міською владою і є пріоритетним напрямом діяльності органу місцевого самоврядування в тісній співпраці з Державним історико-архітектурним заповідником в м. Бережани. Зберегти оригінальність та неповторність Бережан-міста традиційного й міста сучасного, де традиційне повинно бути рушієм сучасного.


ПАМЯТКИ АРХІТЕТКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ


1. Ратуша(1803-1811 рр. мур.) пл. Ринок, 1;

Бережанська ратуша.

Ратуша м. Бережани


2. Церква св. Трійці (1626-поч. ХХ ст. мур.) пл. Ринок, 12;

Церква Пресвятої Трійці

Бережани, Церква Пресвятої Трійці
Бережани, Церква Пресвятої Трійці


3. Костел Різдва Діви Марії (св. Петра та Павла) (1600 р. мур.) вул. Братів Лепких;

Костел св. Петра та Павла

Костел Різдва Діви Марії


4. Дзвіниця костелу Різдва Діви Марії (св. Петра та Павла) вул. Братів Лепких

Дзвінниця костелу св. Петра та Павла


5.Замок (XVI-XVIII ст. мур.) вул. І. Франка;

Бережанський замок

Бережанський замок
Бережанський замок


6.Каплиця св. Трійці (1554 р. мур.) вул. І. Франка;

Замкова каплиця

Каплиця св. Трійці (1554 р. мур.) вул. І. Франка


7. Костел св. Миколая монастиря ордену Бернардинів (1630-1683 рр. мур.) вул. Костельна;

Церква Пратулинських мучеників, колишній костел святого Миколая монастиря бернардинів


8. Церква св. Миколая (1691р., дер.) вул. Шевченка;

Церква Св.Миколая (на Адамівці)


9. Палацово –парковий комплекс (XVIII ст.) с. Рай

Раївський мисливський палац

Раївський мисливський палац
Раївський мисливський палац
Площа Ринок в Бережанах
Площа Ринок в Бережанах

Площа Ринок в Бережанах

Населені пункти

[ред. | ред. код]

До складу громади входять 1 місто (Бережани) і 20 сіл[2]:

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ВВРУ, 2019, № 7, стор. 66
  2. Бережанська територіальна громада [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Децентралізація