2-й Український фронт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Вилучив файл BUDAPEST_45_VI.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Sealle. Причина: Copyright violation, see c:Commons:Licensing.
Glovacki (обговорення | внесок)
20 061 редагування
Немає опису редагування
Рядок 30: Рядок 30:
На момент формування до складу фронту входили: [[4-а гвардійська армія|4-а]], [[5-а гвардійська армія|5-а]] та [[7-а гвардійська армія|7-а гвардійські]], [[37-а армія (СРСР)|37-а]], [[52-а армія (СРСР)|52-а]], [[53-я армія (СРСР)|53-я]], [[57-а армія (СРСР)|57-а загальновійськові армії]], [[5-а гвардійська танкова армія (СРСР)|5-а гвардійська танкова]] та [[5-а повітряна армія (СРСР)|5-а повітряна армії]]. У подальшому до складу фронту входили [[27-а армія (СРСР)|27-а]], [[40-а армія (СРСР)|40-а]], [[46-а армія (СРСР)|46-а загальновійськові армії]], [[6-а танкова армія (СРСР)|6-а]] (з вересня 1944 — [[6-а гвардійська танкова армія (СРСР)|6-а гвардійська]]) та [[2-а танкова армія (СРСР)|2-а танкові армії]], кінно-механізована група, [[Румунія|румунські]] [[1-а армія (Румунія)|1-а]] і [[4-а армія (Румунія)|4-а армії]]. В оперативному підпорядкуванні 2-го Українського фронту знаходилася [[Дунайська військова флотилія (СРСР)|Дунайська військова флотилія]].
На момент формування до складу фронту входили: [[4-а гвардійська армія|4-а]], [[5-а гвардійська армія|5-а]] та [[7-а гвардійська армія|7-а гвардійські]], [[37-а армія (СРСР)|37-а]], [[52-а армія (СРСР)|52-а]], [[53-я армія (СРСР)|53-я]], [[57-а армія (СРСР)|57-а загальновійськові армії]], [[5-а гвардійська танкова армія (СРСР)|5-а гвардійська танкова]] та [[5-а повітряна армія (СРСР)|5-а повітряна армії]]. У подальшому до складу фронту входили [[27-а армія (СРСР)|27-а]], [[40-а армія (СРСР)|40-а]], [[46-а армія (СРСР)|46-а загальновійськові армії]], [[6-а танкова армія (СРСР)|6-а]] (з вересня 1944 — [[6-а гвардійська танкова армія (СРСР)|6-а гвардійська]]) та [[2-а танкова армія (СРСР)|2-а танкові армії]], кінно-механізована група, [[Румунія|румунські]] [[1-а армія (Румунія)|1-а]] і [[4-а армія (Румунія)|4-а армії]]. В оперативному підпорядкуванні 2-го Українського фронту знаходилася [[Дунайська військова флотилія (СРСР)|Дунайська військова флотилія]].


У жовтні-грудні 1943 війська [[фронт]]у провели [[Операція військова|операцію]] з розширення плацдарму, захопленого на правом берегу [[Дніпро (річка)|Дніпра]] на ділянці від [[Кременчук]]а до [[Дніпропетровськ]]а, і до 20 грудня вишли на підступи до [[Кіровоград]]а і [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]]. В ході подальшого наступу в січні — квітні 1944 року з'єднання фронту провели кілька успішних фронтових наступальних операцій, звільнили значну частину [[Правобережна Україна|Правобережної України]], у взаємодії з [[1-й Український фронт|1-м Українським фронтом]] здійснили розгром оточеного угрупування противника в районі [[Корсунь-Шевченківський|Корсунь-Шевченковського]], до кінця квітня 1944 року розітнули фронт [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]], звільнили частину [[Молдова|Молдавії]] і вступили на територію Румунії.
У жовтні-грудні 1943 війська [[фронт]]у провели [[Операція військова|операцію]] з розширення плацдарму, захопленого на правом берегу [[Дніпро (річка)|Дніпра]] на ділянці від [[Кременчук]]а до [[Дніпропетровськ]]а, і до 20 грудня вишли на підступи до [[Кропивницький|Кіровоград]]а і [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]]. В ході подальшого наступу в січні — квітні 1944 року з'єднання фронту провели кілька успішних фронтових наступальних операцій, звільнили значну частину [[Правобережна Україна|Правобережної України]], у взаємодії з [[1-й Український фронт|1-м Українським фронтом]] здійснили розгром оточеного угрупування противника в районі [[Корсунь-Шевченківський|Корсунь-Шевченковського]], до кінця квітня 1944 року розітнули фронт [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]], звільнили частину [[Молдова|Молдавії]] і вступили на територію Румунії.


