Рай (Тернопільський район)
| село Рай | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Бережанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040030180052131 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1540 |
| Населення | ▼ 639 (2014) |
| Територія | 1.700 км² |
| Густота населення | 445.29 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47506 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′50″ пн. ш. 24°54′34″ сх. д. / 49.43056° пн. ш. 24.90944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
329 м |
| Відстань до районного центру |
2 км |
| Найближча залізнична станція | Бережани |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
| Карта | |
  Рай | |
 Рай | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Рай — село в Україні, в Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області України. До 2018 року було підпорядковане Бережанській міськраді. Передмістя Бережан.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.[1]
Населення — 726 осіб (2007). Дворів — 222[2].
Розташоване в центрі району. У селі є Раївський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, де зберігається Раївський мисливський палац. Поблизу села ростуть ботанічні пам'ятки природи — дерева «Богатир» та «Велетень».
У селі є вулиці[3]: Орлика, Польова, Польова Бічна та Раївська.
Перша писемна згадка — 1540 рік[де?].
Тут колись розташовувалася заміська резиденція Сенявських, Любомирських та Потоцьких.
Діяли «Просвіта», «Січ», «Луг» та інші товариства.
Під час німецької окупації нацисти розстріляли біля Раю близько 13 тис. мешканців Бережан і навколишніх сіл.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[4].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,34 | |
| російська | 0,66 |
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1878, кам'яна, УГКЦ).
- монастир блаженного мученика Миколая Чарнецького (УГКЦ).
Палац Потоцьких (Раївський мисливський палац)
[ред. | ред. код]Александер Потоцький на місці старого мисливського замку побудував палац та заклав парк. Раніше палац прикрашали 4 башти на кожному з рогів будівлі та гарний фронтон — до наших часів не збереглися, вони зникли після воєнної перебудови.
У палаці містилась велика бібліотека, в ній знаходились рукописи з ХІІІ ст., хроніки родів, пов'язаних з власниками. Складалася з творів 3030 авторів в 4032 томах та 544 брошурах. Одним з найцінніших екземплярів тут була Острозька Біблія.
У XIX ст. палац перебудовано за проектом Яна Рудського-Венджика. Будівля сильно постраждала під час першої та другої світових воєн. 1952 р. у палаці було проведено капітальний ремонт.
Споруджено памʼятний хрест на честь скасування панщини (1848 р.). Відновлений 2 жовтня 1887 р.
Споруджено пам'ятник Дмитру Мирону (1998, скульптор І. Сонсядло).
Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека. Діє сиротинець «Дім світла Христового».
- о. Василь Баран — в'язень концтабору «Береза Картузька»
- Остап Баран — лікар, громадський діяч;
- Михайло Клецор — громадський діяч, Почесний громадянин міста Бережани;
- Дмитро Мирон, «Орлик» — громадсько-політичний діяч, пластун, крайовий провідник ОУН на Східно-Українських землях.
- Андрій Фліссак — науковець, педагог, дипломат, держслужбовець.[6]
- Август II Фрідріх — курфюрст Саксонії і король Польщі, відвідав гетьмана А. Сенявського у Літньому палаці (Мисливському палацику) 1698 року[7].
- Скакун Віталій Володимирович, загинув у перший день російського вторгнення в Україну, Герой України (посмертно).
-
Автобусна зупинка -
Парк у Раю -
Скульптура "Ведмеді" -
Парк -
-
дуб Велетень -
Дуб Богдана Хмельницького -
Дуб Богатир -
-
-
Озеро восени -
Мисливський палац Потоцьких у 1915 році -
Мисливський палац Потоцьких у 1915 році -
Мисливський палац Потоцьких у 2012 році
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 Січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Щербак Л. Фліссак Андрій Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 522—523. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Ганчова І. Август ІІ Фридерік // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 19. — ISBN 966-528-197-6.
- Лугова О., Мельничук Б. Рай // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 427—428. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Хаварівський Б. Рай // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 167. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Мисливський палац Потоцьких. Рай 2022]
- Рай // Замки та храми України (укр.)
- Raj // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 492. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |