Театральне мистецтво: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Додано 2 джерела до вступу (з англомовної статті), додано розділ Примітки, перекладено розділи Виконавці та Типи англомовної статті |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{wikify|дата=червень 2015}} |
{{wikify|дата=червень 2015}} |
||
[[Файл:Isadora Duncan (grayscale).jpg|міні|[[Дункан Ісадора]]]] |
[[Файл:Isadora Duncan (grayscale).jpg|міні|[[Дункан Ісадора]]]] |
||
'''Театра́льне мисте́цтво''' ({{lang-en|Performing arts}}) — вид [[мистецтво|мистецтва]], особливістю якого є художнє відображення [[життя]] за допомогою сценічної дії [[актор]]ів перед глядачами. |
'''Театра́льне мисте́цтво''' ({{lang-en|Performing arts}}) — вид [[мистецтво|мистецтва]], особливістю якого є художнє відображення [[життя]] за допомогою сценічної дії [[актор]]ів перед глядачами<ref>{{Cite web|title=the-performing-arts noun – Definition, pictures, pronunciation and usage notes {{!}} Oxford Advanced Learner's Dictionary at OxfordLearnersDictionaries.com|url=https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/us/definition/english/the-performing-arts?q=performing+arts|access-date=2021-01-19|website=www.oxfordlearnersdictionaries.com|archive-date=30 July 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220730070105/https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/us/definition/english/the-performing-arts?q=performing+arts|url-status=live|language=en}}</ref>. |
||
Театр — вид мистецтва, художньо освоює світ через драматичну дію, що здійснюється творчим колективом. |
Театр — вид мистецтва, художньо освоює світ через драматичну дію, що здійснюється творчим колективом. |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Природа мистецтва театру синтетична, адже його художній образ виникає завдяки синтезу драматургії, архітектури, живопису, скульптури, музики, майстерності актора. Отже, можна простежити певну закономірність у розвитку процесу синтезації видів мистецтва. Якщо архітектура, живопис, скульптура взаємодіють переважно між собою, то мистецтво хореографії та театру, а далі ми побачимо, що і мистецтво кіно, використовує міжвидовий синтез. |
Природа мистецтва театру синтетична, адже його художній образ виникає завдяки синтезу драматургії, архітектури, живопису, скульптури, музики, майстерності актора. Отже, можна простежити певну закономірність у розвитку процесу синтезації видів мистецтва. Якщо архітектура, живопис, скульптура взаємодіють переважно між собою, то мистецтво хореографії та театру, а далі ми побачимо, що і мистецтво кіно, використовує міжвидовий синтез. |
||
[[File:Labudovo jezero, Balet SNP-a, Jelena Lečić, Andrej Kolčeriju, foto M. Polzović.jpg|thumb]] |
|||
Мистецтво театру цілком слушно вважають колективною творчістю. Порівняно з мистецтвом музики та хореографії процес співтворчості в театрі значно ускладнюється: у постановці спектаклю безпосередньо беруть участь принаймні п'ять осіб, але іноді у виставі бере участь один актор — це [[моновистава]]. Тільки, якщо всі вони стають співавторами, спектакль перетворюється у витвір мистецтва. Велика відповідальність при його створенні покладається на режисера-постановника, оскільки саме він повинен передати задум драматурга, створити необхідну атмосферу дії, вибудувати композицію спектаклю таким чином, аби вона якомога глибше і яскравіше донесла до глядача основну його ідею. Цей процес надзвичайно складний особливо тоді, коли драматурга і режисера розділяє значний часовий проміжок: необхідно передати атмосферу тієї епохи, у межах якої розгортається дія спектаклю, відтворити специфіку побуту, особливості костюмів тощо. Саме це і допомагає зробити режисерові художник, а музичне оформлення, що покладається на композитора, дає змогу посилити драматичне напруження дії, створити важливий емоційний фон спектаклю. |