У серпні 1944 року у взаємодії з [[3-й Український фронт|3-м Українським фронтом]] була звільнена Молдавія, розгромлені румунські війська, а сама Румунія виведена з війни на стороні Німеччини. В ході наступальних боїв восени 1944 роки з'єднання фронту розгромили групу армій «Південь», зайняли вигідне положення для продовження наступу на Будапешт.
У серпні 1944 року у взаємодії з [[3-й Український фронт|3-м Українським фронтом]] була звільнена Молдавія, розгромлені румунські війська, а сама Румунія виведена з війни на стороні Німеччини. В ході наступальних боїв восени 1944 роки з'єднання фронту розгромили групу армій «Південь», зайняли вигідне положення для продовження наступу на Будапешт.

Версія за 21:20, 24 вересня 2016

2-й Український фронт
2-й Украинский фронт
Вуличні бої в Будапешті. Будапештська операція. 1945
На службі20 жовтня 1943 — 10 червня 1945
Країна СРСР
Видсухопутні війська
Тип Червона армія
Чисельністьфронт
Війни/битвиНімецько-радянська війна:
• Кіровоградська операція
• Корсунь-Шевченківська операція
• Умансько-Ботошанська операція
• Перша Яссько-Кишинівська операція
• Друга Яссько-Кишинівська операція
• Румунська операція
• Дебреценська операція
• Будапештська операція
• Віденська операція
• Празька операція
Командування
Визначні
командувачі		Маршал Радянського Союзу Конєв І.С.
Маршал Радянського Союзу Малиновський Р.Я.
Прапор 2-го Українського фронту на Параді Перемоги. 24 червня 1945

Дру́гий Украї́нський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ з 20 жовтня 1943 року до 10 червня 1945 року у Другій світовій війні.

Історія

Створений на південно-західному напрямку радянсько-німецького фронту 20 жовтня 1943 на підставі наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 шляхом перейменування Степового фронту.

На момент формування до складу фронту входили: 4-а, 5-а та 7-а гвардійські, 37-а, 52-а, 53-я, 57-а загальновійськові армії, 5-а гвардійська танкова та 5-а повітряна армії. У подальшому до складу фронту входили 27-а, 40-а, 46-а загальновійськові армії, 6-а (з вересня 1944 — 6-а гвардійська) та 2-а танкові армії, кінно-механізована група, румунські 1-а і 4-а армії. В оперативному підпорядкуванні 2-го Українського фронту знаходилася Дунайська військова флотилія.

У жовтні-грудні 1943 війська фронту провели операцію з розширення плацдарму, захопленого на правом берегу Дніпра на ділянці від Кременчука до Дніпропетровська, і до 20 грудня вишли на підступи до Кіровограда і Кривого Рогу. В ході подальшого наступу в січні — квітні 1944 року з'єднання фронту провели кілька успішних фронтових наступальних операцій, звільнили значну частину Правобережної України, у взаємодії з 1-м Українським фронтом здійснили розгром оточеного угрупування противника в районі Корсунь-Шевченковського, до кінця квітня 1944 року розітнули фронт групи армій «Південь», звільнили частину Молдавії і вступили на територію Румунії.

У серпні 1944 року у взаємодії з 3-м Українським фронтом була звільнена Молдавія, розгромлені румунські війська, а сама Румунія виведена з війни на стороні Німеччини. В ході наступальних боїв восени 1944 роки з'єднання фронту розгромили групу армій «Південь», зайняли вигідне положення для продовження наступу на Будапешт.

Протягом жовтня 1944 року — лютого 1945 року 2-й Український фронт у взаємодії з частиною сил 3-го Українського фронту брав участь у Будапештській операції, в районі столиці Угорщини і в самому місті, в ході якої було оточено і ліквідоване 188-тисячне угрупування противника і звільнений Будапешт.

У березні — квітні 1945 року війська фронту брали участь в боях по звільненню Угорщини, значної частини Чехословаччини, східних районів Австрії і її столиці Відня. У травні 1945 року з'єднання фронту брали участь в розгромі угрупування противника в Чехословаччині.

10 травня 1945 року війська фронту зустрілися з американськими військами в районі міст Пісек і Чеське Будейовіце.

Розформований 10 червня 1945 року на підставі директиви Ставки ВГК від 29 травня 1945 року. Управління фронту виведене до резерву Ставки ВГК і на його базі сформовано управління Одеського військового округу.

Військові операції

Стратегічні операції

Фронтові та армійські операції

Військові формування у складі 2-го Українського фронту

1 січня 1944 року
1 квітня 1944 року
1 липня 1944 року
1 жовтня 1944 року
1 січня 1945 року
1 квітня 1945 року

Командування

Командувачі:

Члени військової ради:

Начальники штабів:

  • генерал-полковник, з кінця травня 1945 генерал армії Захаров М. В. (жовтень 1943 — червень 1945).

Див. також

Посилання

Джерела та література

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=2-й_Український_фронт&oldid=18856063