Мистецтво театру цілком слушно вважають колективною творчістю. Порівняно з мистецтвом музики та хореографії процес співтворчості в театрі значно ускладнюється: у постановці спектаклю безпосередньо беруть участь принаймні п'ять осіб, але іноді у виставі бере участь один актор — це [[моновистава]]. Тільки, якщо всі вони стають співавторами, спектакль перетворюється у витвір мистецтва. Велика відповідальність при його створенні покладається на режисера-постановника, оскільки саме він повинен передати задум драматурга, створити необхідну атмосферу дії, вибудувати композицію спектаклю таким чином, аби вона якомога глибше і яскравіше донесла до глядача основну його ідею. Цей процес надзвичайно складний особливо тоді, коли драматурга і режисера розділяє значний часовий проміжок: необхідно передати атмосферу тієї епохи, у межах якої розгортається дія спектаклю, відтворити специфіку побуту, особливості костюмів тощо. Саме це і допомагає зробити режисерові художник, а музичне оформлення, що покладається на композитора, дає змогу посилити драматичне напруження дії, створити важливий емоційний фон спектаклю. |
||
Зв'язуючою ланкою між драматургом і режисером є актор, який не просто доводить їхній задум до глядача, а й примушує повірити його в те, що відбувається на сцені. Саме актор може порушити міру умовності, що притаманна мистецтву театру. Проте створити повноцінний образ здатний тільки справжній актор, який володіє засобами акторської майстерності: системою зображувально-виражальних прийомів (міміка, дикція, інтонація, пластика, рух тощо), фантазією, вмінням імпровізувати та ін. Це дає можливість акторові встановити емоційний контакт з глядачем, примусити останнього співпереживати дії, що розгортаються на сцені. |
Зв'язуючою ланкою між драматургом і режисером є актор, який не просто доводить їхній задум до глядача, а й примушує повірити його в те, що відбувається на сцені. Саме актор може порушити міру умовності, що притаманна мистецтву театру. Проте створити повноцінний образ здатний тільки справжній актор, який володіє засобами акторської майстерності: системою зображувально-виражальних прийомів (міміка, дикція, інтонація, пластика, рух тощо), фантазією, вмінням імпровізувати та ін. Це дає можливість акторові встановити емоційний контакт з глядачем, примусити останнього співпереживати дії, що розгортаються на сцені<ref>{{cite journal|last=Oliver|first=Sophie Anne|title= Trauma, Bodies, and Performance Art: Towards an Embodied Ethics of Seeing |journal= Continuum|date=February 2010|volume=24|pages=119–129|doi=10.1080/10304310903362775|s2cid=145689520 |language=en}}</ref>. |
||
Важлива специфічна особливість театру, яка відрізняє його переважно від усіх видів мистецтва (виняток — хореографія), полягає у тому, що глядач має змогу стати свідком процесу художньої творчості, спостерігати створення художнього образу власними очима. Естетичний вплив справжнього театрального мистецтва, що викликає почуття емпатії — співпереживання у глядача, приводить його до катарсису — духовного очищення, а саме в цьому і полягає надзавдання мистецтва взагалі. |
Важлива специфічна особливість театру, яка відрізняє його переважно від усіх видів мистецтва (виняток — хореографія), полягає у тому, що глядач має змогу стати свідком процесу художньої творчості, спостерігати створення художнього образу власними очима. Естетичний вплив справжнього театрального мистецтва, що викликає почуття емпатії — співпереживання у глядача, приводить його до катарсису — духовного очищення, а саме в цьому і полягає надзавдання мистецтва взагалі. |
||
== Виконавці == |
|||
[[File:Dancing girls in concert.jpg|thumb|right|Дві танцівниці в [[Софія|Софії]], [[Болгарія]]]] |
|||
Артисти, які беруть участь у сценічному мистецтві перед публікою, називаються виконавцями. Прикладами є [[актор]]и, [[комік]]и, [[Танець|танцюристи]], [[Ілюзіонізм (шоу)|ілюзіоністи]], [[Цирк#Циркові_артисти|артисти цирку]], [[музикант]]и, і [[спів]]аки. Театральне мистецтво також залучає працівників із суміжних галузей, таких як [[Автор пісні|автори пісень]], хореографи та [[Сценічне устаткування|сценічні працівники]]. Виконавці часто адаптують свій {{нп|Фізичний вигляд людини|зовнішній вигляд|en|Human physical appearance}}, наприклад, за допомогою [[костюм]]ів і [[Грим|сценічного гриму]], {{нп|Освітлення сцени|сценічного освітлення|en|Stage lightin}} та звуку. |
|||
[[File:Mckenna Theater Stage; SUNY @ New Paltz.jpg|220x124px|thumb|right|alt=Зображення театру, місця для демонстрації вистав глядачам.|Театральна сцена МакКенна]] |
|||
== Типи == |
|||
Виконавське мистецтво може включати танець, музику, оперу, театр і музичний театр, [[Ілюзіонізм (шоу)|магію]], [[Ілюзія|ілюзію]], [[Мім|пантоміму]], [[Художнє читання|розмовне мистецтво]], [[Театр ляльок|ляльковий театр]], {{нп|Список циркової майстерності|циркове мистецтво|en|List of circus skills}}, [[Стендап-комедія|стендап-комедію]], [[Театр імпровізації|імпровізацію]], [[Реслінг|професійний реслінг]] та [[перформанс]]. |
|||
Існує також спеціалізований вид образотворчого мистецтва, у якому художники ''виконують'' свої роботи наживо перед аудиторією. Такий вид мистецтва називається [[перформанс]]. Більшість перформансів також включає певну форму {{нп|Пластичне мистецтво|пластичного мистецтва|en|Plastic art}}, можливо, створення [[Театральний реквізит|театрального реквізиту]]. В епоху [[Танець модерн|сучасного танцю]] танець часто називали {{нп|Пластичне мистецтво|пластичним мистецтвом|en|Plastic art}}<ref name="dance">{{cite journal|last1=Mackrell|first1=Judith R.|title=dance|journal=Encyclopædia Britannica, Inc.|date=19 May 2017|url=https://www.britannica.com/art/dance/Types-of-dance|access-date=14 July 2017|archive-date=7 October 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191007132340/https://www.britannica.com/art/dance/Types-of-dance|url-status=live|language=en}}</ref>. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 28: | Рядок 40: | ||
* [[Театрально-декораційне мистецтво]] |
* [[Театрально-декораційне мистецтво]] |
||
* [[Стипендія Президента України для молодих письменників і митців]] |
* [[Стипендія Президента України для молодих письменників і митців]] |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{ЛЗЕ2|частина =Театральне мистецтво|сторінки =464-465}} |
* {{ЛЗЕ2|частина =Театральне мистецтво|сторінки =464-465}} |
Версія за 12:21, 4 липня 2024
Театра́льне мисте́цтво (англ. Performing arts) — вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами[1].
Театр — вид мистецтва, художньо освоює світ через драматичну дію, що здійснюється творчим колективом.
Основа театру — драматургія. Синтетичність театрального мистецтва визначає його колективний характер: у виставі об'єднуються творчі зусилля драматурга, режисера, художника, композитора, хореографа, актора.
Театральні постановки поділяються за жанрами:
Театральне мистецтво сягає своїм корінням в глибоку старовину. Його найважливіші елементи існували вже в первісних обрядах, в тотемічних танцях, в копіюванні повадок тварин і т. д.
Природа мистецтва театру синтетична, адже його художній образ виникає завдяки синтезу драматургії, архітектури, живопису, скульптури, музики, майстерності актора. Отже, можна простежити певну закономірність у розвитку процесу синтезації видів мистецтва. Якщо архітектура, живопис, скульптура взаємодіють переважно між собою, то мистецтво хореографії та театру, а далі ми побачимо, що і мистецтво кіно, використовує міжвидовий синтез.
Мистецтво театру цілком слушно вважають колективною творчістю. Порівняно з мистецтвом музики та хореографії процес співтворчості в театрі значно ускладнюється: у постановці спектаклю безпосередньо беруть участь принаймні п'ять осіб, але іноді у виставі бере участь один актор — це моновистава. Тільки, якщо всі вони стають співавторами, спектакль перетворюється у витвір мистецтва. Велика відповідальність при його створенні покладається на режисера-постановника, оскільки саме він повинен передати задум драматурга, створити необхідну атмосферу дії, вибудувати композицію спектаклю таким чином, аби вона якомога глибше і яскравіше донесла до глядача основну його ідею. Цей процес надзвичайно складний особливо тоді, коли драматурга і режисера розділяє значний часовий проміжок: необхідно передати атмосферу тієї епохи, у межах якої розгортається дія спектаклю, відтворити специфіку побуту, особливості костюмів тощо. Саме це і допомагає зробити режисерові художник, а музичне оформлення, що покладається на композитора, дає змогу посилити драматичне напруження дії, створити важливий емоційний фон спектаклю.
Зв'язуючою ланкою між драматургом і режисером є актор, який не просто доводить їхній задум до глядача, а й примушує повірити його в те, що відбувається на сцені. Саме актор може порушити міру умовності, що притаманна мистецтву театру. Проте створити повноцінний образ здатний тільки справжній актор, який володіє засобами акторської майстерності: системою зображувально-виражальних прийомів (міміка, дикція, інтонація, пластика, рух тощо), фантазією, вмінням імпровізувати та ін. Це дає можливість акторові встановити емоційний контакт з глядачем, примусити останнього співпереживати дії, що розгортаються на сцені[2].
Важлива специфічна особливість театру, яка відрізняє його переважно від усіх видів мистецтва (виняток — хореографія), полягає у тому, що глядач має змогу стати свідком процесу художньої творчості, спостерігати створення художнього образу власними очима. Естетичний вплив справжнього театрального мистецтва, що викликає почуття емпатії — співпереживання у глядача, приводить його до катарсису — духовного очищення, а саме в цьому і полягає надзавдання мистецтва взагалі.
Виконавці
Артисти, які беруть участь у сценічному мистецтві перед публікою, називаються виконавцями. Прикладами є актори, коміки, танцюристи, ілюзіоністи, артисти цирку, музиканти, і співаки. Театральне мистецтво також залучає працівників із суміжних галузей, таких як автори пісень, хореографи та сценічні працівники. Виконавці часто адаптують свій зовнішній вигляд[en], наприклад, за допомогою костюмів і сценічного гриму, сценічного освітлення[en] та звуку.
Типи
Виконавське мистецтво може включати танець, музику, оперу, театр і музичний театр, магію, ілюзію, пантоміму, розмовне мистецтво, ляльковий театр, циркове мистецтво[en], стендап-комедію, імпровізацію, професійний реслінг та перформанс.
Існує також спеціалізований вид образотворчого мистецтва, у якому художники виконують свої роботи наживо перед аудиторією. Такий вид мистецтва називається перформанс. Більшість перформансів також включає певну форму пластичного мистецтва[en], можливо, створення театрального реквізиту. В епоху сучасного танцю танець часто називали пластичним мистецтвом[en][3].
Див. також
- Театрально-сценічне мистецтво
- Театрально-декораційне мистецтво
- Стипендія Президента України для молодих письменників і митців
Примітки
- ↑ the-performing-arts noun – Definition, pictures, pronunciation and usage notes | Oxford Advanced Learner's Dictionary at OxfordLearnersDictionaries.com. www.oxfordlearnersdictionaries.com (англ.). Архів оригіналу за 30 July 2022. Процитовано 19 січня 2021.
- ↑ Oliver, Sophie Anne (February 2010). Trauma, Bodies, and Performance Art: Towards an Embodied Ethics of Seeing. Continuum (англ.). 24: 119—129. doi:10.1080/10304310903362775. S2CID 145689520.
- ↑ Mackrell, Judith R. (19 May 2017). dance. Encyclopædia Britannica, Inc. (англ.). Архів оригіналу за 7 October 2019. Процитовано 14 July 2017.
Посилання
- Театральне мистецтво // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 464-465.
Це незавершена стаття про театр. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |